-
1 обнаружить
сов. от обнаруживать -
2 обнаружить
сов. от обнаруживать -
3 обнаружить
см. обнаруживать -
4 обнаруживать
обнаружить1) (открывать, устранять то, что закрывает предмет) відкривати, відкрити що. Для осмотра дерева нужно -жить корни - щоб оглянути дерево, потрібно коріння відкрити; (находить) (з)находити, знайти. Обнаружить большие залежи каменного угля - знайти великі поклади кам'яного (земляного) вугля (вугілля);2) (выводить наружу, делать явным) виявлювати и виявляти що (редко являти), виявити (о мног. повиявлювати) що, виказувати, виказати що (реже на що), викривати, викрити (преим. о чём-л. нежелательном, отрицательн.), появляти, появити що, винести на явність що, давати, дати ознаку чого; (о своих чувствах, мыслях) виявлюватися, виявлятися, виявитися з чим. [Тут він виявлював розум проникливий (Куліш). Українська народність придбала змогу виявляти своє «я» (Грінч.). Сьогодні треба всю правду виявити (М. В.). Мотря згоджувалась, але не виказувала цього (Коц.). Український народ появив початки власної культури (Єфр.)]; (о преступлениях) викривати, викрити, виводити, вивести на світ; (преим. о научн. данных) винаходити, винайти що. [Порівнюючи, можна винайти деякі паралелі]. -жить себя - об'явитися чим, визначити себе, зрадитися з чим перед ким. [Ходімо звідси, щоб ти не об'явивсь досадним словом (Кул.). Скільки обережности треба, щоб не зрадитися перед ворогами (Коцюб.)]. -жить свои чувства, мысли - виявити (несов. виявляти) свої почуття. -жить преступление, заговор - викрити злочин, змову. -жить противоречие в чём- л. - викрити суперечність чогось. -жить тайные замыслы врагов - викрити таємні заміри ворогів. -жить чьё-л. намерение - виказати, виявити чийсь намір. Эти памятники -вают весьма развитую цивилизацию - ці пам'ятки дають ознаку дуже розвиненої цивілізації. Обнаруживаемый -1) відкриваний;2) виявлюваний, виказуваний, викриваний. Обнаруженный -1) відкритий, знайдений;2) виявлений, виказаний, викритий, винайдений. -жены нелегальные собрания - викрито нелегальні зібрання. Не об-ные преступления - невикриті злочинства.* * *несов.; сов. - обнар`ужитьвиявля́ти, ви́явити; ( отыскивать) знахо́дити, знайти́ и познахо́дити; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти; ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити -
5 известный
1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;4) мат. - відомий.* * *1) відо́мий, зна́ний; зві́сний\известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно
\известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́
2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсьв \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках
до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі
-
6 выражать
-ся, выразить, -ся1) см. Обнаруживать, -ся, обнаружить, -ся;2) (определять) визначати, -ся, визначити, -ся. [Повинність соціялістів під час війни не можна визначити однією думкою (Грін.)];3) (словами) висловлювати, -ся, висловити, -ся. [Не так висловив], виливати, -ся словом, вилити, -ся словом, у слові; (высказывать, -ся) виповідати, -ся, виповісти, -ся, вимовити, змовити. [Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд по- свойому. Не змовлю я своєї думки]. Если можно так выразиться - коли можна так висловитися; сказати-б. [Характеризує воно дух епохи, передає її, сказати-б, непропащі пахощі (Єфр.)]. Выразить на письме - висловити листовно, списати. Выражать пением - вимовляти співом, виспівувати. -ать мимикой - говорити на мигах, мімікувати. Выражать нетерпение - нетерпеливитися. В-ать охоту - охотитися, поохотитися. В-ать желание принять участие в чём, присоединиться к чему - зголошуватися, зголоситися до чого;4) (передавать) віддавати, віддати. [Що-ж до букви ю, то вона має віддавати в старій сербській графіці звук jo (Кримськ.)]