Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

бач+які!

  • 1 копицезагрібач

    техн. копнозагреба́тель

    Українсько-російський політехнічний словник > копицезагрібач

  • 2 перегрібач

    техн. вороши́тель

    Українсько-російський політехнічний словник > перегрібач

  • 3 пневмоперегрібач

    техн. пневмовороши́тель

    Українсько-російський політехнічний словник > пневмоперегрібач

  • 4 ишь

    Ишь-ты, межд. ач, бач, ба, чи-ба! (ач, ба сокращ. бач, пов. н. от бачити), диви! см. Вишь. [Ач який гарний! (Сл. Гр.). Ач яке, нівроку (Щевч.). Ти питаєш: чи кохаю? Ба, який! або я знаю (Вороний)]. Ишь ты - чи ти ба! (бач! ба!). [Чи ти ба який тихомирний! (Мова)]. Ишь каков! - бач (ба) який!
    * * *
    част.
    ач, бач, чи [ти] ба, чи [ти] бач, ич, іч, еч, ов, овва́

    ишь ты — ач, бач, чи [ти] ба, чи [ти] бач, ич, іч, еч, ов, овва; ( как же) ая́кже; ( как бы не так) овва́, ов

    Русско-украинский словарь > ишь

  • 5 вишь

    ач, бач, ба, диви, ич. [Ач, який гарний! Ба який ти!].
    * * *
    1) част. ач, бач, чи [ти] ба, чи [ти] бач, диви́, еч, ич, ов, овва́
    2) в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш

    Русско-украинский словарь > вишь

  • 6 видеть

    1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;
    2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.
    * * *
    ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́ти

    ви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите

    Русско-украинский словарь > видеть

  • 7 мести

    и Месть метать и мётывать, метнуть
    1) мести, мітнути, замітати, (диал., редко) мітати, помітати. [Три дні хати не мела, не вмивалася (Чуб.). Сива пава літала, крилами двір мітала (Чуб. III). Будемо хату помітати (Сл. Гр.)]. Новая метла чисто -тёт - нова мітла чисто мете;
    2) мести, безл. (о снеге, пыли и т. п.) - мести, курити, куйовдити, хурделити. [Така хуґа: світу не видно, - мете (Рудч.). Весь той тиждень курило снігом (Франко). Бач яка хуртовина! бач, як куйовдить! (Основа). Вітер хурделить (Канівщ.)].
    * * *
    мести; ( заметать) заміта́ти, підміта́ти

