(о+стороне)

1) см. Перевешивание;

2) (поход) потяг (-гу). [Два фунти з потягом];

3) (преимущество) перевага, перемога (редко перемага), верх над ким, над чим. -вес голосов - перевага, більшість голосів. Иметь, получать получить -вес - мати перевагу (гору, верх) над ким, над чим, переважати, перемагати що и над чим, горувати над чим, здобувати, здобути перевагу (верх, перемогу) над чим, брати, взяти гору над чим, переважити, перемогти що и над чим. [Побачим, хто кого переважить]. Это мнение получило -вес - ця думка взяла гору (переважила, перемогла, здобула перемогу). Временный -вес Польши над Украиной - тимчасова перевага (перемога) Польщі над Україною. -вес остался на стороне закона - перемога була на боці права, перемога була за правом. [Сила бумажних заборон і сила життя стрілися віч-на-віч і не треба говорити, де сталась кінець-кінцем перемога (Єфр.)]. -вес на моей стороне - мій верх. Давать, дать -вес кому над кем - попускати, попустити кому гору над ким, давати, дати кому перевагу (перемогу, верх) над ким;

4) перехил. Взять ружьё на -вес - наставити рушницю на кого, (о мног.) понаставляти рушниці.

* * *

1) ( действие) перева́жування, перева́ження

2) ( излишек в весе) перева́жок, -жка; ( поход) похо́д, -у

3) ( превосходство) перева́га; ( верх) ве́рх, -у

нар. віддалік, віддалеки, віддалі и віддаля, оподалік, одаль, подаль, подалі, (в стороне) осторонь, посторонь (від чого). Мы живем -даль отсела - ми живемо подаль, подалі, оподалік, на відшибі від села. Он стоял -даль - він стояв віддалік, віддалеки и т. д. Это происходило немного -даль - це діялося трохи подалі.

* * *

матем., несов. отвлека́ться, сов. отвле́чься

- отвлекаться от несущественного

матем., несов. отвлека́ться, сов. отвле́чься

- отвлекаться от несущественного

лойовий [Лойове мило]; (о рыбе пойманной весной в поёмах, где она жирует) риба ялова, без кашки; (о яйце неоплодотворённом) жирове. [Кури несуться, та яйця жирові, бо півня немає]; (о побочном, внебрачном ребёнке) байстер, байстрюк, байстрючка, нажирована дитина. Жировая (бесплодная) ветка - водяна гилка. Жировой слой на внутренней стороне кожи, срезываемый при обработке у кожевников - здирок, бутурма, бурда (Вас.).

* * *

лівий. [Повернувся козак Нечай на лівеє плече (Дума)]. По -вой стороне, по -вую сторону - ліворуч. [Ліворуч гуральня, праворуч - двір (Коцюб.)]. С -вого берега - лівобіч чого. [Раяли спорудити лівобіч Дніпра школу лицарську (Куліш)]. По -вую руку - ліворуч (кого, чого). -вый вол, конь (в парной запряжке) - підручний, кінь (віл). -вое крыло партии, парламента - ліве крило, лівиця партійна, парламентарна. -вым становиться - см. Леветь.

* * *

миновывать, минуть и миновать

1) кого, что (обходить, объезжать, оставлять в стороне) - минати, минути, поминати, поминути, о(б)минати, о(б)минути, проминати, проминути кого, що. [Я на ті дівочі голоси просто й пішов, минаючи хати (М. Вовч.). Нема чого стрибати нам в огонь, коли його і обминути можна (Грінч.). Певне не додому йдеш, бо свій провулок проминув (Грінч.)]. Да -нёт (-нует) нас чаша сия! - хай мине нас ця гірка (лиха) доля, ця лиха година, (возвыш.) ця чаша;

2) что (пропускать, оставлять без внимания) - минати, минути, проминати, проминути, поминати, поминути, пропускати, пропустити що. [Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова (Г. Барв.). Не читай цього, промини (Брацлавщ.)]. Минуя, Миновав что (за исключением, кроме) - поминаючи, виключивши що, за винятком, за виїмком, крім, окрім чого;

3) не -вать (не избежать) чего - не минути, не обминути чого, не втекти чого и від чого. Не -вать ему тюрьмы - не минути йому в'язниці, не втече він від кари. Этого не -вать - цього не (об)минути (не (об)минеш), від цього не втечеш. Как ни беречься, а не -вать ожечься - хоч як бережешся (стережешся), а нарешті впечешся. Чему быть, того не -вать - що статися має, те станеться. Двум смертям не бывать, одной не -вать - смерти не відперти; раз мати родила, раз і вмирати (Приказки);

