Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(шапки)

  • 1 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 2 забрасывать

    забросать чем
    I. закидати, закидати чим; (яму ещё) засувати, засунути, загорнути; (слегка) прикидати, прикидати, (со всех сторон) обкидати, обкидати. [Труну почали закидати землею. Иншого вбили, а иншого камінням закидали (Єв. Мат.). Яму, що викопали вчора, сьогодні засунули (загорнули). Обкидали мене болотом (Сл. Гр.). Дрова прикидало снігом - мокрі будуть]. Забросанный - закиданий, засунений и засунутий, обкиданий, прикиданий чим.
    II. Забрасывать, забросить -
    1) (куда, за что) закидати, закинути, (о мног.) позакидати що куди, за що. [Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть (Номис). Закинула клубок за скриню та ніяк не витягну (Київщ.). Закинув руки за голову. Отой мотлох (хлам) треба на горіще позакидати (Харківщ.)];
    2) (задевать) закидати, закинути куди що. [Діти ножа десь закинули. Десь позакидали мої чоботи]. -ть невод - закидати, закинути, розсипати, розсипати невід. -ть удочку - закидати, закинути вудку. -ть голову вверх - закидати, закинути голову (вгору), задирати, дерти, задерти голову, (о многих) позакидати, позадирати голови. [Позакидали голови, насилу на їх держалися шапки (Н.- Лев.). Кінь зноровився, задер голову];
    3) (оставлять без внимания что) закидати, закинути що, залишати, залишити що, занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занеха(я)ти що, відкидатися, відкинутися чого (или від чого), нехтувати, знехтувати, (провинц.) замітувати що, (образно) кидати, кинути під лаву що. [Закинув наукову працю. Занедбав я свою науку. Не тільки шкільної науки відкинувсь, а й геть усякі книжки читати залишив (Крим.). Драгоманову дорікали, що він за біжучими справами нехтує свою спеціяльність - історію (Єфр.). Зовсім дитину занехала. Вони свою славу кинули під лаву (Шевч.)]. Заброшенный -
    1) закинутий и закинений, (о неводе) розсипаний;
    2) (пренебрежённый) закинений, закинутий, занедбаний, занехаяний. Быть -ным - занедбатися, (образно) хмелем зарости. [Було ремесло, та хмелем заросло (Номис)]. -ное существо - (муж. р.) покидько, (ж. р.) покидька. [Ні батька, ні матери - покидько. Така вбога і безталанна дівчина, покидька, чужий попихач (Г. Барв.)]. -ное здание - занехаяна будова (или просто) пустка. -ное имение, сад - занехаяний (занедбаний) маєток, сад. -ная вещь - покидьок (-дька); покидь (-ди).
    * * *
    I несов.; сов. - заброс`ать
    закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти
    II несов.; сов. - забр`осить
    1) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти
    2) (переставать заниматься чем-л.) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти, залиша́ти, зали́шити, -лишу́, -ли́шиш и мног. позалиша́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти, запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( покидать) ки́дати и покида́ти, поки́нути и мног. поки́дати
    3) (доставлять, завозить куда-л) заво́зити, -во́жу, -во́зиш, завезти́ и мног. позаво́зити; ( в глубь территории) закида́ти, заки́нути и мног. позакида́ти

    Русско-украинский словарь > забрасывать

  • 3 запропастить

    1) (запрятать куда-н.) запро(в)торити, заправторити, затасувати, заподіти, подіти, запакувати, (провинц. с турецк.) засатарити, затахлувати що. [Куди це ти запроторив заступ? (Липов.). Де ви її затасували? (Мирн.). Оце так засатарив, що й сам не знайду шапки (Кат. п.)];
    2) (загубить) запропастити, занапастити. [За твоєю головою запропастила свій вік молодою (Номис). Запропастив (занапастив) свою душу. Збавив я тобі віку, занапастив долю (Стор.)].
    * * *
    диал.
    запропасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; заподі́ти, -ді́ну, -ді́неш

