-
1 gun
1. n1) вогнепальна зброя; рушниця; карабінstarting gun — спорт. стартовий пістолет
2) гарматаgun of position — військ. важка польова гармата
3) амер., розм. револьвер, пістолет4) кулемет5) іст. мушкет6) гарматний постріл; салют7) розм. стрілець; мисливець; артилерист8) розм. злодій9) жарт. люлька (курильна)11) фіз. електронна гармата12) тех. пневматичний молоток13) мет. гармата для забивання льоткиgun barrel — гарматний (рушничний) ствол
gun detachment — військ, гарматна (кулеметна) обслуга
gun turret — гарматна башта; гарматна (кулеметна) турель на літаку
to fire off a gun — зробити різке зауваження; висунути беззаперечний аргумент
to stick (to stand) to one's guns — не здавати своїх позицій; залишатися до кінця вірним своїм переконанням
2. v1) обстрілювати (артилерійським) вогнем2) воювати3) розм. стріляти4) розм. полювати5) спрямовувати падіння дерева (при спилюванні)6) ав., розм. давати повний газ* * *I n1) гармата2) вогне-пальна зброя; рушниця; карабінdouble-barrelled gun — двостволка; icт. мушкет; aмep. револьвер, пістолет
3) кулеметgun ring — aв. турель кулемета; турельна установка
4) гарматний постріл; салют5) стрілець; мисливець; артилерист6) cл. ( кишеньковий) злодій7) люлька ( для паління)8) дiaл., прост. сулія ( еля)9) метал. гармата для забивання льотки10) тex. шприц для консистентного змащування (тж. grease gun)11) фiз. гарматаlight gas gun — фотонна гармата; обч. гармата; фiз. електронна гармата, електронний прожектор (тж. electron gun, cathode-ray gun)
12) тex. пневматичний молоток13) гipн. шпур, який не спрацював14) cпeц. розпилювачII v2) воювати, вести війну3) стріляти; полювати; ( for) полювати за ким-небудь; намагатися вбити або погубити; ( for) наполегливо домагатися; намагатися роздобути, отримати5) cл. давати повний газ (тж. gun away) -
2 unarguable
-
3 uncontestable
adjнезаперечний, безперечний* * *aнезаперечний, беззаперечний -
4 undebatable
aбеззаперечний; що не підлягає обговоренню через явність -
5 undisputed
adjбезспірний, безперечний, незаперечний; що не викликає сумнівів* * *[ˌendi'spjuːtid]aбеззаперечний, що не викливає сумівів -
6 undoubted
adj1) безсумнівний, безперечний2) справжній* * *a2) справжній, істинний -
7 watertight
adj1) водонепроникний; непромокальний; герметичнийwatertight compartment — мор. водонепроникний (герметичний) відсік
2) перен. стійкий до критики; що витримує критику; неспростовний; цілком обґрунтований3) ясний, недвозначний* * *I a1) водонепроникний; непромокальнийwatertight compartment — мop. водонепроникний відсік
2) витримуючий критику; беззаперечнийII nв мн. непромокальні, гумові чоботи -
8 unarguable
-
9 uncontestable
-
10 undebatable
aбеззаперечний; що не підлягає обговоренню через явність -
11 undisputed
[ˌendi'spjuːtid]aбеззаперечний, що не викливає сумівів -
12 undoubted
a2) справжній, істинний -
13 watertight
I a1) водонепроникний; непромокальнийwatertight compartment — мop. водонепроникний відсік
2) витримуючий критику; беззаперечнийII nв мн. непромокальні, гумові чоботи
См. также в других словарях:
беззаперечний — а, е. Якого не можна заперечити; безспірний. || Який не допускає заперечень; категоричний. •• Беззапере/чне стя/гнення примусове стягнення коштів без звернення до суду, арбітражного суду, іншого органу, який розглядає майнові суперечки.… … Український тлумачний словник
беззаперечний — прикметник … Орфографічний словник української мови
беззаперечність — ності, ж. Абстр. ім. до беззаперечний … Український тлумачний словник
беззаперечно — Присл. до беззаперечний … Український тлумачний словник
безсуперечний — а, е. 1) Без суперечок; беззаперечний. 2) юр. Який не підлягає оспорюванню в адміністративному, судовому та інших аспектах … Український тлумачний словник
неспростовний — а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний … Український тлумачний словник
безперечний — (який не викликає заперечень), безсумнівний, незаперечний, беззаперечний, незаперечливий; неспростовний, невідпорний (який не може бути спростований) … Словник синонімів української мови
рішучий — I 1) (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, учинках; який виражає ці якості), зважливий, безстрашний, наважливий; безоглядний, відчайдушний (який не зважає на будь які застереження, обставини тощо) 2) (про вимогу, наказ, тон тощо),… … Словник синонімів української мови
