Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(о+местах)

  • 1 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 2 изрезывать

    и Изрезать изрезать
    1) (на куски) різати, порізати, розтинати, розтяти, шматувати, пошматувати, (о мн.) порізати, порозтинати що чим. [За берестом лежала долі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.)];
    2) (во многих местах) різати, порізати, порозтинати, (резьбою) карбувати, покарбувати. [Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований (Куліш)]. Изрезанный - порізаний, пошматований, порозтинаний, (изрезьблённый) покарбований. -ный берег моря - порізаний морський берег. -ный морщинами - поритий, (по)карбований зморшками. [Чого по жовтому карбованому зморшками обличчю пройшла якась темна тінь? (Мирн.)]. -ный рытвинами - поритий, попоротий. [Похитуючись по скелястій поритій дорозі, фаетон з'їхав у балку (Грінч.). Земля тут попорота (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - изр`езать
    рі́зати (рі́жу, рі́жеш), порі́зати; ( на клочки) шматува́ти, пошматува́ти; ( на части) кра́яти, покра́яти; ( делать порезы во многих местах) карбува́ти, покарбува́ти; (сов.: пересечь изломанными линиями) пописа́ти, -пишу́, -пи́шеш

    Русско-украинский словарь > изрезывать

  • 3 набрызгивать

    набрызгать набризкувати, набризкати, наприскувати, наприскати, напирскувати, напирскати, (о мног. или во мн. местах) понабризкувати, понаприскувати, понапирскувати; (крапить) накрапувати, накрапати, (большими пятнами) наляпувати, наляпати, (о мног. или во мн. местах) понакрапувати, поналяпувати. -вать стену под мрамор - накрапувати стіну під мармур.
    * * *
    несов.; сов. - набрызгать
    набри́зкувати, набри́зкати и мног. понабри́зкувати, напри́скувати, наприскати, напи́рскувати, напи́рскати; (разбрызгивая капли; пачкая) наля́пувати, наля́пати и мног. поналяпувати

    Русско-украинский словарь > набрызгивать

  • 4 надрезывать

    и Надрезать надрезать (недорезать, резать с краю, с поверхности) надрізувати и надрізати, надрізати, надтинати, надтяти и надітнути, (о быстром действии) надчикувати, надчикнути, (преимущ. о ткани, одежде и т. п.) надкраювати, надкраяти и надкроювати, надкроїти; (только пилой) надпилювати, надпиляти; (о мног. или во мн. местах) понадрізувати, понадтинати, понадчикувати, понадкра[о]ювати; понадпилювати; (только намечать резом) нарізувати и нарізати, нарізати, нарізнути, начикувати, начикнути, (о мног. или во мн. местах) понарізувати, понарізати, поначикувати що. [Трошки надріж (надчикни), а далі все буде дратися (Канівщ.). Це дуже широкі чохли (обшлага) будуть, - може понадрізувати? (Васильківщ.). Я нарізнув (начикнув), де треба пиляти (Богодухівщ.)]. -ть арбуз, хлеб (для пробы) - нарізувати, нарізати кавун(а), хліб (на пробу). [Я вам кавун (хліб) наріжу: побачите, який усередині (Канівщ.)]. Надрезанный - надрізаний, надтятий, надчикнений и надчикнутий, надкраяний и надкроєний, надпиляний, понадрізуваний и т. п.; нарізаний, начикнений и начикнутий, понарізуваний. -ться -
    1) надрізуватися и надрізатися, надрізатися, понадрізуватися; бути надрізуваним, надрізаним, понадрізуваним и т. п.;
    2) (порезать себя) порізатися, урізатися.
    * * *