    метёт — (безл.: о метели) мете́, кури́ть

    Русско-украинский словарь > мести

  • 8 надуваться

    надуться
    1) (наполняясь воздухом) надиматися и (редко) надуватися, надутися, (о мног.) понадиматися, (редко) понадуватися; (вздуваться, пучиться) обдиматися, обдутися, надиматися, дутися, надутися, (о мног.) пообдиматися, понадиматися; (натопыриваться) напужуватися, напужитися, (о мног.) понапужуватися; бути надиманим, надутим, понадиманим и т. п. [Як надмусь, то й я (жаба) така (як віл) зроблюсь (Глібів). Вітрило надулось (Л. Укр.). Дмися - не дмися, волом не будеш! (Номис). Шаравари напужилися (Квітка)];
    2) (навеваться) надуватися, надутися, навіватися и навіюватися, навіятися, намітатися, наместися, наноситися, нанестися, (во мног. местах) понадуватися, понавіватися и понавіюватися, понамітатися, понаноситися; бути надутим, понадуваним, навіюваним, навіяним и т. п. Пыль -дулась в окна - у вікна понавівалося (понавіювалося) пороху (пилу);
    3) (обманываться) - а) (стр. з.) піддурюватися, обдурюватися, підманюватися, обшахровуватися, ошукуватися, бути піддурюваним, піддуреним, попіддурюваним и т. п.; б) (надувать себя) обдурюватися, обдуритися, ошукуватися, ошукатися;
    4) (напыживаться) надиматися, надутися, напужуватися; напужитися; (важничая) пиндючитися, напиндючитися, бундючитися, набундючитися, набундюритися, наприндитися, низитися, нанизитися; (сердясь) дутися, надиматися, надутися, (фамил.) намурмоситися, нагогошитися, (образно) нажабитися, гиндичитися, нагиндичитися, (сердито и спесиво) путритися, напутрюватися, напутритися; (о мног.) понадиматися и т. п.; см. ещё Надувать (1) губы. [Як птиця надворі понадимається і носи похова, - буде буря і холод (Харк. Зб.). Обидві дами понадимались і мовчали (Н.-Лев.). Бач, як ти його образила, бач - надувсь! (Мирний). Примітив, що його не слухають, розсердився, напиндючився (Н.-Лев.). Чогось наша сваха надулася й нанизилася (Грінч. III). Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася (Пісня). Нажабиться кожен, напиндючиться (Свидниц.). Индик путриться (Хорольщ.). Напутрилася, мов їжак (Крим.)]. - дулся, как индейский петух - напиндючився (напутрився) мов гиндик. -дулся, как сыч, как мышь на крупу - надувся (напутрився) мов сич (на сову), мов квочка на дощ, як гайвороння на мороз, мов миша на крупи (Приказки);
    5) (напиваться чего) надудлюватися, надудлитися чого. [Надудлився чаю (Звин.)]. Надувшийся - що надувся и т. п.; надутий; (о человеке) надутий. [Надуте вітрило (Київ)].
    * * *
    несов.; сов. - над`уться
    1) надува́тися и надиматися, наду́тися, и мног. понадува́тися и понадима́тися; ду́тися, поду́тися; (важничая, пыжась) бундю́читися, набундю́читися
    2) (набухая, увеличиваться в объёме) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадима́тися; ( разбухать) бубня́віти, набубня́віти
    3) (перен.: обижаться) наду́тися сов. и мног. поду́тися и понадува́тися и понадиматися, закопи́лювати (люю, люєш) губу (гу́би), закопи́лити губу (гу́би), сов. скопи́лити губу́ (гу́би), напри́ндитися, -джуся, -дишся
    4) ( напиваться) надува́тися и надима́тися, наду́тися и мног. понадуватися и понадиматися, сов. наду́длитися, налига́тися и мног. понали́гуватися
    5) страд. несов. надува́тися, надима́тися, напина́тися; обду́рюватися, -рюється; піддурюватися, ошу́куватися, -кується

    Русско-украинский словарь > надуваться

  • 9 во

    см. В.
    * * *
    I предл. см. в II част., диал.
    от, ось; о; ( вон) он; ( вишь) ач, бач, ич; ( большущий) отаки́й, отаке́нний, здорове́нний, здорове́зний, здорове́цький; ( замечательный) чудо́вий

    Русско-украинский словарь > во

  • 10 вона

    I
    1) част. см. вон II
    2) в знач. межд. чи [ти] бач (ба), ото́, ну-ну́
    II

    Русско-украинский словарь > вона

  • 11 выискиваться

    выискаться вишукуватися, вишукатися, нашукуватися, нашукатися, знаходитися, знайтися, обиратися, обратися, винятися, вирискатися. [Чи ти бач, який багатир винявсь! (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыискаться
    1) ( находиться) знахо́дитися, знайти́ся, вишу́куватися, ви́шукатися
    2) страд. несов. вишу́куватися

    Русско-украинский словарь > выискиваться

  • 12 грести

    гресть
    1) (граблями) гребти, громадити; (лопатой, руками и т. п.) горнути, нагрібати, вигортати; (веслом) веслувати, гребти, -ся (сов. гребнути, -ся). Грести к чему - гребтися до чого; (кормою вперёд) табанити; (прямо вперёд) гребти у хід. Быть в силах грести - згребтися. [Бач, як грає Дніпро, - тепер не згребешся];
    2) см. Грабаздать.
    * * *
    1) ( веслом) веслува́ти, гребти́; гребти́ся
    2) ( сгребать) гребти́; ( загребать) загріба́ти; ( сено) грома́дити; ( лопатой) горну́ти

