-
1 беззаперечний
absolute, implicit, unquestioning -
2 беспярэчны
беззаперечнийбеззастережний -
3 безсуперечний
1) див. беззаперечний2) юр. incontrovertible, indisputable
См. также в других словарях:
беззаперечний — а, е. Якого не можна заперечити; безспірний. || Який не допускає заперечень; категоричний. •• Беззапере/чне стя/гнення примусове стягнення коштів без звернення до суду, арбітражного суду, іншого органу, який розглядає майнові суперечки.… … Український тлумачний словник
беззаперечний — прикметник … Орфографічний словник української мови
беззаперечність — ності, ж. Абстр. ім. до беззаперечний … Український тлумачний словник
беззаперечно — Присл. до беззаперечний … Український тлумачний словник
безсуперечний — а, е. 1) Без суперечок; беззаперечний. 2) юр. Який не підлягає оспорюванню в адміністративному, судовому та інших аспектах … Український тлумачний словник
неспростовний — а, е. Якого не можна заперечити, який не викликає заперечення; цілком переконливий; беззаперечний … Український тлумачний словник
безперечний — (який не викликає заперечень), безсумнівний, незаперечний, беззаперечний, незаперечливий; неспростовний, невідпорний (який не може бути спростований) … Словник синонімів української мови
рішучий — I 1) (сміливий, непохитний у своїх рішеннях, діях, учинках; який виражає ці якості), зважливий, безстрашний, наважливий; безоглядний, відчайдушний (який не зважає на будь які застереження, обставини тощо) 2) (про вимогу, наказ, тон тощо),… … Словник синонімів української мови