-
21 reach
1. n1) простягання (руки тощо)2) розмах3) досяжність; доступністьwithin reach of one's hand — під рукою, напохваті
4) радіус дії5) дистанція удару (бокс)6) охоплення; кругозір; коло, рівень (знань)7) сфера (впливу)8) протяжність, простір; смуга (території)9) плесо; коліно ріки; б'єф12) мор. галс13) спроба; план; задум; хитрість14) мис2. v1) простягати, витягувати (тж reach out, reach forth)2) простягатися, витягуватися, тягтися3) дотягуватися, тягтися (за чимсь, до чогось — for)4) діставати, брати (тж reach down)to reach a book (down) from the shelf — зняти книжку з полиці
5) передавати, подавати (тж reach over)reach me the salt, please — передайте мені, будь ласка, сіль
6) доходити, простягатися (до якогось місця)7) перем, охоплювати (поглядом)8) проникати (про світло, звук)9) досягати (ока, вуха)10) доходити, добиратися, доїжджати до; прибувати; досягати (певного місця)11) приходити (до висновку)12) поет. зрозуміти, збагнути13) домогтися, добитися14) доживати до; досягати (певного віку)17) справляти враження; впливати; проймати, зворушуватиto reach smb.'s opinions — переконати когось
19) розм. зв'язатися (з кимсь по телефону тощо); установити контакт; застати вдома20) розм. уцілити; зачепити; поранити; завдати удару, ударити (в боксі тощо)to reach the target — військ. уразити ціль
to reach smb. a kick — ударити когось ногою
22) вистачати; бути достатнім (для чогось — to)23) натягувати, розтягувати25) мор. зробити галс26) ригатиreach up — підняти (простягти) угору
* * *I n1) тк.; sing протягування, простягання ( руки); розмахreach of crane — тex. винос стріли крана
2) досяжність; доступністьbeyond /out of, above/ reach — поза ( межами) досяжності; радіус дії
the reach of eye /of sight/ — видимість, межі видимості
the reach of sound — чутність; дистанція удару ( бокс)
3) галузь, рівень ( знань); кругозір; кола ( суспільства); рівень ( положення)the higher reaches of academic life — академічна еліта, вищі наукові кола; область ( впливу)
4) простір; смуга ( території); коліно ріки; плесо; б'єф; пряма ділянка ( дороги); зaл. довжина плеча; перегін, етап ( шляху)5) мop. галсII v1) простягати, витягувати (особл. руку); простирати (reach out, reach forth); витягуватися, простягатися; ( часто for) дотягуватися; тягтися (до чого-небудь, за чим-небудь)2) діставати, брати3) передавати, подавати ( іноді reach over)4) простягатися, простиратися; сягати; доходити ( до якого-небудь місця); охоплювати5) проникати (куди-небудь; про звук, світло), доходити, доноситися (нaпp., про звуки); досягати ( слуху); доходити ( про повідомлення)6) досягати ( місця призначення); доїжджати, доходити, добиратися; прийтиto reach a stage — вступити в стадію; icт., пoeт. розуміти, осягати; збагнути
7) досягти, домогтися8) доживати; досягати ( якого-небудь віку)9) (часто to, into) становити ( яку-небудь кількість); доходити, досягати10) поширюватися ( на що-небудь)11) зачіпати, проймати; справляти враження; впливати12) ( after) прагнути ( до чого-небудь); домагатися, шукати ( чого-небудь)13) зв'язатися ( з ким-небудь по телефону); встановлювати контакт; застати ( вдома)14) cпeц. попасти, влучити (кулею, каменем); зачепити, поранити ( у фехтуванні); завдати удару, ударити ( у боксі)15) aмep. "під'їхати" ( до кого-небудь); "обробити" ( кого-небудь); підкупити ( свідка)16) (to) вистачати, бути достатнім для чого-небудь -
22 reservoir
1. n1) басейн; водойма2) резервуар3) ав. паливний бак4) скарбниця; сховище; склад5) запас, джерело (знань тощо)2. vзберігати в резервуарі* * *n1) басейн; водойма; водоймище2) резервуар; aв. паливний бак3) скарбниця; сховище; запас; джерело ( знань) -
23 rider
n1) вершник, наїзник2) предмет, що лежить на іншому предметі3) гірн. тонкий шар вугілля над потужним шаром4) додаток, поправка, доповнення (до документа)5) висновок; наслідок6) додаткове завдання для перевірки знань учнів7) мат. додаткова задача (теорема)8) золота монета із зображенням вершника9) комівояжер10) лицар11) юр. окрема думка* * *n2) вершник, наїзник; велосипедист; мотоцикліст3) сідок4) предмет, який лежить поверх іншого предмета; гipн. тонкий пласт вугілля над потужним пластом5) доповнення, виправлення ( до документа)6) висновок; наслідок8) мaт. додаткове завдання або теорема10) гipн. направляюча рама цебера11) pl; мop. ридерси, діагональні зв'язки в борту дерев'яного судна12) icт. лицар13) рейтер -
