-
1 розділ
техн. разде́л ( в книге), разделе́ние -
2 роздільний
I розд`ільнийматем.; техн.; физ. раздели́тельный ( отделяющий), разде́льный, разреша́ющийII роздільн`ийтехн. раздели́мый, разделя́емый, разделя́ющийся -
3 роздіймальний
техн. разнима́ющий -
4 роздіймання
техн. разнима́ние -
5 роздіймати
техн. разнима́ть ( отделяя составные) -
6 роздіймний
техн. разнима́емый, разнима́ющийся -
7 роздіймуваний
техн. разнима́емый -
8 розділена система
разделённая систе́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділена система
-
9 розділений
астр.; матем.; техн. разделённый, астр.; физ. разрешённый -
10 розділений круг
Українсько-російський політехнічний словник > розділений круг
-
11 розділений підканал
разделённый подкана́лУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділений підканал
-
12 розділений режим
разделённый режи́мУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділений режим
-
13 розділений спектр
Українсько-російський політехнічний словник > розділений спектр
-
14 розділення
разде́л ( действие - ещё), разделе́ние, астр.; физ. разреше́ние -
15 розділення за напрямком
разреше́ние по направле́нию разреше́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення за напрямком
-
16 розділення змінних
разделе́ние переме́нныхУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення змінних
-
17 розділення ізотопів
разделе́ние изото́повУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення ізотопів
-
18 розділення імпульсів
разделе́ние и́мпульсовУкраїнсько-російський політехнічний словник > розділення імпульсів
-
19 розділити
матем.; техн.; физ. разделя́ть, разреша́ть -
20 розділка
техн. перебо́рка
См. также в других словарях:
роздій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розділ — у, ч. 1) Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. 2) рідко. Дія за знач. розділити, розділитися 1), 2) … Український тлумачний словник
роздільність — 1 іменник жіночого роду від: роздільний роздільність 2 іменник жіночого роду від: роздільний … Орфографічний словник української мови
роздільний — прикметник дільчий; нарізний роздільний прикметник подільний … Орфографічний словник української мови
роздільнянський — прикметник від: Роздільна … Орфографічний словник української мови
роздіймати — дієслово недоконаного виду роз єднувати рідко … Орфографічний словник української мови
роздійняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздійнятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розділити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови