Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(пищи

  • 1 изготовление

    вироблення, виріб (-робу), робливо, виготування, (ви)готівля, (пищи) (з)готування. [Кожну річ фабричного виробу можна за менші гроші дістати, ніж руками зроблену (Єфр.). Це ложки мого роблива (Харківщ.)]. -ние пищи отнимает много времени - готування їжі забирає багато часу. Одежда на нём городского -ния - одежа на йому міського пошиття (виробу), міської роботи. Кормит нас -ние ложек - годуємося з ложкарства.
    * * *
    1) ви́готовлення, ви́готування, (неоконч. д.) виготовля́ння
    2) приготовля́ння, приготува́ння
    3) готува́ння, приготовля́ння, приготува́ння

    Русско-украинский словарь > изготовление

  • 2 доваливать

    -ся, довалить, -ся довалювати, -ся, довалити, -ся. Довалиться до пищи - допастися, дірватися. [Так допався до борщу, що й за вуха не одтягнеш].
    * * *
    I несов.; сов. - довал`ять
    дока́чувати, докача́ти, долі́плювати, доліпи́ти
    II несов.; сов. - довал`ить
    дова́лювати, довали́ти

    Русско-украинский словарь > доваливать

  • 3 достаточно

    доволі, досить, удосталь, удостач, удостачу, достатн(ь)о, подостатком, (провинц.) доста, уволю. [Чого чекати? і так доволі ждали (Коцюб.). Ще нам не досить болячок від наших мук, від наших ран (Самійл.). Худоби маю подостатком. Усього у мене вдостач, ще й людям помагаю]. Совершенно достаточно, более чем достаточно - задосить. [Торік було садовини задосить. І сього задосить, щоб пізнати, що то інспектор (Свидн.)]. Этого для меня совершенно достаточно - цього мені задосить. -но пищи - досить харчи, (поэтич.) доїжно. -но сна - доліжно. [Чи доїжно, чи доліжно тобі?]. Достаточно кому - буде з кого. [Буде з мене, поки живу, і доброго слова (Шевч.)]. -но для чего - стає, вистачає на що. [Неначе вам дня не стає на ці мелодрами! (Крим.)]. Не достаточно много знать, нужно ещё… - не досить знати багато, ще треба… Ему заплатили -но - йому заплачено досить (подостатком). Этого будет -но - цього виста(р)чить.
    * * *
    нареч.
    1) до́сить, доста́тньо; ( довольно) дово́лі; ( вдоволь) удо́сталь, удоста́чу; диал. подоста́тком
    2) в знач. сказ. до́сить

    Русско-украинский словарь > достаточно

  • 4 еда

    їжа (р. їжі), їда, а специальнее:
    1) (действие) їдіння, (зап.) їдження, з'їжа (р. з'їжі);
    2) (яство, пища) їстиво, страва, пожива, потрава, харч (р. -чи и -чу) (ж. и м. р.), (зап.) їдло. [Хліб та вода то козацька їда. У нас велика з'їжа, бо аж вісім ротів. Посвятив піп паски та инше їстиво. Він нашого їдіння не їстиме. Перебірливий на їдло]; (приём пищи) поїдка, попоїжка. [Треба пити лікарство до поїдки (до попоїжки). У нас хліба на одну поїдку буде]. Постоянный позыв к еде (т. н. «едун») - їстівець (р. -тівця), ненасит, ненажир. [Ненажир напав (Ним.)]. Достаточно еды, сытно - доїжно (Ном.).
    * * *
    1) ( действие) їда́, ї́жа
    2) ( пища) ї́жа, їда́, стра́ва, харчі́, -чі́в, харч, -і и -у; диал. їдло́, їсти́во, їство́

    Русско-украинский словарь > еда

  • 5 жвачка

    1) жуйка, жвака. [Віл завсіди жуйку має в роті]. Жевать жвачку (о животн.) - жуйку жувати, ремиґати, ремиґати жуйку. [Віл жує жуйку. Воли ремиґають. Ремиґають воли сонно жуйку];
    2) (самий процесс) ремиґання, жвакання, жвакування;
    3) (листовой табак для жеванья) жуйка, жувалка, жування;
    4) (что-н. пережёванное) жвак (и жваки), жвачище, жуванина, жва[и]канина, (пережёв. табак) мачка (гал.).
    * * *

