-
1 восстановлять
восстановить1) відбудовувати, відбудувати, зводити, звести, (многое) позводити [Я позводив олтарі, що впали (Л. Укр.)], відновляти (відновлювати), відновити, оновляти, оновити, поновляти, поновити. [Його відновлено в правах = он восстановлен в правах. Поновити (відновити) старий звичай. Силувався поновити в пам'яті (Крим.). Оновим наш тихий рай (Шевч.)]. Восстановлять барщину, крепостное право - завертати (завернути) панщину, кріпацтво. В-вать свои силы - підживлятися (підживитися), відживлятися (відживитися). Восстановивший силы - відживлений, підживлений;2) восстанавливать против кого-л. - підбурювати, підбурити, настренчувати (наструнчувати), настренчити проти кого, збивати, збити проти кого, підіймати, підняти на кого, дратувати проти кого. [Так настренчила її проти чоловіка, що вона його зненавиділа];3) хим. - редукувати, зредукувати, відновляти, відновити, розкиснювати, розкиснити.* * *см. восстанавливать -
2 неполноправный
неповноправний, (ограниченный в правах) обмежений у правах.* * *неповнопра́вний -
3 восстанавливать
матем., техн., физ., несов. восстана́вливать, сов. восстанови́тьвідно́влювати и відновля́ти, віднови́ти; ( в правах) поно́влювати и поновля́ти, понови́ти -
4 восстанавливать
матем., техн., физ., несов. восстана́вливать, сов. восстанови́тьвідно́влювати и відновля́ти, віднови́ти; ( в правах) поно́влювати и поновля́ти, понови́ти -
5 поновлювати
-
6 восстановление
1) відбудування, відновлення, поновлення, оновлення, (несов. - відбудовування, відновлювання, поновлювання, оновлювання), завертання (напр., панщини). В-ние в правах - повернення прав. -ние сил - відживлення, підживлення;2) (подстрекание) підбурювання, підбурення, настренчування, настренчення, вбивання проти кого, на кого;3) хим. - редукування, зредукування, відновлювання, відновлення, розкиснювання, розкиснення. Срв. Восстановлять.* * *1) ( действие) відно́влення, поно́влення, (неоконч.) відно́влювання, поновлювання; відбудува́ння, відбудо́ва, (неоконч.) відбудо́вування; поно́влення, (неоконч.) поно́влювання2) хим. відно́влення -
7 жалованный
пожалованный) дарований, наданий, наділений. [Даровані землі. Надані права]. -ванная грамота - надання, надавчий лист. [Випрохав у короля надавчий лист (Кул.)].* * *\жалованныйая гра́мота — нада́вчий лист, жа́лувана гра́мота
\жалованныйая дере́вня — подаро́ване (даро́ване, пода́рене) село́
2) ( награждённый) нагоро́джений -
8 жаловать
1) кого (любить, оказывать милость, расположение) жалувати кого, милувати кого, бути прихильним до кого, мати ласку до кого. Он его не жалует - він його не полюбляє, він до нього не прихильний, (зап.) він його не апробує. Любить и жаловать - любити та жалувати;2) -вать кому что, кого чем (дарить, награждать подарком, чином, отличием) - дарувати кого чим, обдаровувати кого чим, (ласкаво) дарувати кому що, надавати кому що, чого, шанувати кого чим, наділяти кому що. [Господь його донею дарує. Ласкаво подарував йому своє вбрання. Надав йому землю і полковницьку гідність = пожаловал ему землю и достоинство (чин) полковника. Шанує його канчуками (иронич.) = жалует его батожьём]. Жаловать в дар - дарувати кому що. -вать кого-нибудь к руке - дозволяти кому (по)цілувати руку, допускати до руки;3) -вать к кому (ходить, посещать) - ходити (захожати) до кого, бувати в кого, одвідувати кого, (сов.) завітати до кого. Хотите убедиться, пожалуйте к нам лично - хочете переконатися (впевнитися), то потрудіться (то завітайте) до нас сами особисто. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи, будьте (дорогими) гостями, (зап.) вітайте нам!* * *1) (кого чем, кому что) ист. дарува́ти (кому́ що), наділя́ти (кого́ чим); ( о правах) надава́ти, (кому що)2) (оказывать внимание, уважать) поважа́ти, полюбля́ти; диал. жа́луватилюби́ть да (и) \жаловатьть — люби́ти й поважа́ти (жа́лувати)
3) ( к кому-чему - посещать) ходи́ти, -джу́, -диш, захо́дити, -джу, -диш (до ко́го), бува́ти (у ко́го), відві́дувати, -дую, -дуєш (кого) -
9 наследство