24 storehouse
n1) комора; склад; магазин2) скарбниця; перен. джерело (знань тощо)* * *[`stxːhaus]n1) склад; комора2) скарбниця, джерело -
25 study
1. n1) вивчення; дослідження; наукові заняття2) звич. pl здобуття знань; навчання; заняття3) наука, галузь науки4) предмет (гідний) вивчення5) наукова праця; монографія6) нарис7) мист. етюд, ескіз; начерк8) муз. етюд9) піклування10) глибока замисленість11) робочий кабінет12) заучування ролі (про артиста)he is a.quick study — він швидко заучує роль
study hall — читальний зал; зал для занять
2. v1) вивчати, досліджувати; розглядати; обмірковувати2) учити, вивчати (щось)3) учитися, навчатися6) заучувати напам'ять7) розм. догоджати8) міркуватиstudy up — готуватися до екзамену; підучувати
* * *I ['stedi] n1) вивчення, дослідження; наукові заняття; вивчення, розгляд ( питання); обстеження2) pl отримання знань, навчання; заняттяstudy hall — зал для занять; читальний зал
3) наука; галузь науки4) тк.; sing предмет ( вартий) вивчення5) наукова праця, монографія6) нарис7) миcт. етюд, ескіз8) мyз. етюд9) турбота; старання10) тк.; sing глибока замисленість; роздум11) робочий кабінет (у квартирі вченого, письменника)12) театр. актор, який заучує рольII ['stedi] v1) вивчати, досліджувати: розглядати; обдумувати, обмірковувати2) учити, вивчати ( що-небудь); учитися3) ( for) готуватися ( до чого-небудь)4) піклуватися ( про що-небудь); прагнути ( до чого-небудь)5) догоджати, ублажати -
26 terra
n лат.земляterra firma — суходіл, континент
terra incognita — а) невідома країна; б) невідома галузь (знань тощо)
terra alba — лат. гіпс, каолін, магнезія
terra cariosa — геол. трепел
terra japonica — дубильний (чинбарний) екстракт
terra ombra — лат. умбра
* * *['tera]n; лат.1) земляterra firma — суша, континент
terra incognita — невідомий край; невідома область ( знань)
-
27 territory
n1) територіяinviolable (trust) territory — недоторканна (підопічна) територія
2) земля, місцевість, район3) (T.) територія (адміністративна одиниця у СІМА, Канаді, Австралії, що не має прав штату або провінції)4) галузь, сфера (знань тощо)5) поле діяльності6) район дій комівояжера7) спорт. половина поля (тієї чи іншої команди)8) спорт. зона* * *n1) територія2) земля, місцевість, район3) (Territory) територія (адміністративна одиниця в США, Канаді, Австралії, що не має прав штату або провінції)5) ділянка, займана даною особиною ( у вищих тварин)6) поле дій; область, сфера (знань, науки)7) cпopт. половина поля ( тієї або іншої футбольної або хокейної команди); зона -
28 thorough-light
n1) pl вікна на протилежних стінах кімнати2) перен. світло знань* * *n; plвікна на протилежних стінах кімнати; світло знань -
29 transfer
In1) перенесення; переміщенняtransfer of fire — військ. перенесення вогню
2) переведення (по службі)transfer to the reserve — військ. переведення у запас
3) юр. поступка, передача (майна тощо)4) документ про передачу; трансферт5) переказ (грошей)cable (telegraphic) transfer — телеграфний переказ
6) пересадочний квитокmay I have a transfer, please? — дайте мені, будь ласка, транзитний квиток
7) перевезення вантажів8) амер. пересадка (на залізниці тощо)9) pl перебивні картинки10) друк. дзеркальний відбиток11) тех. перемикання12) поромtransfer deed — юр. акт про передачу
transfer line — тех. автоматична верстатна лінія
IIv1) переносити, переміщати; переставляти2) військ. переносити (вогонь)3) юр. передавати, уступати (майно тощо)5) перевозити6) перебивати малюнок7) переходити, переводитися (на іншу роботу)8) робити пересадку (на транспорті)* * *I n1) перенос, перенесення; переміщенняtransfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин
energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]
transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)
transfer of training — застосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід
2) переведення ( по службі)to get a transfer (to smth) — отримати переведення (куди-н.)
transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться
a limited number or transfers may be accepted by the college — коледж може прийняти в порядку переведення обмежене число студентів
3) передачаtechnology transfer — передача технології (країнам, що розвиваються)
transfer of control — передача управління; команда переходу
information /data/ transfer — передача інформації
the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія
transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності
transfer of stock — aмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу
4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ
5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток
may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором
7) pl переводні картинки8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення10) тex. перемиканняII v1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозитиto transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь
a truck will transfer our baggage from the railway station to our home — багаж можна буде перевезти з вокзалу додому вантажівкою
2) переводити (по службі, роботі, навчанню)to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу
thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)
3) передаватиto transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)
to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)
this farm has been transferred from rather to son for generations — впродовж багатьох поколінь ця ферма переходила від отця до сина
4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)5) ( into) перетворювати; перетворювати6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь -
30 unbar
v1) відсувати засув, відчиняти (двері тощо)2) знімати заборону (ембарго)* * *[ˌen'baː]v1) знимати запоры, відсувати засуви, відкривати (двері, щлях) -
31 unbeaten
adj1) небитий2) який не зазнав поразки; непереможений3) неперевершений4) неуторований5) недосліджений, невідомий (про галузь знань тощо)6) нетовчений* * *a1) небитий2) що не мав поразок, непереможнийunbeaten army — армія, не знавша поразок; неперевершений
3) неуторованийunbeaten track — неуторований шлях; незвіданий (про район, сферу знань)
4) нетовчений -
32 thirst
I n1) спрагаto have a thirst — хотіти випити; томління; туга
thirst for /after, of/ knowledge — спрага знань
2) безводний простір; пустеляII vвідчувати спрагу, хотіти питиto thirst for a drink — хотіти випити; жадати; нудитися бажанням
to thirst after smb's blood — жадати чиєїсь крові
to thirst for /after/ knowledge — жадати знань
to thirst for power [wealth, revenge, adventure] — жадати влади [багатства, помсти, пригод]
-
33 transfer
I n1) перенос, перенесення; переміщенняtransfer of fire — війс. перенос вогню transfer of radioactivity перенос радіоактивних речовин
energy [heat] transfer — перенос /передача/ енергиї [тепла]
transfer of population — переміщення населення; перенос ( знань з однієї галузі в іншу)
transfer of training — застосування ( придбаних знань) в іншій області; перехід
2) переведення ( по службі)to get a transfer (to smth) — отримати переведення (куди-н.)
transfer to the reserve — війск. переведення до запасу; той, хто переводиться
a limited number or transfers may be accepted by the college — коледж може прийняти в порядку переведення обмежене число студентів
3) передачаtechnology transfer — передача технології (країнам, що розвиваються)
transfer of control — передача управління; команда переходу
information /data/ transfer — передача інформації
the transfer of a case to another court — передача справи до іншого суду; предмет передачі; юp. поступка, передача (майна, право); цесія
transfer of authority — передача прав /повноважень/; transfer of ownership передача права власності
transfer of stock — aмep. передача акцій; передача облігацій /фондів/; transfer deed акт про передачу; трансферт; документ про передачу, документ про переведення цінного паперу від однієї особи на іншу
4) aмep. переказ ( грошових сум); перерахування ( сум)cable /telegraphic/ [mail] transfer — телеграфний [поштовий]переказ
5) aмep. пересадковий пункт, пункт пересадки; пересадка ( на залізниці)transfer passengers — транзитні пасажири; пересадковий квиток
may I have a transfer, please — є дайте мені, будь ласка, транзитний квиток; перевезення вантажів ( з одного складу на іншій); пором
7) pl переводні картинки8) пoлiгp. дзеркальне відтиснення10) тex. перемиканняII v1) переносити, переміщати; переставляти; перекладати: перевозитиto transfer one's affections to a new object — переносити свої відчуття на інший предмет /-у особу/; to transfer fire війск. переносити вогонь
a truck will transfer our baggage from the railway station to our home — багаж можна буде перевезти з вокзалу додому вантажівкою
2) переводити (по службі, роботі, навчанню)to transfer smb to another department — перевести кого-н. до іншого відділу
