Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

плести

  • 1 плести

    и Плесть
    1) плести, заплітати, снувати, (неумело) корзати що. [Дівчата плетуть вінки. Вони снують навколо нього павутиння злости і замислів злочинних (Л. Укр.)];
    2) (плести вздор, болтать) плескати, верзти, базікати, торочити, теревенити, верзі[я]кати, варзякати, провадити, балясувати що. [Вона сама добре не розуміє, що плеще. Не верзи ка- зна-чого. Він і не слухає, а вона йому торочить. Варзякали вони таку дурницю. Чорт-зна що провадиш]. -сти ерунду - плести, що слина на язик наверне, теревені гнути, баляндраси точити. Лапти плесть - (переносно) ґав ловити. Плетёный - плетений. -тёная стена - горожена (плетена) стінка.
    * * *
    1) плести́; ( венок) звива́ти
    2) (перен.: сочинять, выдумывать) плести́, торо́чити

    Русско-украинский словарь > плести

  • 2 плести

    техн. вить ( плести), плести́

    Українсько-російський політехнічний словник > плести

  • 3 плести

    техн.
    плести́

    Русско-украинский политехнический словарь > плести

  • 4 плести

    техн.
    плести́

    Русско-украинский политехнический словарь > плести

  • 5 Поплетать

    плести (помалу, потроху, часом, иноді).

    Русско-украинский словарь > Поплетать

  • 6 заплетать

    заплесть заплітати и заплітувати, плести, заплести, (о многих) позаплітати и позаплітувати, поплести. -сти волосы в косу - заплести косу, заплестися, (в мелкие косы) в дрібушки (в дрібниці) заплести косу, поплести коси, заплестися в дрібушки (дрібнюшки). -тать, -лесть дыру в плетне - заплітати, заплести, запручувати, запрутити, (во мног. местах) позаплітати, позапручувати лісу, пліт. [На твій гнів не заплели хлів (Номис)]. Он -плёл околесицу - почав верзти казна-що, плести дурні теревені. -тать ногами - плутати ногами, зачіплятися (ногами). Заплетённый - заплетений, (о мн.) позаплітувані. [Коси у дрібушки позаплітувані (Зміїв)].
    * * *
    несов.; сов. - заплест`и
    1) запліта́ти, заплести́, -плету́, -плете́ш и мног. позапліта́ти; ( плести) плести́, поплести́

    \заплетать тать нога́ми — пле́нтати (пле́нтатися) нога́ми

    2) (сов.: начать плести) поча́ти плести́

    Русско-украинский словарь > заплетать

  • 7 вить

    I. 1) (скручивать) вити (н. вр. в'ю, в'єш); крутити, плести. [Крутити перевесла, мотузи. Волоки вити]; см. Сучить;
    2) (свивать) вити, звивати, плести. [Вити, плести вінок]. Вить гнездо - вити (кублити, бгати, мостити, класти) гніздо, кубло; (в значении: иметь обыкновение вить гнездо) моститися, кублитися. [Горобці мостяться під стріхою, а ворони на дереві].
    II. р. -ти) (ж. р.) плетениця, крутеник.
    * * *
    ви́ти; (свивать; извивать) звива́ти; ( плести) плести́; ( верёвку) сука́ти; ( скручивать) скру́чувати

    Русско-украинский словарь > вить

  • 8 лапоть

    лычный) личак (-ка мн. личаки, -ків), личка (-чок, мн.), (преимущ. кожаный, но также из лыка, лозы и т. п.) постіл (-тола), ходак (-ка), (кожаный, верёвочный) верзун (-на), (кожаный) равлик (-ка), (из нечиненной кожи) шкуряк (-ка), сирівець (-вця), (из дублёной кожи) дуб'янець (-нця), (с пеньковой подковыркой) похлопень (-пня). [Іде Катерина у личаках і в одній свитині (Шевч.). У твоєї мами дубовії личка (К. Стар.). На козакові постоли в'язові (АД. I). Був собі Лейба, великий чудак, мав один чобіт, а другий ходак (Пісня). Верзун це постіл, сплетений з мотузків (Липовеч.)]. Переобуть кого, переобуться из сапогов в -пти - передягти, -ся з кармазина в тяжину, зубожити кого, звести кого, з[пере]вестися на-ніщо (ні на-що), зубожіти, скапцаніти. -пти плесть - а) (о плохой работе) лико плести, партачити; б) (путанно говорить) лико плести, плутати, мішати; в) (делать промахи в игре) ґави ловити. Это не -поть сплесть - це не лико плести, це робітка не абияка. В -поть звонить - байдики (байди) бити, байдикувати. На него -пти чорт по три года плёл - йому сам чорт не догодить, три роки йому чорти чобітки шили та й то не догодили.
    * * *
    лича́к, -а ( из лыка); (преим. кожаный) пості́л, -тола́, диал. хода́к, -а