    Русско-украинский словарь > надрезывать

  • 5 наедать

    наесть
    1) над'їдати, над'їсти, (о мног. или во мн. местах) понад'їдати що; см. Надъедать;
    2) (съедать изв. колич.) наїдати, наїсти, (о мног.) понаїдати чого. [Наїв за двох (Богодухівщ.)];
    3) (кормиться в долг, на чужой счёт) наїдати, наїсти, (о мног.) понаїдати (набір) у кого. [Харчових не получав, наїв у товаришів (Тесл.)];
    4) (накусывать тело) накушувати, накусати, кусати, (геть) скусати, покусати; (изгрызать) згризати, (геть) згризти, нагризати, нагризти що. [Блохи накусали (Сл. Ум.)];
    5) (нагрызать) нагризати, нагризти, (о шашле) наточувати, наточити, (о мног. или во мн. местах) понагризати, понаточувати чого; срв. Нагрызать 1. Наеденный -
    1) над'їд(ж)ений, понад'їданий;
    2) -
    3) наїд(ж)ений, понаїданий;
    4) накусаний, нагризений, (весь, геть) скусаний, покусаний, згризений;
    5) нагризений, понагризаний; наточений, понаточуваний.
    * * *
    несов.; сов. - наесть
    наїда́ти, наї́сти, -їм, -їси́

    Русско-украинский словарь > наедать

  • 6 накапывать

    и Накапливать накапать
    I. 1) накапувати, накапати, (внутрь) закроплювати и закропляти, закропити, (о мног. или во мн. местах) понакапувати, позакроплювати чого или чим. [Накапай мені капель (Київ). Накапала олією на настільник (Канівщ.). Закропи три капки в око (Звин.)];
    2) см. Накрапывать. Накапанный - накапаний, понакапуваний; закроплений, позакроплюваний. -ться -
    1) (стр. з.) накапуватися, бути накапуваним, накапаним, понакапуваним и т. п. [Погано накапуються каплі (Богодух.)];
    2) (вдоволь, сов.) накапатися, накрапатися; срв. Капать.
    II. Накапывать, накопать, накопнуть -
    1) (раскапывая землю) накопувати, накопати що, чого, накопнути що, (о мног. или во мн. местах) понакопувати. [Понакопували ямок - щепи садитимемо (Богодух.)];
    2) (выкапывая из земли) накопувати, накопати, (о мног.) понакопувати, (о картофеле, свёкле ещё, сов.) навибирати, набрати чого. [Картоплі накопали багато (Канівщ.)]. Накопанный - накопаний, понакопуваний. -ться -
    1) накопуватися, накопатися, понакопуватися; бути накопуваним, накопаним, понакопуваним;
    2) (вдоволь, сов.) - (в сыпучем) накопатися, наритися, напорпатися, нагребтися, нашпортатися, (в мокром, грязном) накопатися, наритися, набабратися; (наковыряться) накопатися, накопирсатися; (в вещах) накопатися, наритися, напорпатися, напоратися, нашпортатися; (навозиться) намарудитися, надлубатися, навовтузитися.
    * * *
    I несов.; сов. - нак`апать
    нака́пувати, нака́пати; (роняя капли на что-л.) наля́пувати, наля́пати и мног. поналя́пувати
    II несов.; сов. - накоп`ать
    нако́пувати, накопа́ти и мног. понако́пувати; (сов.: наделать углублений; извлечь из земли) покопа́ти; (копая, добывать) уко́пувати, укопа́ти