    Русско-украинский словарь > грести

  • 13 двигать

    -ся, двинуть, -ся
    1) рухати, -ся, рухнути, -ся, рушати, -ся, рушити, -ся, двигати, -ся, двигнути, -ся, здвигнути, -ся, порушати, -ся, порушити, -ся, совати, -ся, сунути, -ся, посувати, -ся, посовувати, -ся, посунути, -ся, совнути, -ся. [Вам не треба рухатися, а ви бач як соваєтеся! Не рухнеться, мов дзеркало, все озеро лежить (Грінч.). Поїзд рушає (рушив). Дві парі швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Грінч.). Та порушити рукою не дають мені кайдани (Л. Укр.). Віра, кажуть, горами двигає (Єфр.). Рука мечем і луком движе (Куліш). Ногами не здвигну (Коцюб.). Проворно совав заступом по землі (Неч.-Лев.). Діти сплять тихо, де-тільки-котре ногою совне або рукою махне. Закуреним шляхом тихо посувається валка (Коцюб.)];
    2) двинуться (отправиться) куда - податися. [Подавсь сьогодні на річку рибу ловити]. Двинуться в путь - рушити, вирушити. [У тяжку путь вирушили вони]. С места не двинусь - з місця не стенуся, не зрушуся. Двигаться (двинуться) массой - сунути, сов. сунути, плавом пливти. [Гляньте, як юрба суне. Дітвора, як той рій, так і сунула в двері. Люди плавом пливуть на ярмарок]. Двигаться медленно - посуватися звільна, сунутися, (о езде) плуганитися; (о ходьбе) чвалати. [Ніч сунулася тихо]. Тихо, еле двигаясь - посувом, (с прохладцей) лельом-полельом (гал.). [Посувом пливе човен (Неч.-Лев.). Лельом-полельом поводитеся (Франко)]. Двигать, -ся вперёд - посовувати, -ся, посувати, -ся наперед; -ся - поступати наперед, (реже) поступатися. [Той - більший, хто посуває світ наперед. Його минуле й досі не дає йому вільно поступатися наперед (Грінч.)]. Медленно двигаться вперёд (о культуре и т. п.) - звільна посуватися (наперед), іти тугим поступом (Куліш). Двигаться к чему - простувати до чого. Двигаться туда и сюда - вештатися, совманитися; срв. Вертеться. [Батько й мати засмучені совманяться по хаті (Г. Барв.)]. Двигать рукою, ногою по направлению к чему - посилати руку, ногу. [Став він крадькома до хліба руку посилати (Мирн.). Посилає вперед нога за ногою (Мирн.)]. Движущийся - ворушливий, рухомий, (с дрожанием) движучий. [Движучі груди ридали. Ворушливе жваве море (Неч.-Лев.). Вічно живого, вічно рухомого моря (Л. Укр.)]. Медленно движущийся - тихохід (р. -ходу), (шутл.) тихоплав. [А ну, ти, тихоплаве, швидче біжи! Кінь у мене тихоплав - швидко не побіжить, хоч як його жени]. Не двигаясь с места - нерушимо[е]. [Ми з прадіда живемо тут нерушимо]. О частях снарядов, машин - ходити. [Колесо в машинці легко ходить, бо помастила гасом].
    * * *
    несов.; сов. - дв`инуть
    1) ру́хати, ру́шити и однокр. рухну́ти, дви́гати, дви́нути и двигну́ти; ( перемещать) со́вати, су́нути, посува́ти и посо́вувати, посу́нути; (побуждать к чему-л.) спонука́ти и спону́кувати, спону́кати
    2) см. двигаться 2)

    Русско-украинский словарь > двигать

  • 14 деревяшка

    1) деревинка [Витягни деревинку з каші]; (для обтяжной пуговицы) дерев'янка;
    2) (костыль или приделанная нога) милиця, дерев'янка, куля. [Коло пустки на милиці москаль шкандибає (Шевч.). Оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю (Гліб.). Він на кулі ходить].
    * * *
    1) ( кусок дерева) дереви́нка
    2) ( искусственная нога) дерев'я́нка