    ла́пти плести́ — перен. ли́ко плести́; ( нескладно говорить) плу́тати, міша́ти; ( о плохой работе) парта́чити; ( зевать) ґа́ви (ґав) лови́ти

    Русско-украинский словарь > лапоть

  • 9 наплетать

    наплести и наплесть
    1) наплітати и наплітувати, наплести, (о мног.) понаплітати и понаплітувати, поплести що, чого. [Понаплітав личаків на всю сім'ю (Богодух.)];
    2) (наставлять плетением) на(д)плітати, на(д)плести, (теснее о плетне ещё) на(д)городжувати, на(д)городити, (о мног.) пона(д)плітати, пона(д)городжувати що. [Ліса місцями поосідала, треба понагороджувати (Мирг.)];
    3) (вздору) наплітати, наплести, наторочувати, наторочити, наплескувати, наплескати, набазікувати, набазікати, нацвенькувати, нацвенькати, наверзякати, (о мног.) понаплітати, понаторочувати, понаплескувати, понабазікувати, понацвенькувати. [Наплела такого, що й купи не держиться (Номис). Вам сто дурних казок про його наплетуть (Самійл.). Такого набазікаю, що й у шапку не забрати (М. Вовч.)];
    4) (на кого) набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого. Наплете[ё]нный -
    1) наплетений, понаплітаний, понаплітуваний;
    2) на(д)плетений, на(д)городжений, пона(д)плітаний, пона(д)городжуваний;
    3) наплетений, наторочений, наплесканий, набазіканий, нацвеньканий, понаплітаний и т. п.;
    4) набреханий, наклепаний. -ться -
    1) наплітатися, наплестися, понаплітатися; бути наплітаним, наплетеним, понаплітаним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплітатися, наплестися, (о мног.) понаплітатися и т. п.; срв. Плести, -ся. [Шабаш, хлопці, вже понапліталися, час і спочити (Лубенщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - наплест`и
    1) наплітати, наплести́, -плету, -плете́ш и мног. понапліта́ти; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш
    2) (говорить вздор, сплетничать) напліта́ти, наплести́; (выдумывать, сочинять) випліта́ти, ви́плести; (сов.: наболтать) намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наторо́чити, наля́пати. наплета́ться напліта́тися; випліта́тися

    Русско-украинский словарь > наплетать

  • 10 плестись

    1) (идти, с трудом передвигая ноги) пле́нтатися, пле́нтати, тягти́ся, тягну́тися, плести́ся; (двигаться медленно, вяло) су́нутися, посува́тися, посо́вуватися, посува́ти, посо́вувати, чвала́ти; човпти́, тьо́патися, тараба́нитися, теле́патися
    2) ( о растениях) плести́ся
    3) страд. плести́ся; звива́тися; плести́ся

    Русско-украинский словарь > плестись

  • 11 пороть

    1) пороти, (смётанное) розживляти; срв. Распарывать. [Де шиють, там і порють (Приказка)]. -роть рыбу - розчиняти рибу;
    2) (сов. Выпороть и Отпороть) (ш)парити, ви(ш)парити, бити, вибити, сікти, висікти кого, шмагати, відшмагати, батожити, відбатожити, шмарувати, відшмарувати, періщити, відперіщити кого, хлосту (и хлости) (зав)давати, (зав)дати кому, (о мн.) по(ш)парити, побити, посікти, пошмагати и т. д. кого. [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Кониськ.)];
    3) -роть дичь, вздор, чушь - дурницю (и -ці) плести, верзти, теревені, нісенітниці правити и т. п.; см. Вздор. -роть горячку - парка парити, гарячкувати. Поротый -
    1) поротий и порений;
    2) (ш)парений, битий, січений, шмаганий и т. д.
    * * *
    I
    1) ( распарывать) поро́ти, розпо́рювати
    2) (наносить рану, вспарывать) поро́ти; ( колоть) коло́ти
    3) ( болтать несуразное) верзти́, плести́

