(знаки)

- marks of suspicion

(™; T.M.; tm)

марк., юр. товарний знак; торговий знак; торгова марка; фірмовий знак; фабрична марка; виробничий знак

специфічний знак у формі символу, графічного позначення фірми (logo), назви, букв, ескіза, заклику (slogan) і т. ін., що ототожнює його з певним продуктом (product), послугою (service¹) або організацією і тим відокремлює від продуктів конкурентів; ♦ торговий знак забезпечений правовим захистом, що дає власникові виключне право ним користуватись, а також є видом інтелектуальної власності (intellectualproperty) та належить до категорії нематеріальних активів (intangible assets); серед найбільш популярних торгових знаків: графічний знак Олімпіади, букви BMW — відома марка авто; назва Microsoft — специфічні комп'ютерні програмні засоби

═════════■═════════

abstract trademark абстрактний товарний знак; active trademark чинний товарний знак • використовуваний товарний знак; altered trademark змінений товарний знак • товарний знак із змінами; amended trademark змінений товарний знак • товарний знак із змінами; arbitrary trademark умовний товарний знак; associated trademarks об'єднані товарні знаки; circle trademark товарний знак у вигляді кола; collective trademark колективний товарний знак; combined trademark об'єднаний товарний знак; computerized trademark товарний знак покоління комп'ютерів; corporate trademark фірмовий товарний знак; descriptive trademark описовий товарний знак; distinctive trademark розпізнавальний товарний знак; famous trademark загальновідомий товарний знак; federally-registered trademark федеральний товарний знак; figurative trademark зображальний товарний знак; figure trademark цифровий товарний знак • зображальний товарний знак; forged trademark підроблений торговий знак • контрафактний товарний знак; imitated trademark імітоварний товарний знак; infringed trademark товарний знак, права якого порушені; international trademark міжнародний товарний знак; jointly owned trademark товарний знак спільного володіння; legitimate trademark товарний знак, що охороняється законом; letter trademark товарний знак у вигляді літер; monogram trademark товарний знак у вигляді монограми • знак-монограма; native trademark місцевий товарний знак; obsolete trademark застарілий товарний знак; official trademark офіційний товарний знак; old-fashioned trademark старомодний товарний знак; persuasive trademark переконливий товарний знак; pharmaceutical trademark товарний знак фармацевтичного виробу; pictorial trademark товарний знак у вигляді зображення; printed trademark друкований товарний знак; prospective trademark потенційний товарний знак; recognized trademark визнаний товарний знак; registered trademark зареєстрований товарний знак; service trademark товарний знак послуги; signature trademark товарний знак у вигляді підпису; similar trademarks подібні товарні знаки; sketchy trademark контурний товарний знак; sophisticated trademark ускладнений товарний знак; sound trademark звуковий товарний знак; strong trademark ефективний товарний знак; stylized trademark стилізований товарний знак; symbolic trademark товарний знак із використанням символу; technical trademark технічний товарний знак; three-dimentional trademark об'ємний товарний знак; two-dimensional trademark двовимірний товарний знак; uniform trademarks однакові товарні знаки; unregistered trademark незареєстрований торговий знак; visual trademark візуальний товарний знак; weak trademark неефективний товарний знак; well-known trademark загальновідомий товарний знак; world-renowned trademark визнаний у світі товарний знак; word trademark словесний товарний знак

═════════□═════════

an infringement upon a trademark порушення права товарного знака; registration of a trademark реєстрація товарного знака; trademarks act закон про товарні знаки • акт про товарні знаки; trademark agreement угода про товарні знаки; trademark application заява на реєстрацію товарного знака; trademark certificate свідоцтво на товарний знак; trademark design ескіз товарного знака • зразок товарного знака • проект товарного знака; trademark law закон про товарний знак; trademark protection захист товарного знака; trademark registration реєстрація товарного знака; to hold a trademark бути власником товарного знака; to identify by trademark встановлювати/встановити за товарним знаком; to own a trademark бути власником товарного знака

trademark ‡ A. assets¹ (383)

пор. copyright

пор. patent

пор. brand

* * *

1) (жест) знак (-ку). [І він знаками показував їм і остававсь німий (Єв.)]. Мимический знак - мімічний знак; миг[ґ] (-гу), кив (-ву). -ками (мимикой) - на миг(ґ)ах. [Німі розмовляють на миґах]. Сделать, подать, дать знак головою, глазами, рукою - подати, дати знак или показати головою, очима, рукою;

