-
1 beery
-
2 capric
adj1) цапиний2) вонючий; що тхне цапом* * *aцапиний; який погано пахне, із запахом козла -
3 fetid
adjсмердючий, що тхне сірководнем* * *[`fiːtid]aсмердючий; який має запах сірководню -
4 hircine
adj1) цапиний; що тхне цапом2) схожий на цапа* * *a1) цапиний; який пахне козлом; схожий на козла2) хтивий -
5 musty
adj1) запліснявілий, цвілий; затхлий; прокислийmusty smell — кислий (затхлий) запах
2) застарілий* * *[`mesti]a1) цвілий; який віддає, який тхне цвіллю; прокислий; затхлий2) застарілий; відсталий -
6 nosey
1. nносач, носатий2. adj1) розм. носатий; довгоносий2) з добрим нюхом3) цікавий; пронозливийN. Parker — людина, що скрізь соває свого носа
4) смердючий; з поганим запахом; прілий (про сіно)5) ароматний (про чай)* * *I n(пepeв. Nosey) носач, носатик ( прізвисько)II a1) носатий; довгоносий3) cл. цікавий, допитливий, пронозливий4) смердючий, який погано тхне; ароматний -
7 redolent
adj1) ароматний, запашний, духмяний, пахучийredolent wine — вино, яке має свій букет
3) приємний, п'янкий (про запах)redolent odour — аромат, пахощі
tales redolent of mystery — розповіді, сповнені таємничості
town redolent of age — місто, де все дихає старовиною
* * *a1) приємний, п'янкий ( про запах); ароматний, запашний2) (of, with) який сильно пахне ( чим-небудь); пахучий; який дихає ( чим-небудь); який нагадує ( що-небудь); сповнений ( почуття) -
8 reek
1. n1) сморід, бридкий запах2) дим3) кіптява4) пара; випари5) духота; затхлість6) розм. гроші2. v2) перен. пахнути, тхнути (чимсь поганим)3) димити, куритися4) випаровуватися* * *I [riːk] n1) сморід, поганий запах; духота; затхлість2) дiaл. дим; кіптява3) пари, випари (особл. шкідливі або неприємні)II [riːk] v1) (of) погано пахнути; тхнути, смердіти ( чим-небудь); трохи пахнути, віддавати ( чим-небудь поганим)2) диміти, куритися (про залишок пожежі, трубу); обкурювати, покривати кіптявою3) димитися ( про страву) -
9 salty
adj1) солоний2) морський; що тхне морем3) гострий, пікантний4) непристойний* * *[`'sxːlti]a1) солоний2) морський; який пахне морем3) гострий, пікантний; непристойний -
10 savour
1. n1) особливий смак (присмак, запах)2) гострота, інтерес3) відтінок; домішка; душок4) поет. аромат, пахощі; запашність5) заст. думка6) бібл. сила7) перен. суть, сіль (справи тощо)2. v1) смакувати; утішатися, усолоджуватисяthe soup savours of onion — суп відгонить (тхне) цибулею
a culture that savours of decay — культура, в якій є ознаки занепаду
4) надавати присмаку (запаху)to savour well (ill) to smb. — подобатися (не подобатися) комусь; бути до смаку (не до смаку) комусь
* * *Iw1) особливий смак (, запах)2) гострота3) домішка; душок4) пoeт. аромат, пахощі5) icт. репутація6) бібл. суть ( справи)II v1) смакувати, насолоджуватися (смаком, запахом) -
11 smell
1. n1) нюх2) запах3) сморід4) натяк; ознака; слід5) нюханняto take a smell at smth. — понюхати щось
smell of the lamp — кабінетність; нудний педантизм
2. v (past і p.p. smelt, smelled)1) чути носом; відчувати запах2) перен. відчувати3) нюхати, вдихати запахto smell smth., to smell at smth. — понюхати щось
4) пахнути; мати запахhis breath smells of garlic — від нього тхне (пахне) часником
5) смердітиsmell about, smell round — обнюхувати, винюхувати (щось)
smell out — вистежувати, винюхувати; рознюхати, розкрити
to smell a rat — перен. відчувати недобре, підозрівати обман
to smell of the lamp (of the candle, of oil) — бути вимученим (про стиль)
to smell one's oats — піднестися духом, підбадьоритися
* * *I [smel] n1) нюх2) запахsweet smell — аромат, пахощі; поганий запах, сморід
