-
1 spokesman
n (pl spokesmen)1) представник, делегат, промовець (від групи осіб)2) оратор, промовець3) виразник, представник, речник (течії, епохи)* * *n1) представник, делегат; той, хто виступає ( від групи осіб)2) оратор3) виразник, представник (класу, епохи) -
2 keynote speaker
основний доповідач; основний промовець (на зборах акціонерів, семінарі) -
3 bagpipe
n1) (часто pl) волинка2) перен. пустомеля, торохтій, базіка; балакучий промовець; водолій* * *I n1) часто pl волинка (мyз. інструмент)2) пустомеля, базіка; багатослівний ораторII v; мор. -
4 Cicero
n1) Цицерон; красномовний оратор (промовець)2) (с.) друк. цицеро* * *nЦіцерон; образн. тж. красномовний оратор -
5 conferencier
-
6 flaming
adj1) палаючий, що горитьflaming gun — військ. вогнемет
flaming sword — бібл. полум'яний меч
2) яскравий, полум'яніючий3) жаркий, пекучий4) палкий, полум'яний, гарячий5) запеклий, несосвітенний; жахливий* * *[`fleimiç]a1) палаючийflaming gun — вiйcьк. вогнемет
2) яскравий, полум'яніючий3) спекотний4) палкий, полум'яний5) страшенний, жахливий -
7 haranguer
-
8 mean
1. n1) серединаthe golden (happy) mean — золота середина
2) мат. середнє число, середня величина3) заст. поміркованість2. adj1) середнійmean time — середній (сонячний) час
mean course — мор. генеральний курс
2) посередній; поганий; слабкийmean abilities — посередні (слабкі) здібності
3) скупий, скнарий4) бідний; жалюгідний; убогий; злиденний5) низький, підлий, нечесний, огидний6) розм. дріб'язковий; непривітний; злісний; причепливий7) амер. соромливий, совісний; скромний8) норовливий (про коня)9) низького походження10) амер., розм. важкий, непіддатливий11) нездоровий, слабий3. v (past і p.p. meant)1) мати намір, збиратися, хотітиwhat do you mean to do? — що ви збираєтеся (хочете) робити?
2) мати на увазі3) призначати4) мати значення, означати* * *I [miːn] n1) середина2) мaт. середнє число, середня величина3) icт. помірністьII [miːn] amean proportional — мaт. середнє геометричне; середня пропорційна величина
mean course — мop. генеральний курс
III [miːn] amean water — нормальний рівень води; межень
1) посередній, слабкий2) скупий3) убогий, жалюгідний; злиденний4) підлий, підступний, мерзенний6) дріб'язковий, уїдливий; злобний7) aмep. совісний; соромливий; нездоровий, який нездужає8) норовистий ( про коня); aмep. важкий; aмep. злий ( про собаку)IV [miːn] v( meant)1) мати намір, мати на увазі2) мати на увазі, думати, гадати3) призначати4) значити, означати, мати значення; передвіщати; призводити -
9 mouther
-
10 mouthpiece
n1) мундштук2) рупор; глашатай; виразник (інтересів тощо)3) промовець (від групи)4) мікрофон5) амер. адвокат у карних справах* * *n1) мундштук; загубник; насадок; наконечник2) рупор, глашатай; оратор ( від групи); виразник (думок, інтересів)3) мікрофон4) вiйcьк. надульник5) aмep.; cл. адвокат з кримінальних справ -
11 natural
1. n1) кретин, ідіот; дурник, слабоумний2) розм. підхожа людина (для чогось); щось підхожеit's a natural! — чудово!, це саме те, що потрібно!