2) (признак) знак, ознака, ознак, признака, познака; см. Признак. [Ті ридання (дзвонів) металеві - знак, що хтось розстався з світом (Франко). Смерть виразно поклала свою страшну ознаку на змученому обличчі (Грінч.)];

3) (примета) знак, признака, прикмета; см. Примета. [І дуб посадили на прикмету проїжджачим (Шевч.)];

4) (пометка) знак, зазначка, познака, відзнака; см. Пометка. Делать на ч.-л. -ки (метить) - значити що. Имеющий знак (намеченный) - значний, значкий, значений. [Значні гроші. Значний віл (Н.-Вол. п.)]; 5 (письменный) знак, значок (- чка). [Почали тими чи иншими значками записувати свої думки (Єфр.)]. Знак переноса - розділка, рисочка. -ки препинания - розділові знаки. Знак вопросительный, восклицательный - знак питання (запитання), знак оклику. Знак действия, корня, мат. - знак дії, знак кореня;

6) (след от ч.-л.) знак, значка, познака, слід, прислідок (-дку), (от удара кнутом и т. п.) смуга, пасмуга, басаман; см. След. [Це все поклало свій знак на ніжно-задуману музу (Ніков.)]. -ки насилия - знаки, познаки насильства, ґвалту;

7) (свидетельство, знамение) знак, ознака, ознак, знамено, свідоцтво. [Мій меч? Це знамено святої правди (Куліш)]. В знак согласия, благодарности, уважения - на знак згоди, вдячности, пошани. [Товариші мовчки хитнули головою на знак згоди (Крим.)]. Молчание знак согласия - хто мовчить, той не перечить;

8) (символ) знак, ознака, знамено [Для мене хрест - знак віри (Куліш)];

9) (сигнал) гасло, знак. Дать подать знак к восстанию, к сражению - дати, подати гасло до повстання, до бою. По данному -ку - за даним гаслом, знаком;

10) (отличительный, оффициальный) знак, відзнака, ознака. Гербовый, денежный знак - гербовий, грошовий знак. [Скасування грошових знаків (Н. Гром.)]. Знак отличия - відзнака. -ки достоинства - ознаки гідности, (у козаков) клейноди (знаки власти). Орденские -ки - кавалерія, орденські відзнаки. Межевой знак - межовий знак; копець (р. копця), кляк. Предостерегательные -ки - перестережні, застережні знаки. Морские -ки - морські знаки. Береговые -ки - берегові знаки. Условный знак - умовний знак. Каторжный знак - каторжанське тавро.

* * *

1) знак, -а; ( метка) позна́ка

2) (отпечаток, примета) знак, -у и -у

показать

1) показувати, показати, указувати, указати; (проявлять) виказувати, виказати, являти, явити, появляти, появити, виявляти, виявити, знак подавати, (о мн.) повиказувати, повиявляти и т. д. кого, що, на кого, на що. [Покажи палець, а він і руку просить. Появив себе нездатним до роботи. Подає жінці знак, що сердиться на неї]. -вать дорогу - показувати дорогу. -зать рукою (глазами) на что - показати (скинути) рукою (очима) на що. -зать пример - призвід показати (дати). [Сусідчин хлопець показав мені призвід красти]. -зать хороший пример - подати добрий приклад; показати добру дорогу. -вать вид - удавати, удати, в знаки давати, ознаку давати, дати. [Удав, ніби не розібрав. Удав, що заснув. Дівчата сходяться у гурт, дають ознаку, буцім кого переховують (Мирн.)]. А он и виду не -вает - а він і в знаки (і знаку) не дасть. -вать себя чем, каким - являти, явити себе чим, яким; (притворно) удавати, удати з себе що. [Він явив себе надзвичайно вражливим. Він удавав з себе знавця]. Не -вай людям слёз - не показуй людям сльози (Шевч.). Не -вай другим своих мыслей - не виявляй иншим своїх думок. -зать себя кому - показати себе; датися в знаки. [Я ще тобі себе покажу, знатимеш! Далися тобі в знаки]. -вать кого в наилучшем свете - виявляти, виявити кого в найкращому світлі. Ваши глаза -ют ваши чувства - ваші очі виявляють ваші почуття. Речь твоя -ет воспитанность - річ твоя являє виховання (Куліш). -зать выражением лица - виявити виразом обличчя; ознаймити лицем. -зывать кукиш - дулю давати (показувати, тикати, сукати), дати. -зывать язык - язика солопити. -зывать голое тело сквозь прорехи - тілом світити. Он к нам и носа (глаз) не -ет - він до нас і носа (очей) не появляє (являє), носа не потикає. И глаз не -вай - і очей (очу) не являй. Хоть бы глаза когда -зал - хоч-би очі коли появив. Ей его и не -вай - їй його ні на очі. И носа из избы не -вает - і носа з хати не витикає (не виткне). И носа к ним -зать нельзя - і носа до їх поткнути не можна. -вать пальцем на кого - пальцем витикати кого [Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають]. -вать на кого рукою - скидати на кого рукою. -зать чудо всему свету - явити чудо всьому світові. -зать свою силу - явити свою силу. -зать свои намерения - виявити свої заміри. -зывать печаль - виявляти (появляти) сум, журбу. -зать воочию - дати на явку, поставити в очу, показати в світ ока. [Покажемо в світ ока доблесть нашого люду (Куліш)]. -зать кому что (научить кого чему) - показати кому що; дати науку кому чим. [Покажіть мені раз, як робити, а вдруге я й сам зумію. Пани своїми усобицями давали науку, як своєї правди доказати (Куліш)];

