Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(угору)

  • 61 endways

    ['endweizˌ 'endwaiz]
    = endwise; adv
    1) кінцем уперед, угору, до глядача (тж. endways on)
    2) одним кінцем до іншого, кінцями
    3) сторч; прямо, прямовисно

    English-Ukrainian dictionary > endways

  • 62 face

    I [feis] n
    1) обличчя, фізіономія; морда ( тварини)
    2) вираз обличчя; гримаса
    4) аспект, сторона ( питання)
    5) нахабність, нахабство
    6) поверхня; зовнішня сторона
    7) поверхня (землі, води)
    8) лицьова сторона (тканини, гральних карт, медалі); права сторона
    11) престиж; репутація; гідність
    12) особистість, людина з іменем, знаменитість; cл. здоровань; aмep.; cл. білий ( у мові чорношкірих)
    13) геом. грань; фас, грань ( кристала)
    14) тex. ( лобова) поверхня, торець; зріз; фаска
    15) вiйcьк. фас
    16) гipн. вибій, площина вибою; лава
    17) пoлiгp. очко ( літери); шрифт, малюнок шрифту; гарнітура шрифту
    19) тб. екран ( трубки)
    20) тex. рівень ( рідини)
    21) тex. ( плоский) бойок ( молота)
    22) тex. передня грань ( різця)
    23) cпeц. облицювання
    II [feis] v
    1) знаходитися обличчям до; бути зверненим до; дивитися в обличчя
    2) зустрічати ( що-небудь) сміливо; дивитися в очі ( чому-небудь) без страху
    6) полірувати; обточувати
    8) вiйcьк. скомандувати поворот

    English-Ukrainian dictionary > face

  • 63 heavenward

    I a
    піднес. спрямований угору, у небо
    II adv
    піднес. вгору, у небо

    English-Ukrainian dictionary > heavenward

  • 64 skyward

    I a
    спрямований, направлений у небо
    II adv
    у небо; угору

    English-Ukrainian dictionary > skyward

  • 65 soaring

    I ['sxːriç] n
    2) aв. планерування
    3) cпopт. планеризм
    II [`sxːriç] a

    soaring prices — ( швидко) зростаючі ціни

    3) який піднімається, який здіймається

    English-Ukrainian dictionary > soaring

  • 66 vertical

    I a
    1) вертикальний; стоячий; спрямований угору; vertical lіnes [planes, angles] мат. вертикальні лінії [площини, кути]; vertical fіeld of fіre військ. вертикальний обстріл; vertical fіn ав. вертикальний стабілізатор, кіль; vertical ramp реакт. установка для вертикального пуску; мат. перпендикулярний
    2) стрімкий; vertical handwrіtіng прямий почерк; vertical dіve ав. стрімке пікірування
    3) анат. тім’яний
    4) ек. вертикальний; vertical expansіon розширення за рахунок підприємств суміжної спеціалізації; vertical іntegratіon вертикальна інтеграція, об’єднання функціонально суміжних підприємств
    II n.
    1) мат., фіз. вертикаль, вертикальна або прямовисна лінія; (the vertical) перпендикуляр
    2) астр. вертикал; prіme vertical перший /головний/ вертикал
    3) топ. плановий аерофотознімок

    English-Ukrainian dictionary > vertical

  • 67 взвиваться

    взвиться зніматися, знятися вгору, звиватися, звитися, (сов.) сягнути, шугнути. [Знявсь угору чорний дим (Грінч). Звився жайворонок. Наче ті стружки смолові: пальне, шугне та й згасне (Кониськ.). Високо вгору сягнуло полум'я]. В. на дыбы - ставати, стати дибки.
    * * *
    тж. взвиться
    здійма́тися, підійма́тися, и зніма́тися; здійня́тися, підійня́тися и зня́тися и мног. поздійма́тися, попідійма́тися и позніма́тися, попідніма́тися; підня́тися и мног. попідніма́тися, звива́тися, зви́тися

    Русско-украинский словарь > взвиваться

  • 68 возвышать

    -ся, возвысить, -ся
    1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];
    2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];
    3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];
    4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;
    5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - возв`ысить
    1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити
    2) мат. підно́сити, піднести́

