-
1 кверху
(о направлении, движении) догори, вгору. [Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору (Шевч.)]. Лечь лицом -ху - лягти горілиць. Упал -ху ногами - упав догори ногами. Огонь стремится -ху - огонь рветься догори (вгору). Всё перевернули -ху ногами - усе поперевертали (поперекидали) догори коренем.* * *нареч.догори́, уго́ру -
2 вверх
-
3 возводить
несов. возводи́ть, сов. возвести1) техн. ( строить) будува́ти, збудува́ти, ста́вити, поста́вити; (из камня, кирпича) мурува́ти, змурува́ти; ( сооружать) зво́дити, звести́, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́, спору́джувати, споруди́ти2) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́; ( поднимать) підні́мати, підня́ти3) матем. підно́сити, піднести́; ( перпендикуляр) ста́вити, поста́вити -
4 заворачивание
техн.заверта́ння; (загибание кверху, назад) загорта́ння -
5 заворачивать
техн., несов. завора́чивать, сов. завороти́тьзаверта́ти, заверну́ти; (загибать кверху, назад) загорта́ти, загорну́ти -
6 вверх
-
7 возводить
несов. возводи́ть, сов. возвести1) техн. ( строить) будува́ти, збудува́ти, ста́вити, поста́вити; (из камня, кирпича) мурува́ти, змурува́ти; ( сооружать) зво́дити, звести́, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́, спору́джувати, споруди́ти2) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́; ( поднимать) підні́мати, підня́ти3) матем. підно́сити, піднести́; ( перпендикуляр) ста́вити, поста́вити -
8 заворачивание
техн.заверта́ння; (загибание кверху, назад) загорта́ння -
9 заворачивать
техн., несов. завора́чивать, сов. завороти́тьзаверта́ти, заверну́ти; (загибать кверху, назад) загорта́ти, загорну́ти -
10 догори
-
11 загортання
техн. завёртка (неоконч. - ещё), завёртывание, завора́чивание (загибание кверху, назад), обёртка, обёртывание ( завёртывание) -
12 загортати
-
13 вверх
вгору, догори, на-гору, горі (гал.). Посмотри вверх - подивися вгору. Пойдём вверх - ходім на гору. Вверх ногами, вверх дном - догори ногами, шкереберть, горініж. Вверх животом - горічерева, (вульг.) голівчерева, голічерева. Вверх лицом - горілиць, горізнач. Вверх по реке, против течения - проти води, у-стріть води. Вверх на гору (снизу к вершине горы) - під гору. [Коняці під гору важко їхати: це не те, що з гори].* * *нареч. -
14 взмахиваться
несов.; сов. - взмахн`уться( стремительно подниматься кверху) здійма́тися, здійня́тися, зніма́тися, зня́тися, підійма́тися, підійнятися, підніма́тися, підня́тися -
15 взмётывать
-ся, взметать -ся и взметнуть, -ся шугати, шугнути, підкидати, -ся, підкинути, -ся, кидати, -ся, кинути, -ся, кидонути, -ся вгору. [Млин горить, полум'я так і шугає вгору].* * *несов.; сов. - взмет`ать1) ( поднимать кверху) здійма́ти, здійня́ти, знімати, зня́ти, ( подбрасывать) мета́ти [вго́ру, догори́], метну́ти (зметну́ти) [вго́ру, догори́], підкида́ти [вго́ру, догори́], підки́нути [вго́ру, догори́]2) ( взмахивать) зма́хувати, змахну́ти3) с.-х. ора́ти впе́рше, зора́ти впе́рше, підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійняти, ора́ти и зо́рювати, зора́ти\взмётывать пар — підніма́ти, підня́ти (підійма́ти, підійня́ти) пар, ора́ти (зо́рювати), зорати на (під) пар
-
16 взмётываться
несов.; сов. - взметн`уться1) ( подниматься кверху) здійма́тися, здійня́тися, зніма́тися, зня́тися, сов. метну́тися [вго́ру, догори́], зметну́тися [вго́ру, догори́], підкида́тися [вго́ру, догори́], підки́нутися [вго́ру, догори́]ого́нь взметну́лся — вого́нь шугну́в (шугону́в, зня́вся, здійня́вся)
2) страд. ( несов) здійма́тися, зніма́тися, мета́тися, підкида́тися, підніматися, підійма́тися, ора́тися, зо́рюватися -