    Русско-украинский словарь > запропастить

  • 4 клок

    Клочок жмут, жмуток (-тка), ум. жмутик, жмуточок (-точка), (волос, шерсти) пелех, косом (р. косма), ум. космок, (кожи, ткани, бумаги) клапоть (-птя), ум. клаптик. [Жмут волосся коло лівого вуха (Свидн.). Жмуток брудного волосся (Коцюб.). Вата клаптями лізла з пальта (М. Лев.). Порвав папір і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.)]. Клок соломы, сена - віхоть (-хтя), ум. віхтик, віхтичок (-чка). Клок волос на темени выбритой головы - оселедець (-дця), ум. оселедчик. [Знати запорожців було по довгому оселедцю з-під шапки (Куліш)]. Клок волос на остриженной голове над лбом - ла[е]вержет (м. р.), вержета (ж. р.). Клок земли - клапоть землі, шмат землі. Разорвать в -чки - рознести на клапті, на шматки. Волосы висят -чьями - волосся висить пасмами. Вырвать клок бороды - висмикнути жмут волосся з бороди. Или сена клок, или вилы в бок - а чи пан, чи пропав; здобути або дома не бути (Приказки). С паршивой овцы хоть шерсти клок - з худого кабана хоч вишкварки. Шёл -чьями снег - ішов лапатий сніг.
    * * *
    1) жмут; ( поменьше) жму́тик, жмуто́к, -тка́; ( волос) па́смо, пе́лех; (соломы, сена) ві́хоть, -хтя
    2) (обрывок, лоскут) кла́поть, -птя, шмат, шмато́к, -тка́

    изорва́ть в (на) кло́чья — порва́ти (поде́рти) на кла́пті (на шматки́), пошматува́ти, мног. перешматува́ти

    Русско-украинский словарь > клок

  • 5 колено

    1) (часть тела; мн. ч. колени, -ней) коліно (мн. коліна, -лін, -ньми, -нах и -нях), соб. коління. [Де ноги перегинаються,- то коліна (Звин.)]. До -лен - по коліна, до колін. [Жупанина по коліна (Мет.)]. Грязь по (в) -но - болото (грязь) по коліна. На -нях (коленопреклонённо) - навколішках, навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, на коліна[я]х, уклінно. [Навколішках перед образами молиться (Кон.). Роман стоїть навколішки біля порогу (Васильч.)]. Ставать, стать, падать, упасть (опускаться, опуститься) на -ни[а] перед кем - ставати, стати, падати, упасти, (о мног.) поставати, попадати навколі[ю]шки, навколінки, навколінці, (зап.) уклякати, клякнути, у[о]клякнути, приклякнути, (о мног.) повклякати перед ким. [Щоб перед їм скидали всі шапки, навколішки ставали (Грінч.). Прямісінько перед усіма бух навколюшки (Мирний). Став навколінки (Звин.). Богомільні уклякали, щиро сповідались (Рудан.). Уклякла на обидва коліна на мокру од крови землю (Коцюб.)]. Ставить на -ни - ставити на коліна, навколіш[н]ки. Ползать на -нях перед кем - колінкувати перед ким. Пьяному море по -но - п'яному море по коліна; п'яний і в огонь полізе;
    2) (мн. ч. колена, -лен) а) (изгиб) коліно (мн. коліна, -нами, -нах), заворо[і]т (-роту), заворотень (-тня). -но реки - коліно (заворот) ріки. Река дала -но - ріка завернула коліном (Грінч.). Узор -нами - узо[і]р зубцями (клинцями), колінчастий, зубчастий узо[і]р; б) (техн.: -но вала, трубы и т. п.) коліно; в) (в песне, в пении) коліно. [Не попадеш пісні; на коліна крута (Харківщ.)]; г) (род) коліно, покоління, рід (р. роду). [Моя жона не простого коліна (Л. Укр.)]. Отцовское -но - батьківський рід. Родственник в третьем -не - родич третього коліна;
    3) (в стебле растений; мн. ч. коленья, -ньев) коліно, колінце, колінчик; (звено) ланка. [Одрізав очеретину саме на колінці (Сл. Ум.)].
    * * *
    колі́но

    на коле́нях — на колі́нах, навко́лішки, навко́лішках, навко́люшки, навко́люшках; диал. навколі́нці