спадщина, спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), (гал.) дідицтво; специальнее: (от предков) предківщина, (от деда) дідизна, дідівщина, (от бабки) бабизна, бабівщина, (от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братовизна, братівщина, (от сестры) сестрівщина, (от свёкра) свекрівщина, (от тестя) тестівщина; срв. Наследие. [Після (Вольфової) смерти він зробився паном усієї його спадщини (Франко). Я спадок мав од батька: виногради, і ниву добру, і садок, і дім (Л. Укр.). Спадків по вас я не сподіваюся мати (Харківщ.). Йому, сироті, нігде узяти, тільки що спадками живитись (Квітка). Мале дідицтво, велике головництво (уголовщина) (Франко). Нам батьківщини не ділити (Приказка)]. В -ство, по -ству - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку. [Мали власну землю і передавали її в спадщину (Доман.). Взяли собі у спадок всі пісні його (Л. Укр.). По ньому світ зоставсь на спадок иншим (Крим.)]. Вступать вступить в -ство - обіймати, об(ій)няти спадщину. Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого - припадати, припасти, спадати, спасти кому (спадщиною, спадком, у спадщину, у спадок, у спадку), діставатися, дістатися кому спадщиною и т. п. по кому (реже після кого). [Отець умер, на мене спав маєток (Куліш). Од якоїсь тітки у спадку йому дістався (М. Вовч.)]. Лишать, лишить -ства кого - позбавляти позбавити спадщини кого, не давати, не дати спадку кому, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновляти, висиновити кого. Оставлять, оставить в -ство - (за)лишати, (за)лишити спадком (у спадщину, у спадок), (завещать, словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати, (письменно) відписувати, відписати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу (Самійл.)]. Отказ, отречение от -ства - зрікання, оконч. зречення спадщини (спадку), відмовляння, оконч. відмовлення (відмова) від спадщини. Отказываться, отказаться от -ства - зрікатися, зректися спадщини (спадку), відмовлятися, відмовитися від спадщини. Открытие -ства - відкриття спадщини. Получать, получить -ство - діставати, дістати, одержувати, одержати, відбирати, відібрати спадщину (спадок, спадки). [Одержавши невеличку спадщину від родича (Грінч.)]. Получить в -ство что - дістати, одержати, відібрати, здобути, прийняти, перейняти у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичити що. [Уклад життя, одібраний од батьків у спадщину (Рада). Перейняла добро на спадщину од своєї мами (Н.-Лев.). Одержаний у спадку по батькові фільварочок (Франко). Одібрав його (капітал) в спадку (Крим.)]. Утверждение в правах -ства - стверджування (оконч. ствердження) прав(а) на спадщину.* * *1) спа́дщина, спа́док, -дку; (имущество, полученное от деда) діди́зна; ( полученное от отца) ба́тьківщина, отчи́зна; ( полученное от матери) матери́знапо \наследство ву — у спа́дщину, у спа́док
2) см. наследование 2) -
10 неполноправность
неповноправність; обмеженість у правах; срв. Неполноправный.* * *неповнопра́вність, -ності -
11 пожаловать
1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.* * *1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)2)пожа́луйте — (повел.: при вежливом обращении) будь ла́ска, бу́дьте ласка́ві (мн.), про́шу
3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого) -
12 преимущество
1) (перевес), перевага (-ги), перед (-ду), (первенство) першенство кого над ким, чого над чим. Срв. Предпочтение, Превосходство. [Перевага минулого вад теперішнім. Дужчий не завсігди може й сміє використати свою перевагу (Н. Р.). Ви старший, вам першенство (Звиног.)]. Давать (отдавать) -во - (від)давати перевагу, перед, першенство кому, чому в чому, перед чим. [Дає перевагу формі перед змістом. Литва не вміла читати й писати, то поважала, письменних українців і давала їм перед у своїх судніх справах (Куліш)]. Иметь -во - мати перевагу над ким, над чим, переважати кого, що. По -тву - переважно;2) привилей (-лею), вільгота (-ти). [Пролетаріят має деякі вільготи в політичних правах (Касян)]; см. Привилегия, Прерогатива.* * *1) перева́гапо \преимущество ву — см. преимущественно
2) ( привилегия) привіле́й, -ле́ю -
13 приговаривать
приговорить1) примовляти, примовити, приказувати, приказати, приповідати, приповідувати, приповісти, приговорювати, приговорити. [Старий грає, примовляє (Шевч.). Устроми в ополонку хвіст та й приказуй: ловись, рибко, мала і велика (Рудч.). Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати (Голов.)];2) См. Подряжать; Нанимать, Договаривать 2;3) (присуждать кого к чему) присуджувати, присудити кого до чого, вирікати, виректи кому що, засуджувати, засудити кого у що, на що. [Присудити до кари. Суд вирік йому двацять років каторги (Васильч.). Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили (Чуб.)]