-
101 методологія
МЕТОДОЛОГІЯ ( від грецьк. μέυοδοζ - шлях дослідження чи пізнання; λόγοζ - вчення) - 1) Сукупність підходів, способів, методів, прийомів та процедур, що застосовуються в процесі наукового пізнання та практичної діяльності для досягнення наперед визначеної мети. Такою метою в науковому пізнанні є отримання об'єктивного істинного наукового знання або побудова наукової теорії та її логічне обґрунтування, досягнення певного ефекту в експерименті чи спостереженні тощо. Так говорять про М. фізики, про М. біології, про М. пізнання космосу, про М. соціології, М. економічної науки і т.д. Практична діяльність може скеровуватися на створення бажаного матеріального чи ідеального предмета, певної реальності, на потрібну спрямованість об'єктивного процесу, функціювання матеріальної системи або її цілеспрямоване трансформування тощо. В цьому розумінні говорять про М. управління економічними процесами, М. поєднання центральних та регіональних інтересів, М. бюджетного планування, М. ціноутворення тощо. 2) Галузь теоретичних знань і уявлень про сутність і форми, закони, порядок та умови застосування підходів, способів, методів, прийомів та процедур в процесі наукового пізнання та практичної діяльності. Осмислюючи теоретичний та соціокультурний досвід, М. розробляє загальні принципи створення нових пізнавальних засобів. Основним об'єктом вивчення для М. є продуктивний творчий та дійовий метод, його сутність та сфера функціювання, структура та взаємодія з іншими методами й елементами пізнавального інструментарію, його відповідність характеру досліджуваного об'єкта та зв'язок з пізнавальною метою або цілями практичної діяльності. М. ставить перед собою завдання з'ясувати умови перетворення позитивних наукових знань про дійсність в метод подальшого пізнання цієї діяльності, виявити ефективність та границі продуктивного застосування методу. Особливо важливим принципом М. є обґрунтування положення про метод як систему, про складність і багатостанність змісту методу, який включає в себе знання різних якісних характеристик та багатоманітність рівнів - від принципів філософського значення до безпосередніх наукових знань про конкретний об'єкт. Це зумовлює закономірність розгортання методу в систему в процесі його теоретичного і практичного функціювання. М. розробляє типологію методів В. ідповідно до цього структурується саме методологічне знання. Однією з найбільш розвинених методологічних теорій в наш час є М. науки. Вченням про метод взагалі та філософський метод зокрема виступає філософська М. Філософський метод, розгортаючись в систему, вбирає в себе основний зміст філософського знання. Тому філософська М. в знарядійному відношенні збігається з філософією. Оскільки сфера філософії містить в собі різноманітні філософські системи і течії, то відповідно філософська М. являє собою множинність методологій, де вирізняються якісно своєрідні методологічні системи. Жодна з існуючих філософських М. не може набувати ролі абсолютного пізнавального інструментарію. Кожна з них має сенс і стає продуктивною лише в межах предметної області, окресленої її основоположними принципами. Намагання надати тій або тій М. універсального пізнавального засобу завдає шкоди і науці, і самій методологічній теорії, як це мало місце з діалектико-матеріалістичною М. Тому дослідники в своїх методологічних орієнтаціях дотримуються принципу методологічного плюралізму. М. як систематичне вчення про метод виникла в філософії Нового часу, зокрема в філософії Ф. Бекона та Декарта, для критичного осмислення методів дослідження та пошуків надійних підстав істинності знання. Великий внесок у розвиток філософської М. зробили Спіноза, Ляйбніц, Кант, Гегель, Маркс, Мах, Пуанкаре, Гуссерль, Поппер, Копнін та ін.П. Йолон -
102 Мізес, Людвіг фон
Мізес, Людвіг фон (1881, Львів - 1973) - австро-амер. економіст, філософ, соціолог. Вчився і працював у Віденському ун-ті. В своїх працях поєднав і розвинув далі ідеї і принципи австр. економічної школи (Менгер, Бем-Баверк), філософії неокантіанства (Риккерт, Віндельбанд) і методологічного індивідуалізму, притаманного класичному лібералізму (Сміт, Дж. Ст. Мілль). М. теоретично обґрунтував переваги вільного ринкового господарства над різними формами інтервенціонізму (втручання держави в соціально-економічні процеси). М. вбачав загрозу для свободи людини в намаганні держави диктувати індивідові певні ціннісні орієнтири (класові, національні чи релігійні) та під різними гаслами побудови "держави загального добробуту" обмежувати свободу вибору ним власних цінностей та ідеалів. М. здійснив ґрунтовний аналіз теорії і практики тоталітарних ідеологій - фашизму, комунізму та націонал-соціалізму - і показав їх деструктивний вплив на вільний розвиток людини і суспільства. Праці М. заклали основи сучасної праксеології і методології економічного аналізу суспільних процесів. У своїх праксеологічних працях він досліджував універсальні (апріорні) умови ефективної, раціональної діяльності людини в різних сферах - в економіці, соціальному і духовному житті. Згідно з М., методологічний індивідуалізм є необхідною епістемологічною передумовою для адекватного аналізу соціально-політичних і моральних орієнтирів людини в світі. Він вважав, що теоретичні і практичні узагальнення мають вторинне, похідне значення стосовно індивідуального буття людини; лише індивідуальна особистість має реальний буттєвий сенс у соціальному процесі. М. був ініціатором створення в США тов-ва "Монт-Перелен" (1947), яке розвиває і пропагує ліберальні ідеї. Теоретичні погляди М. суттєво вплинули на західну соціально-філософську і економічну думку (Гаєк, Шюц та ін.).[br]Осн. тв.: "Соціалізм" (1922); "Лібералізм" (1927); "Людська діяльність" (1949); "Теорія та історія" (1957). -
103 небуття
НЕБУТТЯ - заперечення буття. Має відповідні останньому, але протилежні значення. 1) Синонім неіснування, котре у Гегеля отримало назву "ніщо", або "чисте ніщо". Взяті самі по собі, такого роду буття і "ніщо" - це абстракції, що й виражено прикметником "чисте". Якщо від речі відокремити всі властивості, за винятком того, що вона є, то нічого не залишиться. Тому чисте буття і "ніщо" однаково беззмістовні і тотожні між собою В. одночас вони абсолютно протилежні, бо становлять відмінність між існуючими чи неіснуючими речами. В цій суперечності криється таємниця, чому Гайдеггер і каже: "3 питанням про буття як таке ми підступаємо до межі повної темряви". 2) Визначене Н. - певна річ, явище, стан, що виникають із знищення чи зникнення попередніх утворень. Так, брунька зникає, коли розпускається квітка, квітка - з появою плода тощо (Гегель, "Феноменологія духу"). Кожне наступне утворення є запереченням, Н. попереднього. Буття та Н. у поєднанні утворюють сторони чи моменти становлення, в якому щось виникає і щось зникає, отже, містить в собі подвійний перехід буття в Н. і навпаки. В цьому особливість філософії Геракліта і всієї діалектики становлення, що її Лосєв відносить до головних характеристик античного світогляду. Обидва сенси Н. відіграють вирішальну роль у житті людини, бо лише вона здатна відокремлювати їх від речей і робити змістом своєї діяльності. Це досягається завдяки свідомості і мисленню. 3) Звідси третій сенс Н.: воно - синонім свідомості. Таке тлумачення розроблено в праці Сартра "Буття і ніщо". У Гегеля дані категорії мають переважно онтологічний характер. Сартр повертає їх у сферу антропології. Перша позначає об'єктивне, матеріальне, тілесне, друга - суб'єктивне, діяльнісне начало, котре обґрунтовує фундаментальну властивість людини - свободу. Остання - це не пізнання необхідності, як уявлялося традиційно, а неантизація (тобто заперечення) всього об'єктивного. В цьому полягає й інший вагомий сенс, бо з поступом історії руйнівна, неантизуюча роль людства помітно зростає і ставить під питання своє власне буття (див. ніщо).М. Булатов -
104 поведінка