thee he is just transferred to some other job — тоді його просто переводять на яку-небудь іншу роботу; переходити, переводитися ( з однієї роботи на іншу)
3) передаватиto transfer motion from one wheel to another — передавати рух з одного колеса на інше; юp. передавати, поступатися ( майном)
to transfer a right to smb — передати кому-н. своє право (на що-н.); переказувати ( гроші); перераховувати ( суми)
this farm has been transferred from rather to son for generations — впродовж багатьох поколінь ця ферма переходила від отця до сина
4) робити пересадку, пересідати ( з одного транспортного засобу на інший)5) ( into) перетворювати; перетворювати6) переводити малюнок на іншу поверхню, особ. наносити малюнок на літографський камінь -
34 стремиться
1) ( быстро двигаться) мча́ти, мча́тися, стремі́ти, -млю́, -ми́ш; ( лететь) леті́ти (лечу́, лети́ш), поэз. ли́нути; (быстро течь, нестись) ри́нути; ( рваться) рва́тися (рву́ся, рве́шся)вода́ \стремиться тся с гор — вода́ ри́не (мчить) з гір
2) (направляться, идти к определённой цели) прямува́ти, -му́ю, -му́єш, простува́ти, -ту́ю, -ту́єшон \стремиться тся к свое́й це́ли — він пряму́є (просту́є) до своє́ї мети́
3) (хотеть, желать) пра́гнути; ( стараться) намага́тися; ( рваться) рва́тися; ( тянуться) тягти́ся, -гну́ся, -гнешся, тягну́тися; ( порываться) порива́тися\стремиться ться к вла́сти — прагнути [до] вла́ди, рва́тися (тягну́тися, порива́тися) до вла́ди
\стремиться ться к зна́ниям — пра́гнути знань (до знань)
\стремиться ться к идеа́лу — пра́гнути (порива́тися) до ідеа́лу
\стремиться ться к про́чному ми́ру — пра́гнути стійко́го ми́ру
\стремиться ться везде́ побыва́ть — пра́гнути скрізь (всю́ди) побува́ти
4) мат. прямува́ти, -му́є, наближа́тися\стремиться ться к преде́лу — прямува́ти (наближа́тися) до грани́ці
-
35 knowledge
n1. знання, пізнання, ерудиція2. розуміння3. поінформованість, відомості- first-hand knowledge відомості з перших рук/ з першоджерела- scientific knowledge наукове пізнання- knowledge of the problem знання проблеми- branches of human knowledge галузі людських знань/ наук- lack of knowledge брак знань/ ерудиції- matter of common knowledge загальновідоме питання- to speak with full knowledge of the facts говорити зі знанням справи -
36 методологія науки
МЕТОДОЛОГІЯ НАУКИ - один з основних розділів методології; складна і структурована самостійна теоретична дисципліна, яка вивчає весь комплекс явищ, що відносяться до інструментальної сфери науки та наукової діяльності, їх осмислення та функціювання. М.н. досліджує сукупність пізнавальних засобів, що застосовуються в науці, об'єктивні характеристики та властивості науки і наукової праці, які відіграють істотну роль в отриманні об'єктивно істинних наукових знань, а також нагромаджені емпіричні уявлення про них. На цій основі М.н. виробляє принципи, норми, правила, які організують і спрямовують пізнавальну діяльність на досягнення нових наукових результатів. Важливо відрізнити М.н. від методологічної свідомості дослідників. Якщо методологічна свідомість являє собою сукупність уявлень вчених про мету, стандарти та критерії науковості, якими вони керуються і які складаються безпосередньо в науковій практиці; якщо вона є системою різного рівня і глибини уявлень про те, що і як роблять чи мають робити вчені, пізнаючи реальний світ, то М.н. являє собою концептуальну обробку методологічної свідомості, засобів та результатів конкретних наук, застосовуючи для цього інструментарій, вироблений філософією, математикою, логікою, психологією, семіотикою тощо. Вона є систематичною концептуальною реконструкцією методологічної свідомості на основі базових принципів, які відбивають наукову практику в її закономірностях і необхідних формах. М.н. вивчає закономірний і оптимальний зв'язок наукового результату і засобів його досягнення, з'ясовує сутність пізнавального інструментарію і межі його продуктивного застосування, ефективність та відповідність задачі, що має бути розв'язана, визначає його порівняльну пізнавальну цінність. Оскільки деякі способи та прийоми отримання нових знань використовуються стихійно, неусвідомлено, а тому неявно, то М.н. не обмежується розглядом лише методологічної свідомості, а піддає методологічному аналізові результативну сферу науки - наукове знання, в якому згасла наукова діяльність і в якому відбиті не тільки об'єкт, а й спосіб його пізнання. Тому сучасна М.н. вивчає широке поле наукового знання, його структуру, організацію, різноманітні моделі, форми систематизації та об'єктивної репрезентації. Методологічні дослідження охоплюють динаміку та розвиток наукового знання, його історичні, логічні та функціональні типи, форми спадкоємності, концептуальні та формальні реконструкції відповідно до критеріїв наукової раціональності, здійснюють аналіз мови науки, аналізують на всіх рівнях понятійний каркас науки та її окремих дисциплін, з'ясовують засади розгортання наукового знання в систему і виробляють загальні принципи його обґрунтування, формулюють стандарти раціональності теоретичних побудов. Особливу цікавість для М.