Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(чужой)

  • 1 чужой

    1) чужи́й; (чужеземный, чужестранный) чужи́нний, чужи́нницький, чужи́нський; ( не свой) людськи́й и лю́дський

    с чужи́х слов — з чужи́х слів

    в чужи́х края́х — у чужи́х (у чужи́нних, у чужи́нницьких, у чужи́нських) края́х, у чужі́й (у чужи́нній, у чужи́нницькій, у чужи́нській) стороні́, на чужині́

    чужа́я земля́ — чужа́ (чужи́нна, чужи́нницька, чужи́нська) земля́

    2) (кому-чему, для кого-чего) чужи́й (кому-чому, для кого-чого); ( посторонний) сторо́нній (для кого-чого)

    Русско-украинский словарь > чужой

  • 2 пришлый

    захожий, зайшлий, (чужой) сторонній; нахожий, нахожалий. [Я тут не зайшла людина, як ви (Неч.-Лев.)]. -лый элемент - зайшлий елемент, нахожі, нахожалі люди, (презр.) зайди.
    * * *
    за́йшлий, захо́жий, при́йшлий; (посторонний, чужой) сторо́нній, сторо́нський

    \пришлый элеме́нт — за́йшлий елеме́нт, чужи́нці, -ців

    Русско-украинский словарь > пришлый

  • 3 безземельный

    безземельний, безґрунтий; (крестьянин, живущий в чужой избе) підсусідок, соб. - підсусіддя.
    * * *
    безземе́льний

    Русско-украинский словарь > безземельный

  • 4 действовать

    діяти, чинити, орудувати. [Закони, які діють на нашій території. Мова - то могуче знаряддя, щоб діяти на душі людські (Єфр.). Чиніть, як знаєте. Час не балакати, а орудувати]. О машинах - робити, працювати. [Чому пожар гасили відрами, а не кишкою? - Бо кишка порвалася, не робила. Наша машинка не робить (не працює). Чи працює ваш телефон? - Ні, зопсувавсь, не працює]. Действовать в качестве истца или ответчика - виступати позовником або відповідачем. Действовать справедливо, дурно - ходити правим робом, ходити лихим робом. Действовать по своему - чинити по-своєму, ходити своїм робом. Действовать по (чужой) указке - ходити у когось на поводі, слухати чиєго голоса, (гал.) ходити чиїм трибом. Действовать за одно (во вред кому) - накладати з ким проти кого. [Дочка з ворогами батьковими проти його накладає (Мирн.)]. Ничто на него не действует - ніщо його не бере (не йме), нічим його не візьмеш, ніщо не має над ним сили.
    * * *
    ді́яти, чини́ти; ( влиять) вплива́ти; ( работать) працюва́ти; ( делать) робити; ( орудовать) ору́дувати

    Русско-украинский словарь > действовать

  • 5 дудка

    дудка, сопілка. См. Дуда. Плясать по чужой -ке - танцювати під чужу дудку, (гал.) грати під чиюсь батуту. Мастер, делающ. -ки - дудар (р. -ря), ум. дударик, дудник, (провинц.) дудлик.
    * * *
    ду́дка; сопі́лка

    пляса́ть под чью ду́дку — перен. танцюва́ти під чию́ ду́дку

    Русско-украинский словарь > дудка

  • 6 заезжать

    заехать заїжджати и заїздити, заїхати. -хать в гости к кому-л. - заїхати, завітати (в гості), загостити до кого. -жать время от времени, изредка - час від часу (коли не коли) заїздити, навертатися до кого. -жайте за мною - поедем разом - заїздіть по мене - поїдемо разом. Блуждая -хать куда-л. - блукаючи заїхати (забитися, прибитися) куди. -хать куда-л. далеко - десь заїхати, десь заблукати, забитися, завітритися куди. -хать в чужой карман - залізти (зазирнути) в чужу кишеню. -хать кого-л. по рылу, по морде, по шее и т. п. - заїхати, затопити, загилити кого по пиці, по мордяці, по лиці, по потилиці.
    * * *
    несов.; сов. - за`ехать
    1) заїжджа́ти и заї́здити, -ї́жджу, -ї́здиш, заї́хати, -ї́ду, -ї́деш и мног. позаїжджа́ти и позаї́здити
    2) (кому во что и по чему - сов.: ударить) заї́хати (кому в що); ( сильнее) затопи́ти, -топлю́, -то́пиш, заги́лити, -ги́лю, -ги́лиш, угати́ти (угачу́, уга́тиш), захмели́ти (кого в що), уціди́ти (уціджу́, уці́диш) (кого по чому)