ПОВЕДІНКА - процес зміни станів певної речі або істоти, що відповідає їхній внутрішній природі як цілому. Важливою для загального осмислення поняття П. є його етимологічна основа, що вказує на "поведення", "ведення" себе, "володіння" собою (behaviour); вужче значення П. також стосується здатності біологічних індивідів певним членом "тримати" себе, надавати своїй взаємодії із середовищем деяких сталих рис. У такому розумінні П. - типовий предмет біологічних (зокрема в етології), фізіологічних, психологічних досліджень (ключові терміни: "інстинкт", "навичка", "умовний рефлекс", "стимул", "потреба", "мотив" тощо). В осмисленні П. як власне людської характеристики здатність до самоорганізації позначає спосіб існування, активним чинником якого є усвідомлений волевияв самого суб'єкта П. Людська П. корелює зі складною системою цілей, мотивів, настанов, внутрішніх смислів, свідомих та неусвідомлених прагнень і потягів, завжди так чи інакше поєднаних і актуалізованих певним рішенням суб'єкта стосовно способу своєї присутності у світі. Водночас поняття людської П. ґрунтується на припущенні, що свідома вольова самодетермінація не є єдино визначальним чинником у житті людини; саме її взаємодія або зіткнення з іншими внутрішніми або зовнішніми чинниками (що їх вона незрідка сама й пробуджує) формує неповторну цілісність П. особистості або групи. Моральний аспект П. пов'язаний із розкриттям характеру і меж впливу на поведінковий процес моральних норм, цінностей та інтенцій людського суб'єкта, що реалізуються, визначальним чином, у його свідомому й відповідальному волевиявленні. Звідси неминучими при будь-якому морально-етичному аналізі людської П. виявляються припущення про її суб'єктний і відповідальний характер, наявність у ній певних елементів власне етичної раціональності тощо. Починаючи з кінця XIX ст. в західній психології й філософії мали місце спроби витлумачити й описати П. в її об'єктивованій формі, незалежно від внутрішніх регулятивних механізмів людської психіки, за моделлю "стимул - реакція" (Торндайк, Уотсон та інші представники біхевіоризму). Концептуально вразливі, такі спроби усе ж сприяли зосередженню уваги на специфіці самого феномена людської П. й запровадженню поведінкових моделей у різноманітні галузі сучасного гуманітарного пізнання.В.Малахов -
105 редукція
РЕДУКЦІЯ - в предметному розумінні Р. - це дії або процеси а) зменшення об'єктів (аж до їх зникнення), зменшення певної кількості (величини); б) відновлення об'єкта, його властивостей, стану; в) спрощення структури об'єкта. Термін "Р." набув особливого значення у феноменології Гуссерля: Р. означає спосіб аналізу структури і змісту свідомості, який полягає у виключенні зі сфери предметного розгляду всього емпіричного, зовнішнього по відношенню до "чистої свідомості". В методологічному відношенні Р. розуміють як окрему пізнавальну дію (операцію, процедуру), яка може набувати різних форм: а) Р. як "зведення складного до простого"; б) Р. як зведення цілого до його частин, тобто методологія елементаризму; в) Р. як зведення проблеми вивчення певного типу явищ до використання знань, що стосуються більш "фундаментальної" сфери явищ (Р. хімічних явищ до законів і принципів фізики, Р. явищ спадковості до сфери біохімічних, біомолекулярних процесів та ін.). Р. тісно пов'язана із процедурами інтерпретації, співвідношенням наукових мов різних наукових дисциплін, "перекладом" з однієї мови на іншу; за цим стоїть співвідношення відповідних понятійних систем. У багатьох випадках Р. може розглядатись як процедура, "обернена" до процедури пояснення. Так, Р. теорії Tj до Т2 означає, що поняття і закони (принципи) теорії Tt одержують своє обґрунтування (пояснення) або інтерпретацію через поняття і закони теорії Т2, яка відіграє роль більш "фундаментальної" (напр., співвідношення акустики і механіки). Р. широко використовується в природничих і соціогуманітарних науках, в математиці і логіці. Напр., до Р. вдаються як до методу, що дозволяє спростити процедуру доказу, зокрема шляхом приведення певної тези до нісенітниці (лат.: reductio ad absurdum): для спростування деякого твердження роблять припущення, що дане твердження істинне, і шляхом дедукції одержують висновок, який є абсурдним (суперечить безсумнівно істинному твердженню). Проте Р. як метод дослідження чи мислення має свої границі, потребує достатньо високої методологічної культури, оскільки вона налаштована на нівелювання відмінностей між різними сферами явищ (типами сутностей, об'єктів). Р. зберігає свою методологічну цінність лише за умови врахування того, що гомогенність (однорідність) дійсності є такою ж її важливою рисою, як і її гетерогенність (неоднорідність). Абсолютизація Р. призводить до недооцінки специфіки досліджуваних об'єктів (сфер дійсності) і породжує радикальний ("догматичний") редукціонізм (напр., панмеханіцизм, панфізикалізм, пансоціологізм та ін.).В. Свириденко -
106 суспільного договору теорія
СУСПІЛЬНОГО ДОГОВОРУ ТЕОРІЯ - філософська доктрина, що обґрунтовує засадниче значення договору між людьми для суспільного устрою. Початкові підходи до осмислення ідеї суспільного договору були реалізовані у давньогрецьк. філософії софістами і стоїками, зокрема у твердженні софістів про походження суспільства - як наслідку конвенції, а не природного перебігу речей, та у розрізненні стоїками позитивного і природного закону. Еволюція ідеї суспільного договору щільно пов'язана також із філософією Середньовіччя, зокрема такими її чільними постатями, як Тома Аквінський та Оккам. Перший обстоював думку про природний закон як такий, що хоч і має Божественне походження, але вкорінений у природі людини та оприявлюється через застосування нею свого розуму. Потрактований у такий спосіб природний закон слугує за основу формування ще двох різновидів закону: громадянських (або позитивних, цивільних), що регулюють стосунки у кожному конкретному суспільстві, та універсального "закону націй", зміст якого узгоджується між усіма суспільствами. Оккам наголошував на думці, що джерело міці суспільства й держави - в народові, його праві вільно обирати своїх правителів. Подальше формування засад С.д.т. припадає на XVII - XVIII ст., коли в осмисленні соціально-філософських проблем чільне місце починає відводитися розуму. Грецію належить першість у потрактуванні ідеї соціального договору як історичної події у житті суспільства, яке обирає на основі угоди певну форму правління; одного разу встановлена, ця угода не підлягає змінам. Прикметно, що твори Гроція мали значний вплив на інтелектуальне середовище в Україні, зокрема у КМА. Прокопович докладно вивчав і коментував головний твір Гроція "Про право війни і миру", а в добу його ректорства в КМА цей твір був перекладений з латини. Інший європейський філософ VII ст. Пуфендорф, який також був добре знаний в Україні, обґрунтував ідею зміцнення нетривкого миру між людьми шляхом укладання суспільного договору. Значним внеском Гоббса у формування С.д.т. було обґрунтування природного права людини на життя, порушення якого може слугувати тією єдиною підставою, яка виправдовує заміну складеного суспільного договору. Назагал, згідно з Гоббсом, цей договір має бути незмінним і спиратися на добровільне передання людьми своїх індивідуальних прав абсолютному монархові, який повинен їх гарантувати. Локк досить докладно обґрунтував умови зміни суспільного договору, коли з обох сторін (влади і народу) порушуються обопільні зобов'язання. Руссо, франц. філософи-просвітники також приділяли значну увагу розробці С.д.т. Кант розглядав суспільний договір як регулятивну ідею, яка сприяє утвердженню правління закону в суспільному житті. У XX ст. Ровлз розвинув С.д.т. шляхом обґрунтування принципу соціальної справедливості на підставі т. зв. "початкової позиції", яка уможливлює чесні договірні стосунки у суспільстві. Відродження ідеї суспільного договору особливо актуальне для суспільств, де базові ліберальні свободи тільки починають встановлюватися.Н. ПоліщукФілософський енциклопедичний словник > суспільного договору теорія
-
107 Франко, Іван Якович
Франко, Іван Якович (1856, с. Нагуєвичі Львівської обл. - 1916) - укр. письменник, філософ, громадський діяч С. еред філософських інтересів Ф. вирізняються історіософія, філософія культури і філософська антропологія, естетика, етика, соціальна філософія. Політичну діяльність починав як радикал-соціаліст, поділяв і пропагував соціально-економічне вчення марксизму, водночас заперечуючи революційне насильство ("диктатуру пролетаріату") і віддаючи перевагу еволюційним шляхам утвердження соціалістичного ладу. Філософські погляди Ф. зазнали політичного впливу парадигми європейського позитивізму. Проте завдяки універсальній ерудиції і на підставі великої кількості власних економічних, історичних, етнологічних, культурологічних, фольклористичних та літературознавчих досліджень Ф. виробляє нові підходи до розуміння історичного процесу як суперечливої єдності прогресу і регресу, наголошує на релятивності історичного знання, відкидає утопічну віру у можливість однозначного передбачення перебігу історичного руху. Визначальною рушійною силою історії Ф. вважав культуру, котра являє собою "людське обличчя" історії. Культуроцентризм історіософії Ф. тісно пов'язаний з його філософсько-антропологічними ідеями: вирішальним критерієм у визначенні рівня цивілізації є, за Ф., емансипація "людської одиниці", її тіла і духу, потреб, бажань і вірувань; саме вона є "ядром всіх інших емансипацій" В. ільний розвиток людської особистості як втілення загальнолюдських цінностей та ідеалів Ф. розглядав у нерозривному зв'язку з повноцінним життям і розвитком нації. Конечною умовою здобуття Україною державної незалежності і політичної самостійності в колі інших цивілізованих