-
41 soil
1. n1) земля; ґрунт2) країна; край; земляon one's native soil — у себе на батьківщині, на рідній землі
3) область; провінція4) земельна ділянка; смужка землі5) пляма, грязь6) екскременти; нечистоти; покидьки7) гній; компост8) мисл. болото (струмок), де ховається загнана тваринаsoil covering — ґрунтовий покрив; лісова підстилка
soil denudation — оголення ґрунту, денудація фунту
soil drifting — вітрова ерозія, дефляція
soil slip — геол. зсув, оповзень
soil texture — механічна будова (текстура) фунту
2. v2) ганьбити, порочити; опоганювати, оскверняти; безчестити3) тьмяніти4) валятися в грязі; борсатися у воді (про тварину)6) с.г. угноювати, удобрювати7) с.г. годувати травою* * *I [soil] n1) ґрунтunbroken /virgin/ soil — цілина
2) земля, країнаII [sxil] n1) бруд, пляма2) екскременти, нечистоти; покидьки; гній; компост3) миcл. болото або струмок, де ховається загнана тваринаIII [sxil] v1) l. бруднити, мазати; покривати плямами; бруднитися, мазатися2) ганьбити, паплюжити, безчестити3) тьмяніти4) валятися в грязюці, хлюпатися у воді ( про тварин)5) миcл. рятуватися від переслідування в болоті або у воді ( про тварин)6) c-г. угноювати, удобрювати; давати худобі зелений корм -
42 spatter
1. nбризки; дощик (тж a spatter of rain)2. v1) бризкати; розбризкувати; розпліскувати2) оббризкувати, забризкувати; обляпувати3) розбризкуватися; падати бризками4) бризкати слиною5) засіювати; крапати; укривати, покривати6) чорнити, ганьбити, порочитиto spatter smb.'s good name — заплямувати чиєсь добре ім'я; зганьбити когось
* * *I n1) бризки2) дощик ( a spatter of rain)II v1) бризкати; розприскувати, розхлюпувати; обляпати, забризкати; розприскуватися, падати бризками; бризкати слиною2) засівати, усипати, укривати3) чорнити, ганьбити, паплюжити -
43 talk down
['txːk'daun]phr v1) перекричати ( когось); змусити ( когось) замовкнути2) ганьбити, паплюжити3) (to) пристосовуватися до рівня слухачів, говорити зрозуміло для когось; говорити з кимсь звисока4) aв. направити літак на посадку по радіо -
44 tee off
phr v1) робити перший удар ( у гольфі); починати, робити перший крок2) cл. роз'ярити, вивести із себе; "довести"3) cл. (on) паплюжити, критикувати; нападати, робити випади ( на когось) -
45 zap
n розм.1. енергія; життєва сила2. конфронтація* * *I n; сл.1) енергия; життєва сила2) сутичка, зіткнення, конфронтаціяII v; сл.1) застрілити, вбити, укокошить; розбити, завдати поразки; приставати, прив'язуватися; задівати, паплюжити2) швидко рушити, повідомити швидкість; мчатися, летіти; швидко змайструвати3) оглушити, приголомшитиIIIint бац!, бах!, трах!; раз-два -
46 abuse
I n1) лайка; образа3) неправильне вживання або використання; підтасування4) зловживання5) напад, побиття; зґвалтування, спокушання малолітніх6) тex. експлуатація з порушенням правил або нормII v1) ображати, лаяти; паплюжити2) мучити; жорстоко ставитися; псувати; необережно користуватися ( чим-небудь)3) зловживати4) неправильно або незвично вживати (слово, термін)5) нападати, бити; спокушати ( малолітніх); ґвалтувати6) pass; icт. бути уведеним в оману, бути обманутим7) тex. експлуатувати з порушенням правил або норм -
47 be-
pref1) утворює від іменних основ перехідні дієслова які пepeв. викор. у формі дієприкм. мин.; ч. зі значенням постачати, забезпечувати, покривати, оточувати чим-небудь2) утворює від дієслівних основ перехідні дiєcл. зі значенням інтенсивності3) зустрічається в відіменних перехідних дiєcл. зі значенням називати таким-то чином4) виділяється в дiєcл. behead обезглавити -
