-
1 стадо коров
ngener. lehmakari -
2 эстонская чёрно-пёстрая порода коров
adjgener. eesti mustakirju lehmatõugРусско-эстонский универсальный словарь > эстонская чёрно-пёстрая порода коров
-
3 выпустить
317* Г сов.несов.выпускать 1. кого-что välja v lahti laskma; \выпуститьть из рук käest kukkuda laskma, коров \выпуститьли из хлева lehmad lasti laudast välja, его \выпуститьли на свободу ta lasti vabaks v vabadusse, мать \выпуститьла ребёнка погулять ema laskis v lubas lapse õue, \выпуститьть вино на землю veini maha joosta laskma, \выпуститьть воду из ванны vanni veest tühjaks v vett vannist välja laskma;2. что välja andma, kirjastama, publitseerima, trükis avaldama; \выпуститьли новый учебник anti välja uus õpik, \выпуститьть фильм filmi ekraanile laskma;3. что välja v käibele laskma; \выпуститьть новые монеты uut metallraha käibele laskma;4. что tootma, valmistama, välja laskma; завод \выпуститьл партию новых радиоприёмников tehas valmistas partii uusi raadiovastuvõtjaid v raadioaparaate;5. кого ellu saatma (õppeasutusest); \выпуститьть много хороших специалистов palju häid erialatöötajaid ellu saatma, suurt lendu erialatöötajaid andma, его \выпуститьли в звании лейтенанта ta lõpetas leitnandi auastmes;6. что pikemaks v laiemaks laskma, järele v lahti laskma; \выпуститьть складку volti lahti laskma;7. что välja jätma v kärpima; автор \выпуститьл из романа целую главу autor jättis romaanist terve peatüki välja;8. что välja ajama; \выпуститьть побеги kasvusid ajama, кошка \выпуститьла когти kass ajas v sirutas küüned välja;9. что (välja v. üles) laskma, tulistama; \выпуститьть очередь из пулемёта kuulipildujast valangut andma, \выпуститьть ракету raketti üles laskma; ‚\выпуститьть v\выпуститьть v -
4 держать
183a Г несов. кого-что, в чём, где hoidma; pidama; \держатьать ложку в руке lusikat käes hoidma, \держатьать дрова в сарае puid kuuris hoidma, \держатьать молоко в холодильнике piima külmkapis hoidma, \держатьать на коленях süles v põlvedel hoidma, \держатьать в курсе (дела) кого keda (asjaga) kursis hoidma, \держатьать чью сторону kelle poole hoidma, \держатьать на мушке kirbul hoidma, \держатьать в напряжении pinge all hoidma, грипп держит меня в постели gripp hoiab mind voodis, \держатьи вправо! hoidu v hoia paremale! так \держатьать! mer. hoia seda kurssi! \держатьать овец и коров lambaid ja lehmi pidama, \держатьать прислугу teenijaid pidama, \держатьать связь sidet pidama, \держатьать речь kõnet pidama, \держатьать (своё) слово (oma) sõna pidama, \держатьать в памяти meeles pidama, \держатьать в тайне saladuses hoidma v pidama, \держатьите под контролем kontrollige, pidage silmas, кто тебя (здесь) держит? kõnek. kes sind (siis) kinni hoiab v peab? лёд уже держит jää juba kannab, \держатьать равнение joonduma, \держатьать пари kihla vedama, \держатьать экзамен eksamit andma v õiendama v sooritama, \держатьать руки по швам käed kõrval v tikksirgelt seisma, \держатьать путь suunduma, куда путь держите? kuhu minek? \держатьи его! püüa v võta (ta) kinni! ‚\держатьать в руках кого valitsema kelle üle, keda oma käpa all hoidma;\держатьать себя в руках end vaos hoidma;\держатьать под спудом vaka all hoidma, varjama;\держатьать в узде кого kõnek. vaos hoidma;\держатьать на привязи кого kõnek. keda lõa otsas hoidma;\держатьать под башмаком кого kõnek. tuhvli all hoidma;\держатьать ушки на макушке vухо востро kõnek. kõrvu teritama v kikkis hoidma, valvas olema;\держать себя как kuidas end üleval pidama, käituma;\держатьать язык за зубами vна привязи kõnek. keelt hammaste taga hoidma;\держатьать в чёрном теле kõnek. võõraslapsena kohtlema;\держатьать в ежовых рукавицах kõnek. kõvasti pihus hoidma, raudse käega valitsema;\держатьи карман шире kõnek. ära loodagi, pühi suu puhtaks;\держатьать деньги в кубышке kõnek. raha sukasääres hoidma -
5 пасти
364 Г несов. кого-что karjatama, karja hoidma, karjas olema, karjas käima; \пасти стадо karja hoidma, мальчик пасёт гусей poiss on hanekarjas, он много лет пас коров ta käis palju aastaid lehmakarjas -
6 стадо
96 С с. неод. kari (kõnek. ka ülek.); \стадоо овец dlambakari, \стадо коров lehmakari, оленьи стада põhjapõdrakarjad, колхозное \стадоо kolhoosi kari, племенное \стадоо põll. tõukari, aretuskari, \стадоо птиц linnuparv, идти \стадоом karjas v karjakaupa v troppis v parves minema, отбиться от \стадоа (1) karjast maha jääma, (2) ülek. madalk. (karjast) lahku lööma; ‚панургово \стадоо liter. lambakari;паршивая овца всё \стадоо портит kärnane lammas rikub kogu karja;\стадоо баранов halv. oinakari
См. также в других словарях:
коров'як — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
Коровія — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
КОРОВ — Яковлевич, новгородский мастер. 1196. 2 Новг. 12 … Биографический словарь
коровёнка — коров/ёнк/а … Морфемно-орфографический словарь
коровёнка — коровёнка, коровёнки, коровёнки, коровёнок, коровёнке, коровёнкам, коровёнку, коровёнок, коровёнкой, коровёнкою, коровёнками, коровёнке, коровёнках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
коровёнка — коровёнка, и, род. п. мн. ч. нок … Русский орфографический словарь
коровёнка — коровёнка … Словарь употребления буквы Ё
коров'яковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
коровіївський — прикметник … Орфографічний словник української мови
коровёнка — (1 ж); мн. коровёнки, Р. коровёнок … Орфографический словарь русского языка
коров'яковий — а, е. Прикм. до коров як 1). Коров яковий відвар … Український тлумачний словник