націй Ф. вважав розв'язання завдання - "витворити з величезної етнічної маси українського народу українську націю, суцільний культурний організм", здатний плідно засвоювати загальнолюдські культурні здобутки і, в свою чергу, збагачувати їх своїми досягненнями. На противагу популярній в укр. суспільній думці тезі про самодостатність народних низів, передусім селянства як суб'єкта історичного процесу в Україні (Драгоманов, Грушевський), Ф. всебічно обґрунтував ідею цілісності укр. нації як громадянського суспільства, де мають право на повноцінне існування всі стани і верстви, що відповідають певним функціям народного життя І. сторично зумовлена відсутність вищих, імущих і впливових верств в Україні відштовхнула, на думку Ф., укр. народ від цивілізації і на сотні років зрекла його на національне приниження та неволю. Соціально-філософська доктрина Ф. у зрілий період його діяльності дедалі більше набувала ліберально-демократичного спрямування, хоч і не була позбавлена певних парадоксів. Адже високо цінуючи ліберально-демократичні завоювання розвинених європейських держав, навіть віддаючи перевагу половинчатій демократії Австро-Угорської конституційної монархії перед самодержавним деспотизмом Росії, Ф. розумів нездійсненність будь-яких ліберально-демократичних соціальних програм на теренах роз'єднаної України, де панувала лише "демократія для багатих", а народні маси, цебто весь укр. народ, був приречений на культурну відсталість і моральну деградацію. Тому численні наукові праці і публіцистичні виступи Ф. гостро таврують соціальну несправедливість існуючого ладу, трагічними нотами відлунюють у його художніх творах. Оригінального екзистенційного сенсу філософські ідеї Ф. набули в його художніх творах (передусім у філософських поемах "Похорон" і "Мойсей"), де соціально-філософські проблеми осмислюються в морально-етичному і глибоко особистісному плані, невіддільному від естетичного переживання тих чи тих життєвих колізій. Саме у цій площині розв'язуються проблеми взаємин народного поводиря і маси, вирішальної ролі духовності у перетворенні розпорошеної юрби на "люд героїв" - народ самодіяльних особистостей, об'єднаних спільними ідеалами, спроможний мужньо долати трагічні перипетії своєї історичної долі Е. стетичні погляди Ф. еволюціонували від спрощеного розуміння соціальної заангажованості мистецтва та позитивістської редукції художнього процесу ("науковий реалізм" як художній метод) до обґрунтування ідейності художнього твору як естетичного виразу творчої індивідуальності автора. Спираючись на праці естетиків і психологів позитивістської орієнтації - Вундта, Фехнера, Дессуара, Тенатаін., Ф. вперше впровадив в укр. естетику детально розроблену ним концепцію двох взаємопов'язаних рівнів психічної діяльності людини - свідомого й позасвідомого ("верхня" і "нижня" свідомості). Розглядаючи значення "нижньої" свідомості (де накопичуються здобутки тисячолітньої культурної праці людського роду та індивідуального досвіду людини, які з часом тонуть "в глибокій криниці нашої душі", але, виринаючи до "верхньої" свідомості, кермують поведінкою людей) як загальнокультурний феномен, Ф. тим самим накреслив перспективні підходи до філософсько-культурологічних та філософсько-антропологічних досліджень. Проте головну увагу Ф. привернула роль позасвідомого шару психічної діяльності у мистецькій, переважно поетичній, творчості, адже поети є копачами "захованих скарбів" "нижньої" свідомості, що за допомогою раціонально виваженої майстерності митця стають надбанням широкого загалу. Характерною рисою естетики Ф. є розгляд художнього процесу в культурному контексті. Естетичні погляди Ф. мали міцне опертя в багатогранних дослідженнях в галузі історії світової і укр. літератури (давньої і новочасної), фольклористики, історії і теорії культури, а естетичні принципи були дороговказом інтенсивної літературнокритичної діяльності письменника, слугували теоретичною основою у головній для Ф. сфері творчості - красному письменстві.[br]Осн. тв.: "Мислі о еволюції в історії людськості" (1881 - 1882); "ЛесяУкраїнка" (1898); "Із секретів поетичної творчості" (1898 - 1899); "Похорон" (1899); "На склоні віку" (1900); "Поза межами можливого" (1900); "Принципи і безпринципність" (1903); "Що таке поступ?" (1903); "Мойсей" (1905); "Одвертай лист до галицької української молодежі" (1905); "Суспільно-політичні погляди М. Драгоманова" (1906). -
108 efficiency
1. ком. коефіцієнт корисної дії (ККД); коефіцієнт використання; 2. вир. продуктивність; ефективність; 3. кадр. виконання норм виробітку1. показник, що встановлює відношення кількості використаної робочої сили, матеріалу тощо до обсягу виробництва; ♦ під показником ефективності розуміють здатність підприємства, організації і т. д. найефективніше використовувати свої ресурси (resources), щоб одержати максимальний дохід (return); до показників ефективності (efficiency ratios) належать, напр.: середній період сплати дебіторської заборгованості (average collection period); оборотність запасів (inventory turnover); коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості (debtors turnover ratio); 2. виробництво продукції (output) з найменшими витратами (cost); 3. здатність менеджменту (management²), робітників (employee) та іншого персоналу (personnel) виконати задовільну норму виробітку═════════■═════════allocative efficiency ефективність розподілу ресурсів; average efficiency середня продуктивність • середній коефіцієнт корисної дії; commercial efficiency промисловий коефіцієнт корисної дії; consumption efficiency ефективність споживання; cost efficiency ефективність витрат; dynamic efficiency динамічна ефективність; economic efficiency економічна ефективність; energy efficiency ефективність використання енергії; enterprise efficiency ефективність підприємства; exact efficiency точне значення коефіцієнта корисної дії; fuel efficiency ефективність використання пального; high efficiency високий коефіцієнт корисної дії • висока продуктивність; increased efficiency підвищена продуктивність; industrial efficiency економічна ефективність промислового виробництва • промисловий коефіцієнт корисної дії; intertemporal efficiency міжчасова ефективність; labour efficiency продуктивність робочої сили; low efficiency низький коефіцієнт корисної дії • низька продуктивність; machine efficiency ефективність механізму; manufacturing efficiency ефективність виробництва; market efficiency ефективність ринку; maximum efficiency максимальна продуктивність; mean efficiency середній коефіцієнт корисної дії • середня продуктивність; net efficiency чистий коефіцієнт корисної дії; operational efficiency операційна ефективність; optimum efficiency оптимальна ефективність; peak efficiency максимальна ефективність; performance efficiency рівень продуктивності; preference efficiency ефективність переваги; production efficiency ефективність виробництва; purchasing efficiency ефективність закупівлі; resource use efficiency ефективність виробництва • ефективність використання ресурсів; staff efficiency ефективність персоналу; statistical efficiency статистична ефективність; technical efficiency технічна ефективність; technological efficiency технологічна ефективність; working efficiency продуктивність • потужність═════════□═════════efficiency in consumption ефективність у споживанні; efficiency in distribution ефективність у розподілі; efficiency in production ефективність у виробництві; efficiency of investments ефективність капіталовкладення; efficiency of labour продуктивність робочої сили; efficiency of payments ефективність здійснення платежів; efficiency of production ефективність виробництва; marginal efficiency of capital гранична ефективність капіталу; marginal efficiency of investment гранична ефективність капіталовкладення; to improve efficiency поліпшувати/ поліпшити продуктивність • поліпшувати/поліпшити ефективність; to increase efficiency збільшувати/збільшити продуктивність • збільшувати/збільшити ефективність; to obtain maximum efficiency досягати/досягнути максимальної продуктивності; to raise efficiency підвищувати/підвищити продуктивність; to reduce efficiency зменшувати/зменшити продуктивність • зменшувати/зменшити ефективністьefficiency¹:: efficiency ratios; efficiency¹ ‡ efficiency ratios (384)пор. effectiveness* * *ефективність; оперативність -
109 market
