-
101 conjugation
n1) з'єднання, сполучення2) грам. дієвідміна; відмінювання3) біол. кон'югація* * *n1) об'єднання2) гpaм. дієвідміна3) бioл. кон'югація4) мaт., фiз. спряження -
102 conjunction
n1) з'єднання, сполучення; зв'язок2) збіг (подій тощо)3) грам. сполучник4) астр. найбільше зближення двох небесних тіл5) схрещення доріг, перехрестя* * *n1) з'єднання, об'єднання, зв'язокin conjunction with — разом з, у сполученні з;; у взаємодії
3) гpaм. сполучник5) acтp. об'єднання, найбільше гадане зближення небесних тіл6) кон`юнкція7) гpaм. сурядність -
103 connection
n1) зв'язок; з'єднання, сполучення2) родич, рідня3) звич. pl зв'язки, знайомства4) клієнтура; покупці5) статевий зв'язок6) амер., розм. продавець наркотиків* * *n1) зв'язок2) приєднання; підключення3) засіб зв'язку або повідомлення4) погодженість розкладу (поїздів, пароплавів); пересадка5) pl зв'язки, знайомства6) родич, свояк; споріднення; свояцтво7) клієнтура, покупціcriminal connection — юp. злочинний зв'язок, адюльтер
9) об`єднання (політичне, комерційне або релігійне)10) тex. ніпель11) aмep. посередник при продажу наркотиків, продавець наркотиків; зв'язковий ( шпигуна) -
104 ferry
1. n1) переправа, перевізto cross the ferry — переправлятися (переїжджати) на інший берег
to row smb. over the ferry — перевезти когось на інший берег (на човні)
2) військ. перевезення на плавучих засобах3) пором4) ав. переганяння (літаків)5) регулярна авіатранспортна служба6) юр. право на перевезення пасажирів і вантажів через переправу за платуferry captain — капітан порома (транспортного судна) на переправі
ferry pilot — льотчик, який переганяє літаки до місця призначення
ferry service — а) поромне сполучення; б) служба морських перевезень
2. v2) переїжджати, переправлятися3) військ. перевозити на плавучих засобах4) ав. перевозити повітряним шляхом5) переганяти (літаки)* * *I ['feri] n1) переправа, перевіз; вiйcьк. перевезення на плавучих засобах2) пором; поромне судно; пoeт. човен3) aв. перегін ( літаків)5) юp. право перевезення пасажирів, вантажів через переправу е стягнення за це платиII ['feri] v1) перевозити (човном, поромом; часто ferry across, ferry over); переїжджати, переправлятися ( через ріку); вiйcьк. перевозити ( плавучими засобами); aв. перевозити по повітрю2) переганяти ( літаки) -
105 ferry service
-
106 gastroenterostomy
n; анат. -
107 highway
n1) битий шлях; шосе; автомагістраль, автострада; тракт2) головний шлях; торговий шлях3) прямий шлях (до чогось); стовповий шляхH. Code — правила дорожнього руху
highway engineering — дорожня (шляхова) техніка
* * *[`haiwei]n1) автомагістраль, автострадаbelt /encircling/ highway — кільцева автодорога
highway engineering — дорожня техніка; дорожня справа; головний шлях; торговельний шлях; юp. дорога, стежка або судноплавна ріка
2) прямий шлях3) зв. шина ( лінія зв'язку) -
108 incommunicable
adj1) непередаваний, несполучний2) що не має зв'язку (сполучення); відрізаний, відмежований* * *aякий не може бути переданим або повідомленим; = incommunicative -
109 inosculation
n1) з'єднання, сполучення; зв'язок2) анат. анастамоз* * *n1) з'єднання; зв'язок2) aнaт. анастамоз -
110 intercommunication
n1) зв'язок один з одним; тісне спілкування2) обмін думками3) сполучення, зв'язок4) двосторонній (багатосторонній) зв'язок5) військ. комунікація; зв'язок* * *n1) зв'язок один з одним; спілкування; обмін думками2) зв'язок; cпeц. двосторонній або багатосторонній зв'язок -
111 interface
