Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(лошадь)

  • 21 зад

    1) зад (-ду), ум. задок (-дка). Повернуться к кому-л., к чему-л, -дом - завернутися до кого, до чого задом, спиною, показувати (показати) спину кому, повернутися до кого плечима;
    2) (задняя часть туловиша, туши) зад, озаддя, ум. задок; озадок. Лошадь бьёт -дом - кінь брикається (хвицає);
    3) (экипажа) зад, ум. задок;
    4) (строенья) зад, затилок (- лку), затилля, спина;
    5) (лодки) зад, гуза. См. Зады.
    * * *
    1) зад, -у
    2)

    \зад ды́ — (мн.: задворки) задві́рки, -ків; ( задняя часть двора) задві́рок, -рка, задві́р'я; З

    \зад ды — (мн.: давно изученное) зади́, -ді́в; старе́, -о́го

    тверди́ть (повторя́ть) \зад ды́ — повто́рювати (товкти́) старе́

    Русско-украинский словарь > зад

  • 22 задёргивать

    задёрнуть (завешивать) запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати. [Позапинав вікна фіранками]. -нуть кровать пологом - запнути ліжко запиналом. Небо -нуло - (безл.) нахмарило, (небо) затягло (заволокло) хмарами;
    2) -гивать, задёргать (лошадь) - засмикувати, засмикати, засіпувати, засіпати, зашарпувати, зашарпати (коняку). Задёрнутый - запнутий и запнений. [Сцена ще запнута].
    * * *
    I несов.; сов. - задёргать
    1) ( утомлять дёрганьем) засми́кувати, засми́кати, -сми́каю, -сми́каєш и -сми́чу, -сми́чеш, заша́рпувати, заша́рпати
    2) (сов.: начать дёргать) засми́кати, заша́рпати; (прям.) засі́пати; (за дверь, окно, ставень) зато́ргати, зато́рсати
    II несов.; сов. - задёрнуть
    1) (занавеску, полог) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; ( завешивать) заві́шувати, заві́сити и мног. позаві́шувати
    2) (перен.: закрывать туманом, дымом) запина́ти, запну́ти и мног. позапина́ти, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; ( заволакивать) затяга́ти и затя́гувати, -гує, затягти́, -тя́гне и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати, заволіка́ти, заволокти́, -ло́че

    Русско-украинский словарь > задёргивать

  • 23 заковывать

    заковать
    1) (в цепи) заковувати кувати, закувати, закути (в кайдани), брати, узяти в заліза, (о мн.) позаковувати кого. [І сміє нас кувати у кайдани (Грінч.)]. Закованный - закутий, закований, кутий. [Він у темниці, в кайдани закутий (Л. Укр.). І коліна одпочинуть, кайданами куті (Шевч.)];
    2) безл. -вало - взяло морозом дуже, с[за]кувало, (о мн.) позаковувало (морозом). [Землю закувало більш як на аршин. Ставки наші так позаковувало, що коли-б і риба не погинула];
    3) (лошадь) заковувати, закувати (коня), (о мн.) позаковувати (коні). [Недотепний коваль закував коня, - тепер шкутильгає].
    * * *
    несов.; сов. - заков`ать
    зако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, закува́ти и заку́ти и мног. позако́вувати; ( в кандалы), ско́вувати, скува́ти, забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти, кува́ти несов., око́вувати, окува́ти и оку́ти

    Русско-украинский словарь > заковывать

  • 24 запалить

    I см. запаливать II
    ( лошадь) запали́ти, -палю́, -па́лиш; ( загнать ездой) загна́ти (зажену́, зажене́ш)

    Русско-украинский словарь > запалить

  • 25 запряжка

    1) (действ.) запрягання, запряга;
    2) а) (повозка с лошадьми и упряжью) запряг (- гу); б) (упряжь) упряж (-жи), запряг; в) (упряжь и лошадь) запряг (-гу);
    3) (лошади) коні, запряжка. Запасная -жка - підстава;
    4) (переезд изв. расстояния на одн. и тех же лош. без кормёжки) перегін (-гону).
    * * *
    1) ( действие) запряга́ння, запря́ження
    2) ( повозка с лошадьми) запря́г, -у, запря́жка; ( упряжь) у́пряж, -і