(mkt)ком., марк. n ринок; a ринковий1. система відносин, які виникають між покупцем і продавцем та завершуються операціями купівлі-продажу товарів чи послуг; ♦ поняття «ринок» можна охарактеризувати з погляду просторового аспекту (місцевий, регіональний, міжнародний та ін. ринки); функціонального (роздрібний продаж, оптова торгівля); видів продукції тощо; 2. група покупців даного товару чи послуги═════════■═════════active market активний ринок • жвавий ринок; agricultural commodities market сільськогосподарський ринок • ринок сільськогосподарської продукції; American market американський ринок; apparel market ринок одягу; auction market аукціонний ринок; Australian market австралійський ринок; bear market біржовий ринок, на якому спостерігається тенденція до зниження курсів • ринок «ведмедів» • біржа, на якій спостерігається тенденція до зниження курсів; bid market ринок продавця; black market чорний ринок; blocked market заблокований ринок • заморожений ринок; bond market ринок облігацій • ринок довгострокового позикового капіталу; brand-loyal market ринок, прихильний до марки; brisk market активний ринок • жвавий ринок; broad — активний ринок • жвавий ринок; bull market біржовий ринок, на якому спостерігається тенденція до підвищення курсів • ринок «биків» • біржа, на якій спостерігається тенденція до підвищення курсів; buoyant market ринок, який характеризується зростанням цін • зростаюча ринкова кон'юнктура; business market діловий ринок • ринок ділових підприємств; buyer's market ринок покупців • ринок, який характеризується зниженням цін; call money market ринок онкольних позик; Canadian market канадський ринок; capital market ринок капіталу; captive market захоплений ринок; cash market касовий ринок; central market центральний ринок; central wholesale markets оптові ринки сільськогосподарської продукції; closed market закритий ринок; commercial market торговельний ринок • комерційний ринок; commodity market товарний ринок • ринок товарів; common market спільний ринок; competitive market конкурентний ринок • ринок продавців, що конкурують; concentrated market концентрований ринок; congested market перевантажений ринок • переповнений ринок; consumer market ринок споживчих товарів; consumer goods market ринок споживчих товарів; control market контрольний ринок; conventional market традиційний ринок; core market первинний ринок • основний ринок; corn market ринок збіжжя • зернова біржа; credit market кредитний ринок • ринок кредитів; crowded market перенасичений ринок; curb market чорний ринок • неофіційний ринок цінних паперів; currency market валютний ринок; customer market ринок клієнтів; dead market млявий ринок • мертвий ринок; debt market ринок боргових зобов'язань; demographic market демографічний ринок • ринок демографічної групи; depressed market млявий ринок; deregulated market нерегульований ринок; desirable market перспективний ринок; developed market розвинений ринок; diet market ринок дієтичних продуктів; discount market обліковий ринок • дисконтний ринок; discount retailing market ринок роздрібної торгівлі за зниженими цінами; distant market віддалений ринок; domestic market внутрішній ринок; donor market ринок пожертводавців; dual exchange market валютний ринок з подвійним режимом (фіксованого і вільного валютного курсу); dull market млявий ринок; easy market легкодоступний ринок; editorial market редакційний ринок; educational market ринок навчальних послуг; employment market ринок робочих місць; entertainment market ринок розваг; equity market ринок акцій; established market стабільний ринок • сформований ринок; Eurocurrency market євровалютний ринок; expanding market зростаючий ринок • ринок, що розростається; exploratory market пробний ринок; export market експортний ринок; external market зовнішній ринок; farmer's market сільськогосподарський ринок • ринок сільськогосподарської продукції; fast-food market ринок продуктів швидкого приготування; financial market фінансовий ринок; flea market товчок • тандитний ринок (діал.) • блошиний ринок; food market ринок харчових товарів; foreign market закордонний ринок • зовнішній ринок; foreign exchange market ринок закордонної валюти; fourth market ринок четвертого ступеня; free market вільний ринок; freight market фрахтовий ринок; futures market ф'ючерсний ринок; global market всесвітній ринок • світовий ринок; gold market ринок золота; government market збут товарів та послуг державними установами; grain market ринок збіжжя • зернова біржа; grey market «сірий» ринок • неконтрольований грошовий ринок; growing market зростаючий ринок • ринок, що розростається; hard-sell market ринок з високою конкуренцією продавців; health care market ринок засобів охорони здоров'я; heterogeneous market неоднорідний ринок; high income market ринок покупців з високим доходом; home market внутрішній ринок; home video market ринок побутової відеоапаратури • ринок програм для побутової відеоапаратури; homogeneous market однорідний ринок; housing market ринок житла; illegal market нелегальний ринок; imperfect market недосконалий ринок; inactive market млявий ринок • застій на ринку; individual market окремий ринок; industrial market ринок товарів промислового значення • ринок промислових підприємств; information market ринок інформації; initial market початковий ринок; institutional market ринок організацій; insurance market страховий ринок; interbank market міжбанківський ринок; intermediate market проміжний ринок; internal market внутрішній ринок; international market міжнародний ринок; international monetary market міжнародний валютний ринок; introductory market ринок, на який виставляється новий товар; investment market інвестиційний ринок; job market ринок робочих місць; kerb market чорний ринок • неофіційний ринок цінних паперів; labour market ринок праці • ринок робочої сили; large market великий ринок; large-volume market ринок великого обсягу; legal market офіційний ринок; license market ринок ліцензій; lifestyle market ринок товарів, які відповідають різним стилям життя; limited market обмежений ринок; liquid market ліквідний ринок; livestock market ринок худоби; loan market ринок позик; loanable funds market ринок позичкового капіталу; local market місцевий ринок; locked market закритий ринок; low-end market ринок дешевих товарів і послуг; lucrative market прибутковий ринок; main market головний ринок • основний ринок; major market головний ринок • основний ринок; manpower market ринок робочої сили; mass market масовий ринок; mature market повністю сформований ринок; media market ринок засобів реклами; merchandise market товарний ринок; middle-class market ринок покупців середнього класу; mid-range market ринок товарів середньої вартості • ринок послуг середньої вартості; military market ринок продукції військового призначення; money market грошовий ринок; monopolistically competitive market ринок монополістичної конкуренції; monopolized market монополізований ринок; narrow market обмежений ринок • вузький ринок; national market національний ринок; nationwide market загальнонаціональний ринок; offered market ринок пропозицій; oligopolistic market олігополістичний ринок; one-sided market односторонній ринок; open market відкритий ринок; open-air market ринок під відкритим небом; organized market організований ринок; outside market зовнішній ринок; overseas market закордонний ринок; overstocked market перевантажений ринок; overt market відкритий ринок; parallel markets паралельні ринки; pegged market регульований ринок; perfect market ідеальний ринок • досконалий ринок; peripheral market периферійний ринок; personal market ринок товарів особистого споживання; potential market потенційний ринок; price-sensitive market ринок, чутливий до цін • ринок, який чутливо реагує на зміни цін; primary market первинний ринок • основний ринок • ринок сировини; produce market товарний ринок • базар; producer market ринок виробників • ринок товарів промислового призначення; productive market продуктивний ринок; professional market ринок професій; profitable market прибутковий ринок; property market ринок нерухомості; prospective market потенційний ринок; protected market захищений ринок; public market відкритий ринок; purchasing market ринок покупців; pure market чистий ринок; ready market ринок, на якому швидко продаються товари; real estate market ринок нерухомості; receptive market місткий ринок; recession-hit market застійний ринок • ринок зниження продажу; regional market місцевий ринок • регіональний ринок; regulated market регульований ринок; repurchase market вторинний ринок цінних паперів; resale market ринок перепродажу; reseller market ринок проміжних продавців • ринок перепродажу; residential market ринок домовласників • ринок житлових приміщень; restrictive market ринок з обмеженим попитом • ринок з тенденцією до монополії; retail market роздрібний ринок • ринок продажу в роздріб; rigged market маніпульований ринок; rural market сільський ринок; sales market ринок збуту; saturated market насичений ринок; secondary market вторинний ринок цінних паперів • другорядний ринок; securities market; selected market вибраний ринок; selective market вибірковий ринок; sellers' market ринок