-
21 knacky
adjумілий, спритний, вправний; винахідливий; тямущий* * *aспритний, умілий, спритний, тямущий, винахідливий -
22 quick
1. n1) (the quick) збірн. живі3) збірн. живопліт4) чутливе місцеto cut (to touch) to the quick — дійняти до живого, допекти
2. adj1) швидкий; моторний; жвавий2) кмітливий, тямущий; винахідливий3) гострий, добре розвинутий, тонкий (про зір тощо)4) сильний, глибокий (про почуття)5) що швидко реагує (на щось)6) запальний, гарячий, дражливий7) різкий (про рух тощо)8) що складається з живих рослин9) ком. ліквідний10) гірн. рудоносний11) геол. пливучий; сипкий; м'який (про породу)12) піддатливий (про грунт)13) стрімкий (про ріки тощо)14) яскравий (про фарби, квіти)15) палаючий, розпечений16) живий17) діловий, шумний, жвавий (про торгівлю тощо)18) ігристий; шипучий (про вино)19) гострий; влучний; саркастичний; уїдливий20) уривчастийquick march — військ. форсований марш
quick return — тех. швидке повернення
quick test — тех. прискорене випробування
quick time — військ. стройовий крок
to cut (to sting, to touch, to wound) to the quick — зачепити за живе, допекти
as quick as lightning (as a flash) — із швидкістю блискавки, умить
3. advшвидко, скоро; хутко; жваво; моторно, спритно; квапливоplease come quick! — будь ласка, приходь швидше!
4. intшвидше!now then, quick! — мерщій!, хутко!, та швидше ж!
* * *I [kwik] n2) жива огорожа; рослини такої огорожі3) найбільш чутливі ділянки шкіри (особл. під нігтями); почуття; найбільш важлива, основна частина ( чого-небудь)4) вагітнаII [kwik] a1) швидкий, стрімкий2) швидкий, моторний; живий, діяльний3) кмітливий, тямущий, спритний; гострий, добре розвинутий, тонкий (про зір, слух, розум); сильний, глибокий ( про почуття); активний, енергійний4) швидко реагуючий, дратівливийquick to sympathize — чуйний; запальний, дратівливий; нетерплячий
5) різкий, крутий ( про поворот)quick fence /hedge/ — жива огорожа
7) кoм. ліквідний, який легко реалізується8) гipн. рудоносний9) гeoл. пливучий; сипучий10) редк. податливий (про породу, ґрунт)11) стрімкий (про ріки, потоки)12) яскравий (про квіти, фарбу)13) арх. палаючий, розпечений14) арх. живий (пpoтил. мертвий)15) вагітна16) арх. жвавий, шумний, живий (про місто, торгівлю)III [kwik] advшвидко, скоро; жваво, моторно; поспішно -
23 ready-witted
adjкмітливий, тямущий; винахідливий* * *aкмітливий, тямущий; спритний -
24 sagacious
adj1) проникливий; прозорливий; далекоглядний; розсудливий2) кмітливий, розумний, тямущий (про тварину)3) наділений тонким нюхом (слухом, зором)* * *a1) проникливий, розважливий2) тямущий ( про тварину)3) icт. який володіє тонким нюхом, слухом або зором -
25 teachable
adj1) засвоюваний; доступний (для вивчення)2) здібний до навчання; тямущий; старанний* * *a1) що засвоюється; доступний ( про предмет)2) здібний до навчання; тямущий; старанний -
26 towardly
adj1) сприятливий; підхожий; своєчасний2) зговірливий, поступливий; слухняний3) дружній, дружелюбний4) здібний, тямущий* * *I a; іст.1) сприятливий; відповідний; своєчасний2) згідливий, поступливий; слухняний; дружнійhe proved not so towardly as I expected — він виявився не таким доброзичливим, як я припускав
3) тямущий, здатнийII adv; іст.1) слухняно; поступливоto behave towardly — слухняно поводитися, не заперечувати
2) сприятливо; багатообіцяюче -
27 wise
1. nспосібon this wise — таким чином, у такий спосіб
in no wise — ні в якому разі, ніяким чином
in like wise — таким же способом, подібним чином
