-
1 енергія спокою
эне́ргия поко́яУкраїнсько-російський політехнічний словник > енергія спокою
-
2 імпульс спокою
и́мпульс поко́яУкраїнсько-російський політехнічний словник > імпульс спокою
-
3 маса спокою
ма́сса поко́я -
4 сиґнал спокою
сигна́л поко́я -
5 струм спокою
ток поко́я -
6 тертя спокою
тре́ние поко́я -
7 точка спокою
то́чка поко́я -
8 покой
1) спокій, упокій, супокій (-кою), покій (-кою). [На віщо я тобі збентежив, сину, ясний душі твоєї спокій? (Самійл.). Все село обіймав упокій, тихий, святковий упокій (Грінч.). За дурною головою нема ногам упокою. Супокій навкруг панує (Грінч.)]. Нет минуты -коя (отдыха) - нема просвітлої (промитої) години; просвітку нема кому. Нет -коя кому - спокою немає кому, не має спокою хто. От детей -коя нет - діти спокою не дають; за дітьми спокою нема. В -кое - з упокоєм, спокійно. [Хліба-соли з упокоєм уживати]. Жить в -кое - жити з упокоєм, жити с(у)покійно. [Дітей подружили, тепер живемо вдвох, тихо, з упокоєм]. Не давать -коя кому - не давати спокою кому, непокоїти, турбувати, клопотати кого, долягати кому, муляти кому. [Думки не дають мені спокою та й мені долягають. Всередині щось гризе та муляє (Крим.)]. Оставить в -кое кого - дати святий (чистий) спокій кому. [Дайте мені чистий спокій з тією справою, не хочу я про неї чути]. Нарушить чей -кой - збентежити (збурити, зламати) спокій кому. Вечный -кой - вічний спокій. Об'ятый -коем - оповитий спокоєм (упокоєм, супокоєм), утихлий. [Ліс дрімав, оповитий спокоєм. Подивіться на двері позачинювані, на втихлий двір (М. Вовч.)]. Мёртвый -кой - мертва тиша (спокій);2) (отдых) спочив[н]ок (-нку), опочивок (-вку). [Кістки давно просяться на спочинок]. Уйти на -кой - піти на спочинок. Жить на -кое - на спочинку жити. [Він уже покинув служити - на спочинку живе]. Нет -коя от чего - немає спочинку, немає просвітку за чим. [Немає просвітку за роботою; ніколи не спочиваю];3) покій (-кою), кімната, світлиця, горниця. [Чотири покої маємо, а живемо тісно, бо сім'я велика]. Богатые -кои - пишні (багаті) покої. [Жила у пишних покоях панських]. Приёмный -кой - приймальня. Мёртвый (приёмный) -кой - см. Покойницкая.* * *I1) спо́кій, род. п. споко́ю и спо́кою; (спокойствие, мир) по́кій, -ко́ю, супокі́й, -ко́ю2) ( отдых) спочи́нок, -нку, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спочи́в и спо́чив, -уII( комната) покі́й, -ко́юпоко́и — мн. поко́ї, -ко́їв
IIIприёмный \покой — ( в больнице) прийма́льна пала́та, прийма́льна
(старинное название буквы "п") поко́й, -япоко́ем — в знач. нареч. лі́терою (бу́квою) "п"
-
9 dormant
adj1) дрімаючий, сплячий2) тихий, спокійний3) бездіяльний, пасивний, прихований4) потенційний5) біол. що перебуває в стані спокою (про рослини)dormant bolt — тех. утоплений болт
dormant window — мансардне (слухове) вікно
* * *I = ; a1) сплячий, дрімаючий; тихий, спокійний2) бездіяльний, пасивний; прихований, потенційний; латентнийdormant capital — мертвий капітал; нереалізований
3) бioл. який знаходиться у стані спокою, у стані спокою ( про рослину); який перебуває в ( зимовій) сплячці ( про тварин)4) гepaльд. який спитьII = dormer I III = dormant -
10 мир
I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].II. Мир -1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.* * *I1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у2) ( сельская община) ист. грома́да, мирIIвсем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром
1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення -
11 disturbance
n1. порушення рівноваги, спокою2. хвилювання, тривога3. порушення, пошкодження, несправність- internal disturbances внутрішні безпорядки- disturbance of franchise порушення виборчого права, недопущення до виборів- disturbance of the peace безпорядки; порушення спокою- disturbance of the public peace порушення громадського спокою- to cause a disturbance викликати безпорядки- to make a disturbance викликати безпорядки -
12 affray