продавців • ринок, який характеризується підвищенням цін; sensitive market нестійкий ринок; services market ринок послуг; share market фондовий ринок • ринок акцій; shrinking market звужений ринок • ринок, що звужується; sluggish market млявий ринок; small market невеликий ринок; soft market ринок, який характеризується падінням цін; soft-drink market ринок безалкогольних напоїв; specialized market спеціалізований ринок; speculative market спекулятивний ринок; spot market ринок наявного товару; stagnant market млявий ринок; steady market стійкий ринок; stock market фондова біржа; strong market стійкий ринок; target market цільовий ринок; technical market ринок промислових товарів • промисловий ринок; territorial market територіальний ринок; test market пробний ринок; thin market неактивний ринок; third market ринок третього ступеня; tight market ринок з обмеженим попитом; tight money market ринок, який характеризується підвищеною ставкою відсотка; top market провідний ринок; total market загальний обсяг ринку • увесь ринок; trade market ринок сфери торгівлі • торговельний ринок; traditional market традиційний ринок; transport market транспортний ринок; two-tier market валютний ринок з подвійним режимом • двоярусний ринок; uncertain market нестійкий ринок; unsettled market нестійкий ринок; untapped market неосвоєний ринок; upbeat market ринок з аукціонним продажем; upscale market ринок споживачів, вищих від середнього рівня; urban market міський ринок; video market відеоринок • ринок відео-продукції; village market сільський ринок; volatile market нестійкий ринок • ринок, на якому ціни швидко змінюються; weak market «слабкий» ринок; wholesale market оптовий ринок; widely dispersed market розгалужений ринок; youth market═════════□═════════at the market за ринковою ціною • з урахуванням ринкової ціни; at today's market на сьогоднішній біржі; in line with the market відповідно до ринкового курсу; in the market на ринку; market access доступ до ринку; market analysis аналіз ринку; market and pricing policy ринкова і цінова політика; market area місце ринку; market capitalization ринкова капіталізація; market competition ринкова конкуренція; market concentration концентрація ринку • ринкова концентрація; market conditions ринкова кон'юнктура; market conduct ринкова поведінка; market crash біржовий крах; market development освоєння ринку • розширення ринку; market dominance провідне становище на ринку; market economy; market entry вихід на ринок • входження в ринок; market entry strategy стратегія виходу на ринок; market equilibrium ринкова рівновага; market exchange rate ринковий обмінний курс • ринковий валютний курс; market exit вихід з ринку; market factor фактор збуту • ринковий фактор; market failure недоліки ринкової системи • хиби ринкової системи; market fluctuation коливання цін на ринку • кон'юнктурне коливання; market fluctuation equalization fund фонд стабілізації ринку; market forces ринкові сили; market forecast прогноз ринкової кон'юнктури; market form форма ринку; market-geared за обліком ринку; market glut затоварювання ринку • перенасичення ринку; market grouping формування ринку; market information інформація про ринок; market interest rate ринкова ставка відсотка; market intervention ринкова інтервенція; market investigation кон'юнктурне дослідження; market leader товар, який має питому вагу в обороті ринку • ринковий лідер; market level рівень ринку; market maker особа, що реально впливає на стан справ на валютному чи фондовому ринку; market making scheme план впливу на ринок; market mechanism ринковий механізм; market monitoring моніторинг ринку • обстеження ринку; market niche ринкова ніша; market observer оглядач ринку; market operations ринкові операції; market operator біржовий маклер; market organization структура ринку; market-orientated орієнтований на ринок; market outlet канал реалізації • ринок збуту • торговельна точка; market penetration проникнення на ринок; market performance ефективність ринку • функціонування ринку; market place місце торгівлі • ринкова площа • ринок; market position стан ринку • становище ринку • ринкова кон'юнктура; market potential потенціал ринку; market power ринкова влада; market preview реклама товарів, які вступають на ринок; market price ринкова ціна • курс біржі • ринковий курс цінних паперів; market profile зріз ринку • аналіз потенційного ринку збуту за індивідуальною характеристикою; market promotion просування товару на ринок; market prospects перспективи ринку; market quotation біржове котирування • біржовий курс; market rate ринкова ставка • біржовий курс • ринкова норма • ринковий курс; market reaction ринкова реакція; market rent ринкова рента; market report огляд ринкової кон'юнктури • огляд стану ринку • ринковий звіт; market research аналіз стану ринку • вивчення ринкової кон'юнктури • дослідження ринку • аналіз ринкового потенціалу нового продукту • вивчення можливості ринку; market researcher дослідник ринку; market saturation насичення ринку; market section ринковий сектор; market segment ринковий сегмент • частина ринку; market segmentation сегментація ринку; market segregation відокремлення ринку; market-sensitive чутливий до коливання ринкової кон'юнктури; market share питома вага товару в обороті ринку • питома вага компанії в обороті ринку; market sharing поділ ринку • спеціалізація ринку; market sharing agreement угода про поділ ринку; market situation становище на ринку • стан ринку • ринкова кон'юнктура; market structure ринкова структура; market surveillance обстеження ринку • вивчення ринку; market survey обстеження ринку • вивчення ринку; market system ринкова система • ринкова економіка; markettarget price ринкова планова ціна • ринкова цільова ціна; market tendencies ринкові тенденції; market testing перевірка товару ринком • ринкові випробування; market transactions ринкові операції; market trend ринкова тенденція; market value ринкова вартість • курсова вартість • біржова вартість; on the market на ринку; to affect a market впливати/вплинути на ринок; to assess a market оцінювати/оцінити ринок; to bear the market грати на пониження ціни; to be in market продаватися; to be in the market for something бути потенційним покупцем чого-небудь • мати намір купити що-небудь; to branch out into a new market поширюватися/поширитися на новий ринок; to break into the market проникати/проникнути на ринок; to bring something on the market випускати/випустити що-небудь на ринок; to broaden a market розширяти/розширити ринок; to build up a market створювати/створити ринок; to bull the market грати на підвищення цін; to come into the market виходити/вийти на ринок; to come onto the market виходити/вийти на ринок; to command a market контролювати ринок; to congest a market переповнювати/переповнити ринок; to conquer a market завойовувати/завоювати ринок; to corner a market монополізувати ринок; to create a market створювати/створити ринок; to cultivate a market освоювати/освоїти ринок; to develop a market розвивати/розвинути ринок; to divide the market розділяти/ розділити ринок; to dominate the market переважати на ринку • домінувати на ринку; to enter the market виходити/вийти на ринок; to evaluate a market оцінювати/оцінити ринок; to expand a market розширяти/розширити ринок; to explore a market досліджувати/дослідити ринок; to find a market шукати/знайти ринок збуту; to find a ready market шукати/знайти швидкий збут; to flood the market наповнювати/наповнити ринок товарами; to force the market справляти/справити тиск на ринок; to gain access to the market одержувати/одержати доступ на ринок; to get access to the market одержувати/одержати доступ на ринок; to glut the market перенасичувати/перенаситити ринок; to hold a market підтримувати/підтримати ринок; to investigate a market досліджувати/дослідити ринок; to launch on the market випускати/випустити на ринок • пускати/пустити в хід; to manipulate the market впливати/вплинути на ринок; to meet with a ready market шукати/знайти швидкий збут; to monopolize the market монополізувати ринок; to open up new markets відкривати/відкрити нові ринки; to oust from the market витискати/витиснути з ринку; to overstock the market переповнювати/переповнити ринок; to preempt the market заздалегідь опановувати/опанувати ринок; to penetrate the market проникати/проникнути на ринок; to play the market спекулювати на біржі; to price oneself out of the market встановлювати/встановити підвищені ціни на ринку • визначати/визначити занадто високі ціни на ринку • переоцінювати/переоцінити що-небудь на ринку • встановлювати/встановити підвищені ціни на ринку і таким чином втратити своє місце на ринку; to put on the market випускати/випустити на ринок; to regain the market повертати/повернути ринок • знову оволодівати/оволодіти ринком; to retain the market зберігати/зберегти ринок; to rig the market впливати/вплинути на ринок • штучно знижувати/знизити ціни на ринку; to rule the market домінувати на ринку; to secure a market забезпечувати/забезпечити ринок; to seize a market захоплювати/захопити ринок; to segment a market розподіляти/розподілити ринок; to sound out the market випробовувати/випробувати ринок • перевіряти/перевірити ринок; to split the market розподіляти/розподілити ринок; to study the market вивчати/вивчити ринок; to sweep the market завойовувати/завоювати ринок; to take over a market захоплювати/захопити ринок; to test a market розвідувати/розвідати ринок; to win a market завойовувати/завоювати ринок; to withdraw from the market вилучити/вилучати з ринку • виходити/вийти з ринку* * *ринок; ринкове господарство; ринкова економіка; ринковий механізм; попит; кон'юнктура -