    \пороть чушь (вздор, ерунду́) — плести́ (верзти́) нісені́тницю, плести́ (пра́вити) сухо́го (сма́леного) ду́ба

    4) ( о дожде - лить) поро́ти, шпа́рити, па́рити
    II
    (сечь, бить) сікти́, шмага́ти; па́рити, шпа́рити, поро́ти

    Русско-украинский словарь > пороть

  • 12 ерунда

    нісенітниця, дурниця, безглуздя (ср. р.), нікчемниця, ка(т)-зна-що, курзу-верзу, харки-макогоники. -нду пороть (городить, нести) - нісенітницю верзти, н. плести, ка-зна- що верзти (правити). Срвн. Ахинея, Вздор.
    * * *
    1) ( вздор) дурни́ці, -ни́ць, дурни́ця, нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця; ка́зна-що, род. п. казна-чого

    говори́ть (моло́ть, плести́) \ерунда ду — каза́ти (моло́ти, плести́, верзти́) дурни́ці (дурни́цю, нісені́тниці, нісені́тницю, ка́зна-що), тереве́ні пра́вити (розво́дити, точи́ти)

    2) ( пустяк) дурни́ця
    3) (в знач. сказ.: пустяки) дарма́; пусте́

    Русско-украинский словарь > ерунда

  • 13 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 14 несуразица

    (нелепость) недоладність, (несообразность) неподобна річ (р. речи), неподобність, (бессмыслица) безглуздя (-здя), нісенітниця, (глупость) дурниця, (опис.) (таке,) що й купи не держиться. [Всякі недоладності в книзі (Крим.). Комісії пощастило викрити силу дрібних недоладностей (Пр. Правда). Видима нісенітниця (Грінч.). Плеще всякі нісенітниці (Крим.). Говориш, що й купи не держиться (Звин.)].
    * * *
    безглу́здя, нісені́тниця, нісені́тниці, -ниць, неподо́бність, -ності, недола́дність, дурни́ця, дурни́ці, -ни́ць

    говори́ть (плести́, болта́ть) \несуразица цу — говори́ти (верзти́, плести́, моло́ти) нісенітницю (нісені́тниці, дурни́цю, дурни́ці), плести́ сухого ду́ба, пра́вити (розводити, точити) тереве́ні

    Русско-украинский словарь > несуразица

  • 15 вить

    техн.
    ви́ти; ( свивать) звива́ти; ( плести) плести́; ( верёвку) сука́ти; ( скручивать) скру́чувати; ( сматывать) мота́ти, змо́тувати

    Русско-украинский политехнический словарь > вить

  • 16 выплетать

    техн., несов. выплета́ть, сов. вы́плести
    випліта́ти, ви́плести

    Русско-украинский политехнический словарь > выплетать

  • 17 вить

    техн.
    ви́ти; ( свивать) звива́ти; ( плести) плести́; ( верёвку) сука́ти; ( скручивать) скру́чувати; ( сматывать) мота́ти, змо́тувати

    Русско-украинский политехнический словарь > вить

  • 18 выплетать

    техн., несов. выплета́ть, сов. вы́плести
    випліта́ти, ви́плести

    Русско-украинский политехнический словарь > выплетать

  • 19 вздор

    дурниця, нісенітниця, недоречність, абищо. Срв. Бредня, Белиберда. Говорить, молоть, нести вздор - теревенити, правити нісенітниці, блягузкати, торочити, клепати, плести, верзти язиком, химери гнати, дурниці верзти (правити, стріляти), плескати, плести, провадити не знать-що; (сов.) наблягузкати, наверзти, наказати сім мішків гречаної вовни.
    * * *
    дурни́ця, нісені́тниця, аби́що, собир. дурни́ці, -ни́ць, нісені́тниці, -ниць, нісені́тниця; ( пустые оворы) верзі́ння

    \вздор! — в знач. сказ. дурни́ці!

