Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

заволакивать

  • 1 заволакивать

    заволочь
    1) (затащить) затягати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати. [Пацюки позатягали моркву в нори. Вовк заволік вівцю в кущі];
    2) (заслонять) повивати, повити, заступати, заступити, застилати, застеляти, заслати, заслоняти, заслонити що. [Нічого не видко навкруг: туман повиває (застилає) усе. Пітьма заступила (заслонила) очі]. -чь небо - затягти, вкрити, повити, замостити небо (хмарами); (безл.) нахмарити, похмарити, насупити. [Ось хмарами півнеба замостило (Греб.). Бач, як нахмарило! Було насупило, а далі розгодинилося]. Небо -вает - небо хмариться (захмарюється), на небі хмариться.
    * * *
    несов.; сов. - завол`очь
    заволіка́ти, заволокти́, -лочу́, -лоче́ш; ( затягивать) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; ( застилать) застила́ти, засла́ти, застеля́ти, застели́ти, -стелю́, -сте́лиш, укрива́ти, укри́ти (укри́ю, укри́єш) и мног. повкрива́ти

    не́бо \заволакивать локло́ ту́чами — не́бо заволокло́ (затягну́ло, вкри́ло, заволокло́ся, затягнулося, вкри́лося) хма́рами, не́бо заволокли́ (затягну́ли, вкри́ли) хма́ри; нахма́рило, нахма́рилося, похмарило, похма́рилося, похмарі́ло

    Русско-украинский словарь > заволакивать

  • 2 заволочь

    см. Заволакивать.
    * * *

    Русско-украинский словарь > заволочь

  • 3 завлекать

    завлечь
    1) см. Заволакивать, заволочь;
    2) затягати, затягти, затягнути, заволікати, заволокти (куди); (прельщать) вабити, привабити, звабляти, звабити, завабити, надити, принадити, манити, примани[у]ти, знаджувати, знадити, спонаджувати, спонадити, занадити. [Суд не затяга, та суд і не одпуска (Номис). Я було пиякам кажу: «пийте та його не заволікайте» (Г. Барв.). Її завабте в замок свій, - вона-ж бувала часто з вами там (Грінч.). Тебе там тільки манять дівчиною (Грінч.). Манить, як кота мишею (Номис)]. Завлечённый - затягнений; зваблений, приваблений, знаджений, принаджений, спонаджений, приманений.
    * * *
    несов.; сов. - завл`ечь
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатя́гувати; ( заманивать) зама́нювати и мани́ти, -ню́, -ниш, замани́ти и мног. позама́нювати; ( прельщать) зва́блювати, зва́бити, -блю, -биш, зна́джувати, зна́дити; ( соблазнять) спокуша́ти и споку́шувати, спокуси́ти, -кушу́, -ку́сиш; ( сильно заинтересовывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш

    Русско-украинский словарь > завлекать

  • 4 задёргивать

    задёрнуть (завешивать) запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати. [Позапинав вікна фіранками]. -нуть кровать пологом - запнути ліжко запиналом. Небо -нуло - (безл.) нахмарило, (небо) затягло (заволокло) хмарами;
    2) -гивать, задёргать (лошадь) - засмикувати, засмикати, засіпувати, засіпати, зашарпувати, зашарпати (коняку). Задёрнутый - запнутий и запнений. [Сцена ще запнута].
    * * *
    I несов.; сов. - задёргать
    1) ( утомлять дёрганьем) засми́кувати, засми́кати, -сми́каю, -сми́каєш и -сми́чу, -сми́чеш, заша́рпувати, заша́рпати
    2) (сов.: начать дёргать) засми́кати, заша́рпати; (прям.) засі́пати; (за дверь, окно, ставень) зато́ргати, зато́рсати
    II несов.; сов. - задёрнуть
    1) (занавеску, полог) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; ( завешивать) заві́шувати, заві́сити и мног. позаві́шувати
    2) (перен.: закрывать туманом, дымом) запина́ти, запну́ти и мног. позапина́ти, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; ( заволакивать) затяга́ти и затя́гувати, -гує, затягти́, -тя́гне и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати, заволіка́ти, заволокти́, -ло́че

