(сполучення)

См. также в других словарях:

• сполучення — я, с. 1) Дія за знач. сполучити, сполучати і сполучитися, сполучатися. 2) Зв язок між віддаленими пунктами за допомогою яких небудь засобів пересування; можливість зв язку з ким , чим небудь. Паралельне сполучення. 3) рідко. Те саме, що …   Український тлумачний словник

• сполучення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

• діагональне сполучення виробок — диагональное соединение выработок diagonal junction of workings Diagonalverbindung der Grubenbaue (в рудниковій вентиляції) сполучення, при якому виробки окрім початкового і кінцевого пунктів, з єднані ще однією або декількома додатковими… …   Гірничий енциклопедичний словник

• кріплення сполучення — крепь сопряжения support for junction of workings Streckenkreuzungsausbau кріплення, яке зводиться на місці сполучення лави зі штреком, а також інш. гірничих виробок різної конфігурації та призначення …   Гірничий енциклопедичний словник

• врубка — Сполучення дерев яних конструкцій (колод, дощок, брусів) в кутах і місцях пересічення. докл. див.: в глухар в голку в лапу в напівлапу в обло …   Архітектура і монументальне мистецтво

• залізобетон — Сполучення бетону і залізної (стальної) арматури. Із З. в XX ст. виготовляють численні будівельні конструкції, його також використовують в скульптурі …   Архітектура і монументальне мистецтво

• тенальна система — Сполучення тенальних фронтів …   Архітектура і монументальне мистецтво

• комунікація — ї, ж. 1) спец. Шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. Водні комунікації. •• Ву/зол комуніка/цій місце, де сходяться, перетинаються шляхи сполучення, лінії зв язку тощо. 2) Обмін інформацією, спілкування. •• Ма/сова комуніка/ція процес інформування …   Український тлумачний словник

• палітра — и, ж. 1) Чотирикутна або овальна дощечка, пластинка, на якій живописець змішує і розтирає фарби. || Сполучення спеціально добраних художником барв і їх відтінків при виготовленні фарб. || перен. Сукупність, сполучення кольорів, характерне для… …   Український тлумачний словник

• спай — ю, ч., спец. 1) Місце з єднання спаяних частин; шов. || розм. Місце з єднання частин чого небудь. 2) Сполучення, з єднання кількох різних металів або металу з неметалами. || Компонент такого сполучення, з єднання …   Український тлумачний словник

• сполучний — I спол учний а, е. 1) Який скріплює, з єднує, зв язує що небудь; признач. для сполучення. Сполучний канал. •• Сполу/чна ткани/на тканина організму людини та більшості тварин, яка містить велику кількість міжклітинної речовини і виконує опорну,… …   Український тлумачний словник