    Русско-украинский словарь > колено

  • 6 мёрзнуть

    1) (замерзать) замерзати; (о воде: подёргиваться льдом) шерхнути, зашерхати;
    2) (морозить) морозити. На дворе -зит - (надворі) морозить, бере мороз, береться (на) мороз;
    3) (зябнуть) мерзнути, мерзти, примерзати. [Не купив батько шапки, нехай ухо мерзне (Номис)].
    * * *
    1) ( превращаться в лёд) замерза́ти, ме́рзнути
    2) (зябнуть, коченеть) ме́рзнути, ме́рзти, замерза́ти
    3) ( гибнуть от мороза) замерза́ти

    Русско-украинский словарь > мёрзнуть

  • 7 надвигать

    I. что чего насовати, надвигати що, чого.
    II. надвинуть насувати и насовувати, насунути, (о мног.) понасувати, понасовувати що на що, куди; (придвигать) присувати и присовувати, присунути, (о мног.) поприсувати, поприсовувати що до чого, куди. [Шапку на очі насунув (Котл.). Понасували шапки аж на вуха (Богодух.). Не присувай шафи до самої стіни (Брацл.)]. -нуть брови - насунути (насупити) брови, насупитися. Надвинутый - насунутий и насунений, присунутий и присунений, понасовуваний, поприсовуваний.
    * * *
    несов.; сов. - надв`инуть
    насува́ти и насо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, насу́нути и мног. понасува́ти и понасо́вувати

    Русско-украинский словарь > надвигать

  • 8 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

  • 9 накрывать

    накрыть
    1) кого что чем - накривати, накрити, (укрывать) укривати, укрити, (покрывать) покривати, покрити, (тяжёлой посудиной и т. п., перевернув её, ещё) навертати, навернути, (о мног.) понакривати, повкривати, понавертати кого, що чим. [Накрив очі китайкою, заслугою козацькою (Пісня). Понакривав вулики покрівлями череп'яними (Грінч.). Лягайте, дітки, спати, а я вас повкриваю гарненько, щоб не померзли (Богодух.). Навернула його коритом (Борзенщ.)]. -ть голову - надівати, надіти, накладати, накласти шапку (капелюха и т. п.) (на голову). -ть голову платком - напинати, напнути и нап'ясти, запинати, запнути и зап'ясти голову хусткою, напинатися, напнутися, запинатися, запнутися хусткою, (редко, пров.) напрядати, напря[е]нути хустку на себе. [Ти хоч-би напренула на себе хустку, чи що (Олександр.)]. -ть стол скатертью - застеляти, застелити стіл скатеркою (настільником). -ть (на) стол - накривати, накрити стіл (на стіл), застеляти, застелити стіл, готувати, наготувати стіл до обіду, до вечері. [Накривай на стіл! (Брацл.). На понакриваних столах поставили закуски та напитки (Н.-Лев.). Чи не час-би вже столи застеляти? (Н.-Лев.)]. -ть телегу (для защиты от непогоды и т. п.) - накривати, накрити віз (воза), (пров.) напрядати, напря[е]нути віз (воза). [Напрядали віз рядниною (повстю, шкурою) (Сл. Гр.)]; (захватывать кого врасплох) застукувати, застукати; заскакувати, заскочити, (поймать) злапати, зловити, (захватить) захопити кого. [Застукав, як сотника в горосі (Приказка). Нарвав він черешень, сів їсти, - Хведір його застукав: «А що ти робиш у чужому садку?» (Звин.). Не хочу, не хочу… незабаром усі ваші поприходять, застукають тут нас (Крим.). Орда людей живцем брала, де кого заскочила (Літопис Величка)]. -крыть кого на месте преступления - застукати (заскочити, злапати, зловити) кого на гарячому (вчинку). -крыть кого на два рубля - нагріти (напекти) кого на два карбованці. Накрытый -
    1) накритий, укритий, покритий, навернутий и навернений, понакриваний, повкриваний, понавертаний; напнутий, нап'ятий и напнений, запнутий, зап'ятий и запнений; накритий, понакриваний, застелений, наготовлений до обіду, до вечері. [Там серед двору столи понаставляні, понакривані (Рудч.)];
    2) застуканий, заскочений, злапаний, зловлений, захоплений. -ться -
    1) накриватися, накритися, понакриватися; бути накриваним, накритим, понакриваним и т. п.;
    2) (какой-л. одеждой) накриватися, накритися, напинатися, напнутися и нап'ястися, (редко, пров.) напрядатися, напря[е]нутися, (укрываться) укриватися, укритися, (о мн.) понакриватися, понапинатися, понапрядатися, повкриватися чим. [Стоїть дівка з козаком, накрилася рукавом (Пісня). Напнулася од дощу свитиною. (Богодух.). Один рукав підстелю, другим напрянуся (Грінч. III). Жінки понакривалися білими хустками (Комар.). В їх на плечах бурнуси, що одкидаються на голову, - понапиналися їми (Крим.). Полягали на печі, ще й кожухами повкривалися (Харківщ.)]. -кройся!, -кройтесь! - надінь (наклади) (на голову) шапку (капелюха и т. п.), надіньте (накладіть) (на голову) шапки (капелюхи и т. п.).
    * * *
    несов.; сов. - накр`ыть
    1) накрива́ти, накри́ти, -кри́ю, -кри́єш и мног. понакрива́ти; (какой-л. одеждой) напина́ти, на́пнути и нап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. понапина́ти