. Выражаемый -1) виявлюваний;2) визначуваний;3) висловлюваний, вимовлюваний. Выраженный -1) виявлений;2) визначений;3) висловлений, вимовлений, виповіджений; (переданный) відданий. Ясно, определённо выраженный - виразний. [Виявляється виразне бажання сховати частину правди (Грінч.)].* * *несов.; сов. - в`ыразить1) виража́ти, ви́разити; ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( отражать) відбива́ти, відби́ти; ( обнаруживать) виявля́ти, ви́явити; ( передавать) передава́ти, переда́ти\выражать жела́ние — висло́влювати, ви́словити (виявляти, ви́явити, виража́ти, ви́разити) бажа́ння
2) (обозначать, исчислять) виража́ти, ви́разити -
7 поползновение
(предосудит. желание) зазіхання, забаганка, потяг, хіть до чого, (попытка) замах (-ху). [Оборона рідного краю й національности від сусідських забаганок (Єфр.). Контрреволюційні зазіхання]. Сделать, обнаружить -ние к чему - поважитися, наміритися, порватися на що и що зробити. Он сделал-было -ние бежать - він порвався був тікати.* * *1) ( намерение) на́мір, -у; ( умысел) за́мір; ( посягательство) заміря́ння; ( покушение) за́мах, -у2) ( претензия) прете́нзія -
8 Пообнаружить
-ся викрити, -ся, виявити, -ся (во множ.) повикривати, -ся, повиявляти. -ся. Время -жило многое - час повикривав, повиявляв (викрив, виявив) багато чого. Срв. Обнаружить, -ся.
См. также в других словарях:
ОБНАРУЖИТЬ — ОБНАРУЖИТЬ, обнаружу, обнаружишь, совер. (к обнаруживать). 1. что. Показать, сделать видимым. «Губы открылись и обнаружили стиснутые зубы.» Чехов. 2. что. Выказать, показать перед всеми (какое нибудь свое внутреннее состояние, качество). «Считал… … Толковый словарь Ушакова
обнаружить — заметить, приметить, найти, открыть, раскрыть, выявить, вскрыть, определить, установить; заявить, объявить, провозгласить, обнародовать, показать, высказаться, изобличить, выставить на вид, снять покровы, застукать, доискаться, узнать, обнажить,… … Словарь синонимов
обнаружить — большое количество • демонстрация обнаружить пропажу • начало, демонстрация … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ОБНАРУЖИТЬ — ОБНАРУЖИТЬ, жу, жишь; женный; совер. 1. что. Показать, сделать явным, видимым. О. свою радость. 2. кого (что). Найти, отыскать. О. пропавшую книгу. 3. что и с союзом «что». Заметить, раскрыть. О. потерю документа. О. интересные подробности. |… … Толковый словарь Ожегова
обнаружить — обнаружить, обнаружу, обнаружит; дееприч. обнаружив и устаревающее обнаружа … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
обнаружить — установить ограничить оконтурить — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы установитьограничитьоконтурить EN locate … Справочник технического переводчика
обнаружить — I. ОБНАРУЖИВАТЬ/ОБНАРУЖИТЬ ОБНАРУЖИВАТЬ/ОБНАРУЖИТЬ, замечать/ заметить, находить/найти, примечать/приметить II. обнаружение … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
обнаружить — ▲ определить (возможное) ↑ неявный обнаружить определить неожиданно для себя. встретиться с чем. столкнуться с чем. наткнуться. натолкнуться на что. застать (# на месте преступления). захватить. застичь. застукать. застигнуть. см. делать (каким) … Идеографический словарь русского языка
Обнаружить себя — ОБНАРУЖИВАТЬ СЕБЯ. ОБНАРУЖИТЬ СЕБЯ. Книжн. Раскрывать свою сущность. Яснее обнаружили себя и люди, для которых революционность «большевиков» была органически враждебна (М. Горький. Жизнь Клима Самгина) … Фразеологический словарь русского литературного языка
обнаружить — Из наружу; см. ружь. обнастывать покрывать , см. наст … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Обнаружить — сов. перех. см. обнаруживать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