    Русско-украинский словарь > заезжать

  • 7 заживать

    зажить
    1) гоїтися, загоюватися, загоїтися, безл. затягати, затягнути, (о мног.) позагоюватися, позатягати. [Рана загоїлася. Уже рани позатягало]. До свадьбы -вёт - загоїться, поки весілля скоїться;
    2) (заработать в найме) заживати, зажити, заробити. [Скільки це вже я в вас грошей зажила?];
    3) (отживая уплаченные деньги) відживати, віджити; (отслуживая взятый долг) відслужувати, відслужити, відбувати, відбути, відробляти, відробити;
    4) -жить - зажити. -вём во всю - заживемо на всю губу. -жить домом - зажити своєю господою (домівкою), на власній господі. -вать чужой век - чужий вік заживати. Заживший (о ране) - загоєний. Зажитой - зажитий, зароблений и т. д.
    * * *
    I несов.; сов. - заж`ить
    ( о ране) го́їтися и заго́юватися, -го́юється, заго́їтися и мног. пого́їтися и позаго́юватися, зажива́ти, зажи́ти, -живе́ и мног. позажива́ти
    II несов.; сов. - заж`ить
    1) ( зарабатывать) заробля́ти, зароби́ти, -роблю́, -ро́биш; диал. зажива́ти, зажи́ти
    2) ( отрабатывать взятые деньги) відробля́ти, відроби́ти; ( возмещать службой) відслу́жувати, -жую, -жуєш, відслужи́ти, -служу́, -слу́жиш

    Русско-украинский словарь > заживать

  • 8 игрушка

    Игрушечка
    1) цяця, цяцька, іграшка, забавка, ум. цяценька, цяцечка, іграшечка, забавочка. [Йому добрих цяцьок не купуйте: ламає (Крим.). Маю я теж іграшок і забавок багацько… коники славні маю… (М. Вовч.)];
    2) (переносно) іграшка, цяцька, забавка. Быть -шкой чего, чьей - бути за іграшку чого (чому), кому, іграшкою чого, кому, за цяцьку (за забавку) кому. [Як раб скорявсь усім вередуванням, за іграшку її всім примхам був (Грінч.)]. Кошке -шки, а мышке слёзы - кішці іграшка, а мишці сльози (Номис) или Кіт гуляє, а мишка загибає;
    3) (что-л. изящное) цяця, цяцечка, лялечка. Домик как -шечка - будиночок, як лялечка, як цяцечка;
    4) (лёгкое дело) іграшка, забавка. Это ему не работа, а -шка - це йому не робота, а іграшка (забавка); це йому за іграшки.
    * * *
    1) і́грашка, ця́цька; цяця́нка; дет. ця́ця; (предмет забавы, развлечения) за́бавка, заба́ва, ви́грашка

    как (сло́вно) \игрушка ка — як (на́че, нена́че, мов) і́грашка (ля́лечка, ця́цечка)

    2) ( послушное орудие чужой воли) і́грашка, за́бавка

    быть \игрушка кой в чьи́х-либо рука́х — бу́ти і́грашкою (за і́грашку, за́бавкою) в чиїх-не́будь рука́х

    Русско-украинский словарь > игрушка

  • 9 каравай

    и Коровай
    1) (цельный хлеб) хліб (-ба), хлібина, бухан (-на) (зап. бохан), буханець (-нця), (зап. боханець), буханка. -вай хлеба - хліб (хлібина), бухан хліба;
    2) (свадебный хлеб) коровай (-ваю). [Через тиждень молодиці коровай місили на хуторі (Шевч.)]. Делать (загибать) -вай - коровай бгати. На чужой -вай рта не разевай - на чужий коровай очей не поривай (Приказка).
    * * *
    1) хліб, хліби́на, буха́н, -а, бухане́ць, -нця́, буха́нка
    2) ( свадебный хлеб) этногр. корова́й

    Русско-украинский словарь > каравай

  • 10 карман

    I. Кармакан, Кармачок (снаряд для ловли рыбы подо льдом) кармак (-ка).
    II. 1) ке[и]шеня, (редко) карман (-мана), ум. кешенька, карманець (-нця), карманок (- нка). [Визирав кінчик гаманця з кешені в її пальтечку (О. Пчілка). Ті каптани та не ті кармани (Номис)]. Бить по -ману - бити по гаманцю. Бить по -манам кого - кешені трусити кому. Боковой -ман - бокова кешеня. [Весело схопився доктор, витягаючи з бокової кешені якусь писульку (Крим.)]. Часовой -ман - кешенька (на годинник). Держи -ман шире! - підставляй поли! наставляй кешеню! взавтра, з мішком! дам, дам - коли б лиш здоров зносив! дідька лисого! -ман дыряв - кешеня гроші сіє. Дружба дружбой, а в -ман не лезь - дружок, дружок, та не твій пиріжок (Херсонщ.). -ман жидок (тонок, пуст) - в кешені гуде, в кешені вітер гуде (свище). Иметь кого в -мане - мати (тримати) кого в жмені. За словом в -ман не лезет - за словом до батька не бігає; по слово до кешені не ходить. Набить -ман (на чём) - напхати кешеню, нагріти руки (коло чого, на чому). Не по -ману нам - не з нашою кешенею; не з нашими грошиками (достатками); не по наших грошах; купило притупило (Лохв. п.). Невзначай рука в чужой -ман попала - до своєї торби ліз, а з дядькової витяг; гуманський дурень з чужого воза брав, а на свій ховав (Приказки). Обработал -маны публике - почистив добрим людям кешені. Полный -ман (чего) - повна (повнісінька) кешеня чого. -ман трещит - на гроші утратно, на кешеню важко. Тугой, толстый -ман - повна калитка. Ударить по -ману - витрусити кешеню. По чужим -манам не ищи - людям у руки не заглядай. Из чужого -мана платить легко - за чужу калитку хап, а за свою лап. Широкий -ман - попівська кешеня;
    2) (не пришитый, привязной, особ. у дам) карман (-мана), карманей (-нея), калитка, ладунка;
    3) техн. - ківш (р. ковша);
    4) (автомоб., каретный) кошик (-ка).
    * * *
    1) кише́ня
    2) техн. карма́н

    Русско-украинский словарь > карман

  • 11 лад

    1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;
    2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;
    3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];
    4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);
    5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];
    6) см. Клёпка;
    7) см. Паз.
    * * *
    1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́да

    в ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим

    2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у
    3) муз. лад

    лады́ — мн. лади́, -ді́в

    Русско-украинский словарь > лад

  • 12 монастырь

    манастир (-ря), (католический) кляштор (-ра). Мужеский, женский -тырь - чоловічий, жіночий манастир. В чужой -тырь со своим уставом не суйся - до чужого манастиря з своїм законом не пхайся.
    * * *
    монасти́р, -я; ( католический) кля́штор

    Русско-украинский словарь > монастырь

  • 13 наедать

    наесть
    1) над'їдати, над'їсти, (о мног. или во мн. местах) понад'їдати що; см. Надъедать;
    2) (съедать изв. колич.) наїдати, наїсти, (о мног.) понаїдати чого. [Наїв за двох (Богодухівщ.)];
    3) (кормиться в долг, на чужой счёт) наїдати, наїсти, (о мног.) понаїдати (набір) у кого. [Харчових не получав, наїв у товаришів (Тесл.)];
    4) (накусывать тело) накушувати, накусати, кусати, (геть) скусати, покусати; (изгрызать) згризати, (геть) згризти, нагризати, нагризти що. [Блохи накусали (Сл. Ум.)];
    5) (нагрызать) нагризати, нагризти, (о шашле) наточувати, наточити, (о мног. или во мн. местах) понагризати, понаточувати чого; срв. Нагрызать 1. Наеденный -
    1) над'їд(ж)ений, понад'їданий;
    2) -
    3) наїд(ж)ений, понаїданий;
    4) накусаний, нагризений, (весь, геть) скусаний, покусаний, згризений;
    5) нагризений, понагризаний; наточений, понаточуваний.
    * * *
    несов.; сов. - наесть
    наїда́ти, наї́сти, -їм, -їси́

    Русско-украинский словарь > наедать

  • 14 наш

    мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.
    * * *
    I мест.
    наш; и

    \наш шим и ва́шим — і на́шим і ва́шим

    \наш ше вам [почте́ние]! — шутл. наше вам [шанува́ння, шанува́ннячко]!