110 idio-
у складних словах має значення самостійний, своєрідний, індивідуальний -
111 it
1. n розм.1) квінтесенція (чогось)among biologists, he's it — серед біологів він — постать
2) фізична привабливість (чарівність); ідеал3) важна персона4) знев. нікчема (про людину)5) той, хто водить (у грі)we were playing and he was «it» — ми грали, і він водив
2. pron1) pers. (непрямий відмінок) він, вона, воно2) demonstr. це6) як формальний член речення замість підмета, додатка тощоit is necessary that this question should be settled at once — необхідно, щоб це питання було вирішено негайно
* * *I n1) фізична чарівність, "ізюминка"2) квінтесенція ( чого-небудь)4) той, хто водить у дитячих іграхIIpers pron1) він, вона, воно, його, йому, ним, її, їй, нею (про предмети, тварин, іноді про дітей); він, вона, йому, їй ( про людей); коли стать не має значення3) вкaз.; зaйм. це4) викор. для посилення (у конструкціях з дiєcл. to be); життя, справи -
112 light
1. n1) світло; освітлення2) освітленість; видимістьin a good light — добре освітлений; при доброму освітленні
3) (the light) денне світло; день, денний час4) джерело світла; вогонь; лампа, запалена свічка, ліхтар, фара, маяк тощоthe greater light and the lesser light — бібл. сонце і місяць
5) військ. прожектор6) pl світлофор7) pl театр. рампа, вогні рампиbefore the lights — біля рампи, на сцені
8) полум'я; іскра9) pl дані; нові відомості, інформація10) аспект; вигляд; інтерпретація; постановка питання11) знаменитість, світило; світоч12) pl (розумові) здібності, можливості13) просвіт; вікно; шибка14) поет. зір15) pl розм. очі, банькиget out of the light — не заважайте, не застуйте; не стійте на моєму шляху
green light — амер., розм. «зелена вулиця»
to give the green light — дати «зелену вулицю», відкрити шлях
to put out smb.'s light — убити когось
to see the light — а) побачити світло, народитися; б) вийти з друку; в) прозріти; г) прийняти (якусь віру)
to stand in smb.'s light — заважати комусь, стояти у когось на шляху
2. adj1) світлий2) світлого кольору; блідий3) освітлювальний4) легкий, нетяжкийlight clothing — легкий (літній) одяг
as light as a feather (as air) — легкий, як пір'їна
5) граціозний, витончений, легкийlight of foot — прудкий, меткий
6) розрахований на невелике навантаження7) полегшеного типу, полегшенийlight machine-gun — ручний кулемет; полегшений станковий кулемет
8) неповновагий, неправильної вагиto give light weight — обважувати, недоважувати
9) несильний, м'який, ніжний, легкий10) неміцний (про напій)12) пухкий, розпушений, нещільний13) кул. що добре підійшов, легкий, духовий (про тісто)14) несерйозний; пустий; легковажний; незначний, неістотнийlight applause — нетривалі (рідкі) оплески
15) неважкий, необтяжливий16) несуворий, легкий17) легковажний; непостійний; фривольний; розбещений18) веселий, безтурботний20) фон. ненаголошений (про звук, склад)21) слабкий (про наголос)light fingers — моторний; злодійкуватий
light hand — спритність; делікатність; тактовність
light heavy-weight — спорт. напівважка вага
light middleweight — спорт. перша середня вага; борець (боксер) першої середньої ваги
light of love — легковажна жінка; повія
light welter weight — спорт. перша півсередня вага; борець (боксер) першої півсередньої ваги
to make light of smth. — не надавати значення чомусь; не звертати уваги на щось; несерйозно ставитися до чогось
3. advлегкоlight come, light go — присл. легко прийшло, легко й пішло
4. v (past і p.p. lit, lighted)2) запалюватися (часто light up); загоратися3) засвічуватиto light a fire — розпалити вогонь; затопити піч
to light a cigarette — закурити, запалити цигарку
4) світити, присвітити (комусь)5) сходити, виходити (тж light down, light off, light from)6) опускатися, сідати; падати (on, upon)7) несподівано наштовхнутися; випадково натрапити (на — on, upon)8) несподівано звалитися (на когось — про лихо тощо)light up — запалювати (цигарку тощо); запалювати світло; осяяти, пожвавити (про посмішку); світитися, палати (про очі)
* * *I [lait] n1) світло; освітленість, видимість; (звич. the light) денне світло, день, денний час; pl; миcт. світлі частини картини ( high lights)2) джерело світла; вогонь, лампа; вiйcьк. прожектор; pl світлофор; маяк; pl; миcт.; cпeц. рампа, вогні рампи3) вогонь, полум'я, іскра; вогник, світло ( очей); відображення душевного хвилювання ( на обличчі)4) інформація, нові відомості, нові дані; гласність5) аспект; сприйняття6) знаменитість, світило; світоч7) pl переконання, погляди; рівень8) просвіт; вікно; скло ( у даху або стіні оранжереї)9) пoeт. зір; pl очіII [lait] a1) світлий3) як компонент складних слів ( light) світло-, блідо-; light-blue світло-голубой, блідо-голубийIII [lait] v( light up) (lit, lighted [-id])1) запалювати, засвічувати; запалюватися, загорятися; освітлювати; освітлюватися; прикурювати (сигарету, цигарку)2) світити, посвітити ( кому-небудь)3) освітлювати, опромінювати; ( with) освітлюватися, опромінюватися; світитися, сяяти (про очі, обличчя)IV [lait] a1) легкий, неважкийlight oil — cпeц. легкий нафтопродукт; моторний
light railway — вузькоколійна або тимчасова залізниця; під'їзна колія; вiйcьк. легкий, полегшеного типу
light automatic gun — ручний кулемет; вiйcьк. який має легке озброєння
2) неповновагий, неправильної ваги3) легкий, несильний, слабкий; тонкий, делікатний4) легкий, не міцний (про вину, пиво); легкий ( про їжу); нещільний; негустийlight soil — пухкий ґрунт; легкий, духовий, який добре піднявся ( про тісто)
5) несерйозний; незначний; несуттєвий; легкий, нескладний, розважальний; легкий, невеликий, несильний (нaпp., про напад хвороби, дощик)6) неважкий, необтяжливий; легкий, несуворий (нaпp., про вирок)7) легковажний; непостійний; фривольний; розпущений; веселий, безтурботний8) легкий, чуткий ( про сон)9) гpaм. неударний ( про склад); слабкий ( про наголос)V [lait] adv VI [lait] v(lighted [-id], lit)1) (on, upon) зненацька, випадково натрапити ( на що-небудь); звалитися, обрушитися ( про удар)2) сходити, виходити (звич. light down, light off, light from)to light off a horse — спішитися, зійти з коня; (on, upon) опускатися, сідати; падати
3) ( into) нападати, накидатися -
113 pay
In1) плата; виплата; оплата2) платня, заробітна платаwhat is the pay? — яка платня?, скільки тут платять?
take-home pay — амер., розм. чистий заробіток
3) військ. грошове забезпечення4) платник (боргу)5) розплата, відплата6) геол. рентабельне (вигідне для розробки) родовищеpay boost — розм. підвищення заробітної плати
pay envelope — а) конверт із заробітною платою; б) заробіток
no pay, no play — хочеш веселитися — плати гроші
IIv (past і p.p. paid)1) платити, заплатитиto pay at the gate — платити при вході, вхід платний
to pay for smth. — платити за щось
2) сплачувати, виплачувати; розплачуватися3) оплачувати (роботу)4) винагороджувати; відшкодовувати5) окупатися, бути вигідним; давати прибуток6) поплатитися, потерпіти (за щось)7) карати, бити, шмагати8) мор. смолитиpay away — виплачувати, оплачувати; повертати гроші
pay back — а) повертати гроші; б) відплатити, помститися
pay down — а) платити готівкою; б) робити перший внесок
pay for — а) оплачувати; б) окупатися; в) поплатитися
pay in — а) вносити гроші в банк на поточний рахунок; б) робити регулярні внески
pay off — а) розплатитися, розрахуватися, погасити борг; б) відплатити, помститися; в) звільняти робітників; г) мор. списувати команду з корабля; д) амер., розм. убити
pay out — а) виплачувати; б) відплачувати
pay over — а) виплачувати; б) переплачувати
serious consideration must be paid to his behaviour — треба звернути серйозну увагу на його поведінку
to pay a call on smb., to pay smb. a visit — відвідати когось
to pay one's way — а) жити відповідно до своїх достатків; б) утримувати себе; в) окупати
to pay through the nose — а) платити шалені гроші; б) дорого поплатитися
what is to pay? — амер. у чому справа (річ)?, що сталося?