4) (о времени) минати, минути и зминути, минатися, минутися, проминати, проминути, поминати, поминути, переходити, перейти, проходити, пройти, сходити, зійти, збігати, збігти, спливати, спливти и сплисти; срв. Проходить 10. [Минула весна, літо минає (Грінч.). Зминуло ще скількись днів (Крим.). Час іде, минається (М. Вовч.). І обід, і полудень минувсь, а Левка нема (Квітка). Весна нашої приязни проминула безповоротно (Крим.). Уже петрівочка поминає (Мил.). Перейдуть віки, світ завалиться (Рудан.). Зійшло і літо (Борзенщ.). Збігло кілька років (Коцюб.)]. Зима ещё не -вала - зима ще не минула(ся), не проминула, не перейшла, не перезимувалася. Вся беда -вала - все лихо минулося. [Згадай лихо, та й байдуже: минулось, пропало (Шевч.)]. Срок уже -нул - термін (речінець, строк) уже (про)минув, вийшов, (истёк) уплив. Опасность -вала - небезпека минула(ся). Ему -нуло двадцять лет - йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років, йому дійшов, йому поминув двадцятий рік. Миновавший - що минув(ся), проминув и т. п.; минулий, перебутий. [Страшний та остаточно щасливо перебутий епізод (Франко)].

* * *

нависнуть

1) над чем, куда, на что - нависати, нависнути, звисати, звиснути, зависати, зависнути, (о мног.) понависати, позвисати, позависати над чим, куди, на що; (наклоняться) нахилятися, нахилитися, похилятися, похилитися куди, на що. [Волосся на лоба нависає (Сл. Гр.). Ой, час-пора до куреня, бо вже хмара нависла. (Чуб. V). Ой, звисли чорні хмароньки, звисли (Чуб. V). Як-би спільно ті хмари прогнать, що густо над нами зависли (Франко). Верби понависали над ставом (Тесл.)]. Скала -висла над морем - скеля нависла (звисла) над морем. Стена -висла на улицу - стіна похилилася на вулицю. Потолок -вис к этой стороне - стеля звисла (зависла) з цього боку. Нависающий - що нависає и т. п.; навислий, звислий, завислий.

* * *

несов.; сов. - нав`иснуть

1) нависа́ти, нави́снути и мног. понависа́ти; ( свисать) звиса́ти, зви́снути и мног. позвиса́ти и понаві́шуватися, -шується

2) перен. нависа́ти, нави́снути; (несов.: угрожать) загро́жувати, -жує

1) предл. с род. п. - навпроти, проти, напроти(в), насупроти(в), супроти(в), навпаки, (визави) просто, напросто кого, чого; срв. Против. [Стояла вона проти місяця молодика (М. Вовч.). Сіла собі напротив віконця (Чуб. V). Він сидів напросто мене (Звин.). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)]. Лежащий, находящийся -тив - противний, супротивний, протилежний. [Через сіни противна хата (Квітка). З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)];

2) союз - а, ба (навпроти, навпаки). Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо - я тебе вчу доброго, а ти (навпроти, навпаки) робиш лихе;

3) нрч. - на(в)проти, проти, насупроти, всупереч, навпаки, (зап.) противно, (диал.) навпроть; (наперекор) наперекір; срв. Вопреки, Наоборот. [Не бачите, що навпроти їдемо? - Звертайте! (Мирн.). Навпаки, історія сама дала нам зовсім инші приклади (Грінч.). Я не гніваюсь, а навпаки радію з того (Київщ.). Я зовсім навіть не розгнівався на нього: противно, його погляд болів мене (Франко). Та не йдіть бо навпроть (Київ)]. Его там не было! - -тив, он там был! - Його там не було! - Навпаки, він там був! (ба був!).

* * *

1) (нареч.: на противоположной стороне) напро́ти, навпро́ти; насупро́ти и насу́проти, насу́проти́в

2) предл. с род. п. напро́ти, навпро́ти, про́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого); насупроти́, насу́проти́в (кого-чого); диал. супроти́в (кого-чого)