    Русско-украинский словарь > накапывать

  • 7 наливать

    налить
    1) наливати, налити и (зап.) налляти, (о мног., во мн. местах или во мног. сосуды) поналивати що, чого, (о жидкой пище, напитках и т. п. ещё) насипати, сипати, насипати, всипати, всипати (о мног.) понасипати, повсипати що, чого, (из крана, из затыкаемого сосуда, из бочки ещё) наточувати, точити, наточити, вточувати, вточити, (о мног.) понаточувати, повточувати чого з чого; (набухать) набухати, вбухати, набурити чого. [Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі (Куліш). Налийте (и налліть) мені чаю (Київ). Їли як пани, а налляли, як свині (Чуб. I). Поналивала у казани оливи (Рудч.). Син мерщій борщу, бо їсти хочеться (Богодух.). Скількись годин тягав воду, аж поки насипав дві великі діжки (Крим.). Усип меду і горілки (Метл.). Наточили з кухви олії (Грінч.). Вточив собі чаю з самовара (Звин.). Вточив слив'янки з барила (Брацл.). Ото, набурив стільки! (Сл. Ум.)]. -лить на пол, на стол и т. п. - налити (налляти), (во мн. местах) поналивати на підлогу (на долівку) и на підлозі (на долівці), на стіл и на столі и т. п. -лить через край чего - налити (налляти) через вінця, перелити и (зап.) перелляти (через вінця) чого. -ть кого, что чем - наливати, налити кого, що чим. [Намагалися налити мої вуха та моє серце, тим, чим самі були повні (Коцюб.). Чи пам'ятає зерно стеблину, коріння й землю, що його налили? (Ніков.)]. -лить вина в стакан - налити (налляти) вина в склянку. -лить стакан вином - налити повну склянку вина. -ть водкой вишни и т. п. для наливки - наливати, налити наливку (вишнівку и т. п.). [Налили вишнівки барильце (Харківщ.)]. -ть подо что - наливати, налити (налляти) під(о) що, підливати, підлити и (зап.) піділляти що. [Хто то дрова мені підлив? - вони-ж не горітимуть (Богодух.)]. -лить бельма - залити сліпи; см. Нализаться 2. [Залив сліпи зранку, то вже й не тямиш, що верзеш? (Тобіл.)]. -ть колос - наливати (набирати), налити (набрати) колос; см. Наливаться 2. [Жито вже набирає колос (Липовеч.)]. Корова стала -вать - корова почала наливати;
    2) чего (наготовлять отливкою) - виливати, вилити (багато), (о мног.) навиливати чого. [Навиливали свічок (Сл. Ум.)]. Налитый и Налитой -
    1) налитий, наллятий и налляний, поналиваний; насипаний, всипаний, пона[пов]сип(ув)аний; наточений, вточений, пона[пов]точуваний; набуханий, набурений; перелитий, переллятий. [Налита (наллята) на підлозі вода стікала в щілини (М. Грінч.). Раз добром налите серце (Шевч.). Насипаний у миску борщ стояв на столі (Канівщ.)]. Лицо у него как -тое - обличчя йому мов налите (налляне). -той колос - налитий (набраний, сповнений) колос;
    2) вилитий, навиливаний.
    * * *
    несов.; сов. - нал`ить
    налива́ти, нали́ти, -ллю, -ллєш и налляти, -ллю, -ллєш и мног. поналива́ти; ( вливать) улива́ти, ули́ти и улля́ти; (из крана, бочки) нато́чувати, наточи́ти, -точу, -точиш и мног. понато́чувати; (жидкую пищу, напитки) си́пати, -плю, -плеш и насипа́ти, наси́пати и мног. понасипа́ти, уси́пати, усипа́ти; ( жидкую пищу) уки́дати, уки́нути

    \наливатьть — глаза́ ( напиваться допьяна) залива́ти, зали́ти о́чі (сліпи)

    Русско-украинский словарь > наливать

  • 8 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 9 насевать

    насеять
    1) (засевать) насівати, насіяти, засівати, засіяти, (о мног. или во мн. местах) понасівати и понасіювати, позасівати и позасіювати що и чого. [Насіяла василечків у зеленому саду (Пісня). Горобці що-літа повикльовують усе, що він понасівав (Квітка). Се все понасаджував, понасіював дідусь (Основа 1862)];
    2) (просевать) насівати, насіяти, просівати, просіяти, пересівати, пересіяти, висівати, висіяти, ( о мног. или во мн. местах) понасівати и понасіювати чого. Насіяла борошна на хліб (Сл. Гр.). Треба висіяти землі на парник (Київщ.)]. Насеянный -
    1) насіяний, засіяний, пона[поза]сіюваний;
    2) насіяний, просіяний, пересіяний, висіяний, понасіюваний. -ться -
    1) насіватися, насіятися, понасіватися; бути насіюваним, насіяним, понасіюваним и т. п. [Подертий мішок, - скільки борошна насіялося! (Брацл.)];
    2) (вдоволь, сов.) насіятися.
    * * *
    несов.; сов. - нас`еять
    насіва́ти, насі́яти и мног. понасівати и понасі́ювати, -сі́юю, -сі́юєш; ( муку) точи́ти, -чу́, -чиш и нато́чувати, наточи́ти

