Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(старый)

  • 21 матёрый

    1) (достигший полной зрелости, полный сил, крепкий - обычно о зверях) дебе́лий; здоро́вий; ( коренастый) креме́зний; ( взрослый) доро́слий; ( старый) стари́й
    2) (перен.: опытный, знающий) перен. досві́дчений, зна́ючий
    3) (перен.: отъявленный, неисправимый) запе́клий, закорені́лий, закля́тий

    Русско-украинский словарь > матёрый

  • 22 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 23 многолетний

    багатолітній, багаторічний, довголітній, довгорічний, кількалітній, кількарічний; (старый) великолітній, велелітній, довговічний, (древний) староденний, [Коло нього сидів його старий довголітній робітник (Стефаник). Дуби і всякі дерева великолітні (Шевч.). Траурна торочка велелітнього пилу (Короленко). Дуб довговічний росу уже струшував з листя (Грінч.)]. -ний старец - багато[велико,веле]літній (староденний, старезний) старець (-рця). -ние растения - довголітні рослини (-лин). -ний опыт - багато[довго,кілька]річний, багато[довго,кілька]літній досвід (-ду).
    * * *
    1) багаторі́чний, багатолі́тній
    2) ( о человеке) довголі́тній, багаторічний, багатолі́тній
    3) бот. довголі́тній, багаторі́чний, багатолі́тній, великолі́тній

    Русско-украинский словарь > многолетний

  • 24 молодеть

    1) молодіти, (с виду) молодшати, молодішати; (омолаживаться) відмолоджуватися; срв. Помолодеть. [Чую, що молодію біля тебе (Кониськ.). В міру того як відмолоджується душа (Єфр.)]. Старый стареется, а молодой не -деет - старе старіється, а молоде не молодіє. Вы всё -деете - ви все молодшаєте;
    2) (одеваться листвой) молодіти. [Пишається калинонька, явір молодіє (Шевч.)].
    * * *
    молоді́ти, моло́дшати

    Русско-украинский словарь > молодеть

  • 25 новый

    и Нов новий; (поновее, поближе к современности) новітній; (нового времени) новочасний. [Може викую я з його (слова) до старого плуга новий леміш і чересло (Шевч.). Вступає в вік новий душа чиста (П. Тичина). Скажіть якої новітньої казки (Звин.). Новітня сукня (Крим.). Привезли саркофаг до брами новітнього храму (Л. Укр.). Новітні співці відгукнулись на голос той (Вороний). Страшна була людям якась новітня, невідома міць (Дніпр. Ч.). Знайшли собі новітнє щастя (Крим.)]. -вые века - нові віки, нова доба. -вый год - новий рік. Встречать -вый год - зустрічати новий рік. С -вым годом! - з новим роком! Поздравлять с -вым годом - см. Поздравлять. -вый завет - новий заповіт (завіт). -вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. - Нова Зеландія, Нова Каледонія и т. п. -вые лица (особы) - нові люди. -вый мир - новий світ. [Світ новий, багряний (Сосюра)]. -вая неделя, церк. - провідний тиждень, проводи (-від и (реже) -дів). -вый порядок, режим - новий порядок (лад), режим. -вый Свет, геогр. - Новий Світ. -вое серебро - нове срібло, мельхіор (-ру). -вое слово (неологизм) - нове слово, новотвір (-твору). -вый стиль - а) (летоисчисления) новий стиль; б) (в искусстве) новий стиль, (модерн) модерний стиль, стиль-модерн. -вый человек - нова людина; (новичок) новак (-ка). Что -вого? - що (чути) нового? Пока -во что кому - поки новина (новинка) що кому. Совершенно -вый - новісінький. По -му - по- новому; по-новітньому. Старый друг лучше -вых двух - за старого приятеля двох нових дають, (та й то не беруть). -вая метла чисто метёт - см. Мести 1.
    * * *
    нови́й

    [вот ещё] \новыйое де́ло! — от (ото́, оце́) [ще] новина́!