3) (нареч.: наоборот) навпаки́; ( наперекор) наперекі́р, всу́переч

4) в знач. част., навпаки́

нрч. скільки, (при нрч. и глаг.) як, (при прлг.) який (яка, яке, які), (канцел.) наскільки, (поскольку, зап.) оскільки, (в какой мере) якою мірою, в якій мірі, в яку міру. [В цій спірці (вони) стають при (його) боці (на его стороне), але скільки щиро, - то воно хто й зна (Грінч.). Перетворившися з наукового видання на живий, скільки це можна було під цензурною довбнею, орган сучасности (Рада). За орбітою Нептуна простягається простір, так само порожній, скільки може пройняти людське спостереження (Країна Сліпих). Такі статті зацікавлювали мало і дуже не надовго; а як мало, то се видно з того, що… (Грінч.). Наскільки можу я пригадати, це були… (Крим.)]. -ко возможно - як(о)-мога, скільки можна. [Будемо дбати, яко-мога, за добробут краю й народа (Н.-Лев.)]. -ко мне известно - скільки я знаю. -ко припоминаю - скільки пригадую. -ко - настолько - скільки - стільки, (канцел.) наскільки - настільки, (зап.) оскільки - остільки, (в какой - в такой мере) як (яка, яке, які) - так (така, таке, такі). -ко она прежде была бледна, настолько вдруг покраснела - яка вона перше була бліда, така раптом зробилась червона.

* * *

объехать

1) (в объезд ехать) об'їздити, об'їжджати, об'їхати, колувати, обколувати кого, що; (что-либо, едущих или идущих) обминати, обминути, поминати, поминути;

2) вокруг чего - об'їздити, об'їхати що. [Об'їхав землю навкруги].

* * *

1) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти; ( оставлять в стороне) обмина́ти, обмину́ти и пообмина́ти, омина́ти, омину́ти

2) ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти, випереджа́ти, ви́передити; об'їжджа́ти, об'ї́хати

3) ( обманывать) обду́рювати, обдури́ти; об'їжджа́ти, об'ї́хати

1) ( приучать к езде лошадь) об'їжджа́ти и об'ї́жджувати, об'ї́здити, виї́жджувати, ви́їздити

2) ( побывать во многих местах) об'їжджа́ти и об'їзди́ти, об'ї́здити и об'ї́хати и пооб'їжджа́ти и пооб'їзди́ти

остаться (з)оставатися, (з)остатися, лишатися, лишитися, залишатися, залишитися, (о многих) позоставатися, позалишатися. Все уехали, я -тался один - усі поїхали, я сам зостався. Это -лось у меня в памяти - це впало мені в пам'ятку, це далося мені в помку (в помки). Не -талось и следа - і сліду не стало (не зосталося, не лишилося). - ётся счётом - ліком (з)остається. [Усе сім'я з конопель визбирали горобці - ліком осталось]. -ться на лето, на зиму - залітувати, зазимувати. -ться на веки, навсегда кем, чем, где - на вік зостатися ким, чим, завікувати де. [Не вернуся в свій край, тут завікую]. -ться на праздник -засвяткувати. -ться на праздник недоделанным - засвяткуватися. [В пилипівку під Варвару пір'я драла, щоб не засвяткувало (Конис.)]. -ться в живых - зостатися живим, позоставатися (позалишатися) живими, вижити, (о многих) повиживати. После него -лись жена и дети - він покинув жінку і дітей. Победа -талась за нами - перемога була наша, перемога належала нам. Это -нется на вашей совести - це зостанеться на вашій совісті (на вашому сумлінню). Мне только и -таётся, что…, мне ничего больше не -валось, как… - тільки й лишається мені, що…, нічого иншого не лишалося мені, як…, нічого иншого не мав я робити, як… Что -валось делать в подобном случае? - що мав я робити в такому разі? -ётся знать… - лишається знати… -ться кому должным - завинити кому, заборгувати кому. За вами -таётся десять рублей - за вами лишається десять карбованців, за вами зайшлося десять карбованців. -ться неоплаченным (о долге, подати) - зависати зависнути, зайтися. [Борг зависа на мені. Спішать оддати, щоб не зайшлося]. Он в долгу не -нется, отомстит - він свого не подарує (не попустить), помститься. -немтесь при этом - покладім на цьому край. -ваться, -таться при своём мнении - держатися, додержувати своєї думки, обстоювати свою думку, не відмінити своєї думки, стати на своєму. -ваться верным кому - додержувати вірности кому. Он -ётся всё в одном положении - він пробуває все в тому самому стані. До станции -талось десять вёрст - до станції лишилося десять верстов. Он -тался очень недоволен этим - він був дуже з цього незадоволений. -ться в накладе - утратити. Не -ться в накладе - утрати (шкоди) не мати. -ться в дураках (на бобах, с носом) - пошитися в дурні, опинитися в дурнях, облизня піймати (з'їсти), вхопити ометиці, вхопити шилом патоки, маком сісти, дзьобом сісти. -ться в стороне, непричастным - зостатися у боці, в боку, виметним бути. -ться безнаказанным для кого - минутися безкарно кому. -ться без последствий - не мати наслідків, (шутл.) присохнути, присхнути. -ться в тайне - утаїтися. -ться в одной рубашке - звестися ні на що (на нівець), перевестися на злидні. -ться без обработки (о земле) - залагати, облягати, облогом лежати, вакувати. -ться на второй год в том же классе - попасати, попас бити. [У кожному класі попасав. Був-би він попас (Свидн.)]. -ться неподвижным (от страха) - прикипіти на місці (до землі), застигнути. -ться позади всех - пасти задніх (задню, задньої). -ться за штатом - залишитися по-за штатом. -ться без упряжных животных - спішити. [Мирон зовсім спішив, послідню парку воликів виведено (Квіт.)]. Вперёд не вылезай и сзади не -вайся - поперед не виривайся і ззаду не лишайся. Счастливо -ться - зоставайтесь (бувайте) здорові, щасливі.

