(садить)

* * *

1) αποβιβάζω

2) ( растение) (μετα)φυτεύω

1) gener. iestādīt (augu) (растение; садить разг.), aizsēdināt (tālu vai aiz kā) (слишком далеко или за что-л.), apsēdināt, atsēdināt, iecelt (piem., bērnu - ratos) (напр., ребёнка на телегу), iedēstīt, iesēdināt, nosēdināt, piesēdināt, sasēdināt (многих), uzsēdināt (на что-л.)

2) colloq. ietupināt

* * *

iedēstīt, iestādīt; uzsēdināt, apsēdināt, atsēdināt, nosēdināt, sasēdināt, iesēdināt; apmetināt, nometināt; iecelt, nozīmēt

1) gener. iestādīt (augu) (растение; садить разг.), aizsēdināt (tālu vai aiz kā) (слишком далеко или за что-л.), iedēstīt, iesēdināt (куда-л.), sasēdināt (многих), sēdināt, uzsēdināt (на что-л.)

2) colloq. dēstīt, stādīt (iestādīt)

* * *

dēstīt, stādīt; šaut, laist; [ie]laist; palaist vaļā nošaušanai, palaist vaļā rīdīšanai ar suņiem; sēdināt

1) laskea

2) istuttaa ( kasveja)

ks высадиться, высадка

выса́живать

см. вы́садить.

* * *

см. высадить

* * *

см. высадить

* * *

1) milit. desembarcar

2) eng. recalcar

деса́нт

1. (операция) trupdescendo;

trupalteriĝo (воздушный);

trupelŝipiĝo (морской);

2. (войска́) descendaj trupoj;

парашю́тный \десант paraŝutista trupo;

вы́садить \десант alterigi trupojn.

* * *

1) ( операция) desembarco m

2) (войска́) tropas de desembarco

* * *

1) ( операция) desembarco m

2) (войска́) tropas de desembarco

* * *

1) gener. desembarco

2) milit. (âîìñêà) tropas de desembarco, (îïåðàöèà) desembarco

1) ( операция) débarquement m

2) (войска́) troupes f pl de débarquement

* * *

1) gener. débarquement

2) milit. parachutage

3) polit.-mil. force de débarquement

-ся, водворить, -ся селити, -ся, оселяти, -ся, оселити, -ся, опоселяти, -ся, опоселити, -ся, впроваджувати, -ся, впровадити, -ся, осаджувати, -ся, осадити, -ся (осідати, осісти). -ный - оселений. Водворять, -рить порядок, тишину - утихомирювати, -рити, запроваджувати, запровадити супокій. Водворять, -рить законность - заводити (завести) законність. Водворять, -рить на место жительства - повернути до місця домівки.

* * *

несов.; сов. - водвор`ить

1) ( поселять) сели́ти и оселя́ти, осели́ти; ( помещать) поміща́ти, помісти́ти; ( ставить) ста́вити, поста́вити; ( садить) сади́ти, посади́ти; (несов.: сажать) саджа́ти садови́ти

2) (перен.: устанавливать) устано́влювати и установля́ти, установи́ти, запрова́джувати, запрова́дити, впрова́джувати, впрова́дити; ( заводить) заво́дити, заве́сти

1) кіл (р. кола), ум. колик, кілок (-лка), ув. коляка, (свая) паля, (небольшой) пакіл (- кола), соб. кілля, пакілля; специальнее (с заострённым концом) (г)острокіл (-кола); (прикол) прикіл (-кола), приколень (-льня); (для привязки животных) припін (-пону), прикорень (- рня); (дубина) дрю[у]к (-ка), дрю[у]чок (-чка), патик (-ка); (из тына, плетня) кілок, тинина. [Дурному хоч кіл на голові теши (Номис). Напився п'яний та й хекнув колякою по голові (Грінч.). Аж язик патиком став (Номис). Гляньте сюди: Гарасим якого кілля понаписував (Васильч.). Ворота заперті, з того боку, із подвір'я остроколом підперті (Чуб. V)]. Сесть, засесть, сидеть -лом - сісти, засісти до чого, за що, сидіти коло чого, над чим, каменем сісти. Где он -лом сел? - куди він подівся? Лощадь ходит на -лу - кінь ходить на приколі (на припоні), коло кілка. Падать -лом - см. Камнем падать (под Камень 1). У него ни -ла, ни двора - у його ні кілка, ні дрючка (ні ґудзика). Садить, посадить на кол - саджати, посадити на палю (на кіл), (о мног.) посадити, понабивати (Куліш) на палю кого. Кол сажальный - садильний пакіл. Кол землемерный - мірницький (землемірний) кіл;

2) (школьн.: единица) кіл (р. кола), коляка, одиниця, є[ї]диниця;

3) (конский клык) кілок (-лка);

4) астр. - полярна (бігунова) зоря (зірка).

* * *

насадить

1) (растенья) насаджувати, насадити (реже) насадовити, (о мног.) понасаджувати що, чого. [Насадили картоплі, а вона й померзла (Сл. Ум.). Насадовив ліщини (Звин.). Се-ж він своїми руками і дерева понасаджував (Стор.)];

2) (перен.) насаджувати, (ц.-слав. насаждати), насадити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, (о мног.) понасаджувати, позаводити, позапроваджувати що. [Тяжкі негоди насаждають в душах злобу (Франко). Почали нові порядки скрізь заводити (Сл. Ум.)]. -ждать науки и искусства - насаджувати (заводити, запроваджувати) науки й мистецтва. Насаженный и Насаждённый -

1) насаджений, насадовлений, понасаджуваний;

2) насаджений, заведений, запроваджений, позаводжений, позапроваджуваний. -ться -

1) насаджуватися, бути насаджуваним, насадженим, насадовленим, понасаджуваним. [Підсапували дерева, що насадовлено вподовж залізниці (Крим.)];

2) насаджуватися, заводитися, запроваджуватися, бути насаджуваним, запроваджуваним, насадженим, заведеним, запровадженим, понасаджуваним, позапроваджуваним.

* * *

несов.; сов. - насад`ить

1) ( садить) наса́джувати, насади́ти, -саджу́, -са́диш и мног. понаса́джувати

2) (перен.: науки) наса́джувати и насаджа́ти, насади́ти; ( вводить) заво́дити, -джу, -диш, завести́, -веду́, -веде́ш и мног. позаво́дити, запрова́джувати, запрова́дити, -джу, -диш и мног. позапроваджува́ти

1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;

2) грам. -щее время - теперішній час (-су);

3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;

4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.

* * *

1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

німець (-мця), (стар.) німчин, (насмешл.) шваб, (бранно) німчура, німчур (-ра), німцюга, (редко) німчак (-ка), німчай (-чая), (образно) німий язик, (соб.) німота. [І на Січі мудрий німець картопельку садить (Шевч.). З ким я буду сю ніч ночувати? чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? (Чуб. V). Ой, дай жінко нагая, проучити німчая (Номис). Така пісня, що вже пан, - німий язик, - та й той плакав (Номис). Було колись шляхетчина, вельможная пані, мірялася з москалями, з німотою (Шевч.). Повелися ледачі звичаї від німоти (Куліш)].

* * *

нрч. неохоче, нехотя, знехотя, знехочу, (диал.) неохітно, (с неудовольствием) нерадо. [Він якось неохоче балакав з ними (Кониськ.). Неохоче й коротко відповідала своєму гостеві (Коцюб.). Неохоче, а обирали між себе мирабів (Ле). Нехотя пани ляхи до мирової вмови Хмельницькому ухо нахиляли (Куліш). Нехотя відірвався Панько від своїх мрій (Грінч.). Хлопці послухались, але знехотя (Грінч.). «Давно!» - знехотя промовив Сухобрус і замовк (Н.-Лев.). Трохи згодом одповів якось знехочу (Корол.). Так якось неохітно й садить, як воно холодно (Борзенщ.). Фірмани нерадо возили дерево (Франко)].

* * *

паливать

1) (жечь, сожигать) палити. [Палити солому. Нащо ви свічку палите?]. Свинью -лить - свиню смалити. -лить кирпич - випалювати цеглу. См. Обжигать;

2) (печь) пекти, палити. [Сонце палить, пече]. Палом -лить - палом палити;

3) -лить, -вать, пальнуть (стрелять) - палити, пальнути, стріляти, стрельнути, бити, вдарити, бухати, бухнути, гатити, гатнути, гримати, гримнути, жарити, жарнути з чого. [З пістолів палити. Бухають з гармат]. Пли, пали, воен. - паль [Рота - паль!].

* * *

1) (птицу, тушу) смали́ти

2) (сжигать, прожигать) пали́ти

3) (обдавать жаром, зноем) пали́ти; ( о солнце) смали́ти, пра́жити, шква́рити

1) (в брюках) холоша. [Мав без матні одні холоші, і тілько слава, що в штанах (Котл.)];

2) (обувь) калоша, галоша; (валеная) кендя. Садить, посадить в -шу кого - заганяти, загнати кого на слизьке. Сесть в -шу - ускочити, уклепатися; наскочити на слизьке.

* * *

(садить) садзіць

1) (на ручку, древко и т.п.) асаджваць

(на остриё) насаджваць

(натыкать) устыкаць, натыкаць, узбіваць

(нацеплять) начапляць, начэпліваць

2) портн. ушываць, прышываць

* * *

1) в разн. знач. пасадзіць

2) (затратить, вложить) прост. уст. усадзіць

см. садить I и сажать

* * *

1) садзіцца

(усаживаться — ещё) усаджвацца

(только в повелительном наклонении, при приглашении сесть) сядаць

2) (о тканях) збягацца

3) (о солнце) заходзіць

4) (оседать) асядаць, садзіцца

5) (опускаться — о пыли, снеге, копоти и т.п.) садзіцца

см. садить 1

* * *

несовер. в разн. знач. саджаць, садзіць

см. садить 1