48 begrime
v1) бруднити сажею, кіптявою; мазати2) чорнити, паплюжити -
49 berate
vлаяти, сварити, паплюжити -
50 blackguard
-
51 blaspheme
[blʒs'fiːm]vпаплюжити, богохулити -
52 blister
I n1) водяна булька, пузир3) зануда4) cл. привід у поліцію5) тex. пузир, раковина ( у металі); блістер ( здуття на опроміненому матеріалі)6) мop. протимінна приробка7) aв. блістерний відсік; блістерII v1) покриватися бульбашками, пузирями2) викликати пухирі ( на шкірі)3) побити, відлупцювати4) паплюжити, ображати; набридати -
53 bullyrag
-
54 clapperclaw
-
55 damn
I [dʒm] nпрокляття, проклін; лайкаII [dʒm] a III [dʒm] adv IV [dʒm] v1) проклинати; посилати до біса; лаятися, насилати прокльони2) засуджувати; ганьбити; паплюжити, гудити3) губити; бути причиною провалу4) цepк. (to) проклинати5) (to) засуджувати, прирікати -
56 decry
v1) відкрито засуджувати; гудити; паплюжити; хулити2) знецінювати (валюту, старі або іноземні монети) -
57 defame
aпаплюжити, ганьбити; обмовляти; знеславлювати; безчестити; Обвинувачувати -
58 defile
I v1) бруднити, забруднювати; засмічувати2) паплюжити; профанувати; плямуватиII n1) дефіле, тіснина; міжгір'я, ущелина2) дефілюванняIII v; військ.дефілювати, проходити вузькою колоноюIV = defilade II -
59 desecrate
I aопоганений, спаплюженийII v1) опоганювати, паплюжити ( святиню) -
60 dishonour
I n1) безчестя; ганьба2) ганебна пляма, ганьба; позорище3) образа, приниження гідності4) eк. відмова в акцепті ( векселя або чека); відмова в платежу ( за векселем або чеком)II v1) безчестити, плямувати; ганьбити; гвалтувати; паплюжити2) ображати, принижувати гідність3) eк. відмовляти в акцепті ( векселя або чека); відмовляти в платежу ( за векселем або чеком)
См. также в других словарях:
паплюжити — жу, жиш, недок., перех. Брутально, звичайно незаслужено лаяти або засуджувати; порочити, ганьбити … Український тлумачний словник
паплюжити — (брутально, незаслужено лаяти / засуджувати), ганити, ганьбити … Словник синонімів української мови
паплюжити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
паплюжити — люжу, жиш, Пр. Порочити, брутально, незаслужено лаяти, ганьбити; висміювати на людях … Словник лемківскої говірки
богохулити — лю, лиш, недок. Паплюжити, зневажати Бога, догмати віри … Український тлумачний словник
габзувати — у/ю, у/єш, недок., перех., діал. Неславити, паплюжити … Український тлумачний словник
гидити — джу, диш, недок., розм. 1) неперех. Випорожнятися. 2) перех. Паскудити, бруднити. 3) перех., перен. Паплюжити, плямувати … Український тлумачний словник
ґабзувати — у/ю, у/єш, недок. Ганьбити, паплюжити … Український тлумачний словник
недоторканний — а, е. 1) Який охороняється законом від посягань з боку кого небудь. 2) Якого не можна псувати, знищувати, паплюжити через значимість, важливість і т. ін … Український тлумачний словник
паплюження — я, с. Дія за знач. паплюжити … Український тлумачний словник
порочити — чу, чиш, недок., перех. 1) Розпускати плітки про кого небудь, позбавляти когось доброго імені; ганьбити, знеславлювати. || Паплюжити що небудь гідне поваги. || Принижувати, безчестити кого , що небудь ганебними вчинками. || рідко. Бути вадою,… … Український тлумачний словник