    Русско-украинский словарь > деревяшка

  • 15 дышать

    дыхать
    1) дихати (-хаю, -хаєш и дишу, -шеш), віддихати. [Вільно дихає грудьми. Спить і тяжко дише. Грудям легко оддихати (Крим.)]. -шать полною грудью - дихати на повні груди. -шать тяжело вслух с сопением - сапати [Андрій голосно сапав (Коц.)]; (скоро и тяжело) дихтіти, (хрипло) харчати [Спали, харчали і хропли]. Тяжело -шать (запыхавшись от жары или работы) - хакати, хекати. [Душно Рябкові - бач аж хакає, язик висолопивши (Харк. п.). Як рубає, то хекає]. -шать ртом, чтоб согреть что-нибудь или охладить (дуть) - хук[х]ати. [Дитина хукає на гаряче молоко. Хухає собі в руки]. См. Дуть 2. Едва -шит - дух ледве зводить, ледве дихає (дише). Огнём дышащий - огнедихатий. [Дракон огнедихатий (Кул.)]. Ды[о]хнуть - дихнути, дхнути [Бог дхне своїм духом, то й не буде його], хукнути (ртом). [Взяла тіста, хукнула - полетів голуб]. Отдыхать, отдышаться - віддихатися, віддихати;
    2) (веять) дихати, подихати [Перед світом дихає холодненький вітрець (Ворон.). Все подихало молодою парубочою красою (Неч.-Лев.)], (пахнуть) віддавати чим, пашіти (пашу, пашеш, паше) [Пахощами молодощів оддає його збірка (Єфр.). Духом сіножати паше усе свіжим (Манж.)], (нести) т[д]хнути [Його лице дхнуло щастям (Н.-Лев.). Кажете, що од мене дхне вища поезія? (от меня дышит высшей поэзией) (Крим.)]. Дышать неприязнью, злобою - важким (лихим) духом, пеклом дихати на кого. Дышать молодостью - віяти молодощами, молодіти. [Там молодіють кущі, як свіжі дівчата (Коц.)]. Ды[о]хнуть (повеять) - дихнути, подихнути. [Вітер не дихне. Подихнуло свіжим повітрям].
    * * *
    ди́хати, віддиха́ти; ( согревая) ху́кати, ху́хати; ( повевать) подиха́ти

    Русско-украинский словарь > дышать

  • 16 живодёр

    собачий истребитель; переносно бессердечный эксплоататор) - гицель (р. -цля), живолуп, шкуролуп, шкуродер, лупій, деришкура, (только собакарь) псобійник (Фр.). [Він за гицля став: на базарі собак ловить та на шкуродерню одвозить, а таменьки шкури з них лупить. Чи тим живолупам гроші великі платять, що вони на таке діло наймаються? Бач, як дитину знівечив, гицелюга клятий. Позичила два карбованці в того деришкури, а віддам три. А хіба серед наших людей нема шкуролупів?].
    * * *
    ги́цель, -целя и -цля, псобі́йник; (перен.) шкуроде́р, живолу́п, шкуролу́п, лупі́й, -пія́

    Русско-украинский словарь > живодёр

  • 17 живот

    1) (жизнь) життя, буття, (архаич.) живот. Не на живот, а на смерть - до загину. [Вони наважилися битись до загину: котрийсь мусів наложити життям]. Книга живота - книга життя, книга буття. [Це буде записано йому в книгу життя];
    2) (чрево) живіт (р. -вота) (ум. животок), черево (ум. черевце), (грубо) пузо. [Нездужає - на живіт кородиться. У дитини животок болить. Бач, яке черево відпас]. Вверх животом - горічерева. [Тільки і можна животом лежати, а горічерева або набік - і не думай (Квітка)]. С большим животом - череватий. [Чужі діти - череваті й головаті і багацько їдять, а вже мої як паненята (Ном.)]. Болит живот - бере, хапає за живіт, болить живіт. [Так бере за живіт, що й не розігнуся. А щоб тебе за живіт узяло!]. Надсадить, надорвать живот - підвередитися, порушити в животі. Надорвать животики смеясь - кишки порвати з реготу. Мять руками живот с целью лечения (народный массаж) - вибирати живіт, перебирати в животі. [Ворожка вибирає живіт].
    * * *
    I
    живі́т, -вота́, че́рево

    вверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева

    вниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева

    II
    ( жизнь) живі́т, -вота́; життя́; диал. живо́ття

    не на \живот т, а на смерть — не на життя́, а на смерть

    III диал.
    2)

    \живот ты́ — (мн.: имущество, богатство) добро́, пожи́тки, -ків, має́ток, -тку

    Русско-украинский словарь > живот

  • 18 жутко

    моторошно, лячно, торопко, жаско. [Як сама я в хаті, то так мені стане моторошно. Се, бач, так, як літом в річку лізти: спочатку жаско, а нирнеш - то й рай (Л. Укр.)].
    * * *
    I нареч.
    мо́торошно, жахли́во, жа́сно, стра́шно, страше́нно; предик. мо́торошно, ля́чно
    II нареч.
    1) мо́торошно, ля́чно, то́ропко, жахли́во
    2) жахли́во; стра́шно, страше́нно

    Русско-украинский словарь > жутко

  • 19 забивать

    забить
    1) (заколотить) забивати, забити, (о мн.) позабивати що. [Позабивали вікна й двері]. -бить железн. полосами - заштабувати. -вать, -бить гвоздём - забивати, забити цвяхом, загвожджувати, загвоздити;
    2) (вколачивать) забивати, забити, гнати, заганяти, загнати, (о мн.) позабивати, позаганяти що куди, у віщо. [Позабивати тут скрізь кілки. Загнати клин(а)]. -бить в колодки - забити в диби, в дибиці, (провинц.) здибати. [Ноги здибають, руки сплутають і везуть до прийому (Руданськ.)];
    3) -бить (загромоздить) дорогу снегом - забити (забуртити) дорогу (путь). -бить наносом, песком, грязью, снегом - забузувати намулом, піском, багном, брудом, снігом. [Банька скляна, та забузована, то й не видко, що в їй. Коси в тебе брудні - бач як гребінець забузувала, розчісуючись]. -бить (засорить) отверстие - забити відтулину, (безл.) заснітити (и засмітити), захарастити. [Щось заснітило крант у самоварі, - вода не біжить];
    4) -бить в набат, тревогу - бити (ударити) на ґвалт. -бить в барабан - заб[т]арабанити, (дробь) задріботіти. [Раптом задріботів на своїм тарабані (Франко)];
    5) -вать, -бить голову кому - забивати, забити кому баки (голову), задурювати (задурити) кого (голову кому), дурити кому голову, морочити, заморочити, запаморочити, затуркувати, затуркати голову кому. [Чоловік дурний, бо жінка задурила. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла! (Гліб.). Не мороч (не дури) мені голови, бо вже й так, обертом іде. Оці дітиська так затуркають голову, що за день зовсім дурна стану];
    6) -вать, -бить кого (притупить умств. способности) - забивати, забити, приголомшувати, приголомшити, заголомшити, задурювати, задурити, затуркувати, затуркати кого. -бить толчками - заштовхати, затовкти, затолочити кого. -бить плетьми до смерти - забити, зашмагати кого нагаями (канчуками) на смерть. -бить до полусмерти - мало дух не вибити; тільки(-но) живого пустити. Забитый - забитий; заштабований; забитий цвяхом, загвожджений; загнатий куди, у віщо; забитий у диби, у дибиці, здибаний; забитий, забузований (мулом, снігом, піском и т. п.); (о ребёнке, человеке) забитий, приголомшений, заголомшений, задурений, затурканий; заштовханий, затовчений, затолочений. [Найгірша в класі школярка, засміяна та забита (Васильч.). Приголомшений темний люд. Мала на зріст, а на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. -тый плетьми до смерти - забитий, зашмаганий нагаями, (канчуками) на смерть, (до полусмерти) тільки (-но) живий. -тая дорога (путь) - забитий, забивний шлях (забита, забивна дорога, путь). [Забивні шляхи, що ними простувала Рудченкова муза (Єфр.). Забивна путь: замети навергало такі (Мирн.)].
    * * *
    несов.; сов. - заб`ить
    1) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; (вколотить мно г.) понабива́ти; (загромождать, засорять) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш; ( доводить до отупения) зату́ркувати, зату́ркати; ( глушить) глуши́ти и заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти и мног. поглуши́ти и позаглуша́ти и позаглу́шувати; ( морочить) заду́рювати, задури́ти (зату́ркувати, зату́ркати) го́лову кому́
    2) (сов.: начать бить) заби́ти