    \накрыватьть [на] стол — накрива́ти, накри́ти [на] стіл (до сто́лу), застеля́ти, застели́ти стіл

    \накрыватьть завтра́к (обе́д, у́жин; за́втракать, обе́дать, у́жинать) — накрива́ти, накрити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обідати, вече́ряти); ( приготовлять) приготовля́ти, приготува́ти и пригото́вити сніда́нок (обі́д, вече́рю; сні́дати, обі́дати, вече́ряти)

    2) ( захватывать врасплох) накрива́ти, накри́ти, засту́кувати, -кую, -куєш [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому], засту́кати [на мі́сці зло́чину; на гаря́чому]; сов. заско́чити
    3) ( одурачивать) накрива́ти, накри́ти

    Русско-украинский словарь > накрывать

  • 10 наушник

    1) (у шапки) навушок (-шка), навушник, (завязываемый под подбородком, диал.) капель (-пля);
    2) (для слушания радио) навушник;
    3) (шептун) шепотинник, шепотільник, шептун (-на), шептунець (-нця), ухошепт (Куліш), (шутл.) навуходоносор (-ра), (наговорщик) обмовник, (клеветник) наклепник. [Він в урядника нашого за шепотинника, - що тільки почує, зараз йому в уха вносить (Кониськ.)].
    * * *
    2) ( шептун) шепту́н, -а; ( наговорщик) обмо́вник

    Русско-украинский словарь > наушник

  • 11 ниже

    I. 1) (сравн. ст. от прлг. Низкий) - а) нижчий від кого, від чого, за кого, за що, ніж (як) хто, що; (меньше) менший; (о голосе) нижчий, товстіший, грубший. Он -же меня ростом - він нижчий (менший) за (від, проти) мене на зріст. Суммы -же ста рублей - суми менші, як сто карбованців. Температура -же нуля - температура нижча від нуля (и нижче нуля). Цены на хлеб ещё -же - ціни на хліб ще нижчі (менші). Это -же его достоинства - це нижче (від) його гідности. Это -же всякой критики - це (стоїть) поза всякою критикою, це нижче за всяку критику. Всё -же и -же - (все) нижчий та (і) нижчий, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижчий (-ча, -че; мн. -чі) и т. п. Становиться всё -же и -же - що-раз (чим-раз, де-далі) нижчати и т. п. -же всех - нижчий за всіх, від усіх; найнижчий, (сильнее) як-найнижчий, що-найнижчий и т. п. Становиться, стать -же - нижчати, понижчати, (уменьшаться) зменшуватися, зменшитися; робитися нижчим, меншим и т. п. (в определённой глаг. форме предпочтительнее им. п.: робиться нижчий, нижча и т. п.); б) нижчий, (меньше) менший, (хуже) гірший, (проще) простіший, (незнатнее) незначніший, (вульгарнее) вульгарніший; в) нижчий, ниціший, (недостойнее) негідніший, (подлее) підліший, (позорнее) ганебніший. Срв. Низкий;
    2) (сравн. ст. от нрч. Низко) - а) нижче; (о рубке, стрижке ещё) прикріше. О чём сказано -же - про що сказано нижче (и понижче). Смотри -же - дивися нижче. Тоном -же - на (один) тон нижче. -же взять (прицеливаясь) - понизити. [На два цалі лиш понизив, та й і шапки не ізбив (Рудан.)]. Всё -же и -же - все нижче та (і) нижче, (с каждым разом) що-раз(у) (чим-раз, де-далі) нижче. Как можно -же - як-найнижче и т. п.; як(о)-мога нижче и т. п. -же травы, тише воды - а) нрч. - нижче (від) трави, тих(і)ше (від) води; б) прлг. - нижчий від трави, тих(і)ший від води; б) нижче, (вульгарнее) вульгарніше; в) нижче, ниціше, (недостойнее) негідніше, (подлее) підліше, (позорнее) ганебніше. Срв. Низко;
    3) предл. с род. п. - нижче кого, чого. [Нижче порога, серед збурених хвиль (Загірня)]. -же колена - нижче коліна. Продавать вещь -же её стоимости - продавати річ дешевше (нижче) від її вартости. Ртуть упала в градуснике -же нуля - живе срібло спустилося (диал. ортуть спустилася) в градуснику нижче (від) нуля. -же точки замерзания (на термометре) - нижче (від) риси (лінії) замерзання. -же Киева (по течению Днепра) - нижче Київа, понижче Київа;
    4) (в сложении) нижче.
    II. союз (стар.) ніже, аніже, (а)ні, (ни даже) ні (ані) навіть; срв. Ни 1.
    * * *
    I н`иже
    сравн. ст.
    1) прил. ни́жчий

