-
1 вселенная
астр., физ.усе́світ, -ту, світ, -ту- открытая вселенная
- расширяющаяся вселенная
- сжимающаяся вселенная -
2 вселенная
астр., физ.усе́світ, -ту, світ, -ту- открытая вселенная
- расширяющаяся вселенная
- сжимающаяся вселенная -
3 вселенная
всесвіт, всесвіття, світ, світ божий, мир, всесвітність (очень возвыш.) вселенна.* * *все́світ, -у; світ, -у, мир, -у -
4 конечная вселенная
скінче́нний усе́світРусско-украинский политехнический словарь > конечная вселенная
-
5 открытая вселенная
відкри́тий світРусско-украинский политехнический словарь > открытая вселенная
-
6 расширяющаяся вселенная
розши́рний усе́світРусско-украинский политехнический словарь > расширяющаяся вселенная
-
7 сжимающаяся вселенная
стискни́й усе́світРусско-украинский политехнический словарь > сжимающаяся вселенная
-
8 конечная вселенная
скінче́нний усе́світРусско-украинский политехнический словарь > конечная вселенная
-
9 открытая вселенная
відкри́тий світРусско-украинский политехнический словарь > открытая вселенная
-
10 расширяющаяся вселенная
розши́рний усе́світРусско-украинский политехнический словарь > расширяющаяся вселенная
-
11 сжимающаяся вселенная
стискни́й усе́світРусско-украинский политехнический словарь > сжимающаяся вселенная
-
12 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
13 подсолнечная
сущ. усесвіт, світ (-ту). Срв. Вселенная.* * *в знач. сущ.земни́й світ (-у), земля́; ( вселенная) все́світ, -у -
14 мир
-
15 мир
-
16 усесвіт
астр.; физ. вселе́нная, мир ( вселенная), мирозда́ние -
17 мироздание
1) (сотворение мира) світотворе[і]ння, світобудування, с(о)творе[і]ння світу;2) (космос) світобудова, космос (-су), (миростроение) світолад (-ду); (мир) світ, всесвіт (- ту). [Теорія світобудови (Грінч.). Ти кинув серце на жертовник світобудови (Вороний). Це суперечило-б законам світоладу (Ким.)]* * *( вселенная) світобудова; всесвіт, -у -
18 подвселенная
см. вселенная -
19 подлунная
в знач. сущ.земни́й світ (-у), земля́; ( вселенная) все́світ, -у -
20 поднебесная
сущ. піднебесна (-ої), усесвіт (-ту). [За всі багатства в піднебесній не оддаси ти слави (Куліш)].* * *в знач. сущ.піднебе́сна, -ої; земни́й світ (-у), земля́; ( вселенная) все́світ, -у
См. также в других словарях:
ВСЕЛЕННАЯ — содержание понятия всего существующего; все то, что существует. Философский энциклопедический словарь. 2010. ВСЕЛЕННАЯ весь мир, бесконеч … Философская энциклопедия
вселенная — См … Словарь синонимов
ВСЕЛЕННАЯ — ВСЕЛЕННАЯ, совокупность вещества, энергии и пространства, состоящая из громадных холодных и пустых районов, в которых «вкраплены» высокотемпературные звезды и другие объекты, сгруппированные в ГАЛАКТИКИ. В больших масштабах Вселенная… … Научно-технический энциклопедический словарь
Вселенная — Вселенная / Универсум ♦ Univers Для большинства философов Вселенная – это совокупность всего, что существует и происходит. Поэтому вселенных не может быть много, в обратном случае – вселенная была бы суммой этих вселенных. А что тогда… … Философский словарь Спонвиля
ВСЕЛЕННАЯ — ВСЕЛЕННАЯ, вся окружающая нас часть материального мира, доступная наблюдению. Раздел физики и астрономии, изучающий Вселенную как целое, называется космологией. Астрономические данные указывают на то, что Вселенная расширяется: галактики, квазары … Современная энциклопедия
ВСЕЛЕННАЯ — весь существующий материальный мир, безграничный во времени и пространстве и бесконечно разнообразный по формам, которые принимает материя в процессе своего развития. Вселенная, изучаемая астрономией, часть материального мира, которая доступна… … Большой Энциклопедический словарь
ВСЕЛЕННАЯ — ВСЕЛЕННАЯ, вселенной, мн. нет, жен. (книжн.). Система мироздания, совокупность всех существующих в природе миров (астр.). Вся наша солнечная система представляет собой только часть вселенной. || Земля со всем, населяющим ее. «Анчар, как грозный… … Толковый словарь Ушакова
ВСЕЛЕННАЯ — ВСЕЛЕННАЯ, ой, жен. 1. (в терминологическом значении В прописное). Всё мироздание, весь мир. Тайны Вселенной. 2. Вся земля, все страны. Объехать всю вселенную. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Вселенная — см. Земля (Источник: «Афоризмы со всего мира. Энциклопедия мудрости.» www.foxdesign.ru) … Сводная энциклопедия афоризмов
Вселенная — церковно славянский перевод греческого слова oikoumenh(подразум. gh) т.е. населенная, обитаемая часть земли. Независимо отэтой этимологии, слово В. принято употреблять для обозначениясовокупности всех вещей. Вл. С … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
ВСЕЛЕННАЯ — в широком смысле, весь окружающий нематериальный мир во всех его многообразных формах и проявлениях, безграничный во времени и в пространстве. Согласно марксистско ленинской философии, В. существует объективно, независимо от нашего сознания и… … Геологическая энциклопедия