2) (свидетельствовать) свідкувати, свідчити, посвідчати, посвідчити, виявляти, виявити на кого, доказувати, доказати, виказувати, виказати, доводити, довести на (проти) кого. [Свідки посвідчили, як була справа, мене й пущено на волю. Ніхто не виявив на його. Як-же мені доводити батькові проти дітей (Мирн.)]. Показываемый - показуваний, виказуваний, появляний, виявляний. Показанный - показаний; указаний; виказаний.

* * *

несов.; сов. - показ`ать

1) пока́зувати, показа́ти; ( являть) явля́ти, яви́ти; (проявлять, обнаруживать) виявля́ти, ви́явити, появля́ти, появи́ти

2) юр. пока́зувати, показа́ти; ( о свидетеле) сві́дчити, посві́дчити

ЛОГІКА ВИСЛОВЛЮВАНЬ (пропозиційна логіка) - розділ сучасної логіки. Л.в. є основою сучасної логіки, де досліджуються міркування із складних речень, відволікаючись від структури простих речень (принцип двозначності) В. пропозиційній логіці повністю абстрагуються від смислового значення висловлювання, до уваги береться лише його предметне значення. Предметним значенням висловлювання, або його денотатом, виступають два абстрактних об'єкти: "істина" та "хиба", тобто його логічні значення. Так, напр., висловлювання "2x2=4, або логіка - наука", "Якщо Київ розташований на Дніпрі, тоді сніг білий" можуть стати предметом дослідження в Л.в. Л.в. цікавить лише те, як з простих висловлювань утворюються складні та як залежить значення істинності складного висловлювання від значень істинності простих висловлювань, які його утворюють. Щоб задати мову Л.в., необхідно з'ясувати її алфавіт, тобто задати список знакових засобів і визначити формулу. Список знакових засобів мови Л.в. включає такі знаки: знаки змінних - р, q, г, р, q г...; знаки логічних сполучників (заперечення), (кон'юнкція), (диз'юнкція), (імплікація), (еквіваленція), технічні знаки (,). Л.в. як логічна теорія може бути визначена синтаксично (аксіоматично), семантично (таблиці істинності для зв'язок).

1. n

1) крапка; знак

2) мат. точка

3) фіз. стадія, критична точка

4) позначка, поділка (шкали)

5) мор. румб

6) місце, пункт

7) межа тарифної дільниці

8) момент (часу)

9) спорт. очко

10) одиниця виміру

11) місце гравця (крикет)

12) пункт, питання, справа

13) головне, суть, смисл

14) мета, намір

15) характерна (відмітна) риса

16) стать

17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник

18) амер. перо (металеве)

19) спорт. укол

20) мис, коса, стрілка; вершина (гори)

21) гравіювальна голка; різець

22) відросток рога оленя

23) мереживо

24) військ. головний дозор

25) мисл. стійка (собаки)

26) pl амер., розм. знаки розрізнення

2. v

1) указувати, показувати (at, to)

2) наводити, прицілюватися, цілитися

3) бути спрямованим; дивитися

4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)

5) мати за мету, прагнути

6) загострити

7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти

8) мед. дозрівати (про нарив)

9) мисл. робити стійку (про собаку)

10) ставити розділові знаки; робити паузи

11) відокремлювати десятковий дріб крапкою

* * *

1) крапка

2) місце, пункт, точка

3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)

4) момент ( часу)

5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак

6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)

7) рівень, стандарт; ступінь, степінь

8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка

9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)

10) кінець; висновок

11) пункт; момент

12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору

13) мета, намір

14) характерна риса

15) сила, міць; колючість, уїдливість

16) указування; натяк; порада, пропозиція

17) icт. сигнал

18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)