    он \ниже же бра́та — він ни́жчий від бра́та (за бра́та, ніж брат)

    2) нареч. ни́жче

    об э́том ска́зано \ниже же — про це ска́зано ни́жче

    3) предл. с род. п. ни́жче (кого-чого)

    на Днепре́ \ниже же Ки́ева — на Дніпрі́ ни́жче Ки́єва

    пять гра́дусов \ниже же ноля́ (нуля́) — п'ять гра́дусів ни́жче нуля́

    \ниже же досто́инства чьего́ — ни́жче гі́дності чиє́ї

    II ниж`е
    союз
    ніже́, аніже́; ( ни даже) ні на́віть

    Русско-украинский словарь > ниже

  • 12 обнажать

    обнажить
    1) оголювати, оголяти, оголити. [Осінь оголила поле]. -жать, -жить голову - здіймати, зняти, скидати, скинути шапку (о мног.) поздіймати, поскидати шапки. - жать снизу, поднимая одежду вверх или засучив, рукава - заголювати, заголити. [Заголив ноги, руки]; (нижнюю часть тела) задублювати, задубити. -жать какую-л. часть тела, показывать к.-л. обнажённую часть тела - світити чим. [Дівко, май сором! Не світи клубами. Світить сивою головою]. -жать саблю, меч - добувати, добути, видобути, виймати, вийняти (з піхов = ножен) шаблю, меча або меч. [Хапає його за груди, добуваючи шаблю. Дай боже воювати, та шабель не виймати];
    2) см. Раздеваться;
    3) см. Открывать, Обнаруживать. Обнажу тебе сердце и душу свою - розгорну тобі серце й душу свою. Обнажённый - оголений, голий, (о голове) непокритий, (снизу) заголений, задублений, (о сабле или мече) добутий, голий, вийнятий. -нный берег (геол.) - лисий берег, лисяк. -нная гора - лиса гора, лисогора. -нная степь, -нный лес - голий степ, г. ліс. -нное дерево, поле - голе дерево, г. поле. Крестьяне -жены (обнищали) - селяни голі.
    * * *
    несов.; сов. - обнаж`ить
    1) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    2) ( вынимать из ножен) видобува́ти, видобу́ти, добува́ти, добу́ти, вийма́ти, ви́йняти и повийма́ти, ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти
    3) (перен.: делать явным что-л.) ого́лювати и оголя́ти, оголи́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити

    Русско-украинский словарь > обнажать

  • 13 отрясать

    отрясывать, отрясти обтрушувати, трусити, обтрусити що, струшувати, струсити, стрясти, (о многих) пообтрушувати, пострушувати що, з чого. [Обтрусив сніг із шапки. Трусили в саду яблука]. -сти яблоню - обтрусити яблуню. Отрясённый - обтрушений, струшений.
    * * *
    несов.; сов. - отряст`и
    отряса́ти, отрясти́