н. становлять наукові теорії, їх виникнення, будова, розвиток, процеси реконструкції та формалізації, відношення до реальності та інших форм знання. Методологічному аналізові піддаються проблеми істинності тверджень теорії та їх раціонального доказу, характеру вихідних положень та правомірності базових абстракцій, прийнятності онтологічних допущень та об'єктивних інтерпретацій тощо. Тут проблеми М.н. тісно переплітаються з проблемами гносеології, філософії науки і логіки науки. На відміну від них, М.н. зосереджує свою увагу на тих аспектах науки і наукового знання, які можуть бути трансформовані в засоби посилення пізнавальних здатностей суб'єкта, піднесення оптимізації та ефективності наукової праці. М.н. має на меті розробити нормативи, схеми та парадигми, скласти приписи та своєрідні рецепти для наукового мислення та дослідження. Тому в прикладному аспекті М.н. є нормативною дисципліною. Тут відбувається зворотний вплив М.н. на методологічну свідомість. Методологічне знання та методологічні конструкції, сформовані М.н., стають тільки тоді працюючими, коли вони включаються в пізнавальний процес через їх засвоєння дослідником і перетворення їх у факти методологічної свідомості. Це є окремий випадок взаємодії теорії і практики С. пектр застосування методологічного знання досить широкий - від створення методик розв'язання окремих дослідницьких задач до розробки крупномасштабних наукових проектів і програм, що визначають стратегію розвитку науки на довгостроковий період. Необхідність у методологічному дослідженні з'являється тоді, коли в науці складається ситуація вибору, для здійснення якого наявний теоретичний та емпіричний матеріал є недостатнім. Тоді виникає потреба звернутися до нагромадженого наукового досвіду і його узагальнень. Сучасна М.н. являє собою достатньо розгалужену систему наукового знання, що містить у собі як філософські, так і спеціальнонаукові аспекти. Виділяють міждисциплінарні методологічні системи, які покликані розробляти загальнонауковий концептуальний і інструментальний апарат для розв'язання споріднених проблем в багатьох природничих та соціогуманітарних науках. У сучасній науці найбільш розвиненими серед них і в свою чергу внутрішньоструктурованими є методологія дедуктивних наук, системно-структурна методологія, методологія обґрунтування, еволюційна методологія, антропна методологія тощо; вони знайшли широке застосування в практиці наукових досліджень. М.н. виділилась в самостійну дисципліну в кінці XIX ст., коли центром методологічного дослідження стала наукова теорія. Вагомий внесок в розвиток М.н. зробили Франк, Рассел, Вайтгед, представники Віденського гуртка, Карнап, Тарський, Гільберт, Брауер, Лакатос, Кун, Фоєрабенд, Поппер та ін. Зараз обґрунтовується думка про необхідність альтернативного підходу в М.н. На відміну від попереднього, стандартного підходу, який розглядає наукове знання переважно у вигляді системи взаємопов'язаних мовних виразів, новий намагається здійснити методологічний аналіз неформальних структур та утворень, що стоять за мовними виразами.П. Йолон -
37 очевидність
ОЧЕВИДНІСТЬ - безпосередня даність істинності деяких видів знань на противагу іншим, істинність яких встановлюється шляхом застосування спеціальних процедур доведення. До них належить знання, що відображає доступні безпосередньому чуттєвому спогляданню предмети чи явища дійсності і приймає вигляд простих фактів, або знання, що закріплює в свідомості багатовіковий досвід людства і набуває значення аксіом, напр., аксіоми геометрії Евкліда, деякі правила логіки. Очевидне істинне знання виступає базовим при встановленні істинності знань вищих рівнів. Історично виділяють чуттєву О., що ґрунтується на свідченнях органів чуттів, і раціональну О., яка базується на здатності розуму узагальнювати людський досвід і постулювати як істинні окремі положення науки різного ступеня абстрактності. Деякі філософські системи надають перевагу то тому, то тому різновиду О., нерідко протиставляючи їх. Так, якщо філософія Декарта надмірно завищує пізнавальну роль раціональної О., то філософія Бекона те саме чинить щодо чуттєвої О. В реальному процесі пізнання чуттєва і раціональна О. доповнюють одна одну, перебуваючи в органічній єдності. Однак і в такому поєднанні роль О. як засобу встановлення істинності знання досить обмежена. Тому в науковому пізнанні при обґрунтуванні істинності положень науки на О. покладаються мало, а застосовують вивірені складні системи доведення.П. Йолон -
38 ПЕРЕДМОВА