* * *I [pei] n1) плата, виплата, сплата, оплата2) зарплата, платня, заробітна плата; вiйcьк. грошове утримання4) icт. розплата, відплата5) гeoл. рентабельне, промислове, вигідне для розробки родовищеII [pei] a1) платний2) рентабельний, який має промислове значенняIII [pei] v( paid)1) платити; заплатити3) винагороджувати, відшкодовувати4) окупатися, бути вигідним; приносити прибуток5) поплатитися; постраждати ( за що-небудь)6) , дiaл. карати; бити; шмагати, пороти7) мop. завалюватися під вітерIV [pei] v; мор.(payed [-d], paid) смолити -
114 precise
1. adj1) точний; певнийprecise definition — точне (чітке) визначення
2) пунктуальний, акуратний; педантичний3) чіткий, ясний; виразний (про звук тощо)2. vуточняти; точно визначати* * *I [pri'sais] a1) точний; певний; визначений2) акуратний; ретельний; пунктуальний; педантичний3) чітко вимовлений; ясний (про слово, вираз); виразний; чіткий (про звук, голос)4) тex. прецизійний, точнийII [pri'sais] vточно визначати; уточнювати -
115 SET
I1. n1) комплект, набір; колекція6) вставні зуби; вставна щелепа2) сервіз3) гарнітур4) прибор, приладдяtoilet (dressing-table) set — туалетний прибор
5) комплект видання (журналу, газети)6) серія, ряд; система; сукупність7) група, компанія, коло, склад (команди)8) набір, склад (студентів тощо)9) банда, ватага; зграя10) театр. декорація11) кін. знімальний майданчик12) прилад, апарат; установка; агрегат13) радіоприймач, радіоапарат14) ряд музичних творів, які становлять одно ціле15) збірн. церковні дзвони16) умебльована квартира17) упряжка18) брущатка20) розстановка гравців21) гірн. оклад кріплення22) мат. множина23) друк. гарнітура шрифту24) друк. набір25) тк. sing лінія, загальні контури26) будова, конфігурація, статура27) напрям (вітру, ріки)28) спрямованість; тенденція29) нахил, відхилення31) нора борсука32) затримка, зупинка33) молодий пагонець; зав'язь34) садивний матеріал37) тех. залишкова деформація38) тех. обтискачto make a dead set at smb. — а) нападати на когось; критикувати когось; б) нав'язувати комусь свою прихильність
2. adj1) нерухомий, закляклий2) певний; постійний; визначений3) незмінний, непорушний; постійнийset programme — незмінна (постійна) програма
4) установлений (законом); що відповідає певній формі, офіційний5) заздалегідь обумовлений6) упертий, наполегливий, настирливий7) умисний, навмисний8) готовий, ладний (зробити щось)9) вбудований, прикріпленийset fair — а) гарний, ясний (про погоду); б) що має хороші перспективи
set onion — бот. цибуля-сіянка
set screw — тех. установочний гвинт
to be sharp set — бути голодним, зголодніти
to get set — товстіти, гладшати
IIv (past і p.p. set)1) ставити; класти; поміщати, розташовувати, розміщуватиto set one's hand on smb.'s shoulder — покласти руку на чиєсь плече
to set an ambush — військ. влаштувати засідку
to set a crown on smb.'s head — покласти корону на чиюсь голову
to set smb. at naught — зневажати когось
2) звич. pass. розташовуватися; знаходитисяa little town set south of Paris — маленьке містечко, розташоване на південь від Парижа
3) садовити4) уставляти, вправляти5) повертати, спрямовувати6) готувати, підготовляти; споряджатиset! — спорт. увага!, приготуватися!
7) установлювати, визначати, призначатиto set the course — спорт. визначити (виміряти) дистанцію
8) пасувати, личити, бути до лиця9) здавати в оренду10) перевозити, доставляти11) робити ставку; віддавати в заставу12) сидіти (за столом)14) установлювати, регулювати15) мор. пеленгувати16) робити кладку, мурувати17) сідати, заходити (про сонце)18) ставити (годинник тощо)I want you to set your watch by mine — я хочу, щоб ви поставили свій годинник за моїм
19) ставити (завдання, мету)21) ставити (запитання)to set one's teeth — а) зціпити зуби; б) прийняти тверде рішення
25) стискуватися, зціплятися26) ставати нерухомим, застигати27) тверднути, тужавіти (про цемент тощо)28) згущуватися, скипатися, зсідатися29) сформуватися34) зростатися (про кістки)35) вставляти в оправуto set one's hair — робити зачіску; укладати волосся
38) покласти (слова на музику)39) аранжувати42) виставляти (вартових)43) висаджувати (на берег)45) накладати (штраф тощо)48) прийматися (про дерева)49) утворювати зав'язь50) складати, розробляти, перевіряти51) текти, дути, іти (про напрям течії, вітру тощо)52) примушувати рухатися (в певному напрямі)53) робити стійку (про мисливського собаку)55) підкладати (яйця під квочку)57) установлюватися (про погоду)62) збивати (заклепку)set afloat — а) спускати на воду; б) надавати руху (чомусь)
set apart — а) відкладати (гроші); б) віддаляти; в) розділяти; г) не брати до уваги
set aside — а) відкидати, зневажати; б) відкладати (гроші); в) не зважати (на щось); г) відхиляти (пропозицію); д) анулювати
set back — а) класти (ставити) на (попереднє) місце; б) відсувати; в) повернути назад, надати зворотного руху; г) перешкоджати, затримувати; д) коштувати
set by — а) відкладати (гроші); б) шанувати, цінувати
set down — а) класти, ставити; б) записувати; в) висаджувати (пасажирів); г) ставити (когось) на своє місце, давати відсіч; д) розташовувати; є) вважати
set forth — а) вирушати; б) виставляти (напоказ); в) висловлювати, формулювати; г) видавати, друкувати; д) прикрашати; є) розгортати війська
set forward — а) вирушати в дорогу; рухатися уперед; б) викладати (думку), роз'яснювати; в) висувати (пропозицію), пропонувати; г) захищати, просувати
set in — а) наставати, починатися; б) рухатися (в певному напрямі); в) саджати (рослини); г) братися до роботи
set off — а) вирушати; б) висаджувати в повітря; в) запускати (ракету); г) починати; д) спонукати (до чогось); є) вирізняти; є) відділяти; ж) компенсувати; з) прикрашати, оздоблювати; і) хвалити
set on — а) просуватися, рухатися уперед; б) надавати руху; в) іти в атаку; г) зазнати нападу
set out — а) ставити, виставляти (за двері тощо); б) розкладати, розставляти; в) накривати (стіл); г) заставляти (стіл чимсь); д) висаджувати (рослини); є) виходити, вирушати; є) мати намір (щось робити); ж) викладати (думку); ж) прикрашати; з) споряджати; і) виступати в похід; й) обнародувати
set over — а) перевозити на інший берег; б) передавати
set to — а) енергійно братися (до чогось); починати (щось); б) устрявати в бійку; в) ставити підпис (печатку)
set up — а) ставити, класти, розміщати; б) піднімати; в) вивішувати; г) споруджувати, зводити; д) засновувати, формувати; є) встановлювати (нові порядки); є) пропонувати; ж) викладати (думку), формулювати; з) підготовляти; і) зчиняти (галас); й) постачати, забезпечувати; к) відновлювати (сили); л) тренувати, загартовувати; м) спричинювати, завдавати; н) прославляти, вихваляти; о) зупинятися (в готелі); п) складати, монтувати; р) друк. набирати
to set about smth. — братися за щось; починати робити щось
to set smb. at (on, against) smb. — нацьковувати когось на когось
to set smth. against smth. — протиставити щось чомусь
to set smb. down for smb. — приймати когось за когось
to set free — звільнити, визволити
to set smb. wrong — вводити когось в оману
to set at ready — військ. приводити в готовність
to set going — а) запускати (машину тощо); б) починати діяти
to set sail — вирушити у плавання, почати подорож
to set smb.'s back up — роздратовувати когось
to set one's cap at smb. — заманювати когось, намагатися женити на собі
to set things to rights — а) покінчити з усім поганим; б) дати усьому лад
* * *I (скор. від search for extraterrestrial intelligence) -
116 shake
In1) струс, струшуванняa shake of the hand(s) — потиск рук, рукостискання
to give smb.'s hand a shake — потиснути комусь руку
2) поштовх, удар3) дрижання, трясіння; тряска; вібрація4) тремтіння, дрож5) (the shakes) пропасниця; озноб6) (the shakes) страхto give smb. the shakes — нагнати страху на когось
7) потрясіння, шок8) розм. митьin a shake, in half a shake, in two (in a couple of, in a brace of) shakes, in the shake of a hand (of a lamb's tail) — в одну мить, умить
9) тріщина10) амер. морозовина11) муз. трельa fair shake — а) шанс на успіх; б) амер., розм. чесне ставлення
to give smb., smth. the shake — звільнитися від когось, чогось
IIv (past shook; p.p. shaken)1) трясти, струшувати2) тремтіти, дрижати; трястися3):to shake hands with smb., to shake smb.'s hand, to shake smb. by the hand — потиснути комусь руку, обмінятися з кимсь потиском рук
4) коливати; хитати; гойдати5) хитатися6) потрясати, хвилювати7) похитнути, ослабити, підірвати8) муз. виконувати трель9) розм. обікрастиshake down — а) струшувати (плоди з дерева); б) руйнувати (будинок); в) утрушувати, ущільнювати; г) утрушуватися, ущільнюватися; ставати компактним; д) пристосуватися, освоїтися; є) амер., розм. вимагати (гроші)
shake off — а) струшувати (пил); б) позбутися (когось, чогось)
shake out — витрушувати, вибивати
shake up — а) струшувати, збовтувати (ліки); б) збивати (подушку); в) розворушити, розбурхати; г) роздратовувати