    в \запряжка ке — у запря́жці

    Русско-украинский словарь > запряжка

  • 26 зарез

    1) (умерщвление, убой) заріз (-зу). [Там татари полон ділять, на заріз людей ведуть (АД). Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (Номис)];
    2) (часть шеи и горла в туше) ошийок (-шийка), (диал.) душа;
    3) (у лошади: изгиб шеи) загин (-ну). Лошадь с высоким -зом - загинастий кінь (Звин.);
    4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зарубина, зарубка;
    5) см. Пьяница;
    6) (клык) ікло, кло. [Як піймав вовк іклом за хвіст, так і розпоров хвіст (Черк. п.)]. Волчий -рез - вовче ікло;
    7) (перен.: беда, погибель) заріз, смерть, біда, нещастя, загин (-ну). Чистый -рез - видима смерть (біда), прямо заріз, смерть, и т. д. чисте нещастя;
    8) до зарезу, нрч. - до зарізу, аж ґвалт, хоч повісься. Мне нужны деньги до зарезу - мені аж ґвалт (мені до зарізу, хоч повісься) потрібні гроші.
    * * *
    I
    1) ( убой) зарі́з, -у, забі́й, -бо́ю

    скот на \зарез з — худо́ба на зарі́з (на забі́й)

    до \зарез зу — до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть

    3) ( надрез) надрі́з, -у
    II
    ( на шее коня) скла́дка

    Русско-украинский словарь > зарез

  • 27 захудалый

    миршавий, зачучверілий, зачучверений, захужений, (обнищавший) зубожілий, скапцанілий. [Бички миршаві (Н.-Лев.). Зачучверене порося (Бердян. н.). Захужені коні (Н.- Лев.). Скапцанілі пани (Крим.)]. -лый род - здрібніле коліно, переводня. -лые дворяне - здрібніла шляхта, щабльові дворяни (Тобіл.), (дворяне-лапотники) ходачкова шляхта (Франко), нешеретована шляхта (Свидн.), полупанки. -лая корова, лошадь - корівчина, конячин(к)а.
    * * *
    1) зубожі́лий; підупа́лий, занепа́лий; здрібні́лий
    2) (слабый, хилый) ми́ршавий; зачу́чверений, зачу́чверілий
    3) (плохой, незначительный) незначни́й, аби́який

    Русско-украинский словарь > захудалый

  • 28 изнурять

    изнурить кого чем виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити, (измаривать) зморювати, зморити, виморювати, виморити кого чим, (о мн.) повиснажувати, познесилювати, поз[пови]морювати кого чим; срвн. Истощать, Измождать, Истомлять. [І глянувши на людей, змилосердився, що вони так зморені (Єв.)]. -рять тело - виснажувати тіло. -рять плоть постом - знесилювати плоть (тіло) постом, постуванням. -рять здоровье - виснажувати (своє) здоров'я. Болезнь -рила его - хвороба виснажила, знесилила його. -рять лошадь - виснажувати, зморювати, перетомляти, перенатужувати коня. -рять налогами - виснажувати, стягати податками кого. [Подушним дуже стягають людей (Кам'ян. п.)]. -ться - виснажуватися и виснажатися, виснажитися, бути виснаженим, знесилюватися, знесилитися, бути знесиленим, з[ви]морюватися, зморитися, виморитися, бути змореним. -рить кого, -ться работой - спрацювати кого, спрацюватися, струдити кого, струдитися, знесилити (виснажити) працею кого, знесилитися (виснажитися) працею. -рять, -ться дорогой - здорожувати кого, здорожуватися, сов. здорожити кого, здорожитися. [Здорожив худобу (Кам. п.). Вона в дорозі не виспалась, дуже здорожилась, була роздратована (Н.-Лев.)]. -рять, -ться недостатком питания - захарчовувати кого, захарчовуватися, сов. захарчувати кого, захарчуватися. -рять, -ться постом - спощувати кого, спощуватися, сов. спостити, споститися, (о мног.) поспощувати кого, поспощуватися. [Ми поспощувались (Берд. п.)]. Изнурённый - виснажений, знесилений, зморений, (о мн.) повиснажувані, познесилювані, позморювані, (работой) спрацьований, струджений, (дорогой) здорожений, (недостатком питания) захарчований, (постом) спощений.
    * * *
    несов.; сов. - изнур`ить
    висна́жувати, ви́снажити, ( утомлять) змо́рювати, змори́ти, вимо́рювати, ви́морити и мног. повимо́рювати, (жаром, зноем) розмо́рювати, розмори́ти, ( лишать сил) знеси́лювати, знеси́лити, висиля́ти, ви́силити, ( работой) спрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, спрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, стру́джувати, -джую, -джуєш, струди́ти, -джу́, -диш