див. також _про словник[br]\ \ \ \ \ Український "Філософський енциклопедичний словник" (ФЕС) — це перше видання такого типу, завданням якого є систематичний виклад українською мовою філософських знань на сучасному рівні їх розвитку з позицій, що відбивають радикальні зрушення у сучасному світі та його пізнанні; знайомство українського читача з найважливішими явищами, подіями і періодами історико-філософського процесу, з визначними мислителями минулого і творчістю сучасних філософів. Підготовка ФЕС здійснювалась з урахуванням нагромадженого досвіду видання словникової та освітньої літератури в Україні та за її межами. Важливою передумовою стало видання за останні десять років кваліфікованих підручників та навчальних посібників з багатьох галузей філософських знань та філософії в цілому. Безпосереднім вітчизняним словниковим джерелом слугувало перше (1973) та друге (1986) видання "Філософського словника", підготовленого Головною Редакцією Української Радянської Енциклопедії за науковим редагуванням академіка НАН України В.І. Шинкарука та за участю колективу авторів, значна частина яких є авторами і нинішнього видання.\ \ \ \ \ Пропонований читачеві ФЕС підготовлений на принципово іншій теоретичній і методологічній основі, ніж "Філософський словник". Філософська думка в Україні переживає нині глибокі зрушення, пов'язані зі становленням незалежної національної держави та з відмовою від деструктивних для філософії ідеологічної заангажованості та догматизму. На відміну від попередніх видань в ФЕС трансформована система філософських категорій і понять через вилучення одних і введення потужної множини інших філософських термінів. Це дозволяє усунути звуженість та підпорядкування змістового викладу матеріалу лише одній із багатьох філософських течій; уникнути спрощеності та однобічності підходів і оцінок.\ \ \ \ \ Відбиваючи загальнолюдські цивілізаційні тенденції філософського поступу, ФЕС висвітлює здобутки української філософської культури в річищі світової філософської думки, зокрема європейської. Таке сполучення є органічним, позаяк українська філософська думка розвивалася у тісній взаємодії з європейською, окрім того, воно дозволяє виявити загальнолюдський зміст і національну специфіку в розробці фундаментальних філософських проблем. З огляшду на такий підхід, до ФЕС був уперше в словниковій літературі систематично долучений великий масив української філософської думки, представники якої хоч здебільшого і не були "чистими" професіоналами, проте зробили значний внесок у формування самобутньої української філософської культури. При цьому в ФЕС знайшли висвітлення явища і постаті української філософської думки, які в радянський період тенденційно замовчувалися. Особливістю даного словника є те, що в ньому вміщено короткі біографічні довідки та відомості про філософський доробок наших сучасників, що надає читачеві можливість познайомитися із станом філософської науки в нашій країні, характером проблематики та теоретичним рівнем її дослідження.\ \ \ \ \ Розмаїття, національні та цивілізаційні особливості філософської культури охоплені такою мірою, якою дозволяє обсяг ФЕС, склад авторського колективу, стан її вивчення і висвітлення в науковій літературі, доступність джерельної бази.\ \ \ \ \ Добір прізвищ сучасних українських філософів ґрунтувався на важливості порушених ними філософських проблем та висунутих ідей, реальному внеску в розвиток філософії та освіти в Україні. Зазначені в статтях основні праці, незалежно від національної приналежності постаті та від мови оригіналу, подаються українською мовою з зазначенням у дужках року їх першого видання. У біографічних статтях у ряді випадків відсутні окремі дані, що стосуються життя і діяльності мислителя. Це пояснюється тим, що в процесі роботи над статтею не вдалося віднайти потрібної інформації.\ \ \ \ \ ФЕС не дотримується жорсткої нормативності в поданні змісту філософських термінів, в трактуванні філософських вчень, напрямів, течій; не претендує на однозначні оцінки інтелектуальних здобутків видатних постатей історико-філософського процесу. В багатьох статтях ФЕС поряд із загальноприйнятим, усталеним тлумаченням дається авторське бачення або розуміння філософського терміна, вчення, події тощо, чим реалізується принцип плюралізму мислення. Тому між окремими статтями можливі розбіжності, наявність альтернативних чи суперечливих думок. Такі статті подаються як авторські з відповідними підписами. Статті усталеного змісту, статті про персонали та деякі інші подаються без підписів, хоч зроблено винятки для окремих статей про історичні постаті, діяльність яких оцінюється далеко неоднозначно. В кінці ФЕС подається повний склад авторів.\ \ \ \ \ Упорядкування статтей проведено за алфавітом. У ФЕС певною мірою впроваджена система взаємних посилань, що дозволяє поглибити розуміння того чи іншого філософського терміна за рахунок споріднених статей. В кожній конкретній статті термін, на який робиться посилання, виділяється курсивом. Терміни, що передаються двома (або більше) словами, вписуються в алфавітний контекст таким чином, щоб на першому місці стояло основне, логічно навантажене слово і утворювало зі спорідненими термінами єдиний тематично-смисловий блок. Наприклад, терміни теорія пізнання, концепції раціональності, соціальні відносини подаються відповідно як " пізнання теорія", "раціональності концепції", "відносини соціальні".