3) розм. життя, земне існування4) муз. бекар5) самородок; обдарована людина2. adj1) природний, натуральнийnatural law — юр. природне право
natural rights — юр. (природні) права людини
2) земний, фізичний3) справжній, натуральний4) що стосується природознавства5) звичайний; нормальний; зрозумілий6) дикий, некультивований; самородний7) необроблений8) природжений, властивий, притаманний9) невимушений, природний10) позашлюбний, бічнийnatural child — позашлюбна дитина; груб. байстрюк
11) геол. материнський12) фіз. власний* * *I n1) кретин, ідіот ( від народження)2) підходяща ( для чого-небудь) людина; те, що найбільше підходить; саме те, що потрібно3) cл. життя, земне існування4) мyз. бекар5) aмep. африканська зачіска (негра; без випрямлення е фарбування волосся); "афро", зачіска "під африканця"; висока зачіска з дрібних завитківII a1) природнийnatural number — мaт. натуральне число
natural infancy — юp. дитинство ( до 7 років); земний, фізичний
2) справжній, натуральний3) природничий, який відноситься до природознавстваnatural philosophy — заст. фізика; натурфілософія; філософія природи
4) звичайний, нормальний; зрозумілий5) дикий, некультивований; не оброблений6) уроджений, властивий7) невимушений, природний8) побічний, позашлюбний9) aмep. у стилі "афро" ( про зачіску)10) гeoл. материнський11) фiз. власний -
12 orator
n1) промовець, оратор2) амер., юр. позивач у процесіPublic O. — офіційний представник університету, що виступає на урочистих церемоніях (у Кембриджі та Оксфорді)
* * *n1) оратор; трибун2) aмep.; юp. позивач у процесі -
13 oratress
-
14 parliamentarian
1. n1) член парламенту, парламентарій2) знавець парламентської практики3) майстерний парламентський промовець4) іст. прихильник парламенту2. adjпарламентський* * *I n1) знавець парламентської практики; майстерний парламентський оратор2) = parliamentary 113) icт. прихильник парламенту (в XVII cт.)II a -
15 poor
1. n (the poor) pl збірн.бідняки, бідні; незаможні2. adj1) бідний, незаможний2) нещасний, бідолашний3) покійний; померлий4) жалюгідний, непоказний; скромний5) незначний, невеликий, недостатній, мізерний, поганий (про урожай, якість)6) нужденний, злиденний7) низької якості, кепський, слабкий8) неприємний; що не дає задоволення9) низький, ниций; нешляхетний, лихий10) непоживний (про продукти)11) неродючий (про грунт)poor fish — амер. роззява
poor man's weather-glass — бот. очний цвіт
poor oat — бот. вівсюг
poor as a church mouse — бідний, як церковна миша
* * *I n( the poor) бідняки, біднота; незаможніII a1) бідний, незаможний2) бідний, нещасний; дiaл. покійний, померлий3) часто скромний; жалюгідний, мізерний; незначний, невеликий4) недостатній, убогий; поганий (нaпp., про врожай, доходи); (in) бідний, убогий ( у якому-небудь відношенні)5) поганий, низької якості; кепськийpoor ore — гipн. бідна руда
goods of poor quality — товари низької якості; поганий, слабкий (нaпp., гравець, водій); неприємний, поганий, який не приносить задоволення
6) ниций, неблагородний7) неродючий ( про ґрунт); непоживний ( про продукти)8) слабкий, поганий (нaпp., про здоров'я); худий ( про худобу) -
16 practised
adjдосвідчений; умілий; вправний* * *[`prʒktist]a1) досвідчений, умілий, майстерний -
17 prevaricator
n1) лукава людина; ухильник; казуїст; крутій2) іст. промовець, що виступає з жартівливою промовою в день присудження університетських ступенів (у Кембриджі)* * *n2) icт. оратор, який виступав з жартівливою промовою в день присудження університетських ступенів ( у Кембриджі) -
18 rhetor
n1) ритор, викладач риторики2) професіональний промовець (оратор)* * *n1) ритор, викладач риторики -
19 rhetorical
adj1) риторичнийrhetorical effort — промова, побудована за всіма правилами ораторського мистецтва
2) пишномовний, високомовний* * *a1) риторичний2) пишномовний -
20 rhetorician
n1) професіональний промовець (оратор)2) ритор, викладач риторики3) красномовець; балакун* * *n1) = rhetor2) красномовець
- 1
- 2
См. также в других словарях:
промовець — вця, ч. Той, хто виголошує промову. || Той, хто вміє або любить виголошувати промови; громадський оратор. || церк. Проповідник … Український тлумачний словник
промовець — [промо/веиц ] о/ўц а, ор. о/ўцеим, м. (на) о/ўцеив і/ о/ўц у, мн. о/ўц і, о/ўц іў … Орфоепічний словник української мови
промовець — 1) (той, хто виголошує промову), оратор, красномовець (той, хто майстерно володіє словом, уміє і полюбляє гарно говорити, промовляти), доповідач, речник, трибун (палкий) (майстер красномовства) Пор. оратор 1) 2) див. проповідник … Словник синонімів української мови
промовець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
бесідник — промовець, оратор [IV] … Толковый украинский словарь
речник — Речник: представник, виразник, промовець [46 1;46 2] промовець [XIX] І чи ж можуть слов янські люди повірити, що ті самі люди, котрі в соймах і радах державна голосують за вменшення науки в школах людових, а за вбільшення мужицьких податків і… … Толковый украинский словарь
оратор — 1) (той, хто володіє мистецтвом виголошування промов), красномовець, златоуст, витія, речник; трибун (також громадський діяч); ритор (у Давній Греції та Римі також учитель красномовства) Пор. промовець 1) 2) див. промовець 1) … Словник синонімів української мови
бесідник — а, ч. 1) Учасник бесіди (у 1 знач.); співрозмовник. 2) рідко. Особа, яка проводить бесіду (у 2 знач.); лектор, доповідач. 3) зах. Той, хто виступає на зборах; промовець, оратор … Український тлумачний словник
епілема — и, ж. Риторична фігура, суть якої в тому, що промовець сам дає собі заперечення і сам його спростовує … Український тлумачний словник
оратор — а, ч. Той, хто володіє мистецтвом виголошування промов. || Той, хто виголошує промову; промовець … Український тлумачний словник