    \новыйая экономическая поли́тика — см. нэп

    Но́вый завет — Нови́й завіт

    \новыйый стиль — нови́й стиль

    Русско-украинский словарь > новый

  • 26 подержанный

    притертий, уживаний, не новий; (об одежде, обуви) приношений, приходжений. Торгующий -ными вещами - старожечник, (шутл.) барахольник. Покупать - ные вещи - скуповувати недоноски (шутл. барахло, старі жечі).
    * * *
    1) прич. потри́маний, поде́ржании
    2) в знач. прил. де́ржаний; ( бывший в употреблении) ужи́ваний; ( поношенный) но́шений, прино́шений; ( старый) стари́й; ( о человеке) підто́птаний

    Русско-украинский словарь > подержанный

  • 27 престарый

    дуже старий, престарий. [Великий престарий дуб (Л. Укр.)]; см. Старый.
    * * *
    [ду́же] ста́рий, старе́зний, старе́нний; престари́й

    ста́рый-преста́рый — ду́же стари́й, старе́зний, старе́нний; ста́рий-престари́й

    Русско-украинский словарь > престарый

  • 28 старее

    1) сравн. ст. прил. ста́рший, ( более старый) старі́ший; давні́ший
    2) см. старше 2)

    Русско-украинский словарь > старее

  • 29 старёхонький

    1) ласк. старе́сенький
    2) ( очень старый) старе́зний, старе́нний; старі́сінький

    Русско-украинский словарь > старёхонький

  • 30 старше

    1) сравн. ст. прил. ста́рший; ( более старый) старі́ший

    он \старше ше меня́ — він ста́рший (старі́ший) за (від) ме́не, він ста́рший (старі́ший), ніж я

    2) (больше по возрасту, званию) ста́рший

    Русско-украинский словарь > старше

  • 31 старший

    1) (прил.: по возрасту) ста́рший; ( более старый) старі́ший
    2) (прил.: по положению) ста́рший
    3) в знач. сущ. ста́рший, -ого

    Русско-украинский словарь > старший

  • 32 старшой

    1) прил. ста́рший; ( более старый) старі́ший
    2) в знач. сущ. ста́рший, -ого

    Русско-украинский словарь > старшой

  • 33 устарелый

    1) ( очень старый) стари́й, старе́зний, старе́нний
    2) ( не соответствующий современным требованиям) застарі́лий, переста́рілий

    Русско-украинский словарь > устарелый

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • СТАРЫЙ — старая, старое; стар, стара, старо. 1. Достигший старости; противоп. молодой. Старый человек. «Старый конь борозды не испортит.» Пословица. «Стар, сударь, я нынче: при дворе что делать мне?» Пушкин. 2. Стариковский, старческий; противоп. молодой …   Толковый словарь Ушакова

  • СТАРЫЙ — СТАРЫЙ, многолетний (многодневный и многовековой), ·противоп. новый. Старый дом, давно выстроенный, долго простоявший. Старый друг лучше новых двух. Новгород старый город, древний. Старый человек, ·противоп. молодой и середовой, преклонных лет,… …   Толковый словарь Даля

  • старый — Ветхий, древний, многолетний, вековой, многовековой, старинный, давний, старобытный, стародавний, старомодный, устарелый, застарелый, закоснелый, закоренелый, заматорелый, давнишний, допотопный, извечный, исконный, ископаемый, архаический,… …   Словарь синонимов

  • Старый — Старый, Григорий Иванович Григорий Иванович Старый (настоящая фамилия Борисов; 27 ноября (9 декабря) 1880 11 октября 1937) участник революционного движения в Молдавии и на Украине. Партийный и государственный деятель МАССР. Биография… …   Википедия

  • СТАРЫЙ — СТАРЫЙ, ая, ое; стар, стара, старо и старо. 1. Достигший старости. С. человек. И стар и млад (все без исключения и старые и молодые; устар.). 2. Давний, существующий с давнего времени, долго. С. друг. С. долг. Старая истина. Старые пашни. 3.… …   Толковый словарь Ожегова

  • старый — СТАРЫЙ, ого, м. 1. Солдат второго года службы. 2. Ирон. обращение. 1. из арм …   Словарь русского арго

  • старый — старый, кратк. ф. стар, стара, старо и старо, стары и стары; сравн. ст. старее (неправильно старе). В знач. «давно известно» только старо: Это старо как мир …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • старый — прил., употр. наиб. часто Морфология: стар, стара, старо и старо, стары и стары; старее; нар. по старому 1. Старым называют того, кто прожил много лет, достиг старости. 2. Выражение и старые и малые употребляется в том случае, если речь идёт о… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Старый Яр — Село Старый Яр укр. Старий Яр Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • старый — Индоевропейское – sta r(o) (большой). Общеславянское – starъ, starъjь (старый). Старославянское – старый. Слово «старый» известно с древнерусской эпохи (из памятников XI в.). Заимствовано из старославянского, где формы «старъ», «старый» восходят… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • СТАРЫЙ — (наст. фам. Борисов), Григорий Иванович (9.XII.1880 10.XI.1937) деятель революц. движения на Украине и в Молдавии. Член Коммунистич. партии с 1900. Род. в с. Бозиены Гангешской вол. Бессараб. губ. в семье железнодорожника. Революц. деятельность… …   Советская историческая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»