nповерхня поділу, межа* * *I n1) поверхня поділу (нaпp., шарів рідин); межа поділу ( двох тіл); поверхня контакту2) стик; область контакту, взаємодії ( між чим-небудь)3) засіб здійснення взаємного впливу або взаємозв'язку; обч. пристрій сполучення; сполучна ланка, інтерфейс ( між комп'ютером та машиною)II v1) обч. з'єднувати, зв'язувати з комп'ютером4) працювати злагоджено, координовано -
112 intermixture
-
113 intertie
n буд.горизонтальне сполучення; розпірка* * *n; буд.горизонтальний зв'язок; розпірка -
114 join
1. n1) зв'язок; з'єднання, сполучення2) точка (лінія, площина) з'єднання; паз2. v1) з'єднуватися; об'єднуватися2) зв'язувати; поєднувати3) зливатися, сполучатися4) межувати5) приєднуватися; входити в компанію6) повернутися; знову зайняти своє місце7) тех. нарощувати; збивати8) буд. прив'язуватиjoin up — розм. вступати на військову службу
to join the banner — стати на чиюсь сторону, приєднатися до когось
to join battle — розпочати бій; вступати в боротьбу (у змагання)
to join hands — діяти спільно, об'єднатися
to join issue — взяти участь у дебатах; вести дискусію
to join the angels — померти, відійти у царство небесне
* * *I n1) зв'язок, з'єднання2) точка, лінія, площина з'єднання; паз; шовII v1) з'єднувати; зв'язувати2) з'єднуватися, зливатися3) граничити, межувати, сусідити4) (тж. in) приєднуватися5) вступити в члени ( партії); увійти до складу (команди е т. п.)6) повернутися; знову зайняти своє місце7) тex. нарощувати; споювати8) бyд. перев'язувати ( цегельну кладку)9) вступити на військову службу, в армію -
115 joint
1. n1) місце з'єднання; сполучення; стик2) анат. суглоб, зчленування3) частина розрубаної туші; нога; лопатка4) амер., розм. таємний шинок; кубло5) розм. джойнт, сигарета з маріхуаною6) будинок; місце; приміщення7) тех. з'єднання8) стик, шов, паз9) прифугування10) шарнір13) геол. тріщина; контакт; спай2. adjз'єднаний, об'єднаний; спільний, сумісний; єдинийjoint authors — співавтори; колектив авторів
joint board — амер. об'єднане управління; координаційний комітет
J. Chiefs of Staff — амер., військ. об'єднаний комітет начальників штабів
J. Commission to investigate the Effects of Atomic Bomb — Об'єднана комісія для вивчення наслідків вибухів атомних бомб
joint obligations — юр. солідарне зобов'язання
joint operations — військ. спільні дії різних видів збройних сил
joint owner — юр. співвласник
joint resolution — амер. спільна постанова обох палат конгресу
joint responsibility — юр. солідарна відповідальність
J. Staff — військ. об'єднаний штаб
3. v1) з'єднувати, сполучати; зчленовувати; зв'язувати; згуртовувати2) тех. з'єднувати за допомогою вставних частин; приганяти, припасовувати; прифуговувати3) розчленовувати, розтинати4) буд. розшивати шви* * *I II n1) місце з'єднання; з'єднання; стик2) aнaт. суглоб, зчленування3) частина розрубаної туші; окіст, нога, лопатка.4) aмep. прост. заклад ( про шинок)hop joint — курильня опіуму; будинок, місце, приміщення
5) cл. сигарета з марихуаною6) aмep.; cл. пістолет; шприц ( для введення наркотику)7) пoлiгp. рубчик, біговник ( палітурки)8) бoт. вузол9) гeoл. тріщина; окремість; лінія кліважу; контакт; спай10) тex. з'єднання; стик, шов, скрутень; паз; прифугування; шарнір; вузол (ферми, конструкції е т. п.); замок ( для канатів); eл. розніманняIII1) з'єднаний, об'єднаний, спільний, загальний, зведений; єдиний2) спільнийjoint committee — спільний комітет паритетний комітет; спільний, колективний
joint heir — юp. співспадкоємець
joint owner — юp. співвласник
3) юp. солідарний4) aнaт. суглобнийIV vjoint oil — синовіальна рідина, синовія
1) з'єднувати, зчленовувати, зв'язувати; тex. зчленовувати, з'єднувати за допомогою вставних частин; приганяти; прифуговувати; з'єднуватися впритул, прилягати2) рознімати, розчленовувати; бyд. розшивати шви ( цегельної кладки) -
116 juncture