    не ме́ньше \наш шего — не ме́нше (не менш), ніж ми

    \наш ше де́ло — ( лично к нам относится) на́ша спра́ва, на́ше ді́ло

    это не \наш ше де́ло — ( нас не касается) це не на́ше ді́ло

    поживи́те с \наш ше — поживі́ть сті́льки, як (скільки) ми

    II
    ( буква) наш (нескл., м.)

    Русско-украинский словарь > наш

  • 15 невосприимчивый

    1) несприйнятливий до чого и на що, (непонятливый) непохіпливий, непохіпний, нетямовитий; (нечувствительный) невразливий на що, нечулий, нечуткий до чого. -вый ребёнок - несприйнятлива (непохіпна, нетямовита) дитина. -вый к чужой мысли - несприйнятливий до чужої думки;
    2) (к заболеванию) невразливий на що, несприйнятливий до чого. Он -чив к болезням - він невразливий на х(в)ороби, (в обиходе) його х(в)ороба не бере, до його х(в)ороба не пристає, він не скоро слабне, він на х(в)ороби не слабкий.
    * * *
    (к чему) несприйня́тливий (до чого); ( не легко поддающийся) яки́й (що) неле́гко піддає́ться (чому), несхи́льний (до чого)

    \невосприимчивыйый учени́к — несприйня́тливий у́чень

    \невосприимчивыйый к заболева́ниям — яки́й (що) неле́гко піддає́ться захво́рюванням, несприйня́тливий (несхи́льний) до захво́рювань

    Русско-украинский словарь > невосприимчивый

  • 16 незнакомый

    1) - (незнакомец) незнайомий, (редко) незнакомий, незнаний, (чужой) чужий. [В незнайомих часом краще жити, ніж у знайомих (Київ). Ми розстались мов незнані (Франко)]. Быть -мым с кем - бути незнайомим з ким; (не иметь ничего общего) не знатися з ким;
    2) (неизвестный) незнайомий, (редко незнакомий), незнаний, невідомий, несвідомий (кому). [Якийсь незнайомий чоловік (Звин.). Незнайома мені людина (В. Підмог.). Серед суворих незнайомих малюнків (Васильч.). Незнакомі мені місця (М. Вовч.). Побачив незнану землячку (Самійл.). Незнана моза (Крим.). Це діло мені овсі несвідоме (Сл. Гр.)]. Быть -мым кому - бути незнайомим и т. п. кому, (редко) бути не по знаку кому. [Такий тон батькові ще новина й не по знаку (Крим.)];
    3) (неознакомленный с чем) необізнаний, незнайомий з чим. Быть -мым с чем - бути необізнаним (незнайомим) з чим, не знатися на чому, (не смыслить) не тямити чого.
    * * *
    1) прил. незнайо́мий; ( неизвестный) невідо́мий; (с чем-л.) необі́знаний
    2) в знач. сущ. незнайо́мий, -ого, незнайо́мець, -мця

    Русско-украинский словарь > незнакомый

  • 17 отрешённый

    1) усу́нутий, усу́нений, зві́льнений, зві́льнений
    2) (в знач. прил. отчужденный) очужі́лий, відчу́жений; ( чужой) чужи́й

    Русско-украинский словарь > отрешённый

  • 18 отчуждённый

    1) прич. відчу́жений
    2) (в знач. прил. ставший чужим) очужі́лий, відчу́жений; ( чужой) чужи́й

    Русско-украинский словарь > отчуждённый

  • 19 посторонний

    сторонній, сторонський, чужий. [То був якийсь сторонський парубок (Франко)]. -ннее лицо - стороння особа, чужа людина. -нним вход воспрещается - стороннім заходити не вільно (заборонено).
    * * *
    1) прил. сторо́нній, ( чужой) чужи́й, чужосторо́нній; ( побочный) побі́чний
    2) в знач. сущ. сторо́нній, -нього, сторо́ння осо́ба