1. n1) порушення громадського спокою; бійка, бешкет, галас, скандал2) юр. бійка у публічному місці2. v звич. pass. лякати, злякати; полохати* * *n1) порушення громадського спокою, бійка, шум, скандал2) юp. бійка в громадському місці -
13 bait
1. n1) принада; наживка2) спокуса; спокушанняto jump at the (to swallow the) bait — попастися на гачок
3) отрута для пацюків (комах тощо), інсектицид; засіб для знищення гризунів4) їжа, закуска (в дорозі)5) корм (для коней)6) привал, відпочинок7) годування коней (у дорозі)8) цькування собаками2. v1) цькувати собаками2) піддавати цькуванню (переслідуванню); дражнити, дратувати; не давати спокою3) насаджувати наживку на гачок4) ловити на вудочку5) годувати коней (у дорозі)6) робити привал (відпочинок)7) зупинятися; жити тимчасово (десь)8) затримуватися9) заманювати, принаджувати; спокушати* * *I [beit] n1) принада; наживка2) спокуса3) отрута для пацюків, комах; інсектицид; засіб для знищення гризунів5) cл. гнів, лютьII v2) ловити на вудочку, на принаду3) зваблювати, спокушати5) цькувати; переслідувати; мучити, не давати спокою; дражнити, кепкуватиIII = bate IV -
14 diapause
n ент.діапауза, стан спокою, сплячка* * *n; ент.діапауза, стан спокою, сплячка -
15 disquiet
1. nнеспокій, занепокоєння, хвилювання, тривога, турбота; погані передчуття2. adjнеспокійний, тривожний, сповнений поганих передчуттів3. vнепокоїти, тривожити, хвилювати; позбавляти спокою* * *I nзанепокоєння, хвилювання; тривога; погані передчуттяII aнеспокійний, тривожний; сповнений поганих передчуттівIII = disquieten; vтурбувати, хвилювати, тривожити; позбавляти спокою -
16 disturb
v1) порушувати хід (рух, рівновагу); виводити з стану спокою2) хвилювати, тривожити, турбувати, непокоїти3) завдавати клопоту (турботи)4) розладнувати, порушувати; розстроювати5) псувати, призводити до безладдя6) рад. створювати перешкоди* * *v1) порушувати хід, рух, рівновагу; виводити зі стану спокою2) хвилювати, тривожити; турбувати;, виводити з душевної рівноваги; завдавати клопоту, непокоїти3) розстроювати, порушувати; зривати ( плани); псувати; виводити з ладу; спричиняти безлад4) юp. заважати безперешкодному використанню права5) paд. створювати перешкоди6) c-г. піднімати ( площу)7) фiз. збурювати ( рух) -
17 disturbance
n1) порушення рівноваги (спокою)2) pl заворушення, безпорядки3) хвилювання, тривога; неспокій, занепокоєння4) пошкодження, несправність, зрив5) мед. розлад; патологічне відхилення6) тех. порушення режиму7) рад. атмосферні перешкоди8) фіз., геол. збурення, пертурбація9) геол. дислокація* * *n1) порушення рівноваги, спокою2) тж.; pl хвилювання, заворушення, безлад; пертурбації, потрясіння; конфлікт3) хвилювання, тривога; занепокоєння; порушення душевної рівноваги4) порушення; ушкодження; несправність; зрив5) юp. перешкоджання використанню права6) мeд. розлад; патологічне відхилення7) тex. порушення режиму8) cпeц. стрибок ( кривої)9) paд. перешкоди10) фiз., гeoл. збурювання, пертурбація11) гeoл. дислокація; перерив ( геологічного періоду) -
18 disturber
n1) порушник тиші (спокою)2) перешкода3) юр. порушник прав (чиїхось)* * *n2) порушник тиші, спокою; перешкода3) юp. порушник ( чиїх-небудь) прав -
19 dog
1. n1) собака, пес2) самець (вовка, шакала, лисиці)3) знев. падлюка, негідник4) розм. хлопець, парубок5) pl амер., розм. ноги6) pl (the dogs) розм. змагання хортів7) pl залізна решітка для дров (у каміні)8) тех. хомутик; зуб (муфти); защіпка9) астр.dog show — виставка собак; військ., розм. огляд стану ніг
hot dog — амер. бутерброд з гарячою сосискою
to go to the dogs — розоритися, піти прахом
every dog has his day — присл. і в наше віконце засяє сонце
2. v1) ходити слідом; вистежувати, стежити (за кимсь)to dog smb. (smb.'s footsteps) — ходити за кимсь слідом (назирці); переслідувати когось, не давати комусь спокою
2) нацьковувати собак; зацьковувати3) закріпляти4) мор. задраюватиto dog it — амер. утекти, накивати п'ятами
dog my cats! — амер. чорт його бери!, матері його ковінька!