    Русско-украинский словарь > отрясать

  • 14 подавать

    подать подавати, подати, давати, дати кому що; (кушанье) (по)давати, (по)дати, видавати, видати, ставити, поставити кому що. [Подав милостиню. Хто рано встає, тому бог дає. Вона видала панам вечерю (Коцюб.). Поставили їм сметани]. Подай (ка), подайте (ка) сюда - подай (лишень), подайте (лишень) сюди, ке, кете сюди. -вать обед - давати обідати. - дать кушанье на стол - подати (поставити) страву на стіл. -дай сюда лодку - давай сюди човна. -дать голос - о(б)зиватися, обізватися (до кого), датися чути. -дать голос за кого-л. - подавати, подати голос на (за) кого, голосувати на (за) кого, віддавати, віддати голос кому. - дать мысль - подати думку. -дать весть о себе - (по)дати (з)вістку про себе. -дать жалобу на кого - подавати, подати скаргу на кого, прискаржувати, прискаржити кого, жалітися, пожалітися на кого. [Подав у суд скаргу на нього. Прискаржив мене за рабунок (Франко)]. -вать ко взысканию - закладати, заложити позов кому. -вать прошение о чём - подавати прохання про що (за що). -дать надежду - (по)давати, (по)дати надію кому на що, робити, зробити надію кому на що. [І дітям не робимо надії на кращу долю (Франко)]. Он -даёт большие надежды - він подає великі надії. -вать кому ложные надежды - подавати марні надії, надіями манити кого. -вать руку - (по)давати, (по)дати руку кому, (здороваться за руку) ручкатися, поручкатися, рукатися, порукатися з ким. [І шапки не зняв, і руки не дав. У нас не було тієї моди, щоб ручкатися]. -дать кому руку помощи - підложити руку під кого. [Були такі люди, що й тут підложили-б свої руки під великого Кобзаря (Куліш)]. -дать помощь - см. Оказывать помощь. Рукой -дать - тільки що не видко, як палицею докинути. [Чоловікові додому тільки що не видко]. -дать совет - (по)давати, (по)дати раду, пораду кому (посоветовать) радити, порадити, раяти, пораяти кого, но кому що, нараяти кому що. [Нема кому порадоньки дати (Шевч.)]. -дать пример - привід дати, призвід показати кому. [Як ви дасте привід, то й инші зроблять те саме]. -вать повод - см. Повод. -вать о здравии, за упокой - (по)давати, (по)дати на часточку за кого. -вать что-л. в какую-л. сторону - посувати, посунути що в який бік. Поданный - поданий. Обед -дан - обід на столі.
    * * *
    несов.; сов. - под`ать
    подава́ти, пода́ти; ( давать) дава́ти, да́ти; ( подвигать) посува́ти и посо́вувати, посу́нути

    Русско-украинский словарь > подавать

  • 15 подбородник

    1) (в конской упряжи) підборіддя (-ддя);
    2) (у шапки) підборідь (-роди).
    * * *
    (в узде, головном уборе, у скрипки) підборі́дник

    Русско-украинский словарь > подбородник

  • 16 подпруга

    попруга; ум. попружка, -женька, -жечка; (у задн. луки, седла) - трок (б. ч. во множ. - троки). [В огонь шпурляли різну зброю, шапки, свитки, кульбаки, троки (Котл.)].
    * * *
    попру́га