    Русско-украинский словарь > забивать

  • 20 заволакивать

    заволочь
    1) (затащить) затягати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати. [Пацюки позатягали моркву в нори. Вовк заволік вівцю в кущі];
    2) (заслонять) повивати, повити, заступати, заступити, застилати, застеляти, заслати, заслоняти, заслонити що. [Нічого не видко навкруг: туман повиває (застилає) усе. Пітьма заступила (заслонила) очі]. -чь небо - затягти, вкрити, повити, замостити небо (хмарами); (безл.) нахмарити, похмарити, насупити. [Ось хмарами півнеба замостило (Греб.). Бач, як нахмарило! Було насупило, а далі розгодинилося]. Небо -вает - небо хмариться (захмарюється), на небі хмариться.
    * * *
    несов.; сов. - завол`очь
    заволіка́ти, заволокти́, -лочу́, -лоче́ш; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти, -стелю́, -сте́лиш, укрива́ти, укри́ти (укри́ю, укри́єш) и мног. повкрива́ти

    не́бо \заволакивать локло́ ту́чами — не́бо заволокло́ (затягну́ло, вкри́ло, заволокло́ся, затягнулося, вкри́лося) хма́рами, не́бо заволокли́ (затягну́ли, вкри́ли) хма́ри; нахма́рило, нахма́рилося, похмарило, похма́рилося, похмарі́ло

    Русско-украинский словарь > заволакивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Бач — Бач  многозначный термин: Бач  город в Сербии, автономная область Воеводина Бач (община)  община в Сербии, в Воеводине. Бач  деревня у Дунайской Стреды в Словакии Бач  комитат в составе Венгерского королевства Бач… …   Википедия

  • бач — частка незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • Бач — (Bacs), или Бачка, официально Бач Бодрог венгерский комитат, лежащий между Дунаем и Тиссой, занимает пространство в 1080 кв. км и имеет 711418 жит. (1885). Бачский комитат представляет низменную болотистую местность, отличающуюся нездоровым… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Бач — Sp Bãčas Ap Бач/Bač L Serbija ir Makedonija …   Pasaulio vietovardžiai. Internetinė duomenų bazė

  • бач — 1) (у знач. виг. ужив. для вияву здивування, захоплення, докору, незадоволення тощо), ба, ач, ич, диви(сь) (ти), ти ба, чи (ти) ба, чи (ти) бач, ось, еч 2) (част. ужив. для вираження здивування, незадоволення тощо), ба, ач, ич, овва …   Словник синонімів української мови

  • Бач-Бодрог — Бач Бодрог/Bács Bodrog Административный центр (1910) Зомбор (Сомбор) …   Википедия

  • Бач-Кишкун (медье) — Бач Кишкун венг. Bács Kiskun Герб …   Википедия

  • Бач (Сербия) — У этого термина существуют и другие значения, см. Бач. Город Бач Бач/Bač Страна СербияСербия …   Википедия

  • Бач (община) — У этого термина существуют и другие значения, см. Бач. Бач Бач Страна Сербия Статус община Входит в Южно Бачский округ …   Википедия

  • Бач, Август — Август Иоганн Георг Карл Бач August Johann Georg Karl Batsch Дата рождения: 28 октября 1761(1761 10 28) Место рождения …   Википедия

  • бач — част. 1) Уживається, щоб звернути чиюсь увагу на що небудь; бачиш, дивись, ось. 2) Уживається для вираження здивування, докору і т. ін. 3) у знач. вставн. сл. Бачиш, як бачиш …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»