    Русско-украинский словарь > насевать

  • 10 облетать

    облететь
    1) а) летать кругом; б) мимо; в) (перебывать во мн. местах) облітати, (сов.) облетіти и облітати. [Я-ж-би тую Україну кругом облітала. Сторожка птиця облітає сітку. Облітав увесь світ];
    2) (опереживать на лету) переганяти (перегнати), випереджати (випередити) кого (летючи, в лету, в літанні). [Цей голуб летючи перегнав усіх];
    3) о(б)падати, о(б)пасти (о мног. пообпадати), обсипатися, обсипатися, облітати, облетіти. [Листя вже обпадає. Грушки обсипалися]. Гасне день, облітає мов мак (Тичина)].
    * * *
    I
    (несов.) облете́ть обліта́ти, облеті́ти и пообліта́ти; (несов.: летая, побывать во многих местах) обли́нути и облину́ти; ( опадать) опада́ти, опа́сти и поопада́ти, обпада́ти, обпа́сти и пообпада́ти
    II несов. см. облётывать

    Русско-украинский словарь > облетать

  • 11 перебывать

    I. во многих местах или много раз) побувати. Где только он не -вал, весь свет объездил - де тільки він не побував (бував), увесь світ об'їздив.
    II. и перебыть сов. перебути (реже перебувати), перевернутися. [Здається, не було хати в селі, де-б я не перебула наймичкою. За день скільки вас перебуде (перевернеться)]. -быть беду - перебути, перетривати біду (лихо). [Не родив мак - перебудемо й так].
    * * *
    I
    (несов.: о многих или много раз, во многих местах, всюду) перебува́ти, побува́ти, поперебува́ти
    II несов.; сов. - переб`ыть
    (переживать, пережидать) перебува́ти, перебу́ти; несов. пробу́ти

    Русско-украинский словарь > перебывать

  • 12 перерезать

    и Перерезывать перерезать
    1) перерізати, перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти и перетнути, (перекроить) перекраювати, перекраяти, (хлеб и т. п. на части, на куски) перекроювати, перекроїти, перебатовувати, перебатувати що; (быстрыми движениями) перечикрижувати, перечикрижити, сов. перечикати, перечикнути що, (во множ.) поперерізати, поперетинати, поперекраювати и т. д. кого, що. [Така шабля, що на що наставиш, так і перетне (Манж.). Перечикала шийку курчаті (Ос.)]. -зать верёвку, ремень (верёвки, ремни) - перерізати, перетяти (перетнути) мотуз, ремінь, поперерізати, поперетинати мотуззя, реміння. -резать хлеб пополам - перерізати, перекраяти, перекроїти, перебатувати хліб надвоє;
    2) (изрезать) порізати. Травой все ноги -зал - травою (геть) чисто ноги порізав;
    3) порізати, вирізати, повирізати и -різувати (всіх). [Порізала всіх качок. Геть виріжем вражих ляхів, геть що до одного (Нар. пісня)];
    4) (о реке, овраге: прорезать) перерізати и перерізувати, перерізати, перетинати, перетяти, переймати, пере(й)няти, (во многих местах) поперерізати, поперетинати, попереймати що. [Невеличка іскорка довгою стрілою перетяла увесь степ (Мирн.)]. -зать путь, дорогу кому, -зать кого - перетинати (перетяти), перерізати (перерізати), (перехватить) заскочити путь, дорогу кому, переймати (перейняти), перебігати (перебігти) кого. Срв. Преграждать. [До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можна і по-під тином. Заскочимо, кажуть, тобі на Дніпрі всі переправи і не пустимо в Крим без бою (Куліш)]. Перерезанный - перерізаний, перетятий, перекраяний и т. д.; (прорезанный во мног. местах) поперерізуваний, поперетинаний. [Країни недоступними болотами поперетинані (Куліш). Травичка поперерізувана стежками (М. Вовч.)].
    * * *
    несов.; сов. - перерез`ать
    1) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти; ( пересекать) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; (несов.: изрезать) порі́зати; (разрезать, пересекать) перекра́ювати, перекра́яти, (несов.: резким движением) перечикри́жити
    2) (несов.: зарезать всех, многих) порі́зати, ви́різати, повирі́зувати, повиріза́ти, перері́зати