    жева́ть \жвачка чку — жува́ти жу́йку; ( о животных) ремиґа́ти

    Русско-украинский словарь > жвачка

  • 6 касательно

    чего нрч. що-до чого, з приводу чого, дотично чого, про що. А что -но… - а що тичеться (чого)… -но пищи,- плохо - що-до їжі, то поганенько. Потолковать -но литературы - поговорити, побалакати з приводу письменства. Пришёл -но денег напомнить - прийшов про гроші нагадати.
    * * *
    (кого-чего) предл. відно́сно (кого-чого), про (кого-що), що́до, стосо́вно (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > касательно

  • 7 корытце

    Корытечко коритце, коритечко, коритча (-чати), коритчатко, (для стирки белья) ночовки (-вок), ваганки (-ків), (для пищи) ваганки. [Біля куреня уже стоять ваганки, повнісінькі галушок (Греб.)].
    * * *
    уменьш.
    кори́тце; ночо́вки, -вок, ночо́вочки, -чок

    Русско-украинский словарь > корытце

  • 8 мясной

    м'ясний, м'ясовий. [Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору (загадка: конь) (Чуб. I)]. -ная лавка - різниця. -ные ряды - різниці (-ниць). [Пристав мов собака до різниць (Номис)]. -ная пища - м'ясна їжа, м'ясиво. Я до -ной пищи не большой охотник - я до м'ясива не дуже ласий. -ное блюдо - м'ясна страва, (жаркое) печеня. -ной цвет - м'ясний (м'ясовий) колір темно-червоний колір (-льору).
    * * *
    м'ясни́й

    Русско-украинский словарь > мясной

  • 9 отвращение

    1) відвертання, відвернення. Для -ния опасности - щоб відвернути (усунути) небезпеку;
    2) нехіть (-хоти) до чого, відворот від чого, осоруга на що; (омерзение) огида, огидження, гидливість, огидливість, гидування, обрида, обридження, обридливість (-вости), обридь (-ди), (с оттенком презрения) відраза до кого, до чого и проти кого, проти чого. -ние от пищи (к пище) - нехіть до їжі. До -ния - до несхочу, до обридження, до прикріння. Устать до -ния ко всему на свете - утомитися до осоруги на світ цілий. Вызывать, возбуждать чувство -ния в ком, внушать чувство -ния кому - викликати (прокидати) в кому почуття огиди (гидливости, огидливости, обридливости, гидування, відрази), мерзити кому, бридити кому. Питать, чувствовать, испытывать -ние к кому, к чему - почувати огиду (огидливість…) до кого, до чого, бридитися ким, чим. Срв. Брезгать, Гнушаться.
    * * *
    1) ( действие) відверта́ння, відве́рнення
    2) ( о чувстве) оги́да, відра́за, оги́дливість, -вості, обри́дливість; обри́дження, осору́га; ( нерасположение) не́хіть, -хоті

    Русско-украинский словарь > отвращение

  • 10 печь

    I. сущ. ж. р., ум. печка піч (р. печи), ум. пічка, пічечка, (небольшая для варки пищи летом во дворе или в сенях) кабиця, кабичка. Кухонная печь - вариста піч. Печь голландская, комнатная - груба, ум. грубка. Класть печь - становити (ставляти) піч, грубу. Затопить печь - розпалити піч, грубу, запалити, розпалити, затопити, розтопити в печі (в грубі). Из семи печей хлеб едал - бував у бувальцях. В печи уже совершенно погасло - в печі вже ні хуху, ні духу. Что в печи, то на стол мечи - що хата має, тим і приймає; чим хата багата, тим і рада. Печь банная для пара - кам'янка. Обжигальная печь - горен (-рна) и горно (-рна, ср. р.), (для выжига извести) вапнярка, вапельня, (гончарная) ганчарська піч, ганчарський горен; (для обжига кирпичей) гартовня, палянка. Плавильная, доменная печь - гамарна піч, гамарня, гута; (коксовальная) кокусна піч. Стекловарная печь - гута. Печь для гонки смолы - мазарня. Печь для выжигания угля - углярня.
    II. и печи гл.
    1) пекти (н. вр. печу, -чеш…, -чуть). [І сьогодні хліб печу, і завтра пектиму];
    2) (жечь) пекти, палити, пражити, жарити, парити, смалити. Солнце -чёт - сонце пече (палить, пражить и т. д.).
    * * *
    I глаг.
    пекти́; (о солнце; о чувстве жжения) пали́ти; ( о солнце), пря́жити, пра́жити; нестерпно палити
    II сущ.
    пі́ч, род. п. пе́чі; (комнатная, голландская) гру́ба