17 взъерошивать
несов.; сов. - взъер`ошитьскуйо́вджувати, скуйо́вдити, куйо́вдити, покуйо́вдити и закуйо́вдити, ко́шлати, поко́шлати и ско́шлати и мног. переко́шлати, кошла́тити, покошла́тити и скошла́тити, ку́длати, поку́длати, сов. ску́длати, ску́длити, заку́длати; ( поднимать кверху шерсть) наї́жувати, наї́жити, наїжа́чувати, наїжа́чити -
18 взъершиться
1) (подняться кверху - о волосах, шерсти) наї́житися, наїжа́читися и мног. понаїжа́чуватися, настовбу́рчитися, настобу́рчитися2) (перен.: вспылить) наї́житися, наїжа́читися -
19 возводить
-ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].* * *несов.; сов. - возвест`и1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́5) мат. підно́сити, піднести́6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого) -
20 заворачивать
заворотить, завернуть1) загортати, загорнути що; см. Завёртывать, завернуть 1 и 2. Завороченный - загорнутий; см. Завёрнутый;2) за[по]вертати, за[по]вернути; см. Поворачивать, повернуть (обратно). [Завертай коні, поїдемо назад].* * *несов.; сов. - заворот`ить1) заверта́ти, заверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. позаверта́ти; ( изменять направление) поверта́ти, поверну́ти; (загибать кверху, назад) загорта́ти, загорну́ти, -горну́, -го́рнеш и мног. позагорта́ти, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, зако́чувати, закоти́ти и мног. позако́чувати; ( засучивать) засу́кувати, засука́ти и и мног. позасу́кувати2) (несов.: распоряжаться, руководить) ору́дувати, -дую, -дуєш, заору́дувати, верхово́дити, заверхово́дити3) несов. см. завёртывать 1)
- 1
- 2
См. также в других словарях:
кверху — кверху … Орфографический словарь-справочник
кверху — вверх, горе, наверх, в высоту, ввысь Словарь русских синонимов. кверху см. вверх Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
КВЕРХУ — КВЕРХУ, нареч. В направлении от земли к небу, в высь. Подняться кверху. Подпрыгнуть кверху. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
КВЕРХУ — КВЕРХУ, нареч. То же, что вверх (в 1 и 2 знач.). Поднять глаза к. Перевернуться колёсами к. • Кверху от кого (чего), предл. с род. (разг.) то же, что вверх от кого чего н. Дорожка кверху от реки. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
КВЕРХУ — нареч. к верху, вверх, наверх, выше или ввысь; показывает направление или движение. Кверху плевать свою бороду заплевать. Добро кверху, а худо ко дну. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Кверху от — КВЕРХУ, нареч. То же, что вверх (в 1 и 2 знач.). Поднять глаза к. Перевернуться колёсами к. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
кверху — нар., употр. сравн. часто 1. Если вы поднимаете что либо кверху, значит, вы делаете движение или перемещаете предмет вверх от земли или другого объекта. Поднять глаза кверху. | Волосы зачёсаны кверху. 2. Если какой либо предмет расположен кверху… … Толковый словарь Дмитриева
Кверху — I нареч. обстоят. места 1. По направлению от нижней части чего либо к верхней, от земли ввысь. 2. По направлению к истоку, верховью реки. II нареч. обстоят. места разг. 1. Внутренней стороной наружу; вверх (об обращённости какой либо частью или… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
кверху — нареч. Она подняла глаза кверху. Ср. сущ. с предлогом к верху: Табличку надо прикрепить к верху дома … Орфографический словарь русского языка
кверху — кве/рху (вверх), нареч. Поднять глаза кверху. Ср. сущ. с. предлогом к ве/рху: Прибить флаг к верху дома … Слитно. Раздельно. Через дефис.
кверху от — кве/рху от, предлог с род. Дорога идёт кверху от реки … Слитно. Раздельно. Через дефис.