    Русско-украинский словарь > возвышать

  • 69 возноситься

    вознестися
    1) зноситися, знестися на що, до чого, підноситися, піднестися, зніматися (здійматися), знятися (здійнятися) на що, підніматися, піднятися, линути, злинути куди, до чого [Злинути в небо (Коц.). Кара всепрощенням - це найвище, до чого може злинути думка людська (Єфр.)], рости в небо, вирости в небо;
    2) (гордиться, кичиться) нестися вгору, високо виноситися чим, в. винестися, заноситися, занестися, в хмари залітати, в хмари залетіти, панитися [Вони дуже паняться], пишнитися. См. ещё Гордиться, Кичиться;
    3) славитися, уславитися, вихвалятися, вихвалитися. Вознесённый - піднесений, знесений (угору), уславлений, зохвалений.
    * * *
    несов.; сов. - вознест`ись
    1) підно́ситися, піднести́ся, зноситися, знести́ся, заноситися, занести́ся, вино́ситися, ви́нестися; ( подниматься) підніма́тися, підня́тися и мног. попідніма́тися, підійма́тися, підійня́тися и мног. попідійма́тися
    2) ( становиться заносчивым) зано́ситися, занести́ся, несов. нести́ся ви́соко (вго́ру, го́рдо)

    Русско-украинский словарь > возноситься

  • 70 горе

    I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);
    2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!
    II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.
    * * *
    I сущ.
    го́ре; (зло, несчастье) ли́хо; ( беда) біда́; безголі́в'я, безголо́в'я; приту́га; и

    го́ря ма́ло кому́ — і го́ря ма́ло кому́, ба́йдуже кому́, і горенько покоти́в хто

    помо́чь (пособи́ть) го́рю — зара́дити го́рю (ли́ху)

    II нареч.
    догори́, уго́ру

    Русско-украинский словарь > горе

  • 71 захихикать

    захихикати; захихотіти, (однокр.) хихнути. [Підняв угору коротеньку борідку і захихикав (Н.-Лев.)].
    * * *
    захихи́кати, захихоті́ти, заки́хкати

    Русско-украинский словарь > захихикать

  • 72 защебетать

    1) защебетати, однокр. щебетнути. [Як об весні ластівка, що як защебече… так усім весело (Квітка). Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.)];
    2) (заговорить быстро) защебетати, зацокотіти, зацокотати, заляскотіти.
    * * *
    защебета́ти, -бечу́, -бе́чеш, однокр. щебетну́ти; (преим. о птицах) заджеркотати, заджеркоті́ти, заджерґота́ти, -ґочу́, -ґо́чеш, заджерґоті́ти, -ґочу́, -готи́ш; ( быстро и дробно заговорить) заляскоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    Русско-украинский словарь > защебетать

  • 73 кандалы

    1) кайдани (-нів) (в прям. и перен. знач.), соб. кайдання, диал. кайданиці (-ниць) (Шух.), ум. кайданики, кайданочки (-чків), соб. кайданнячко; заліза (иногда залізо, соб. заліззя), закови (-вів), (путы) пута (р. пут). [Угору руки підіймали, кайданами забряжчали (АД. І.). Поховайте та вставайте, кайдани порвіте (Шевч.). Визволення людини з усіх пут і кайданів (Єфр.). Нудився наш Левко у залізах, сидячи в холодній (Квітка). Бути-ж мені у неволі, у залізі, у заковах (Пісня)]. -лы ручные, ножные - кайдани на руки, на ноги или ручані, ножані кайдани. -лы ручные - (зап.) кайданки (-нок) (Голов.). -лы замочные, глухие - кайдани замикані, кайдани заклепані. Забить в -лы кого - забити, закувати и закути в кайдани кого, у заліза взяти кого. Заковывать в -лы - заковувати, кувати в кайдани, в заліза кого. Надеть -лы на кого - кайдани надіти на кого, у заліза, у кайдани узяти кого. [Наділи на руки і на ноги кайданнячко гостре (Федьк.)]. Налагать -лы на кого - в кайдани кувати кого, накладати заліза на кого. [Накладай на нього заліза, щоб знов не втік (Тобіл.)]. Попасть в -лы - впасти в кайдани. Отбить -лы (снять самовольно) - розбити кайдани. Снять -лы - зняти кайдани з кого. [Не міг зняти кайдани важкі (Ворон.)]. Думу в -лы не забьёшь - думку в кайдани не закуєш;
    2) (тяжкая обязанность) неволя, ярмо, кормига.
    * * *
    кайда́ни, -нів