    Русско-украинский словарь > подпруга

  • 17 прощаться

    проститься
    1) страд. - прощатися, проститися, бути прощеним, даруватися, подаруватися, бути подарованим, (о грехах) відпускатися, відпуститися, бути відпущеним. [Не простились їм гріхи (Єв.). Коли-б же що було проти звичаю, дарується те нам, бо прикрий час (Грінч.). Такий чоловік, хочби мав гріхів як в морі піску, як листя на дереві, то всі йому відпустяться (Рудан.)]. Первая вина -щается - на перший раз (для першого разу) прощається;
    2) взаим.: с кем - прощатися, попрощатися, проститися, попроститися, розпрощуватися, розпроститися з ким, опрощення брати (приймати), взяти (прийняти) з ким, прощати, попрощати кого, що; срв. Распрощаться. [І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною (Метл.). Попрощайся просто та й їдь собі (Куліш). Гості попрощались, порозходились (Коцюб.). Він розпрощується з усіма (Н.-Лев.). От попростивсь він і пішов собі (Манж.). То він з своєю матір'ю опрощення приймає, у чужу сторону од'їжджає (Чуб.). Ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали (Макс.). Серед ночи дім свій попрощала, геть із Відня рушила в дорогу (Франко)]. Уйти не -стившись - піти не попрощавшися;
    3) (просить прощения у всех перед исповедью и т. п.) прощатися, попрощатися и попроститися з ким. [Кожного року йде в Київ говіти, то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: простіть Христа ради, в чому я винна (Н.-Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - прост`иться
    1) ( при расставании) проща́тися, попроща́тися и прости́тися
    2) ( оказываться простительным) проща́тися, прости́тися, пробача́тися, проба́читися, дарува́тися, подарува́тися
    3) страд. (несов.) проща́тися; вибача́тися, пробача́тися, дарува́тися

    Русско-украинский словарь > прощаться

  • 18 шлыц

    2) ( род шапки) шлик, -а; ( шляпа) капелю́х; ( шапка) ша́пка

    Русско-украинский словарь > шлыц

  • 19 Красноверхий

    червоноверхий. [Шапки червоноверхі (М. Грінч.)].

    Русско-украинский словарь > Красноверхий

  • 20 Накрывание

    1) накривання, укривання, покривання, (чем-л. опрокинутым) навертання; (головы) надівання, накладання шапки (капелюха и т. п.) (на голову); (головы платком) напинання, запинання (голови хусткою); (стола скатертью) застеляння (стола скатеркою, настільником); (на стол) накривання стола (на стіл), застеляння стола, готування стола до обіду, до вечері; (телеги) накривання, напрядання;
    2) (врасплох) застукування, заскакування. Срв. Накрывать.

    Русско-украинский словарь > Накрывание

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Шапки — Шапки  топоним: Шапки  село в Кобелякском районе Полтавской области Украины. Шапки  посёлок в Тосненском районе Ленинградской области. Шапки  деревня в Руднянском районе Смоленской области России. Шапки железнодорожная станция …   Википедия

  • Шапки долой! — возгласъ негодованія къ лицамъ, неуважительно относящимся къ лицу или торжественному событію. Ср. Hut ab! Chapeau bas! Off with your hat! Giù il capello! …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Шапки не снимешь! — (иноск.) о должникѣ, не платящемъ долга намекъ на древній нашъ обычай, въ видѣ наказанія вообще, или пристыженія за неплатежъ долга, снимать шапку или шляпу съ виноватаго, практиковавшійся и у франковъ (saisie). См. Шапку снимать с кого. См.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Шапки с головы ухватить не успеешь. — Шапки с головы ухватить не успеешь. См. ПОРА МЕРА СПЕХ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Шапки (Ленинградская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Шапки. Посёлок Шапки Hattula Страна РоссияРос …   Википедия

  • Шапки (Кобелякский район) — У этого термина существуют и другие значения, см. Шапки. Село Шапки укр. Шапки Страна …   Википедия

  • Шапки (Смоленская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Шапки. Деревня Шапки Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Шапки (станция) — У этого термина существуют и другие значения, см. Шапки. Координаты: 59°35′31″ с. ш. 31°10′07″ в. д. / 59.591944° с. ш. 31.168611° в. д …   Википедия

  • Шапки и шляпы — названия двух политических партий в Швеции в XVIII в. Революция 1719 г., крайне ослабившая королевскую власть, передала ее в руки аристократии, которая распалась на две партии, ожесточенно враждовавшие друг с другом: шапки и шляпы . Название шляп …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • Шапки долой — Устар. Обычай низко кланяться, приветствуя именитого человека, сняв головной убор. Да, Алексей Петрович, конец нашему уезду, крах. Двадцать лет назад да мы царями сидели. Выкатишь, бывало, в коляске все шапки долой, кругом хутора дворянские,… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ШАПКИ —    Магазин Крепкие напитки в помещении бывшего магазина Головные уборы (Московский пр., 45) …   Словарь Петербуржца

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»