    Русско-украинский словарь > перерезать

  • 13 побывать

    где у кого побувати де, у кого, (навестить) навідатися куди, до кого, відвідати кого. Вчера я -вал в трёх местах - учора я побував (аж) у трьох місцях. Я -ваю у него - я побуваю в нього, я навідаюсь до нього. Срв. Перебывать.
    * * *
    побува́ти; (о многих, у многих, во многих местах) поперебува́ти

    Русско-украинский словарь > побывать

  • 14 подпирать

    -ся, подпереть, -ся підпирати, -ся, підперти, -ся, (о мног. или во мн. местах) попідпирати, -ся чим; бути підпертим. [Підперли двері, щоб вона не вилізла (Рудченко). Івась ліг на-бік і підпер голову рукою (Мирн.). Іде козак дібровою, шабелькою підпирається]. Подопри-ка воз плечом - підіпри-но воза плечем. Сидеть подпёршись локтями - сидіти на злогах (Черк. п.). Подпёртый - підпертий, (во мн. местах) попідпираний.
    * * *
    несов.; сов. - подпер`еть
    підпира́ти, підпе́рти и попідпира́ти

    Русско-украинский словарь > подпирать

  • 15 подплетать

    подплесть
    1) підплітати, підплести (о мног. или во мног. местах) попідплітати що чим, що під що;
    2) (поедать) - см. Уплетать, Пожирать. Подплетённый - підплетений, (во мног. местах) попідплітаний. -ся - підплітатися, бути підплетеним.
    * * *
    несов.; сов. - подплест`и
    підпліта́ти, підплести́ и попідпліта́ти

    Русско-украинский словарь > подплетать

  • 16 Надрубливать

    и Надрубать надрубить (топором)
    I. 1) (недорубать) надрубувати, надрубати, надтинати, надтяти и надітнути, (надтяпывать) надцюкувати, надцюкати, надцюкнути, (о мног. или во мн. местах) понадрубувати, понадтинати, понадцюкувати що чим; (только помечать топором) нарубувати, нарубати, нарубнути, (о мног. или во мн. местах) понарубувати що чим. [Як уже надрубав дуже, - дуб похилився (Основа 1862). Кілочки понадрубувати треба, бо дуже довгі (Харківщ.). Рубайте тільки ті дубки, що я понарубував, а решта хай ростуть (Богодухівщ.)];
    2) (избу) надбудовувати, надбудувати (рублену хату или кілька вінців на рубленій хаті).
    1) Надрубленный и Надрубанный -
    1) надрубаний, надтятий, надітнутий, понадрубуваний, понадтинаний; надцюканий, надцюкнутий, понадцюкуваний; нарубаний, понарубуваний;
    2) надбудований. -ться - надрубуватися, надрубатися, понадрубуватися; бути надрубуваним, надрубаним, понадрубуваним и т. п. [Пальці понадрубувано (Грінч.)].
    II. Надрубливать и Надрублять, надрубить (иглой) - надрублювати, надрубити, (о мног.) понадрублювати що.
    II. Надрубленный - надрублений, понадрублюваний. -ться - надрублюватися, надрубитися, понадрублюватися; бути надрублюваним, надрубленим, понадрублюваним.

    Русско-украинский словарь > Надрубливать

  • 17 Надтяпывать

    надтяпать, надтяпнуть (недорубать) надцюкувати, надцюкати, надцюкнути, (о мног. или во мн. местах) понадцюкувати що чим; (только помечать топором) нацюкувати, нацюкати, нацюкнути, (о мног. или во мн. местах) понацюкувати що чим; срв.
    I. Надрубливать 1. Надтяпанный - надцюканий, надцюкнутий, понадцюкуваний; нацюканий, нацюкнутий, понацюкуваний. -ться - надцюкуватися, надцюкатися, понадцюкуватися; бути надцюкуваним, надцюканим, надцюкнутим, понадцюкуваним и т. п.