n1) з'єднання, сполучення2) місце з'єднання (схрещування, злиття)3) стан справ, кон'юнктура; криза4) тех. шов, спай* * *n1) з'єднання2) місце з'єднання, перетину, схрещування, злиттяjuncture plane — cпeц. площина контакту
at this juncture — у даний момент, у цей час; стан справ, кон'юнктура
4) тex. шов5) лiнгв. стик ( морфем) -
117 ligament
n1) зв'язок2) анат. зв'язка3) тех. сполучення (у котлах)* * *n1) зв'язок2) aнaт. зв'язка3) тex. зв'язок -
118 linkage
n1) з'єднання, сполучення; зчеплення; стикування2) хім. сполука3) тех. зв'язок; важільна передача4) ел. повний потік індукції* * *n1) з'єднання, зчеплення2) тex. зв'язок; важільна передача3) xiм. зв'язок4) бioл. зчеплення ( генів)5) тісні зв'язки, змичка; узгодження або зв'язок різних питань; "лінкідж", узгодження питань, які є предметом переговорів, з тими, що не відносяться до них ( у міжнародних справах) -
119 means
n(вжив. з дієсл. в sing і pl)1) засіб, спосібby fair means — чесними засобами, чесним шляхом
2) (вжив. з дієсл. в pl) багатство, достатки, статокby all means — а) будь-яким способом; б) за всяку ціну; обов'язково
by no means — ні в якому разі; аж ніяк
* * *[miːnz]n1) засіб, спосіб2) викор. з дiєcл. у мн. кошти, статок -
120 navigation
n1) навігація, судноплавство2) кораблеводіння3) літаководіння4) штурманська справа5) наведення (ракети)* * *n1) навігація, судноплавство2) кораблеводіння; літаководінняnavigation chart — aв., мop. ( аеро) навігаційна карта
См. также в других словарях:
сполучення — я, с. 1) Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися. 2) Зв язок між віддаленими пунктами за допомогою яких небудь засобів пересування; можливість зв язку з ким , чим небудь. Паралельне сполучення. 3) рідко. Те саме, що … Український тлумачний словник
сполучення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
діагональне сполучення виробок — диагональное соединение выработок diagonal junction of workings Diagonalverbindung der Grubenbaue (в рудниковій вентиляції) сполучення, при якому виробки окрім початкового і кінцевого пунктів, з єднані ще однією або декількома додатковими… … Гірничий енциклопедичний словник
кріплення сполучення — крепь сопряжения support for junction of workings Streckenkreuzungsausbau кріплення, яке зводиться на місці сполучення лави зі штреком, а також інш. гірничих виробок різної конфігурації та призначення … Гірничий енциклопедичний словник
врубка — Сполучення дерев яних конструкцій (колод, дощок, брусів) в кутах і місцях пересічення. докл. див.: в глухар в голку в лапу в напівлапу в обло … Архітектура і монументальне мистецтво
залізобетон — Сполучення бетону і залізної (стальної) арматури. Із З. в XX ст. виготовляють численні будівельні конструкції, його також використовують в скульптурі … Архітектура і монументальне мистецтво
тенальна система — Сполучення тенальних фронтів … Архітектура і монументальне мистецтво
комунікація — ї, ж. 1) спец. Шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. Водні комунікації. •• Ву/зол комуніка/цій місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. 2) Обмін інформацією, спілкування. •• Ма/сова комуніка/ція процес інформування … Український тлумачний словник
палітра — и, ж. 1) Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для… … Український тлумачний словник
спай — ю, ч., спец. 1) Місце з єднання спаяних частин; шов. || розм. Місце з єднання частин чого небудь. 2) Сполучення, з єднання кількох різних металів або металу з неметалами. || Компонент такого сполучення, з єднання … Український тлумачний словник
сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… … Український тлумачний словник