    Русско-украинский словарь > вздор

  • 20 виться

    1) витися, кучерявитися. [Кучері в'ються];
    2) (ссучиваться от кручения) крутитися, скручуватися;
    3) (о растениях) витися, плестися, сотатися. [Хміль в'ється круг дерева];
    4) (извиваться) витися, звиватися. [Мов гадина в'ється. Під гаєм в'ється річенька. Дим в'ється вгору. Шлях вився-звивався до міста];
    5) (вертеться, носиться) витися, кружати. [Коло носа в'ється, а на руки не дається. В повітрі птахи в'ються];
    6) (вертеться ласкаясь, увиваться) упадати, увиватися, увихатися. [Діти так і впадають коло матери];
    7) (быть свиваему) витися, плестися. [Де це гілечко вилося?].
    * * *
    1) ви́тися; ( обвиваться) плести́ся; ( извиваться) звива́тися, крути́тися, в'юни́тися, карлю́читися; ( кудрявиться) кучеря́витися; ( увиваться) упада́ти, увива́тися
    2) страд. ви́тися; звива́тися; плести́ся; сука́тися; скру́чуватися

    Русско-украинский словарь > виться

Страницы

См. также в других словарях:

  • ПЛЕСТИ — ПЛЕСТИ, плету, плетёшь, прош. вр. плёл, плела; плётший, несовер., что. 1. Соединять узкие полосы, нити чего нибудь, перевивая их и закрепляя в одно целое; изготовлять что нибудь из соединяемых таким способом полос, нитей. Плести корзину. Плести… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПЛЕСТИ — и плесть, плетать что, вить, перевивать, решетить впереборку, пропуская под низ и наверх; | сращивать. Косу попросту в три пряди плетут, а по ученому и больше. Лапти плести, на хлеб не выплести. Мастера немцы корзины плести. Балахонки дослепу… …   Толковый словарь Даля

  • плести — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я плету, ты плетёшь, он/она/оно плетёт, мы плетём, вы плетёте, они плетут, плети, плетите, плёл, плела, плело, плели, плетущий, плётший, плетённый, плетя 1. Если вы плетёте какое либо изделие, значит,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • плести — не то, что лапти плесть, не уметь лапти плесть.. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. плести ткать, прясть Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • плести — плету, плетёшь; плёл, плела, ло; плетущий; плётший; плетённый; тён, тена, тено; плетя; нсв. 1. (св. сплести и заплести). Перевивая полосы, нити чего л., соединять их в одно целое с целью сделать его более прочным, красивым и т.п. П. венок. П.… …   Энциклопедический словарь

  • Плести — (иноск.) болтать. Кружево (языкомъ) плести (иноск.) льстить. Ср. А коли ты посланникомъ присланъ, такъ басень то не плети! Не малымъ ребятамъ сказки сказываешь... Мельниковъ. Въ лѣсахъ. 4, 7. См. Как кружево плесть …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ПЛЕСТИ — ПЛЕСТИ, плету, плетёшь; плёл, плела; плётший; плетённый ( ён, ена); плетя; несовер., что. 1. Перевивая (что н. узкое, длинное, напр. прутья, ленты, нити), соединять в одно целое, изготовлять. П. венок. П. корзину. 2. перен. С нек рыми… …   Толковый словарь Ожегова

  • плести — см. плету …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • плести́(сь) — плести(сь), плету(сь), плетёшь(ся); плёл(ся), плела(сь), плело(сь), плели(сь) …   Русское словесное ударение

  • Плести — несов. перех. и неперех. 1. перех. Перевивая (полосы, нити и т.п.), соединять в одно целое; изготовлять что либо витьем, переплетением. 2. перен. перех. Создавать что либо сложное, запутанное. 3. разг. перех. Говорить что либо глупое, несуразное …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • плести — плести, плету, плетём, плетёшь, плетёте, плетёт, плетут, плетя, плёл, плела, плело, плели, плети, плетите, плетущий, плетущая, плетущее, плетущие, плетущего, плетущей, плетущего, плетущих, плетущему, плетущей, плетущему, плетущим, плетущий,… …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»