    Русско-украинский словарь > кандалы

  • 74 кивок

    кив (-ва). [Нехай же послухається кия, коли не слухається кива (Приказка). Підсунув угору шлика кивом (Куліш)].
    * * *
    киво́к, -вка́; кив, -у

    Русско-украинский словарь > кивок

  • 75 клеть

    Клетушка
    1) хижа, хижка, хижчина, хижина, ванькир (-ра), ванькирчик, комора (при хаті), комірчина, комірка; срвн. Кладовая. [Мазала баба хижу (Полт.). Брат замкнув її в хижину (Грінч.)];
    2) (садок для домашней птицы) куча; см. Клетка 1;
    3) (подъёмная) кліть (- ти). [В сторчовій шахті кліть залізна ходить угору і вниз (Загірня)].
    * * *
    1) хи́жа; диал. ваньки́р; ( кладовая) комо́ра, диал. кліть, -ті

    Русско-украинский словарь > клеть

  • 76 лететь

    1) (по воздуху и перен.) летіти (лечу, летиш, -тимо, -тите), (ум. летітоньки), линути. [Защебетав жайворонок угору летючи (Шевч.). Летить миска до порога (Пісня). Соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає (Лукаш.). А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну (Шевч.)]. Стрела -тит - стріла летить. Пыль -тит облаком - пил (порох) летить хмарою. Время, лето -тит, годы -тят - час, літо лине (летить), роки линуть (летять). [Марко писав годину, другу і не помічав, як линув час (Грінч.). Летить літо, як крилами (Номис)]. Время -тит незаметно - час непомітно лине, збігає, час не змигнеться. Листья -тят с дерева - лист(я) облітає, о(б)падає з дерева. Быть в состоянии -теть - спромогтися летіти; підлетіти. [Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів (Сл. Гр.)];
    2) (мчаться по воде, по земле) летіти, мчати(ся), гнати(ся), (о корабле ещё) линути. [Немов стадо скажених вовків летить до села, виючи з голоду (Франко)]. -тит, как бешеный - летить (женеться), як несамовитий, (фамил.) жене як дідько вітри;
    3) (падать) летіти, падати. Книга -тит на пол - книжка летить (падає) на підлогу.
    * * *
    леті́ти; поэз. ли́нути

    Русско-украинский словарь > лететь

  • 77 молить

    1) кого о чём - молити, благати кого за що, (зап. о що), у кого чого, (образно, зап.) попід сам милий бог просити кого. [Ой, я-б, мамо не тужила, а бога молила (Метл.). Угору руки здіймали, господа милосердного благали (Дума). Чи-ж по церквах у сумних молитвах благаєте бога о волю? (Маков.). А я так мало, не багато благав у бога - тільки хату (Шевч.). Одного лиш тобі (Україні) благаю з неба: щоб з горя й голоду не бігли геть від тебе твої найліпшії сини (Франко)]. Он должен за вас бога -лить - він повинен за вас богу молитися (за вас бога благати). [Вона дивиться на них з неба, бога за них благає, щоб дав їм долю щасливу (Васильч.)]. Прошу и -лю тебя, не делай этого - молю і благаю тебе, не роби цього;
    2) (народн.: скотину и т. п.) молитвувати що; (о пище) святити що. Молящий, прлг. - благальний, благащий, (редко) благаючий; срв. Умоляющий. [Благальний голос (Л. Укр.). Не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Своїми благаючими, сливе божевільними очима вона сіяла жах (Коцюб.)].
    * * *
    блага́ти, моли́ти