    Русско-украинский словарь > изнурять

  • 29 кабардинец

    1) кабардинець (-нця), кабардин, (мн.) кабардини, (собир.) кабарда;
    2) (лошадь каб. породы) кабарда.
    * * *
    кабарди́нець, -нця

    кабарди́нцы — мн. кабарди́нці, -ців

    Русско-украинский словарь > кабардинец

  • 30 кабардинка

    1) (шапка) кабардинка;
    2) (кафтан) черкеска, чекмен (-на) и чекмень (-ня);
    3) (лошадь, собака каб. породы) кабарда;
    4) (женщина) кабардинка.
    * * *
    I
    ( женщина) кабарди́нка
    II
    (род черкески; танец) кабардинка

    Русско-украинский словарь > кабардинка

  • 31 корда

    линка, корда; (струна) струна. Гонять лошадь на -де - ганяти коня на линці.
    * * *
    спец.
    ко́рда

    Русско-украинский словарь > корда

  • 32 коренной

    1) см. Корневой 1;
    2) перен. (основной) корінний, докорінний, осно[і]вний, (исконный) первісний, споконвічний. [Одне з корінних завдань (Касян.). Треба докорінних способів шукати, як з коренем вирвати лихо (Єфр.)]. -ная причина - корінна (основна) причина. -ное различие - основна відмінність (різниця). -ным образом - в корені, ґрунтовно. -ное (радикальное) средство - докорінний (радикальний) спосіб (-собу). -ной закон - осно[і]вний закон. -ной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка). -ная лошадь - см. Коренник 1. -ной парус (на речных судах) - середнє (велике) вітрило. -ная рыба - крутосолінка. -ной уксус - перегінний оцет, міцний (перегнаний, перепущений) оцет (р. оцту). -ной житель - тубілець (-льця), осадник, тутешній з діда-прадіда, краянин. -ное население - тубільці (-ців), корінна людність (-ности). [У Київі стрівалися між собою аж три національності - корінна місцева українська, польська й російська (Єфр.)]. -ной киевлянин - природний (прирожденний, родимий) киянин. -ной дворянин - дворянин давнього роду (з діда- прадіда), родовий (предковічний) дворянин. -ной сват - молодої батько, батько нареченої. - ное слово, грам. - корінне слово. -ной слог, грам. - кореневий склад. -ной язык - рідна мова. -ное месторождение, -ные породы, геол. - первісне родовище, первісні породи (материк). -ной вал, подшипник, техн. - головний вал (-ла), головна вальниця;
    3) сущ. - см. Коренник 1.
    * * *
    1) прил. корінни́й; ( радикальный) докорі́нний

    коренны́м о́бразом — докорі́нно; ( в корне) у ко́рені

    2) см. коренник 1)

    Русско-украинский словарь > коренной

  • 33 коротко

    1) коротко [Де коротко, там і рветься (Номис). Молись та коротко (Куліш)]. -ко стричь - стригти коротко, при самій голові, прикро (Борзен.). -ко привязать лошадь - коротко прив'язати коня. Рассказать -ко - розповісти коротко (коротенько). Говоря -ко (- роче), -роче сказать - коротенько (коротше) кажучи, коротше слово, швидше-б сказати, найшвидше сказати, одно слово. [Той кінь з ґанджею, щось у нього в середині є, швидше-б сказати вам, він бракований та й усе (Чигир. п.)]. -ко и ясно - коротко й ясно;
    2) близько. Я с ним -ко знаком - я з ним близько (добре) знайомий. -ко знать кого - близько (добре) знати кого, (фам.) знати кого, як облупленого. Я хочу узнать его -роче - я хочу познайомитися (спізнатися) з ним ближче.
    * * *
    тж. кор`отко; нареч.
    1) ко́ротко