* * *

несов.; сов. - ост`аться

оставить лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, облишати, облишити, кидати, кинути, покидати, покинути, (з)оставляти, (з)оставити, (о)пускати, (о)пустити кого, що, попускатися, попуститися чого, кидатися, кинутися чого, (о многих) позалишати, пооблишати, покидати, позоставляти. -вьте меня одного - (за)лишіть мене самого. -вьте меня в покое - дайте мені спокій. Он -вил детям большое наследство - він залишив велику спадщину дітям. -вить за собою, позади себя кого - лишити кого позад себе, випередити кого. Он -вил по себе хорошее воспоминание, впечатление - він лишив по собі гарний спомин, гарне вражіння. Не -вил и следа - не (за)лишив і сліду, і сліду не кинув. -вляю это на ваше попечение - припоручаю це вам. -вить что при спешном бегстве - відбігти чого. Он -вил город и уехал в деревню - він покинув місто і поїхав на село. -вить службу, должность - (по)кинути службу, покинути служити и покинути хазяїна, уступити(ся) з служби. -вить службу у кого - відійти від кого, покинути кого. [На жнива Антін одійшов од жида (Кониськ.). Чого-ж ти кидаєш мене, году не добувши?]. -вить свет - покинути світ, зійти з світу, переставитися. -вить мир - то же и відійти від (грішного) світу. Он не -вляет его ни днём, ни ночью - він не покидає його ані вдень, ні вночі. Он -вил по себе жену и детей - він покинув (залишив, зоставив) по собі жінку й дітей. Счастье -вило его - доля (по)кинула його. Ещё не -вило счастье - ще не вмерла доля. Силы -вляют его - сили кидають (покидають, опускають) його. -вить без призора, без попечения, в пренебрежении - занехаювати, занехаяти, занехати, занедбувати, занедбати, замітувати, знехтувати що, (о многих) позанехаювати, позанедбувати, позамітувати. -ть что-л. в полном пренебрежении - упосліджувати, упослідити що. -вить на произвол судьбы - покинути (зоставити, лишити) на призволяще. Не на кого -вить дом - ні від кого піти з дому, ні від кого поїхати. -вить без внимания - поминути (лишити) без уваги що, не звернути уваги, не вважити на що, обминути, поминути що, (ирон.) в комені записати. Не -вьте меня вашею милостью (советом) - не забудьте (не поминіть) мене вашою ласкою (порадою), не позбавте мене вашої ласки (поради). Не -вьте меня без ответа (уведомления) - не відмовтеся мені відповісти (мене повідомити). -вить своё намерение, мысль - покинути свій намір, свою думку, відмовитися від свого наміру, від своєї думки, кидатися, кинутися свого наміру, своєї думки. -вить помышление о чём - покинути думати про що, спустити що з думки. [Не міг Шевченко спустити з думки кріпацьку неволю (Єфр.)]. -вить на чьё благоусмотрение - лишити, дати кому на добру волю, до вподоби. -вляя в стороне что-л. - полишаючи, поминаючи що. -вить без последствий - залишити без наслідків. -вить (дурную) привычку - покинути, закинути (погану) звичку, кинутися (поганої) звички. [Давно вже пора закинути звичку звати народом тільки селян-хліборобів (Єфр.)]. Оставь эту дурную привычку - покинь цю звичку погану. - вить примету - лишати прикмету, на признаку давати. [Віти тернові рубайте, на шляху покидайте, мені на признаку давайте (Дума)]. -вить в наследство кому - відказувати, відказати, приказувати, приказати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка)]. -ть кому по духовному завещанию - відписувати, відписати кому и на кого що. [Відписала на їх і хату, і ґрунт, і поле (Конис.)]. -вить себе, у себя, за собою, для себя - взяти собі, на себе. [Громада не дозволила землі продавати, а взяла на себе (Грінч.)]. -вить кого в живых - лишити кого при життю. -вим это - облишмо це, (по)киньмо це, залишімо це. Оставь! оставьте! - облиш! облиште! (по)кинь, (по)киньте! Оставь, надоело! - годі, обридло! -вьте его! - не руште! не займайте його! -вить за собой право - застерегти собі право. -вить до начала будущего лета - на залітки зоставити. -вить кого в дураках, с носом - пошити кого в дурні, на сухеньке вивести кого, візка кому підвезти, (гал.) облазнити кого. Оставленный - (за)лишений, полишений, облишений, (по)кинутий, (з)оставлений и т. д.