\ \ \ \ \ У підготовці ФЕС був задіяний великий авторський колектив, основу якого склали науковці Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України. Були залучені провідні науковці з інших академічних установ та викладачі вищих навчальних закладів Києва та країни, знані фахівці із Польщі і Франції.\ \ \ \ \ ФЕС не орієнтується на якусь одну специфічну категорію читачів. "Філософський енциклопедичний словник" адресується науковцям та аспірантам, викладачам та студентам вищих навчальних закладів, учителям та учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв та гімназій, широкому колу української інтелігенції, що прагнуть познайомитися з вітчизняною та зарубіжною філософією і її творцями, основними філософськими поняттями і вченнями, традиціями та новаціями, розмірковує над хвилюючими проблемами сьогодення. Пропонований словник - дзеркало нашого часу, перехідного періоду в становленні української філософії.\ \ \ \ \ Довідковий матеріал для висвітлення персоналій та окремих термінів світової філософської думки уточнювався за: The Encyclopedia of Philosophy. - Editor in Chief Paul Edwards. - Macmillan Publishing Co. - N.Y.; London. - Vol. 1 - 8. - 1972; The Encyclopedia of Philosophy. - Supplement. - Editor in Chief Donald M. Borchert. Macmillan Reference USA. - Simon & Schuster Macmillan. — N.Y., 1996; Dictionary of Philosophy and Religion: Eastern and Western Thought. By W.L.Reese. - New Jersey: Humanities Press Inc. 1980; Современная западная философия/Словарь. - Москва, 1998; Новая философская анциклопедия. В 4 т. - Москва: " Ммсль". 2000.\ \ \ \ \ Наукові редактори, Редколегія та Видавництво усвідомлюють, що така перша проба опрацювання українського енциклопедичного словника неминуче пов'язана з певними упущеннями та недоліками. Тому вони будуть вдячні всім читачам за критичні зауваження, поради та пропозиції, які будуть враховані в подальшій роботі. Листи просимо надсилати на адресу: 01001, Київ, вул. Трьохсвятительська, 4, Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України або Видавництва гуманітарної літератури "Абрис".П.Ф. ЙолонН.П. ПоліщукЛ.В. Озадовська -
39 просвітництво
ПРОСВІТНИЦТВО - а) хронологічний період кін. XVII - XVIII ст., який позначається поняттям "доба П."; б) філософська та ідейна течія, поширена в Зх Є. вропі у XVII - XVIII ст., що охопила фактично всі сфери культури. Отже, П. - це загальнокультурне явище процесу історичного розвитку Європи. Термін "П." зустрічається у працях Вольтера, Гердера, але остаточно входить у вжиток після опублікування праці Канта "Відповідь на запитання: що таке Просвітництво?" (1784). Історичним ґрунтом становлення просвітницької ідеології став інтенсивний розвиток наукових знань у XVII ст І. деал наукового знання, що невіддільний від раціональності та оптимізму, сприяв реалізації можливостей пізнання. Важливою складовою просвітницької ідеології стала розробка суспільно-політичних теорій, зорієнтованих на розбудову раціонально організованого суспільства В. основу просвітницьких суспільно-політичних теорій було покладено поняття незмінної людської природи, зміст якого включав ідею про рівність людей від природи, а також про існування низки невідчужуваних прав і свобод людини й громадянина. Одним із засобів утвердження ідеалів П. їхні прихильники вважали розвиток історичної науки ("школи моралі й політики"). При цьому просвітницький погляд на історію характеризувався наступними властивостями: відмова від теологічного способу пояснення історичного процесу, різко негативне ставлення до Середньовіччя, ідеалізація Античності, історичний оптимізм та віра в прогрес, визнання існування єдиних історичних закономірностей розвитку всього суспільства. В органічному зв'язку зі всією системою знань мислителів П. були проблеми виховання. Значний внесок у розвиток педагогічної науки внесли Локк.Дидро, Гельвецій, Руссо. Розвиток П. мав і свою незаперечну національну специфіку, в контексті чого, як правило, виділяють англ., франц., нім., італ. П. тощо. Серед основних течій англ. П. вирізняють: а) ідеалістичну: Шефтсбері, Берклі, Г'юм, шотланд. школу здорового глузду (Рід, Бетті, Оствальд); б) матеріалістичну: Коллінз, Гартлі, Пристлі, Толанд, Ньютон. Розвиток франц. П. охоплює ранній етап (XVII ст. - Лабрюєр, Ларошфуко, Декарт, Гассенді) та високе П. (XVIII ст. - Монтеск'є, Маблі, Вольтер, Кондильяк, Руссо, Ламетрі, Дидро, Гельвецій, Гольбах, Марешаль, Мельє та ін.) О. днією з центральних подій розвитку франц. П. стало йидання "Енциклопедії" (1751 - 1780), асоціально-політичним завершенням - події Французької революції 1789 р. П. у Німеччині розпочалося доволі пізно - у XVIII ст., що було зумовлено економічною відсталістю та відсутністю національної єдності; соціально-політичні та філософські пошуки цієї єдності стали однією з найпотужніших сполук нім. П. До чільних представників нім. П. належать Крузій, Чирнгауз, Томазій, Баумгартен, Гаман, Якобі, Гердер, Гете, Лессинг. П. в Італії було щільно поєднано з боротьбою за національне об'єднання. Важливе місце у працях італ. просвітників займало питання про єдину літературну італ. мову. Ідеї італ. П. рельєфно відбились у працях Чезаротті, Веррі, Беккаріа, Філанджері, драматургії Гольдоні.В. Горський -