    ко́ро́тко говоря́ — вводн. сл. жарг. ко́ротко ка́жучи

    2) бли́зько

    Русско-украинский словарь > коротко

  • 34 крапчатый

    крапчастий, крапчистий, крапелястий, крапастий, краповий, краплистий, цятатий, горошковий, зозулястий, (редко) мушковий, семенастий. [Мачок крапчастий і повненький (Глібов). У зозульки крапчасті ніжні квіточки (Троян.). Листя на йому крапелясте, буцім хто по зеленому полю крейдою побризкав (Кон.). Хто червоного пояса продає, а хто крапового пояса хоче (М. Вовч.). Дві великі подушки у краплистих темних пошивках (М. Вовч.). Хустки повелися мушкові (Борзенщ.). Оту зозулясту курку піймай (Грінч.). Семенастий півник (Сл. Гр.)]. Лошадь -тая (в горчице) - гречкою всипаний (у гречці) кінь. [Коненя мале, сухе… аж гречкою всипане (Рудч.)].
    * * *
    крапча́стий, крапли́стий

    Русско-украинский словарь > крапчатый

  • 35 ленца

    ліньки (-ків), лінощі (-щів и -щей), (пров.) лінок (-нка); см. Лень. Лошадь с -цой - ледаченький (лінивенький, лін(к)уватий) кінь.
    * * *
    лі́ньки, -ків; лі́нощі, -щів

    с ленцо́й — прил. ледаче́нький, ліниве́нький; нареч. ледаче́нько, ліниве́нько

    Русско-украинский словарь > ленца

  • 36 ломовик

    1) (ломовой конь) биндюжний (вантажний, возовий) кінь (р. коня), тягловик, возовик (-ка);
    2) (ломовой извозчик) биндюжник (-ка), тягловик (-ка);
    3) см. Крючник 1.
    * * *
    1) ( ломовой извозчик) ломови́к, -а, ванта́жний візни́к (-а); биндю́жник
    2) ( ломовая лошадь) ломови́к, ванта́жний кінь (род. п. коня́), вагові́з, -во́за, возови́к, -а

    Русско-украинский словарь > ломовик

  • 37 ломовой

    (служащий для ломанья) ломовий; (грузовой) вантажний, тягловий. -вой волос - сиве з клопоту волосся. -вая дорога - вибоїста (грудна) путь (дорога). -вые дроги, роспуски - биндюги (-гів), биндюг (-га). -вое железо - (залізний) брухт (-ту). -вой извозчик - см. Ломовик 2. -вая лошадь - см. Ломовик 1. -вая скотина - тягло. -вая работа - важка праця, (стар.) канальська робота.
    * * *
    I
    1) ломови́й; ( грузовой) ванта́жний
    2) в знач. сущ. ломови́й, -о́го
    II
    ла́маний; ( битый) би́тий

    ломово́е желе́зо — [залі́зний] брухт, -у

    \ломовой ка́мень — би́те камі́ння

    Русско-украинский словарь > ломовой

  • 38 лучше

    1) (ср. ст. от Хорошо) чем кто, что - краще, ліпше, лучче за кого, за що, над кого, над що, від кого, від чого, як (ніж) хто, як (ніж) що, проти кого, проти чого. [Добре ходите в ярмі, ще краще, як діди ходили (Шевч.). Тому ковалеві ліпше, що на два міхи кує (Кониськ.). Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити (Номис). Ні, лучче вже мовчімо! (Куліш)]. Уж -чше - краще вже, (зап.) радше. [Слухай радше приповідки! (Франко)]. -ше всего - найкраще, найліпше. Как нельзя -ше - як-найкраще, як-найліпше, що-найкраще, що- найліпше. Как можно -ше - як мога краще (ліпше). Гораздо, значительно -ше - багато краще. Не -ше ли? - чи не краще? Больному стало -ше - хворому (слабому) полегшало, покращало. Тем -ше - тим краще, тим ліпше, то й краще. Всё -ше и -ше, час-от-часу -ше - все краще та (й) краще, що часина, то краще (ліпше). Чем дальше, тем -ше - де-далі краще. -ше чего, кого (обыкновенно в отриц. предложениях) - над що, над кого. [Не знайдеш річки над Дніпро (Куліш). Не буде вже над мою першу милу (М. Вовч.)]. Нет ничего -ше, как… - нема краще, як…, нема в світі, як…, нема в світі над що… [Нема в світі, як у злагоді жити (Грінч.)]. -ше и не говорить - краще й не казати, бодай і не казати! [Таке діється, що бодай не казати (М. Гр.)]. Ум хорошо, а два -ше - дві голові ліпше, як одна; більше очей, більше й бачать. -ше поздно, чем никогда - краще пізно (спізнившись), як ніколи. В гостях хорошо, а дома -ше - в гостях добре, а дома ще краще (ліпше). -ше десять виновных простить, чем одного невинного наказать - краще п'ятьом винуватим вину дарувати, як одного невинного покарати;
    2) (ср. ст. от Хорош) кращий, ліпший, луччий за кого, за що, від (проти) кого, від (проти) чого, ніж хто, ніж що, як хто, як що. Ваша лошадь хороша, но моя -ше - ваш кінь гарний, але мій кращий. Он -ше своего брата - він ліпший (луччий) за (від) свого брата. Он по характеру гораздо -ше тебя - він на вдачу (вдачею) багато кращий за (від, проти) тебе. Здоровье его становится день ото дня -ше - здоров'я його що-день то кращає. У него три дочери одна другой -ше - у нього три дочки одна за одну краща. Делаться, становиться -ше - кращати, ліпшати, луччати, гарнішати; срв. Улучшаться, Хорошеть. Старый друг -ше новых двух - краще давнього друга не втеряти, ніж двох нових придбати.
    * * *
    1) сравн. ст. прил. кра́щий, лі́пший; нареч. кра́ще, лі́пше
    2) безл. в знач. сказ. кра́ще, лі́пше
    3) в знач. част. кра́ще, лі́пше
    4) в знач. вводн. сл. кра́ще, лі́пше