2. adj1) мудрий; велемудрий, умудрений2) розумний, розсудливийyou were wise not to go — ви розумно зробили, що не поїхали
3) амер., розм. обізнаний, знаючий, поінформований; тямущийto put smb. wise to (about, concerning, of) smth. — поінформувати когось про щось; напоумити когось щодо чогось
4) амер., розм. зарозумілий; зухвалий, нахабний5) хитрий; обачний, спритний, проникливий6) ірон. глибокодумнийwise look — заклопотаний (задумливий) вигляд
7) чаклунський, знахарськийwise man — чаклун, знахар
wise woman — чаклунка, знахарка, ворожка; баба-повитуха
8) із здоровим розумом, поміркований3. vпоказати дорогу; направити; напутитиwise up — поінформувати; напоумити; збагнути, зрозуміти
* * *I [ˌwaiz] a1) мудрий, премудрийwise saw — сентенція; прислів'я
the Three Wise Men, the W. Men of the East — бібл. три мудреці
2) розумнийto get /to grow/ wiser — порозумнішати; набути життєвий досвід
you were wise not to go — ви розумно вчинили, що не поїхали
3) розважливий, розсудливий4) cл. обізнаний, тямущийto be /to get wise (to) — дізнатися, зрозуміти; підмітити
to put smb wise to /of, about, concerning/ smth — повідомити /розказати/ кому-н. про що-н.; пояснити кому-н. що-н.
to be none the wiser (for) — нічого не дізнатися (з чого-н.)
they laughed at him and he never the wiser — вони сміялися з нього, а він нічого не помічав
to do smth without anyone being the wiser — зробити що-н. таємно
he came away as wise as he went — він так нічого, не дізнався
5) cл. wise guy розумник; обачний; хитрий, вправний; проникливий; собі на умі6) icт., дiaл. що займається чаклунством7) нахабнийII [ˌwaiz] n; тк.; sing; іст.in this wise — таким способом /чином/
-
28 сильний
strong; vigorous; ( мускулистий) brawny; ( потужний) powerful; (про апетит, голод) keen; ( про хворобу) severe, violent; ( про вітер) high; (про мороз, удар) hard; ( про спеку) fierce; (про дощ, удар, бурю, атаку) heavy; (про бажання, почуття) intense; ( про гнів) towering; (про вплив, аргумент) potent; ( про світло) full; ( про удар) swashing; ( про людину) robust, vigorous, lusty, sappyсильний мороз — hard frost, sharp frost, ringing frost, nipping frost
сильний шторм — heavy gale, whole gale
сильний в чомусь (тямущий) — good at…
право сильного — club ( sword) law
-
29 тямучий
см. тямущийпоня́тливый; сообрази́тельный; смышлёный, сме́тливый; смека́листый, башкови́тый; ( осведомлённый) све́дущий, зна́ющий; ( опытный) де́льный, толко́вый; делови́тый -
30 adept
1. n1) знавець; експорт; адепт1) алхімік2. adj* * *I [`ʒdept] nзнавець, експертII a(in, at) знаючий; майстерний -
31 apt
1. adj1) підхожий; придатний; доречний; відповідний2) схильний; з нахилом3) здібний; сприйнятливий4) відповідний своєму призначенню5) виразний, емоційний6) ймовірний, можливийhe is apt to succeed — він, мабуть, матиме успіх
2. vбути підхожим (придатним)* * *a1) підходящий, доречний; відповідний2) схильний; який має властивість, схильний ( до чого-небудь), з нахилом ( до чого-небудь)3) здібний, тямущий, сприйнятливий4) підходящий, придатний -
32 calculating
adj1) лічильний, обчислювальний2) обачливий, розважливий* * *[`kʒlkjuleitiç]a2) розважливий, обачний; тямущий -
33 capable
adj1) здібний, здатний; обдарований2) умілий, вправний, тямущий (у, в, на — of)3) заст. що містить у собі, що має (певну) місткість* * *a1) здібний, обдарований; умілий; знаючий2) (of) здатний; який піддається, допускає3) юp.; icт. вичерпний, великий -
34 clever