3) натяк, ознака, слід; атмосфера, дух4) крапелька, дещиця5) нюханняII [smel] v(smelt, smelled [-t])1) відчувати запах; чуяти; чуяти, відчувати2) нюхати, вдихати запах3) пахнути; мати запах; пахнути (перен.), віддавати4) погано пахнути, смердіти; мати поганий запах -
12 rammish
adj розм.1) що погано пахне, тхне; вонючий, затхлий2) хтивий, похітливий -
13 musty
[`mesti]a1) цвілий; який віддає, який тхне цвіллю; прокислий; затхлий2) застарілий; відсталий -
14 nosey
I n(пepeв. Nosey) носач, носатик ( прізвисько)II a1) носатий; довгоносий3) cл. цікавий, допитливий, пронозливий4) смердючий, який погано тхне; ароматний -
15 мертвечина
1) (труп животного) мерлятина, мертвеччина, мертвечина, мерло, (падаль) падло, стерво. [Мерлятиною тхне: чи не миша де здохла? (Київ)];2) (перен.: мертвенность) мертвота, мертвеччина. [Схоластична мертвота (Єфр.). Треба вчитися, та не тої мертвеччини, котрою забивають голови в гімназіях (Франко)].* * *мертвечи́на, мертве́ччина, мертво́та; ( падаль) па́дло, сте́рво -
16 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
17 нехорошо
1) нрч. - недобре, негарно, негаразд, негоже, (плохо) погано, кепсько, зле, злецько, (не по-хорошему) не по-доброму, по-недоброму, не по-гарному, по-негарному. [Недобре стилізована фраза (Грінч.). А негаразд, недобре! - зібралася громада, дожида, а він там десь ще дляється (Грінч.). Злецько їй живеться у сватів (Липовеч.). Очі дивляться по- негарному (Крим.)]. -шо жить с кем - не в злагоді (в незлагоді) жити, не ладнати з ким. Оканчиваться, окончиться -шо - кінчатися (кінчитися), (с)кінчитися недобре (погано, зле, негаразд), (для кого, чего) виходити, вийти на зле. Поступать, поступить -шо - робити (чинити), зробити (вчинити) недобре (негаразд, негарно, погано, зле), (с кем) поводитися, повестися недобре и т. д. з ким. [Ой негаразд запорожці, негаразд вчинили: степ широкий, край веселий та й занапастили (Пісня)]. Чувствовать себя -шо - почувати себе (зап. почуватися) недобре (погано, зле, негаразд, кепсько). [Вона почуває себе трохи зле сьогодні (Олесь)]. Почувствовать себя -шо - почути себе (зап. почутися) недобре (негаразд). Он почувствовал себя -шо - йому стало недобре (погано, негаразд, зле). Здесь -шо пахнет - тут тхне (чути) чимсь поганим (недобрим), (реже) тут погано пахне, (грубо) тут чимсь (щось) смердить;2) (сказ. безл. предл.) недобре, негарно, (скверно) негоже, (плохо) погано, кепсько, зле; (не следует) не годиться, не личить. [Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням (М. Вовч.). Негарно (не годиться) таке робити (Київщ.). Чи було нам так негоже, як тепер ми дожились? (Самійл.). Зле без дружини жити (Чуб. V)]. -шо кому, сделалось (стало) кому - недобре (погано, негаразд, зле) кому, стало кому, завадило кому. [З твари знати було, щоЯвдосі справді негаразд (Кониськ.). Поїхав я на ярмарок, та як мені завадило, так я у той-же день і вернувсь (Квітка)]. -шо на душе - недобре (зле) на душі. [Мене мучила совість, на душі було зле (Крим.)]. -шо с вашей стороны - негаразд ви чините (вчинили); як на вас, негарно, що ви…, (книжно) недобре (негарно, негаразд) з вашого боку.* * *1) нареч. недо́бре, нега́рно, него́же; (не так, как следует; неловко) негара́зд; ( плохо) пога́но2) в знач. сказ. недо́бре, нега́рно; ( плохо) пога́но -
18 разить
I( поражать оружием) рази́ти (ражу́, рази́ш); (бить) би́ти (б'ю, б'єш); ( сокрушать) трощи́ти, -щу́, -щи́шII( о сильном запахе) тхну́ти, нести́от не́го \разить зи́т во́дкой — від ньо́го тхне́ (несе́) горі́лкою
-
19 селёдочный
оселе́дцевийэ́тот сыр с \селёдочный ым за́пахом — цей сир тхне оселе́дцем
-
20 beery
['bɪərɪ]adj1) пивни́й; що тхне пи́вом2) напідпи́тку
- 1
- 2