    Русско-украинский словарь > задёргивать

  • 5 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 6 застилать

    застлать застеляти, застелити (-стелю, -стелиш), застилати, заслати (-стелю, -стелеш), (о мн.) позастелювати, позастиля[а]ти, (диал.) позастилувати; (о тумане, дыме, тьме) (о)повивати, (о)повити, покривати, покрити що чим. Слёзы -ют глаза - сльози застилають очі. [Застеляла стіл скатіркою (Коцюб.). Білу постіль застелю (Чуб.). Ледве промінь прорветься на мить, знову хмари, мов дим, застилають (Л. Укр.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Туман поле покриває (Пісня). Серед ночі мої очі повивав густий туман (Грінч.). Густий туман повив усе навкруги (Загірня)]. Застланный - застелений, засланий, (о мн.) позастелювані, позастилані, (диал.) позастилувані.
    * * *
    несов.; сов. - застл`ать
    застила́ти, засла́ти и мног. позастила́ти, застеля́ти, застели́ти, -стелю́, -сте́лиш и мног. позасте́лювати и позастеля́ти; ( заволакивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пне́

    Русско-украинский словарь > застилать

  • 7 подёргивать

    подёргать
    I. сіпати, посіпати, смикати, посмикати, торсати, поторсати; (окно, дверь, ставню) торгати, поторгати. См. Дёргать. -нуть плечами - стенути (знизнути) плечима. Судорога -ет лицо - мишка бігає по обличчю (тіпає обличчя), обличчя сіпається, обличчя пересмикує. Судорога -ет ему руку - йому сіпає руку, злегка корчить руку. Подёрганный - посіпаний, посмиканий, поторсаний; поторганий.
    II. Подёргивать, подернуть - (покрывать тонким слоем что) затягати, затягнути, затягти, заволікати, заволокти, повивати, повити, понимати, поняти що. Дым -нул деревья - димом затягло злегка дерева. Туман -нул всё - туман поняв (повив) усе. Реку -ло тонким льдом - річку затягло, річка взялася тонкою кригою, р. зашерхла. Подёрнутый чем - затягнений, заволочений, повитий, понятий (чим).
    * * *
    I
    1) [зле́гка] сми́кати, посми́кувати, [зле́гка] ша́рпати, поша́рпувати, [зле́гка] сі́пати, посі́пувати; (окно, дверь) [зле́гка] то́ргати (то́рсати)
    2) ( о судорожных движениях) [ча́сом, час від ча́су] сі́пати, сми́кати, посі́пувати, посми́кувати
    II несов.; сов. - подёрнуть
    ( затягивать плёнкой) затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и позатяга́ти и позатя́гувати; ( окутывать) оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти; ( заволакивать) заволіка́ти, заволокти́; ( покрывать) укрива́ти, укри́ти, покрива́ти, покри́ти, пойма́ти, пойня́ти; ( затуманивать) затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити и тумани́ти

    Русско-украинский словарь > подёргивать

См. также в других словарях:

  • заволакивать — См …   Словарь синонимов

  • ЗАВОЛАКИВАТЬ — или заволокать; заволочь или заволокти; заволокнуть что, затаскивать, затащить; занашивать, занести; завлекать, завлечь. Заволоки санишки под навес. Река наносом заволакивает берега. Рану заволакивает, безл. она подживает. Небо заволокло, безл.… …   Толковый словарь Даля

  • ЗАВОЛАКИВАТЬ — ЗАВОЛАКИВАТЬ, заволакиваю, заволакиваешь. несовер. к заволочь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • заволакивать — ЗАВОЛОЧЬ, оку, очёшь, окут; ок, окла; очённый ( ён, ена); окши; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Заволакивать — I несов. перех. разг. Волоком затаскивать куда либо. II несов. перех. Закрывать, подёргивать, застилать (об облаках, тумане, дожде и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • заволакивать — завол акивать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • заволакивать — (I), завола/киваю(сь), ваешь(ся), вают(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • заволакивать — см. Заволочь …   Энциклопедический словарь

  • заволакивать — см. заволочь; аю, аешь; нсв …   Словарь многих выражений

  • заволакивать — 1.3.6., ЛВМ 4 …   Экспериментальный синтаксический словарь

  • заволакивать — ЗАВОЛАКИВАТЬ, несов. (сов. заволочь), что. Закрывать (закрыть) что л., делая невидимым (о тучах, тумане, облаках, слезах) [impf. to cloud (with); to obscure (by)]. Берег заволакивали дым и цементная пыль. Приближалась гроза: тучи заволокли небо …   Большой толковый словарь русских глаголов


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»