-
1 тямущий
= тямкий -
2 тямущий
= тяму́чийпоня́тливый; сообрази́тельный; смышлёный, сме́тливый; смека́листый, башкови́тый; ( осведомлённый) све́дущий, зна́ющий; ( опытный) де́льный, толко́вый; делови́тый -
3 тямущий
t'amuszczyjприкм. -
4 тямущий
საზრიანი, გამჭრიახი, მიხვედრილი -
5 тямущий
мудры -
6 тямущий
idraq, qafalı, ziyrek, zekâvetli, zeki, feim, er şeyni añlağan -
7 аңлавух
тямущий О. -
8 ведущий
тямущий. См. Сведущий.* * *1) прич. який (що) веде́, веду́чий; яки́й (що) прово́дить (прова́дить); яки́й (що) призво́дить2) в знач. прил. веду́чий, головни́й; (перен.) провідни́йведу́щее колесо́ — техн. рухове́ (тягове́) ко́лесо
3) в знач. сущ. веду́чий, -ого -
9 pojętny
тямущий, кмітливий -
10 анылма
тямущий, зрозумілий Г; анылма адам тямуща, з розумінням людина Г. -
11 аңлавлы
тямущий, кмітливий О. -
12 alert
1. n1) стан бойової готовності2) тривога; сигнал тривогиon the alert — насторожі; напоготові
2. adj1) пильний; насторожений; обережний2) жвавий, проворний, спритний, моторний3) кмітливий, тямущий3. v1) оголошувати тривогу; привести до стану готовності2) попереджувати про небезпеку* * *I n; військ.1) стан бойової готовності; бойове чергування2) тривога, сигнал тривоги; повітряна тривогаII a1) l. пильний, насторожі, обережний2) живий, моторний, швидкий; жвавий; тямущий, кмітливий; ( with) повний ( чого-небудь); який живе ( чим-небудь)III v1) оголошувати тривогу, піднімати по тривозі2) попереджати ( про небезпеку) -
13 apprehensive
adj1) сприйнятливий, кмітливий, тямущий2) сповнений передчуття тривоги (побоювань, страху); що передчуває щось недобре; що чекає із страхомapprehensive of the disaster — що передчуває нещастя,
3) що стосується сприйняття (розуміння)* * *a1) який побоюється, який відчуває тривогу, побоювання, який очікує ( що-небудь) зі страхом; який передчуває недобре, лихе3) який стосується сприйняття, розуміння -
14 brainy
adj розм.розумний, тямовитий, кмітливий, головатий, тямущий; дотепний* * *aрозумний, тямущий -
15 bright
1. adj1) яскравий; світлий, ясний; блискучий2) сприятливий; райдужний; сповнений надій3) прозорий (про рідину)4) чистий (про звук)5) полірований6) чудовий, прекрасний7) здібний, кмітливий, тямущий8) веселий, жвавий, сповнений оптимізму (бадьорості)2. advяскраво, блискуче* * *I n; поет.яскравість, світлоII a1) яскравий; блискучий; світлий2) сприятливий, райдужний, повний надій3) ясний, чіткий ( про звук)4) світлий, прозорий ( про рідину)5) полірований6) блискучий, чудовий7) здібний, кмітливий, тямущий8) веселий; жвавий, повний бадьорості, оптимізму9) гострий, настороженийIII = brightly -
16 comprehensive
adj1) тямкий, тямущий2) всеосяжний, всеохоплюючий; всебічний; вичерпний* * *I n; pl1) екзамени з усього матеріалу, пройденого на останньому курсі3) = comprehensive schoolII a1) всеосяжний, вичерпний; повний; широкий; докладний2) тямущий3) всебічний; докладний, детальний -
17 docile
adj1) слухняний, покірний2) тямущий, здібний до навчання* * *a1) слухняний, покірний2) тямущий, здібний до навчання -
18 intelligenced
adj1) тямущий; розуміючий2) поінформований, обізнаний* * *aтямущий; кмітливий; обізнаний, поінформований -
19 intelligent
1. n1) розумна людина2) донощик, інформатор3) шпигун2. adj1) розумний2) кмітливий, тямущий3) знаючий; досвідчений; поінформований; обізнаний4) інформаційний, повідомний* * *a1) розумний; кмітливий; тямущий; знаючий, розуміючий; обч. інтелектуальний2) icт. який інформує, інформаційний3) iм. розумна або тямуща людина -
20 intelligential
adj1) розумний2) тямущий, кмітливий3) інформаційний; який передає відомості (інформацію)* * *a1) розумний; тямущий; кмітливий2) інформаційний; який передає відомості, інформацію
См. также в других словарях:
тямущий — а, е. Здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти що небудь; кмітливий. || Який гарно розуміється на чому небудь, добре знає якусь справу. || Який виражає розуміння чогось … Український тлумачний словник
тямущий — [т аму/шчией] м. (на) шчому/ шч ім, мн. шч і … Орфоепічний словник української мови
тямущий — прикметник … Орфографічний словник української мови
віжливій — тямущий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
башковитий — а, е, розм., рідко. Розумний, кмітливий, тямущий … Український тлумачний словник
кмітливий — а, е. 1) Здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий. || Який виражає тямущість. Кмітливий погляд. || Розумний. 2) рідко. Те саме, що спостережливий … Український тлумачний словник
компетентний — а, е. 1) Який має достатні знання в якій небудь галузі; який з чим небудь добре обізнаний; тямущий. || Який ґрунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). 2) Який має певні повноваження; повноправний, повновладний … Український тлумачний словник
метикований — а, е, розм. Який добре метикує; кмітливий, тямущий. || на (в) чому. Досвідчений у якій небудь справі … Український тлумачний словник
мізкуватий — а, е, розм. З розумом, розумний; тямущий … Український тлумачний словник
розумний — а, е. 1) Який має ясний розум (у 1, 2 знач.). || Тямущий, кмітливий. || Який має освіту; письменний, грамотний. || Який має великий життєвий досвід, знання. || розм. Слухняний, розсудливий (про дітей). || Який виражає розум. || Вправний, умілий… … Український тлумачний словник
розумник — а, ч., розм. 1) Розумна, розсудлива, знаюча людина. || Тямущий, слухняний хлопчик. || Догадлива людина. 2) ірон. Той, хто вважає себе розумнішим за інших, намагається вдавати з себе розумного … Український тлумачний словник