40 сумнів
СУМНІВ - особливий стан свідомості і самосвідомості, коли суб'єкт відчуває або виявляє недовіру до певного твердження, вагаючись щодо прийняття (визнання) його, оскільки оцінює це твердження як недостатньо обґрунтоване, правомірне, виправдане, необхідне, переконливе. С. - вияв, продукт діяльності ціннісної свідомості. Твердження, що стають предметом С., можуть стосуватися будь-яких феноменів (аспектів) буття (реалій природного і соціального світу, вчинків, поведінки, діяльності людини, знань, норм, традицій, переконань тощо). С. органічно пов'язаний з усіма вимірами людського життя, є важливим феноменом людської екзистенції. В історії філософії С. як особлива форма теоретичної свідомості вперше набуває концептуального виразу в філософському скепсисі і скептицизмі. В Новий час у Декарта С. перетворюється в категорію, що фіксує особливий стан мислення, критичну рефлексію стосовно всіх знань і уявлень. Абсолютна достовірність феномена С. стає для Декарта підставою для його відомої тези "Cogito ergo sum". С. як імператив теоретичного мислення сприймали і проголошували Г'юм, Маркс, Фройд, Фромм та ін. мислителі С. тан С. є необхідним моментом розвитку теоретичного, наукового мислення, який дає можливість подолати синдром "загальновизнаності", здійснити критичний аналіз стосовно ідей, що вважались неспростовними. В філософії науки Поппера С. набуває статусу фундаментального принципу наукової методології.В. Свириденко
См. также в других словарях:
Истер, Александр Семенович — Александр Семёнович Истер Портрет Род деятельности: Математик, автор учебников и учебно методической литературы Дата рождения: 29 сентября 1969(1969 09 29) (42 года) … Википедия
Истер, Александр Семёнович — Александр Семёнович Истер Род деятельности: математик … Википедия
освіта — и, ж. 1) Сукупність знань, здобутих у процесі навчання. || Рівень, ступінь знань, здобутих у процесі навчання; освіченість. 2) Піднесення рівня знань; навчання. || Процес засвоєння знань. 3) Загальний рівень знань (у суспільстві, державі і т.… … Український тлумачний словник
експертиза — и, ж. Розгляд, дослідження якої небудь справи, якогось питання з метою зробити правильний висновок, дати правильну оцінку відповідному явищу. || Дослідження, розгляд експертом якихось справ, питань, що потребують спеціальних знань. •• Експерти/за … Український тлумачний словник
наука — и, ж. 1) тільки одн. Одна з форм суспільної свідомості, що дає об єктивне відображення світу; система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ. 2) Окрема галузь цих знань. || тільки одн. Напрям … Український тлумачний словник
практика — и, ж. 1) У філософії – вся діяльність людей, спрямована на перетворення матеріального світу (на створення матеріальних і духовних цінностей, необхідних умов існування суспільства, втілення в життя ідей, планів, намірів). 2) Життя, дійсність як… … Український тлумачний словник
освіта — 1 іменник жіночого роду сукупність знань; навчання; рівень знань освіта 2 іменник жіночого роду рівень знань; множина тільки в контексті: дві, три вищі освіти … Орфографічний словник української мови
Познань — (Poznań), город в западной части Польши, на р. Варта, административный центр Познанского воеводства. 582 тыс. жителей (1995). Международный аэропорт. Машиностроение, пищевая, резиновая, парфюмерная, стекольная, лёгкая, полиграфическая… … Энциклопедический словарь
багаж — у/, ч. 1) Речі пасажирів, спаковані для перевезення різними видами транспорту. 2) перен. Запас відомостей з певної галузі знань, що їх має хто небудь. Багаж знань … Український тлумачний словник
безграмотний — а, е. 1) Який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний. || Який погано знає грамоту, припускається багатьох помилок у письмовому викладі думки; малограмотний, малописьменний. || Який має багато граматичних і стилістичних помилок. 2) … Український тлумачний словник
досвід — у, ч. 1) Сукупність знань, уміння, які здобуваються в житті, на практиці. || Те, що вже було в житті, з чим доводилося зустрічатися. 2) філос. Уся сукупність чуттєвих сприйнять, що набувається в процесі взаємодії людини з зовнішньою природою і… … Український тлумачний словник