    Русско-украинский словарь > печь

  • 11 подливать

    подлить підливати, підлити, піділляти, (о мн.) попідливати; підсипати, підсипати, (о мн.) попідсипати; (в больш. колич.) підбурювати, підбурити. [Підлив води. Підсипала борщу. Підбурив води в горілку]. Подлитый - підлитий, піділлятий, підсипаний, (о мн.) попідливаний.
    * * *
    несов.; сов. - подл`ить
    підлива́ти, підли́ти и піділля́ти и попідлива́ти; ( жидкой пищи) підсипа́ти, підси́пати

    Русско-украинский словарь > подливать

  • 12 потребление

    споживання, поживання, споживок (-вку), спо[у]житок (-тку), спожиття, зужитковування. [Нехай тобі на добре поживання будуть (гроші) (М. В.). Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття (М. В.). І собі на споживок ішла (риба) (М. В.). На хазяйський вжиток]. -ние пищи - з'їжа. [Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна (Тобіл.)]. Предметы широкого -ния - речі загального споживання, широкого вжитку.
    * * *
    спожива́ння, пожива́ння; спожи́ток, -тку, спожи́вок, -вку; оконч. спожиття́; ( расход) ви́трата, витрача́ння

    Русско-украинский словарь > потребление

  • 13 приём

    1) (действ.) приймання. -ём денег, заказов - приймання грошей, замовленнів. -ём рекрутов - прийом. [Ой ставали до прийому, а все в одну лаву (Грінч. III)]. Производить -ём в школу - приймати, прийняти, записувати, записати, набирати, набрати до школи;
    2) (встреча и привет) приймання, прийняття, вітання, (реже) шана. [Відбулося урочисте прийняття (вітання) гостей. Чи хороше там гостювать? Яка була тобі там шана? (Глібов)];
    3) напад (-ду), захід (-ходу), раз (-зу). [Ви всіма нападами, а ну-те ще по-жіночому! (Мир.)]. В один -ём - заразом, за одним разом, за одним ходом (заходом), за одним нападом. В два (три) приёма - двома (трьома) нападами, заходами. [Трьома нападами сіяли ліс (Звин.). Трьома нападами дощ ішов (Грінч.)]. В несколько -ёмов - кількома нападами. Повторительный -ём - наворот. [Вони трьома наворотами пили в нас (Крим.)]. -ём пищи - поїдка, попоїжка. [Лікарство тричі на день пити після попоїжки]. Дать лекарство в два -ёма - дати ліки за два рази. По ложке на -ём - по ложці на раз;
    4) (способ, сноровка) спосіб (-собу). Не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи (Франко)]. Хитрые -ёмы - мудрощі, викрутаси. Проделать ч.-нб. другим -ёмом - зробити що иншим способом. Здесь нужен другой -ём - сюди треба иншого способу;
    5) (движения, ухватки) удаль (-ли), вдача (-чі). [Вся батьківська удаль у нього (Херс.)].
    * * *
    1) ( действие) прийма́ння, прийняття́; диал. приняття́
    2) (отдельный момент процесса, работы, деятельности) за́хід, -ходу

    в один \приём м проче́сть кни́гу — за одни́м ра́зом (за́ходом; присест: при́сідом) прочита́ти (одни́м за́ходом прочита́ти) кни́жку (кни́гу)