    Русско-украинский словарь > посторонний

  • 20 пялить

    растягивать) п'ясти (пну, пнеш), напинати, розпинати, натягати, розтягати що. Пялить, Выпялить глаза - витріщати, витріщити очі, лупити, вилуплювати, вилупити очі, вирячувати, вирячити очі, витріщатися, витріщитися, визиратися, торопіти, глупіти на кого, на що; срв. Пучить, Выпучивать, Таращить глаза. [Заєць, причаївшись під кущем, пригина вуха, витріща очі (Коцюб.). Лупить (теля) налякані очі (Коцюб.). Не витріщайся ні на кого, як коза на різника (Номис). Дитина на свічку глупіє (Черкащ.). Та чого ти на мене визираєшся, наче не пізнав?]. -лить рот - роззявляти рота. На чужой кусок не пяль роток - на чужий коровай очей не поривай. Пяленный - пнутий, напинаний, тягнений.
    * * *
    ( натягивать) напина́ти, натяга́ти, натя́гувати; ( растягивать) розпина́ти, розтяга́ти, розтя́гувати

    \пялить глаза́ — витріща́ти (п'я́сти, пну́ти, виря́чувати, лупи́ти) о́чі, витріща́тися, виря́чуватися

    \пялить рот — роззявля́ти ро́та

    Русско-украинский словарь > пялить

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Чужой-3 — Alien³ Жанр фантастика Режиссёр Дэвид Финчер В главных ролях Сигурни Уивер Чарльз Даттон …   Википедия

  • Чужой³ — Чужой 3 Alien³ Жанр фантастика Режиссёр Дэвид Финчер В главных ролях Сигурни Уивер Чарльз Даттон …   Википедия

  • ЧУЖОЙ — ЧУЖОЙ, не свой, сторонний, собь другого, незнаемый, незнакомый; не родня, не наша семьи, не из нашего дома, нашего дома; | не нашей земли, иноземный. Свое берегу, а чужого не надо. Не наше дело, чужое. В чужой дом ни за чем зашел, чужую вещь… …   Толковый словарь Даля

  • Чужой 4 — Чужой 4: Воскрешение Alien: Resurrection Жанр фантастика Режиссёр Жан Пьер Жёне Продюсер Уолтер …   Википедия

  • ЧУЖОЙ — ЧУЖДЫЙ, ЧУЖОЙ. Книжно славянское чуждый и русское чужой выражали одни и те же значения в древнерусском языке (см. Срезневский, т. 3, с. 1550 1551). По видимому, круг значений восточнославянской формы чужой сильно расширился под влиянием… …   История слов

  • чужой — Чуждый, чужеземный, чужестранный, иноземный, иностранный, заграничный, заморский, закордонный, зарубежный, внешний, экзотический; непричастный, (по)сторонний, побочный, придаточный, навязанный; пришлый, привходящий, пригульный, приезжий, залетный …   Словарь синонимов

  • чужой — чужая, чужое. 1. Не мой или не наш, не свой (см. свой в 1 и 2 знач.), не собственный, принадлежащий другому, другим. Чужой дом. Чужая книга. «Чужое горе не болит.» Пословица. «Чужим умом не проживешь.» Пословица. «Собственный голос казался ему… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЧУЖОЙ-4 — «ЧУЖОЙ 4: ВОСКРЕШЕНИЕ ЧУЖОГО» (Alien Resurrection), США, Brandywine, 20th century fox, 1997. Фантастика, ужасы. Казалось, сюжет «Чужого» исчерпался финалом трилогии, где режиссер Дэвид Финчер, позволив монстру поселиться в теле главной героини,… …   Энциклопедия кино

  • Чужой —  Чужой  ♦ Autrui    Другой человек как самостоятельная личность; не мое второе «я» (alter ego), а чужое «я» («я», не являющееся мной). Следовательно, чужим может быть любой человек, при условии, что он человек. Чужой – потенциально и… …   Философский словарь Спонвиля

  • ЧУЖОЙ — ЧУЖОЙ, ая, ое. 1. Не свой, не собственный, принадлежащий другим. Чужие вещи. Писать под чужим именем. Взять чужое (сущ.). Чужая сторона. Чужие края (чужбина). С чужих слов говорить, повторять (не зная самому, со слов других). С чужого голоса… …   Толковый словарь Ожегова

  • ЧУЖОЙ-3 — «ЧУЖОЙ 3» (Alien 3) США Великобритания, 1992, 115 мин. Фантастика, фильм ужасов. 28 летний Дэвид Финчер, который прежде сотрудничал в группе создателей спецэффектов в компании Джорджа Лукаса, а потом приобрел широкую известность благодаря… …   Энциклопедия кино

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»