19) cл. ( металеве) перо

20) мop. редька ( на кінці троса)

21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)

22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом

23) мис, виступаюча морська коса; стрілка

24) вершина ( гори)

25) гравірувальна голка, різець ( гравера)

26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід

27) відросток оленячого рога

28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)

29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)

30) вiйcьк. головний або тильний дозор

31) положення ( пастуха) попереду череди

32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)

33) cпopт. крос

34) положення на пуантах ( балет)

35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)

36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)

1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)

2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися

3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися

4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)

5) мати на меті, прагнути

6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"

7) мeд. дозрівати ( про нарив)

8) миcл. робити стойку ( про собаку)

9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки

10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)

11) відокремлювати десятковий дріб крапкою ( point off)

12) мop. іти крутий бейдевінд

13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах

14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)

15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)

16) раціонувати, видавати що-небудь по картках

17) c-г. закопувати ( гній) у землю ( point in)

18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)

19) вставляти білі волоски ( у хутро)

1. n

1) зупинка, затримка

2) припинення, кінець

3) пауза, перерва

4) зупинка (трамвая тощо)

5) коротке перебування (десь)

6) перешкода

7) пробка, затичка

8) пробка, затор (у русі транспорту)

9) тех. обмежник, зупинник, стопор, упор

10) заборона; вето; ембарго

11) розділовий знак

12) затикання, закривання

13) тех. кнопка «стоп»

14) муз. клапан (духового інструмента); лад (струнного інструмента)

15) регістр (органа)

16) тон, манера говорити

17) фон. проривний приголосний звук (тж stop consonant)

18) блокування (бокс)

19) відбиття атаки (боротьба)

20) гірн. очисна робота

21) фот. діафрагма

2. v

1) зупиняти, затримувати

2) зупинятися, стояти (на місці)

3) припиняти, закінчувати

4) припинятися, закінчуватися

5) розм. зупинятися (десь) на нетривалий час; залишатися ненадовго; гостювати

6) перервати, примусити замовкнути, зупинити

7) зупинятися, замовкати; робити паузу (перерву)

8) стримувати, утримувати

9) утримуватися (від чогось), зупинятися (перед чимсь)

10) призупиняти, затримувати

11) блокувати, перегороджувати, перекривати

12) перехоплювати (листи тощо)

13) гальмувати, затримувати

14) урізувати (платежі); відраховувати (із заробітної плати)

15) затикати; замазувати, шпаклювати, заповнювати

16) ставити розділові знаки

17) блокувати, відбивати удар (бокс)

18) відбивати м'ячі, відбиватися (крикет)

19) муз. притискати струну (скрипки тощо); натискати вентиль (клапан) (духового інструмента)

20) мор. стопорити, закріпляти

21) застрелити (птаха)

* * *

1) зупинка, затримка

2) пауза, перерва

3) припинення, кінець

4) зупинка, місце зупинки ( автобуса); зупинка ( автобуса)

5) коротке перебування, зупинка ( де-небудь)

6) перешкода; = stopper I 2; затор, пробка ( у русі транспорту); тex. зупинник; обмежник; стопор, упор

7) заборона, вето; ембарго; = stop payment

8) розділовий знак

9) затикання, закривання

10) тex. команда зупинника; кнопка "стоп"

11) регістр ( органа); клапан ( духового інструмента); тон, манера говорити

12) притискання пальця до струни ( скрипки)

13) фон. вибуховий приголосний звук ( stop consonant)

14) блокування ( бокс); відбиття атаки ( боротьба)

15) фoтo діафрагма

1) зупиняти, затримувати; зупинятися; ( з інфінітивом) зупинитися, щоб...

2) зупинити, перервати, змусити замовкнути; зупинятися, замовкати; робити паузу, перерву

3) ( часто from) утримувати, зупиняти, заважати, не давати; утримуватися ( від чого-небудь); зупинятися ( перед чим-небудь)

4) припиняти, кінчати; припинятися, кінчатися

5) зупинятися ( на нетривалий час), гостювати (stop off, stop over); залишатися ( stop behind)

6) припиняти, призупиняти

7) зупиняти, блокувати, перепиняти; перехоплювати ( лист)

8) гальмувати, затримувати, зупиняти

9) утримувати, віднімати; урізувати

10) затикати; зашпаровувати, замазувати, шпаклювати ( stop up)

11) ставити розділові знаки

12) блокувати, відбивати удар ( бокс); відбивати м'ячі, відбиватися ( крикет)

13) мyз. притискати струну ( скрипки); натискати вентиль, клапан ( духового інструмента)

14) мop. стопорити, закріплювати

15) миcл. застрелити ( птаха)

16) фoтo діафрагмувати

1. n

1) людина, не схожа на іншу

2) предмет, не схожий на інший

2. adj

1) несхожий

2) не такий, як; неоднаковий

3. adv

навряд чи

4. prep

1) на відміну від

2) не схожий, не властивий

* * *

I. сущ.

1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);

2) (знатность) значність, вельможність (-ности).