    переписа́ть статью́ за два \приём ма — переписа́ти статтю́ за два за́ходи (на́пади, двома́ на́падами)

    3) ( в остальных значениях) прийо́м, -у; ( способ) спо́сіб, -собу

    оказа́ть хоро́ший \приём кому́ — до́бре прийня́ти кого́, до́бре поста́витися до ко́го, ви́явити до́бре ста́влення до ко́го

    оказа́ть блестя́щий \приём — влаштува́ти урочи́сту зу́стріч

    \приём м у врача́ — прийма́ння у лі́каря

    ра́зные приёмы лече́ния — рі́зні спо́соби лікува́ння

    часы́ приёма — прийма́льні годи́ни

    Русско-украинский словарь > приём

  • 14 пробование

    1) спитування, пробування, випробовування; срв. Проба;
    2) (пищи) куштування.
    * * *
    куштува́ння, про́бування

    Русско-украинский словарь > пробование

  • 15 Изготавливанье

    виготовляння и виготовлювання, вироблювання и виробляння чого, (пищи) готування.

    Русско-украинский словарь > Изготавливанье

  • 16 Легковаримость

    1) легковарність (-ности);
    2) легкостравність, (легка) стравність, легкість (-кости) для стравлення; срвн. Удобоваримость. -мость пищи - легкостравність їжі, легкість страви.

    Русско-украинский словарь > Легковаримость

См. также в других словарях:

  • Расстройство приёма пищи — Расстройства приёма пищи МКБ 10 F50.50. МКБ 9 307.5 307.5 MeSH …   Википедия

  • Расстройства приёма пищи — МКБ 10 F50.50. МКБ 9 307.5 307.5 MeSH …   Википедия

  • Приём пищи — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/28 июля 2012. Пока процесс обсуждения …   Википедия

  • Незаменимые элементы пищи — это такие элементы, которые пища должна включать для того, чтобы обеспечить нормальное функционирование организма человека. Последний совершенно не синтезирует незаменимый элемент, или синтезирует его в количествах, недостаточных для поддержания… …   Википедия

  • ПРИГОТОВЛЕНИЕ ПИЩИ — ПРИГОТОВЛЕНИЕ ПИЩИ. Здоровая пища содержит нужные для организма пищевые вещества в необходимых количествах и правильном соотношении, обладает приятным вкусом и привлекательным внешним видом. Умение готовить такую пищу есть кулинарное искусство,… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • Оптимальная стратегия поисков пищи — Теория, объясняющая один из аспектов поведения животных, согласно которой животные выбирают стратегию кормления, максимально увеличивающую энергетическую выгоду от доступной пищи. Если запасы пищи достаточны или ее появление полностью… …   Большая психологическая энциклопедия

  • Приёмы приготовления пищи — Существует множество приёмов (способов) приготовления пищи. Содержание 1 Классификация 2 По этапам приготовления …   Википедия

  • ГОСТ Р 52161.2.9-2006: Безопасность бытовых и аналогичных электрических приборов. Часть 2.9. Частные требования для грилей, тостеров и аналогичных переносных приборов для приготовления пищи — Терминология ГОСТ Р 52161.2.9 2006: Безопасность бытовых и аналогичных электрических приборов. Часть 2.9. Частные требования для грилей, тостеров и аналогичных переносных приборов для приготовления пищи оригинал документа: 22.102 Барбекю не… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Роджеру Эберту следует отказаться от жирной пищи — Эпизод «Южного парка» Роджеру Эберту следует отказаться от жирной пищи Roger Ebert Should Lay Off the Fatty Foods …   Википедия

  • Закладывание пищи — Склонность запасать пищу впрок, развитая у некоторых животных. Они делают это различными способами, но чаще всего зарывают пищу или прячут в незаметных местах. Преимущества такого поведения: • Оно создает запас пищи на тот период, когда ресурсы… …   Большая психологическая энциклопедия

  • Хронология развития сельского хозяйства и производства пищи — История технологий По периодам и регионам: Неолитическая революция Древние технологии Египта Наука и технологии древней Индии Наука и технологии древнего Китая Технологии Древней Греции Технологии Древнего Рима Технологии исламского мира… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»