* * *

несов.; сов. - ост`авить

отвлечься відвертатися, відвернутися, відриватися, відірватися. -ться от работы - відриватися, відвертатися від роботи (від праці).

* * *

несов.; сов. - отвл`ечься

відверта́тися, відверну́тися; ( отклоняться) відхиля́тися, відхили́тися; (несов.: отклоняться в сторону) відтяга́тися, відтя́гуватися; ( отрываться) відрива́тися, відірва́тися; ( абстрагироваться) абстрагува́тися несов., сов.; ( оставлять в стороне) залиша́ти о́сторонь, залиши́ти о́сторонь; строит. (несов.) відверта́тися; відхиля́тися; відтяга́тися, відтя́гуватися; відрива́тися; абстрагува́тися; відокре́млюватися

віддалення, віддаль (-ли), далиня (-ні), відстань (-ни). Срв. Даль и Отдалённость. Держаться в -нии - держатися (триматися) віддалік (віддалеки), на віддаленні, на віддалі від чого. В некотором -нии (в стороне) от чего - на відшибі від чого. По -нию - см. По отдалённости.

* * *

1) ( действие) відда́лення, віддаля́ння

2) (даль, далекое расстояние) відда́лення, ві́ддаль, -лі; відда́лина

нар. окремо и окроме, опріч(е), опроче, опрічно (від кого, від чого и кого, чого), нарізно, різно, порізно, осі[о]бно и осі[о]бне, особе від кого, від чого; (в стороне от других) відрубно, відсторонь и відстор, на відшибі, на відріз(н)і, на відлуці від кого, від чого. Каждое -но написанное слово - кожне окроме (окремо) написане слово. Они жили не вместе, а -но - вони жили не вкупі, а нарізно (різно, окроме, осібно). Дать каждому -но (порознь) - дати кожному порізно. Выслушать -но обоих - вислухати нарізно обох. Говорить -но о каждом - говорити окремо (окроме, осібно) про кожного. Каждый -но - кожен зосібна (зокрема); срв. В отдельности. Стоять -но от села - стояти відсторонь (на відшибі, окроме) від села. Жить -но (отделившись от родных) - жити на відріз(н)і, на відлуці.

* * *

протилежний, супротилежний, противний, супротивний; (противоречащий чему) суперечний чому. [Перейшов мовчки до протилежної стіни (Л. Укр.). Стіни супротилежного будинку (Кониськ.). Два діяметрально супротилежні типи (Грінч.). Полум'я осявало противну стіну (Коцюб.). Напросто мене сидів на супротивній лаві якийсь добродій (Крим.). Шевченко мав діяметрально протилежні Кулішевим історичні погляди (Грінч.). Письменники протилежного напряму]. Доказывать совершенно -ное - доводити цілком (су)протилежне, супротивне. -ные свойства - супротивні, (су)цротилежні властивості. -ные интересы - супротивні, супротилежні, суперечні інтереси. [Суперечні національні інтереси (Грінч.). Усі інтереси маси стали супротилежними інтересам панів (Кониськ.)]. -ная сторона, -ный берег - протилежний, супротилежний, противний бік, берег, той бік, берег. Находящийся на -ной стороне, -ном берегу - тогобічний, тогобіцький, по той бік, по тім боці. [Тогобіцькі гори (Корол.)]. В -ную сторону от чего-л. - у противний (протилежний, другий) бік від чого, насупротив, навпаки, наопак, наопач чого. [Ти мусиш тікати в противний бік (Франко). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)].

* * *

место лежащ. в стороне от дороги) позадоріжжя, одшиб (-бу), відсторонь. В -тьи - в позадоріжжі, на одшибі (од шляху).