. -рить к лишению всех прав состояния - присудити до втрати (права) стану… -рить к тюремному за ключению с поражением в правах - присудити до тюрми кого (виректи в'язницю кому) з позбавленням прав. -рить к десяти годам, каторги, принудительных работ - присудити десять років каторги, примусової праці (роботи). -рить к ссылке - присудити до заслання. -рить к изгнанию - банітувати. -рить к смертной казни - засудити на смертну кару, виректи кару на горло. -рить к смертной казни через повешение - присудити до шибениці. -рить к расстрелу - присудити до розстрілу, виректи розстріл. Приговорённый - присуджений, засуджений. -ный к смертной казни - присуджений до смертної кари, засуджений на смертну кару, на горло, стратенець (-тенця).* * *несов.; сов. - приговор`ить1) ( выносить приговор) прису́джувати, присуди́ти и попрису́джувати; ( осуждать) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати и осуджа́ти, осуди́типриговори́ть больно́го к сме́рти — перен. ви́знати, що хво́рий ма́є поме́рти
2) (несов.: говорить, сопровождая какое-л. действие) примовля́ти; прика́зувати, пригово́рювати; диал. приповіда́ти3) (решать, постановлять) приріка́ти, приректи́4) см. уговаривать -
14 ущемлять
несов.; сов. - ущем`ить1) защемля́ти, защеми́ти, ущемля́ти, ущеми́ти; ( прищемлять) прищи́кувати, прищикну́ти, прищи́пувати, прищипну́ти, несов. прищеми́ти2) перен. ущемля́ти, ущеми́ти; ( уязвлять) уража́ти, ура́зити и урази́ти; ( задевать) зачіпа́ти, зачепи́ти; ( оскорблять) обража́ти, обра́зити; ( обижать) кри́вдити, скри́вдити и покри́вдити3) (перен.: ограничивать в правах) обме́жувати, обме́жити
См. также в других словарях:
Доклад о правах человека в США — «Доклад о правах человека в США» ежегодный доклад пресс канцелярии Госсовета КНР о правах человека в США. Публикуется с 1998 года в ответ на американский доклад о нарушениях прав человека Country Reports on Human Rights Practices.… … Википедия
Конвенция о правах ребёнка — Конвенция ООН о правах ребёнка международный правовой документ, определяющий права детей в государствах участниках. Конвенция о правах ребёнка является первым и основным международно правовым документом обязательного характера, посвящённым… … Википедия
Международный пакт о гражданских и политических правах — Государства участники выделены тёмно зелёным Международный пакт о гражданских и политических правах пакт Организации Объединённых Наций, основанный на Всеобщей декларации прав человека. Принят 16 декабря … Википедия
Конвенция ООН о правах ребенка — Конвенция ООН о правах ребёнка международный правовой документ, определяющий права детей на образование, пользование достижениями культуры, правом на отдых и досуг и оказание иных услуг детям государствами членами ООН. Конвенция о правах ребенка … Википедия
Конвенция ООН о правах ребёнка — Конвенция ООН о правах ребёнка международный правовой документ, определяющий права детей на образование, пользование достижениями культуры, правом на отдых и досуг и оказание иных услуг детям государствами членами ООН. Конвенция о правах ребенка … Википедия
Конвенция о правах ребенка — Конвенция ООН о правах ребёнка международный правовой документ, определяющий права детей на образование, пользование достижениями культуры, правом на отдых и досуг и оказание иных услуг детям государствами членами ООН. Конвенция о правах ребенка … Википедия
Конвенция оон о правах ребенка — Конвенция ООН о правах ребёнка международный правовой документ, определяющий права детей на образование, пользование достижениями культуры, правом на отдых и досуг и оказание иных услуг детям государствами членами ООН. Конвенция о правах ребенка … Википедия
День Билля о правах в США — Самая старая из писаных конституций, действующих в настоящее время – Конституция США – была принята 17 сентября 1787 года. Она была передана в Континентальный конгресс, который 28 сентября направил ее на рассмотрение и утверждение… … Энциклопедия ньюсмейкеров
Билль о правах (США) — У этого термина существуют и другие значения, см. Билль о правах. Билль о правах Соединённых Штатов Америки Билль о правах … Википедия
Город на правах повята — Город на правах повята административная единица местного самоуправления в Польше. Городом на правах повята является гмина в статусе города, которая выполняет функции повята. В городе на правах повята исполнительную власть возглавляет… … Википедия
Билль о правах — (bill of rights) Провозглашение привилегий, иммунитетов и прав, претендовать на которые гражданин государства (в рамках здравого смысла, истины и принятых норм поведения), имеет законные и моральные основания. Конституция, как правило, включает… … Политология. Словарь.