    Русско-украинский словарь > молить

  • 78 наоборот

    нрч.
    1) (в обратную сторону, задом наперёд, изнанкой вверх) навпаки, навспак, навиворі[о]т, навідворіт(ь), назворі[о]т, (диал.) навбакир, нав(в)ерле; (обратно) відворотно. [Дарма, що вкупі ночували, а тільки одно туди, а друге туди, головами навпаки (Г. Барв.). Що не загадай, усе зробить навпаки (Гр. Григор.). В житті частенько трапляється навпаки (Крим.). Або навпаки: попереду викладається якась теорія, а потім… (Крим.). Він тепер зробився забобонний, як-раз навиворіт, ніж перше (Куліш). І навідворіть: де-б мало бути «ъ», там видавці видрукували «ь» (Крим.). І все робили назворот (Котл.). Вони прийняли мої слова як-раз навбакир (Сл. Гр.). Наверле становиш стовпа, - товщим краєм угору: треба товщим у землю (Вовчанщ.). Під 50° полудневої ширини є найнижчий стан сонця, тоді як у нас найвищий, і відворотно (Калит.)]. -рот пошло дело - навпаки пішла справа, на переверт пішло діло (Н.-Лев.);
    2) (напротив) навпаки. [Із тих грошей він не стратив ані шеляга, - навпаки, доложив до них іще пару ренських (Франко). Навпаки, історія дала нам зовсім инші приклади (Грінч.)]. А -рот - а навпаки. [Зовсім не старалися роз'ясняти свої догмати, а навпаки ще їх затемнювали (Л. Укр.)].
    * * *
    нареч.
    навпаки́; нави́воріт

    де́лать \наоборотт — роби́ти навпаки́

    чита́ть \наоборотт — чита́ти з кінця́ [напере́д]

    Русско-украинский словарь > наоборот

  • 79 обращать

    обратить
    1) (направлять) повертати, повернути, обертати, обернути, звертати, звернути, навертати, навернути, напрямляти, напрямити (куди, до чого). [Це навертало її думки на инший шлях]. -щать оружие против врага - повертати (обертати, скеровувати) зброю на ворога. -тить неприятели в бегство - погнати ворога. -щать, -тить разговор на иной предмет - переводити, перевести, звертати, звернути розмову на инше; заговорити про инше. -щать взор вверх, в сторону - зводити (звертати) очі (погляд) угору, убік. -щать внимание - см. Внимание. -щать, -тить на что-либо свои старания, усилия - заходжуватися, заходитися коло чого пильно. См. ещё Оборачивать 1;
    2) на что - повертати, повернути, уживати, вжити що на що. [Всю силу розуму свого повернув (ужив) на це. Всі гроші повернув на будинок];
    3) во что - переводити, перевести на що, повертати, повернути на що, у що, обертати, обернути на що, у що. [Свої добра нерухомі перевів на гроші. Повернув свою музу на знаряддя тієї сліпої зненависти (Єфр.)]. -тить в деньги - перевести на гроші, згрошити. [Як їхатимуть на переселення, то цей садок згрошать]. -щать в ничто - у нівець, у ніщо повертати, повернути, пустити в нівець, звести на нівець. [Усю попередню роботу зведено на нівець]. -тить разговор в шутку - повернути розмову; на жарти, на смішки;
    4) (превращать кого во что, чем) - см. Превращать, Обёртывать, Оборачивать 4. -щать, -тить кого в веру (в как.-л. учение, направление) - навертати, навернути кого до віри, ввертати, ввернути в віру. -щать, -тить кого в социализм, марксизм - навертати, навернути кого до соціялізму, марксизму. -щать, -тить кого в социалиста, марксиста - повертати, повернути, обертати, обернути кого на (в) соціяліста, марксиста. Обращаемый - повертаний, обертаний на що, у що; уживаний на що. Обращённый -
    1) повернутий, повернений, звернений;
    2) ужитий;
    3) переведений нащо, обернутий (-нений) на що, у що, по[ва]вернутий (-нений) на що, у що. [Лицями обернені до сонця (Стеф.). Погляд звернений був просто до його (Єфр.). Навернений на католицтво. Баба також відьма, а дочка ще не навернена].
    * * *
    несов.; сов. - обрат`ить
    1) (поворачивать в каком-л. направлений) поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; (направлять движение кого-чего-л. в определённую сторону) направля́ти, напра́вити и понаправля́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти
    2) (устремлять, направлять) зверта́ти, зверну́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; ( переводить) перево́дити, перевести́, поверта́ти, поверну́ти
    3) (убеждая, склонять к чему-л.) наверта́ти, наверну́ти; оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти
    4) ( превращать) перетво́рювати, перетвори́ти и поперетво́рювати, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, перево́дити, перевести́ и поперево́дити; поверта́ти, поверну́ти; (живые существа фольк.) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти, перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти

    \обращать просты́е дро́би в десяти́чные — мат. перетво́рювати (оберта́ти) прості́ дро́би на (в) десятко́ві

    5) (употреблять, использовать что-л. для какой-л. цели) поверта́ти, поверну́ти, ужива́ти, ужи́ти

    Русско-украинский словарь > обращать

  • 80 повышаться

    повыситься підвищуватися, підвищитися, підноситися, піднестися, підійматися, піднятися (вгору). [Де-далі на схід - гори все підвищуються. Настрій (= настроение) у слухачів усе підвищувався. Як підноситься культурний рівень якогось народу, підноситься і поважність його проб драматичної і сценічної творчости (Грінч.). Через кожні два склади на третьому голос підноситься (Єфр.)]. -ся по службе, чином - іти вгору в службі, підноситися, підійматися чином. -шаться в цене - дорожчати, подорожчати. Цена -шается, -силась - ціна росте, іде вгору, підвищується, виросла, підвищилася, (сильно) підскочила. Цена начала -шаться - ціна пішла вгору. Акции -шаются - акції йдуть угору, акції ростуть. Барометр -шается - барометр іде вгору.
    * * *
    несов.; сов. - пов`ыситься
    підви́щуватися, підви́щитися; ( подниматься) підно́ситися, підне́стися, підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися; ( возрастать) зроста́ти, зрости́

    Русско-украинский словарь > повышаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • угору — вгору, присл. Гж. Угору, вгору; за напрямом догори, у верхню частину. Дим і пара все ся збивали в курній хыжи вгору під повалу …   Словник лемківскої говірки

  • угору — див. вгору …   Український тлумачний словник

  • угору — вгору 1) присл. (за напрямком від землі у висоту), догори, у[в]вись, віра (команда для підіймання вантажу) 2) присл. (у напрямі до верхньої частини чого н., у горішню частину чогось), нагору 3) див. навиворіт 1) …   Словник синонімів української мови

  • угору — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… …   Український тлумачний словник

  • підніматися — і підійма/тися, а/юся, а/єшся, недок., підня/тися, німу/ся, ні/мешся і підійня/тися, підійму/ся, піді/ймешся, док. 1) Іти, їхати на гору, іти сходами і т. ін. || Переміщатися вгору, летячи; злітати. || перев. док. З явитися над поверхнею води;… …   Український тлумачний словник

  • зводитися — зведу/ся, зведе/шся і рідко ізво/дитися, джуся, дишся, недок., звести/ся і рідко ізвести/ся, веду/ся, веде/шся; мин. ч. зві/вся, звела/ся, ло/ся і рідко ізві/вся, ізвела/ся, звело/ся; док. 1) Іти, пересуватися знизу нагору. Зводитися сходами. ||… …   Український тлумачний словник

  • УГОРЬ — муж., сев., вост. место, идущее в гору, подъем круче изволока; | матерый кряж по берегу реки, уступ, увал вдоль речного раздолу, венец; крутой, высокий берег реки. Он живет на самом угоре, архан. на краю венца раздела. В разлив угором ездят,… …   Толковый словарь Даля

  • УГОРЬ — муж., сев., вост. место, идущее в гору, подъем круче изволока; | матерый кряж по берегу реки, уступ, увал вдоль речного раздолу, венец; крутой, высокий берег реки. Он живет на самом угоре, архан. на краю венца раздела. В разлив угором ездят,… …   Толковый словарь Даля

  • Чугайстер — Чугайстер, Чугайстрин, Лесной Человек (укр. лісова людина)  персонаж украинской мифологии. Весёлый, жизнерадостный, обросший чёрной или белой шерстью лесной человек с голубыми глазами, который танцует, поёт и охотится за мавками, которые… …   Википедия

  • Чугайстера — Чугайстер  персонаж украинской мифологии. Весёлый, жизнерадостный, обросший чёрной или белой шерстью лесной человек с голубыми глазами. Он танцует, поёт, охотится за мавками, которые заманивают молодых лесорубов и пастухов в чащу и губят их.… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»