adj1) розумний2) здібний, талановитий, обдарований3) умілий, вправний4) амер. гарної статури; красивий, вродливий5) розм. кмітливий, тямущий, активний* * *a1) розумний; талановитий; вдалий2) predic (at) який добре, уміло робить3) спритний, умілий, майстерний4) aмep., дiaл. гарної статури; гарний5) aмep., дiaл. зручний; приємний6) aмep., дiaл. добродушний -
35 cute
adj розм.1) розумний; тямущий; кмітливий2) проникливий3) дотепний4) амер. привабливий; миловидний* * *[kjuːt]a1) aмep. привабливий, миловидний; чарівний2) aмep. претензійний; манірний3) icт. розумний, кмітливий; дотепний -
36 dexterous
adj1) спритний, моторний, меткий2) кмітливий, тямущий; здібний, обдарований; досвідчений3) майстерний, майстерно зроблений4) звиклий користуватися правою рукою* * *a1) спритний, моторний; розторопний2) кмітливий; здібний; умілий, досвідчений3) майстерно зроблений; майстерний -
37 gleg
adj1) жвавий; радісний, веселий2) проникливий; здібний; меткийgleg at the uptake — метикований, кмітливий
3) гострий як ніж4) гладкий (слизький) як лід* * *a; діал.1) жвавий; живий; радісний, веселий2) проникливий; здібний, тямущий; моторний3) гострий як ніж; гладкий або слизький як лід -
38 keen-witted
adjкмітливий, тямущий* * *aкмітливий, який швидко е легко схоплює -
39 knowing
1. n1) знання, пізнання; знайомство, обізнаність (з чимсь)2) розуміння; усвідомлення2. adj1) знаючий, тямущий2) пізнавальний; що стосується розумових здібностей3) розм. спритний, меткий; хитрий; проникливий4) розм. навмисний, умисний5) розм. модний; ошатний* * *I n1) знання, пізнання; знайомство ( з чим-небудь)2) розуміння; усвідомленняII a1) знаючий, розуміючий; пізнавальний; який відноситься до розумових здібностей2) спритний, хитрий; проникливий3) навмисний4) ошатний, вишуканий, модний -
40 quick-witted
adj1) винахідливий; тямущий2) дотепний* * *aспритний, кмітливий; дотепний
См. также в других словарях:
тямущий — а, е. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що небудь; кмітливий. || Який гарно розуміється на чому небудь, добре знає якусь справу. || Який виражає розуміння чогось … Український тлумачний словник
тямущий — [т аму/шчией] м. (на) шчому/ шч ім, мн. шч і … Орфоепічний словник української мови
тямущий — прикметник … Орфографічний словник української мови
віжливій — тямущий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
башковитий — а, е, розм., рідко. Розумний, кмітливий, тямущий … Український тлумачний словник
кмітливий — а, е. 1) Здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий. || Який виражає тямущість. Кмітливий погляд. || Розумний. 2) рідко. Те саме, що спостережливий … Український тлумачний словник
компетентний — а, е. 1) Який має достатні знання в якій небудь галузі; який з чим небудь добре обізнаний; тямущий. || Який ґрунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). 2) Який має певні повноваження; повноправний, повновладний … Український тлумачний словник
метикований — а, е, розм. Який добре метикує; кмітливий, тямущий. || на (в) чому. Досвідчений у якій небудь справі … Український тлумачний словник
мізкуватий — а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий … Український тлумачний словник
розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… … Український тлумачний словник
розумник — а, ч., розм. 1) Розумна, розсудлива, знаюча людина. || Тямущий, слухняний хлопчик. || Догадлива людина. 2) ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, намагається вдавати з себе розумного … Український тлумачний словник