бед

уподобати, симпатизувати, полюбити СМ-СК; бек бед' ендилер йырлағанымы їм дуже сподобався наш спів ВН; бед'енийлер бир бирлерин вони полюбили одне одного СГ; т'естане хабусундан чыхканда хабусуну бед'енмеген каштан, вилізши зі своєї шкаралупи, не вподобав її СГ; пор. беген-, беғен-, бейен-.

брати гору, перемагати, пересилювати СГ.

див. бек.

кріпити, закріплювати, зміцнювати СМ; міцно тримати, утримувати У; пор. бегит-.

спон. О.

спон. О.

який подобається, уподобаний, симпатичний О.

бути схваленим, уподобаним, сприйнятим О, К.

вередливий, якому ніхто й нічого не подобається, якому неможливо сподобатися О, К; нелюбий К.

вередливість, невдоволення О, К; нелюбов К.

спон. О.

закріплюватися СМ.

(беги, бед'и) вождь, старійшина, старшина, пан; беглер-бешлер панове старійшини Г; беглер бед'и беглербек, голова ради старійшин СК; Йуданын беглери вожді земель Юди М; ашлы бег розпорядник на весіллі СГ; кӱйев бег СЛ, т'ийов бег СГ пан жених; пор. бек.

(беги, бед'и) вождь, старійшина, старшина, пан Г, СЛ, СГ, СК; ағалар беклер панове старійшини СЛ; бегим мій пане СК; уста бек пан майстер СЛ; беклер бед'и беглербек, голова ради старійшин ВН.

1. міцний, дужий, сильний, великий; оон папасы бек тӱркӱҗ ӱ эди його батько був сильним співаком У; насын сахалын бекти — траш олунмаа д'ерек яка велика в тебе борода — треба поголитися СГС.

2. міцно, сильно, дуже сильно, дуже багато СМ, Б; бек эт- зміцнювати, укріплювати О; атлары бек чапайляр його коні скачуть сильно Б; бек хасевет кӧрдӱм я зазнала дуже багато горя ВН.

3. дуже ВН-У, СГ, М; бек аз чаре халсын мабуть, залишиться дуже мало СМ; бек ахыллы дуже розумний СГ; бек бетэр набагато гірше У; бек бӱйӱк дуже великий Кб.; бек гӱзель дӱгӱл не дуже гарний СМ; бек зенд'ин дуже багатий П, СМ; бек коп дуже багато СБ; бек кӱч заман дуже тяжкий час Б; бек йырлар эдим я дуже (багато й добре) співала ВН; бек ӧкеси чыхай о камаралыға він дуже розізлився на того мешканця Комара У; бир бирин бек саймайляр не дуже шанують один одного Б; бу бек севда эт'ен він був дуже закоханим П; бу шалвар бек уҗуз ці штани дуже дешеві СГС; бек чох дуже багато СК; бек сойу чох боса, бек айахташы чох боса якщо дуже багато родичів, товаришів СМ; бек чохтан дуже давно У; пор. пек, пет'ит-.

замок, засув О, К.

1. гора, пагорб, курган, узвишшя, вершина, верхівка, вершечок; тӧбе тӧбеге бармай гора до гори не йде СБ; тӧбед'е минди він піднявся на гору СМ.

2. верх, верхній, угорі; кӧзет тӧбед'е подивися вгору СМ; т'етий тӧбеэ іде вгору СМ; тӧбейе кель- а) підніматися Кб., б) виправдовуватися Г; тӧбеэ мин- підніматися вгору П; тӧбеэ турмай о, тишлери бле блай хойайляр догори зубцями вони не стоять, їх кладуть зубцями вниз П; сандухнуң тӧбе сне отруй сидить зверху на скрині СБ.

3. тім'я, маківка СБ, СМ; баш тӧбеси тім'я, маківка голови СБ; буну алғанда кӧзлериң тӧбеге эди ни йохсам? коли ти цю річ купував, твої очі були на тім'ї чи як? СБЧ.

4. дах, покрівля СБФ; пор. тӧбе I, тӧпе; пор. тӧпе, тэпе.

розкаяння, покаяння, зарок; тӧбе босун хай буде зароком, щоб більше такого не було Б; авлах кӧйд'е хыз вермек тӧбе осун хай заречуться віддавати дівчину в далеке село ВН; тӧбе эт- змусити заріктися, провчити Б; пор. тӧвбе, тэмбе, тэмбех, тэмбеһ, тэнбех.

1) геол. бед-рок; корінна (підстилаюча) порода

2) буд. скельна основа

3) основні принципи; базис; засади; факти, що лежать в основі

4) найнижчий рівень (цін тощо)

* * *

1) гeoл. корінна, підстильна порода, бедрок; бyд. скельна основа

2) серйозна підстава

3) основні принципи; базис, основа ( міркування); факти, що лежать в основі ( чого-небудь)

4) найнижчий рівень ( цін)

біда, лихо, лишенько, недоля, лиха година, пригода, причина, притуга, халепа, пеня. Беды - злигодні. Прибавка к -де - прибідок. Ох, беда, беда! - лишенько тяжке. На -ду - на лихо. Беда да и только - лихо та й годі. Не беда - дарма, байдуже. Прийдет беда - до лиха прийдеться. Жди беды - начувайся. Попасть в беду - доскочити лиха, біди, ускочити в халепу, в лихо. Из беды не выберешься - не спекаєшся лиха, халепи. Спасти, -сь, избавить, -ся от беды - вирятувати, -ся, вимотати, -ся. Переживать, испытывать -ду - біду бідувати, б. приймати. Пережить -ду - перебідувати. Причинять -ду кому - напастувати кого. Взвести -ду - прикинути пеню. Наделать себе -ды - напитати собі лиха, біди. Натворить, наделать беды - наробити шкоди, клопоту. Помочь в -де - порятувати, зарадити лихові. Предотвратить -ду - запобігти лихові. Беда стряслась - лихо спіткало, скоїлося, спіткала напасть, лиха година. Желаю тебе всех бед - бодай тебе злидні побили; безголов'я на тебе.

* * *

1) біда́, ли́хо, недо́ля, лиха́ годи́на; приту́га; ( напасть) напа́сть, -ті и на́пасть, хале́па и ха́лепа; причи́на

2) в знач. сказ., біда́, ли́хо

3) в знач. нареч. до ли́ха, страх

1) клявза, неправдива, безпідставна скарга, (гал.) клявзуля; (зацепка) карлючка;

2) - за и кляузы (ябеды) - ябеда и ябеди (-бед), (сплетни) плітки (-ток), поговори (-рів); см. Сплетня, Ябеда.

* * *

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

-ница, Зародник, -ница чего зарідник, -ниця чого, (переносно) призвідник, - ниця до чого. Вот -чик всех бед - ось призвідник до всього лихого.