    Русско-украинский словарь > лучше

  • 39 любимый

    1) (излюбленный, дорогой) улюблений, люблений, укоханий, коханий, любий, уподі[о]бний. [Заграв свою улюблену пісню (Крим.). Уважав М. Вовчка за любленого в народі письменника (Грінч.). Пан-отченьку ти наш коханий! (Куліш). Чи я в батька не кохана була? (Пісня)]. -мый автор, -мое произведенне - улюблений, уподі[о]бний автор, твір. [Своїх уподобних авторів узяла з собою (Н.-Лев.)]. -мое чтение - улюблене читання. - мый вождь - улюблений проводир. -мое занятие, дело - улюблена, люба робота. -мое блюдо, кушанье - улюблена страва, їжа. -мая лошадь - улюблений кінь. -мое дитя - кохана (люба) дитина; найулюбленіша дитина. Самый -мый - найулюбленіший, найукоханіший, найулюблений, найлюбіший, наймиліший. [З своєю найулюбленішою лялькою (Грінч.). Найулюблена дитина (Вороний). Се була його найлюбіша робота (Стефаник)]. -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. - росичка круглолиста, росянка;
    2) (возлюбленный, милый) коханий, укоханий, милий, любий, люблений, (возлюбленная) кохана, люба (-бої и -би), мила, люблена, (сущ.) любко, любчик, коханок (-нка), кохана людина. [Прощатись прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.). Силкувалася виправдати вкохану людину бідолашна дівчина (Грінч.). Жінка суджена, а кума люблена (Приказка). Та вже мені не стояти із моїм коханком (Пісня)].
    * * *
    1) прич. лю́бий; коха́ний
    2) (в знач. прил.: излюбленный) улю́блений; ( милый) лю́бий, ми́лий; ( возлюбленный) коха́ний

    люби́мое де́ло — улю́блена спра́ва

    \любимый челове́к — лю́ба (ми́ла, коха́на) люди́на

    3) в знач. сущ. лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний

    Русско-украинский словарь > любимый

  • 40 маленький

    малий, маленький, маненький, дрібний, дрібненький, невеликий, невеличкий. [З малої іскри великий огонь буває (Номис.). Голова велика, а шапочка маленька (М. Вовч.). Заганяла дрібні пташки до бору (Пісня). Жінка маненька, коротесенька (М. Вовч.). Одна тільки дрібненька увага (Грінч.). Сини мої невеликі, нерозумні діти (Шевч.). Тече річка невеличка (Пісня)]. Вот такой -кий - отакий маленький (дрібненький), тіленький, оттіленький, тілесенький, оттілесенький. -кий ребёнок, -кие дети - мала (маленька) дитина, маленькі, дрібні (дрібненькі) діти. [Хто зна, як би прожила з дрібними дітьми (Л. Укр.). Ви мене посиротили і дрібненькі діти (Милорад.)]. -кие ручки - маленькі (маненькі, малесенькі) ручки (ручечки), малі (дрібні, дрібненькі) рученята, ручиці. -кий да удаленький - маленький та сміленький. -кая птичка, да ноготок остёр - мала іскра, а поле спалить. Когда был -ким - як був малим (маленьким), малим, маленьким бувши. Вести себя как -кий, уподобиться -кому - змалитися, умалитися. [Ото змалилася - зазмагалася з дитиною (Харк.)]. -кого роста - маленький (малий, низький) на зріст, малорослий, низькорослий. -кая лошадь - маленький (невеличкий) коник. -кое состояние - невеличкі гроші, грошенята. -кий доход - невеликий прибуток. Играть по -кой - грати на малі гроші. См. ещё Малёхонький, Малёшенький.
    * * *
    мале́нький