* * *I = German shepherd II n1) собака, песgun dog — лягава; зooл. собака; мисливський собака
2) самець (вовка, лисиці, шакала)3) негідник, собака, тварюка4) хлопець, малийcunning /sly/ dog — хитра штучка, хитрун; пройдисвіт
5) pl; aмep. ноги6) pl ( the dogs) змагання хортів7) acтp.8) cкop. вiд dog-fish9) pl залізна підставка для дров ( у каміні)10) мop. задрайкаIII v1) невідступно слідувати ( за ким-небудь); вистежувати ( кого-небудь), стежити, слідкувати; переслідувати, не давати спокою2) цькувати собаками, напускати собак3) cпeц. закріплювати4) мop. задраювати -
20 dormancy
n1) дрімота2) стан бездіяльності3) біол. стан спокою (насіння)4) сплячка (тварин)* * *n1) дрімота3) бioл. стан спокою ( насіння рослин); сплячка ( тварин)
См. также в других словарях:
Не знать спокою — Том. Не отдыхать, не спать, делая что л. СПСП, 127 … Большой словарь русских поговорок
Диференціальні рівняння рівноваги (спокою) рідини (рівняння Éйлера для рідини, що перебуває в рівновазі) — дифференциальные уравнения равновесия жидкости (уравнение Эйлера для жидкости в состоянии равновесия) differential equations of liquid equilibrium (Eiler equation for liquid in equilibrium) *Differentialgleichungen des Flüssigkeitsgleichgewichtes … Гірничий енциклопедичний словник
спокійний — а, е. 1) Який перебуває в стані спокою (у 1 знач.). || Який перебуває в стані рівноваги. || У якому нема великого руху, шуму. || Який відзначається спокоєм, стриманістю, рівністю у перебігу, виявленні. || Повільний, розмірений. || Який дозволяє… … Український тлумачний словник
нірвана — и, ж. За уявленнями буддистів – блаженний стан спокою людської душі та повної внутрішньої гармонії, що досягається шляхом повної відмови від усіх життєвих турбот, чуттєвих бажань. || Місце, де перебувають душі в такому стані. || перен. Стан… … Український тлумачний словник
рівновага — и, ж. 1) Стан нерухомості, спокою, в якому перебуває яке небудь тіло під дією рівних, протилежно направлених сил. Динамічна рівновага. Теплова рівновага. •• О/ргани рівнова/ги органи людини, більшості тварин та деяких рослин, які реагують певним… … Український тлумачний словник
СПОКОЙ — муж. спокойствие ср. спокойность жен. покой, отсутствие тревог, забот; удобства жизни, достаток и уход, услуга; отдых, роздых от сует, работ, трудов; сон. Спокою нет от шуму. Спокойствие духа, совести. Спокойность моря обманчива. Он дом отделал… … Толковый словарь Даля
пристань — і, ж. 1) Спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою чи береговою спорудою для причалювання і стоянки суден, їх навантажування й розвантажування, посадки й висадки пасажирів. || Сама плавуча чи берегова споруда такого призначення. ||… … Український тлумачний словник
просвіток — тку, ч. 1) Те саме, що просвіт 1 3). 2) Тимчасове припинення негоди. 3) перен. Тимчасова відрада, радість, короткочасне або часткове полегшення, душевний спокій в одноманітному, безрадісному житті. •• Без про/сві/тку а) без ознаки на швидкий… … Український тлумачний словник
просипатися — I і просина/тися, а/юся, а/єшся, недок., просну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) Переставати спати; пробуджуватися від сну; прокидатися. || перен. Оживати після спокою, затишшя, сповнюючись звуками, рухом і т. ін. || перен. Відроджуватися,… … Український тлумачний словник
сон — I сну, ч. 1) Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів. || Те саме, що спання. || Те саме, що сплячка 1). || спец.… … Український тлумачний словник
мучити — (кого завдавати мук, фізичних / моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань), боліти (кому); катувати, закатовувати, закатувати, мордувати, замордовувати, замордувати, нівечити, розпинати, розіпнути (завдавати комусь тяжких фізичних /… … Словник синонімів української мови