    Русско-украинский словарь > Надтяпывать

  • 18 возмущать

    -ся, возмутить, -ся
    1) (о жидкости) каламутити, -ся, скаламутити, -ся, перекаламутити, -ся, закаламучувати, -ся, закаламутити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, - ся, забаламутити, -ся, мутити, -ся, змутити, -ся, замутити, -ся, колотити, -ся, сколотити, -ся, (во многих местах - поколотити, -ся, посколочувати, -ся), збивати, -ся, збити, -ся, збуряти, - ся, збурити, -ся, збантурити, -ся;
    2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламутити, -ся, забаламутити, -ся [Забаламутив кров дівоцьку (Кул.)], збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся [Скаламутила щастя], колотити, -ся, сколотити, -ся [Сколотила мій спокій], заколочувати, -ся [Заколочувати спокій], ґвалтувати, заґвалтувати [Немов дика орда ґвалтувала тишу стуком (Коц.)], турбувати, стурбувати [Не турбуй мого спокою!];
    3) (приводить в негодование) обурювати кого, обурюватися на кого, проти кого, обурити, -ся. [Кого такі вчинки не обурять!]. Возмущённый - обурений;
    4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтувати кого проти кого, бунтуватися, збунтувати, -ся, підбурювати, підбурити, бурити, -ся, збурити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся, колотити (кого, ким), -ся, сколотити, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся на кого, зривати бунт, бунт бунтувати, бунт забунтувати, ворохобити, зворохобити, (восставать) повставати (сов. повстати). [Гуща отой не крав, а народ бунтував (Коц.). Чого се так бунтуються народи? Каламутиться народ. Народ бурився, хотів повбивати польських комісарів. Хотіли підбурити народ та перерізати дворян].
    * * *
    несов.; сов. - возмут`ить
    1) (вызывать негодование, гнев) обу́рювати, обу́рити
    2) (подстрекать к мятежу, восстанию) підбу́рювати, підбу́рити; ( выводить из состояния покоя) збу́рювати, збу́рити; ( баламутить) баламу́тити, збаламу́тити, бунтува́ти, збунтува́ти и побунтува́ти, колоти́ти, сколоти́ти, мути́ти, помути́ти
    3) ( водную поверхность) збу́рювати, збу́рити; ( мутить) каламу́тити, скаламу́тити, мути́ти, помути́ти, баламу́тити, збаламу́тити, колоти́ти и сколо́чувати, сколоти́ти

    Русско-украинский словарь > возмущать

  • 19 заклеивать

    -ся, заклеить, -ся заклеювати, -ся, заклеїти, -ся, (столярн. клеем) закаручувати, -ся, закаручити, -ся, (залепить) заліплювати, -ся, заліпити, -ся, (о мног. или во мн. местах) позаклеювати, -ся, позакаручувати, -ся, позаліплювати, -ся. Заклеенный - заклеєний, закаручений, (о мн.) заліплені, позаклеювані, позаліплювані. [Шибки в вікнах побиті, папером позаліплювані].
    * * *
    несов.; сов. - закл`еить
    закле́ювати, -кле́юю, -кле́юєш, закле́їти и мног. позакле́ювати

    Русско-украинский словарь > заклеивать

  • 20 заплетать

    заплесть заплітати и заплітувати, плести, заплести, (о многих) позаплітати и позаплітувати, поплести. -сти волосы в косу - заплести косу, заплестися, (в мелкие косы) в дрібушки (в дрібниці) заплести косу, поплести коси, заплестися в дрібушки (дрібнюшки). -тать, -лесть дыру в плетне - заплітати, заплести, запручувати, запрутити, (во мног. местах) позаплітати, позапручувати лісу, пліт. [На твій гнів не заплели хлів (Номис)]. Он -плёл околесицу - почав верзти казна-що, плести дурні теревені. -тать ногами - плутати ногами, зачіплятися (ногами). Заплетённый - заплетений, (о мн.) позаплітувані. [Коси у дрібушки позаплітувані (Зміїв)].
    * * *
    несов.; сов. - заплест`и
    1) запліта́ти, заплести́, -плету́, -плете́ш и мног. позапліта́ти; ( плести) плести́, поплести́

    \заплетать тать нога́ми — пле́нтати (пле́нтатися) нога́ми

    2) (сов.: начать плести) поча́ти плести́

    Русско-украинский словарь > заплетать

Страницы

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»