    Русско-украинский словарь > маленький

Страницы

См. также в других словарях:

  • Лошадь — ? Лошадь домашняя Лошадь домашняя (Equus caballus) Научная классификация Царство: Животные Тип: Хордовые …   Википедия

  • ЛОШАДЬ — жен. лошадка, дочка, душка; лошаденка, ночка; лошадища; вообще конь; особ. не жеребец и не кобыла, мерин. По употребленью бывает: упряжная, верховая, вьючная; а первая: коренная, пристяжная, дышельная, выносная (подседельная и подручная). Он… …   Толковый словарь Даля

  • ЛОШАДЬ — ЛОШАДЬ, лошади, мн. лошади, лошадей, твор. лошадьми, жен. (тюрк., ср. казах. alasa). 1. Домашнее животное, ходящее в упряжи или под седлом. Рабочая лошадь. Верховая лошадь. Пара лошадей. Беговая лошадь. Кавалерийская лошадь. Строевая лошадь.… …   Толковый словарь Ушакова

  • лошадь — (верховая, выезженная, вьючная, доброезжая, упряжная), конь (битюк, рысак, скакун, коренник (коренная), пристяжная; жеребец, жеребенок, кляча, кобыла, мерин, пони, иноходец), буцефал, пегас, россинант; одер. Подобранная пара или тройка лошадей… …   Словарь синонимов

  • лошадь —     ЛОШАДЬ, конь, рысак, скакун, ирон. росинант, трад. поэт. сивка бурка, устар. буцефал, разг. лошаденка, разг., пренебр. кляча, разг. коняшка, разг. одер, разг. саврас и разг. савраска, разг. сивка и разг. сивко, разг. сниж. коняга и разг. сниж …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Лошадь — ЛОШАДЬ. Родиною Л. принято считать Азію (Иранъ), но новѣйшія научн. данныя дѣлаютъ несомнѣннымъ, что и въ Европѣ, до переселенія въ нее народовъ изъ Азіи, существовала своя Л. Въ какую эпоху произошло прирученіе Л., неизвѣстно; но это животное мы …   Военная энциклопедия

  • Лошадь — (Equus caballus; евр. сус, параш, рэкэш; греч. гиппос). Находки, сделанные при раскопках Ура, показывают, что Л. была известна в Месопотамии как упряжное животное уже в середине III тысячел. до Р.Х. Свидет вом существования митаннийско… …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ЛОШАДЬ — ЛОШАДЬ, и, мн. и, ей, ям, дьми и дями, ях, жен. Крупное непарнокопытное животное сем. лошадиных. Домашняя л. Дикая л. Верховая л. Пара лошадей. Запрягать лошадей. Седлать л. Ехать на лошадях. Работать как л. (много и тяжело). Ну и л. эта баба (о… …   Толковый словарь Ожегова

  • лошадь — лошади, мн. лошади, лошадей, твор. лошадьми, ж. [тюрк., ср. казах. – alasa]. 1. Домашнее животное, ходящее в упряжи или под седлом. 2. только мн. Конный экипаж (разг.). Лошади поданы. Большой словарь иностранных слов. Издательство «ИДДК», 2007 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • лошадь — ЛОШАДЬ, и, ж. 1. Большая некрасивая женщина. 2. только мн., и, ей. Лошадиные силы У тебя сколько лошадей? (о мощности мотора) …   Словарь русского арго

  • лошадь — О быстроте, характере бега; о силе, физическом состоянии, о норове лошади. Быстроногая, быстрая, выносливая, горячая, двужильная (разг.), доброезжая (устар.), загнанная, заморенная (разг.), запаленная, застоялая, изнуренная, капризная, крепкая,… …   Словарь эпитетов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»