to shake a leg — а) танцювати; б) амер. квапитися
to shake a loose (a free) leg — вести безладне життя
* * *I n1) струс, струшування2) поштовх; удар3) тремтіння, тряска; вібрація; тремтіння, дрож4) ( the shakes) лихоманка, озноб; біла гарячка; страх5) потрясіння, шок6) мить7) pl важливість, значення8) молочний коктейль ( milk shake)10) тріщина (у дереві, землі); cл. морозобоїна11) мyз. трельII v(shook; shaken)1) трясти, струшувати; тремтіти; трястися; потискувати ( руку)2) качати, хитати, гойдати; гойдатися, хитатися3) потрясати, хвилювати5) збовтувати ( shake up)6) cл. позбутися, відскіпатися; ушитися ( від кого-небудь)7) похитнути, послабити, підірвати8) мyз. виконувати трель9) aвcтpaл.; cл. обікрасти -
117 idio-
у складних словах має значення самостійний, своєрідний, індивідуальний -
118 speak
[spiːk]v(spoke; spoken)1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадуватиto speak of — ( із запереченням) заслуговувати згадування
it is nothing to speak of — про це не варто говорити, це не має значення; нічого вартого уваги; дрібниця, мала кількість, дещиця
2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням3) вимовлятиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — по суті справи, власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступатиto speak in public — виступати привселюдно; висловлювати
to speak (out) one's mind — висловитися відверто; відкрито висловлювати свою думку; ( for) виражати чию-небудь думку; говорити замість або від імені кого-небудь
to speak for smb — говорити за /замість/ кого-небудь; представляти кого-небудь, виражати чию-небудь думку; (to) парл. робити заяву ( з якого-небудь питання)
6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)7) (of) відзиватися, характеризувати8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)9) впливати10) (at) натякати ( на що-небудь)11) ( for) замовляти; вимагати12) вітатися, привітати13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)15) миcл. подавати голос ( про собаку) -
119 thing
[aiç]n1) річ; предметa thing in itself — фiлoc. річ у собі; pl атрибути
yce, — що має відношення до Японії
2) pl майноthings personal treal — юp. нерухоме майно
things in action — юp. право вимоги; майно, що полягає у вимогах; речі, багаж
3) часто pl одяг, предмети одягуbathing /swimming/ things — купальний костюм
to put on [to take off]one's things — одягтися [роздягнутися]
4) їжа; питвоsweet things — солодке, ласощі
5) pl звичн. пристосування; начиння; предмети побуту6) твір мистецтва, літератури; творінняan excellent thing — чудова річ; розповідь; анекдот
7) річ, явищеto look at things (from one's own point of view) — дивитися на речі /на справу/ ( зі своєї власної точки зору)
to take things too seriously — приймати всі надто серйозно, занадто серйозно до всього ставитися
8) звичн. pl обставини, станthe state of things — стан речей /справ/
tell me how things go /stand/ — є розповідайте мені, як ідуть справиє
things might go wrong — все може зірватися /провалитися/
that things should have come to thisl — подумати тільки, до чого дійшла справа /як змінилися обставини/!
we hope for better thing s — ми сподіваємося на краще /що обставини зміняться на краще
9) справаI have several- s to attend to — мені (ще) потрібно дещо зробити; у мене ще є справи
10) щось, дещоthe best thing is... — найкраще...
to say the right thing — сказати те, що треба
11) деталь, особливість12) щось дуже потрібне, важливе, підходящеthat's the thing — в тому то е справа, це саме головне
the thing is... — справа в тім...; суть справи полягає в тому...
the only thing now is to take a taxi — єдине, що можна зараз зробити, це взяти таксі
that's the very /just the/ thing — це саме те, що потрібно модний
13) дія, вчинокI did no such thing — я не робив нічого подібного; я е не думав робити цього [порівн. тж. О]
to do the handsome thing by smb — зробити послугу \ комусь
that's not at all the thing to do — це дуже недобре; це неприйнятно ( робити), так не чинять
what a thing to do! — хіба так можна!, хіба так чинять!, як можна було зробити таке!; подію
14) імен. створенняno living thing has ever done it — нікому ще не вдавалося цього зробити; людина
you silly thing! — дурень!; ну е дурень же ти!
15) у сполученні із iм., що йде попереду. презир. потворна, жахлива річ••spiritual things, thing s of the mind — духовні цінності
in all things — у всіх відношеннях, у всьому
and thing s — та інше, тощо
and another thing, — ще одне
sure thing — aмep. напевно, звичайно
no such thing — нічого подібного; ніщо не може бути далі від істини [порівн. тж. 13, 1]
no great things — нічого особливого, так собі; хто зна що
first thing — насампередnext thing — потімlast thing — в останню чергу, наостанок; нарешті; найбільш несподіване; те, чого найменше можна чекатиthe same thing — те ж саме
for one thing — насамперед; почати з того, що; для початку
for another thing — крім того; по-друге
of all things — от тобі е на!, це ж треба!; подумати тільки!
above all things — насамперед; найбільше, головним чином
as a general /as a usual/ thing — звичайно, як правило
it's one of those things — = у житті всяке буває нічого не поробиш, доводиться миритися
to have a thing about smth — мати упередження проти чогось; не терпіти чогось бути жертвою настирливої ідеї, збожеволіти через щось
to have a thing about smb — боготворити когось; не терпіти когось
to make a thing (out) of smth — надавати ( занадто) велике значення
to know a thing or two — знати дещо; розуміти /тямити/ що до чого
to learn a thing or two — довідатися /пронюхати/ дещо
to be up to a thing or two — в чомусь розбиратися, дещо знати
not to be /to feel/ the thing — погано себе почувати
to go the way of all things — померти, пройти земний шлях до кінця
-
120 topical
I n1) документальний фільм; хронікальний фільм, кінорепортажII a1) актуальний, животрепетнийtopical question — актуальне питання; що має місцеве значення
topical news — місцеві новини; написаний на злість дня; важливий для теперішнього моменту
topical book — сучасна /книга
2) тематичний; проблемний3) мeд. місцевий
См. также в других словарях:
Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
переживати — а/ю, а/єш, недок., пережи/ти, переживу/, переживе/ш і діал. пережи/ю, пережи/єш, док. 1) перех. Жити довше, ніж хто , що небудь, після смерті кого небудь або загибелі когось, чогось. || Бути, існувати, зберігатися довше, ніж що небудь (про… … Український тлумачний словник
смага — (1) 1. ? А Игорева храбраго плъку не крѣсити. За нимъ кликну Карна, и Жля поскочи по Рускои земли, смагу людемъ мычючи въ пламянѣ розѣ. 20. 2. Сухость, жар. Егда же испьють бѣсовьскую чяшу, зажжетъ вся внутренняа его; и начнетъ утроба палима быти … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
безвідносний — а, е. Який зберігає своє значення за будь яких умов, незалежно від інших предметів і явищ … Український тлумачний словник
безсмертний — а, е. 1) Який вічно живе, ніколи не вмирає. || у знач. ім., звичайно мн., міф. безсме/ртні, них. Боги. 2) Який назавжди лишається в пам яті людей, завжди зберігає своє значення; незабутній … Український тлумачний словник
вивітрюватися — юється, недок., ви/вітритися, иться, док. 1) Зникати від руху свіжого повітря. || перен. Стиратися в пам яті, забуватися. || перен. Зникати, втрачаючи своє значення, гостроту. 2) Повільно руйнуватися, змінюватися під дією вітру й інших… … Український тлумачний словник
зачаток — тка, ч. 1) Первісна форма чого небудь, здатна до росту, розвитку; зародок. || Про органи, частини організму, ще не розвинені, але здатні до росту, розвитку. 2) перен. Перший прояв чого небудь; те, від чого починається становлення чогось. 3) біол … Український тлумачний словник
звеличуватися — уюся, уєшся, недок., звели/читися, чуся, чишся і звелича/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Ставати величним, прославлятися. || Усвідомлювати своє значення. 2) тільки звелича/тися, док. Похвалитися ким , чим небудь, виявити гордість за когось, щось. 3) … Український тлумачний словник
контра — I и, ж., заст., зневажл. 1) Контрреволюціонер, контрреволюціонерка. 2) збірн. Контрреволюціонери. II и, ж. Запис, зроблений у бухгалтерському документі проти більш раннього запису, в результаті чого ранній запис втрачає своє значення … Український тлумачний словник
мовкнути — ну, неш; мин. ч. мовк, ла, ло і мо/вкнув, нула, нуло; недок. 1) Переставати говорити; замовкати. || Переставати кричати (про тварин). 2) Переставати звучати, бути чутним; затихати. 3) перен. Відходити на другий план, втрачати своє значення … Український тлумачний словник
морально — Присл. до моральний 2), 3). •• Мора/льно застаріва/ти втрачати своє значення, цінність через появу новіших, досконаліших машин, апаратів, способів обробки і т. ін … Український тлумачний словник