II. гл.

1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];

2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.

III. нрч.

1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];

2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.

* * *

1) наголос

2) вимова, акцент

3) характерна риса (ознака)

4) pl оздоблення

5) поет. слово; pl мова

6) муз. акцент

7) мат. індекс

1) робити наголос

2) ставити знаки наголосу

3) підкреслювати, акцентувати, виділяти

4) виразно вимовляти

* * *

1) наголос; знак наголосу ( accent mark)

2) вимова; акцент

3) pl; пoeт. слова; мова

4) розм. наголос; увага або інтерес ( до чого-небудь)

5) головна ознака, відмінна риса

6) pl оздоба, оздоблення

7) мyз. акцент

8) вірш. ритмічний наголос

9) cпeц. штрих

1) наголошувати; вимовляти з наголосом

2) ставити знаки наголосу

3) виразно вимовляти

4) мyз. акцентувати, виділяти

1) робити наголос

2) ставити знаки наголосу

3) підкреслювати, виділяти, акцентувати

* * *

1) наголошувати

2) ставити знаки наголосу

3) підкреслювати, виділяти

4) збільшувати, загострювати

5) пoлiгp. виділяти в тексті (слова, фрази) іншим шрифтом

1. n

1) виклик (на змагання, дуель тощо)

2) сумнів

3) юр. відвід, відхилення (присяжних)

4) юр. заперечення (проти чогось) у ході судового процесу

5) амер. недопущення виборця до голосування

6) амер. вимога анулювати результати виборів

7) претензія

8) мор. розпізнавальні сигнали (знаки)

9) оклик (вартового)

10) мисл. гавкання собак (що натрапили на слід)

2. v

1) кидати виклик, викликати (на щось — to)

2) спорт. викликати на змагання

3) окликати (про вартового); вимагати перепустку (пароль)

4) заперечувати, оспорювати, піддавати сумніву

5) вимагати (уваги, поваги тощо); претендувати (на щось)

6) юр. відхиляти; давати відвід присяжним

7) амер. вимагати визнання недійсними виборчих бюлетенів (результатів голосування)

8) мор. показувати розпізнавальні знаки

* * *

1) виклик ( на реванш); виклик на дуель; картель

2) сумнів

3) випробування, проба ( своїх) сил; напруження сил; щось, що потребує мужності, зусиль

4) складне завдання; проблема

5) юp. відвід присяжного засідателя; заперечення у ході процесу

6) aмep. недопущення виборця до голосування

7) претензія, домагання

8) мop. розпізнавальні ( сигнали)

9) оклик ( вартового)

10) вeт. контрольне, перевірочне зараження вакцинованих тварин

11) миcл. гавкіт собак, які знайшли слід

1) (to) викликати ( на дуель); кидати виклик; cпopт. викликати на змагання

2) сумніватися; заперечувати; брати під сумнів; заперечувати

3) вимагати ( зусиль)

4) відводити, давати відвід; юp. відводити присяжного засідателя; юp. заперечувати ( проти чого-небудь у процесі)

5) aмep. давати відвід виборцеві

6) вiйcьк. окликати ( про вартового); запитувати пропуск, пароль

7) мop. показувати розпізнавальні сигнали

1) уставляти; урізувати; вправляти; умазувати; умуровувати; затуляти; закладати

2) укопувати, закопувати; закріпляти (у ґрунті)

3) закарбовуватися; запам'ятовуватися

4) укладати (шпали тощо)

5) топ. ставити межові знаки (віхи)

6) впроваджувати

* * *

1) вставляти, врізати, вмазувати, вправляти; зашпаровувати ( у що-небудь); вкрапляти; укопувати, закопувати, укріплювати ( у ґрунті); урізуватися (в пам'ять) запам'ятатися

2) укладати ( шпали)

3) тoп. ставити межові знаки, віхи

4) впроваджувати

1. n

1) прапор, знамено, стяг

2) прапорець

3) мор. флагман, флагманський корабель

4) розм. фартух

5) друк. коректорський знак пропуску

6) спорт. ворота у слаломі

7) кін., телеб. екран для регулювання освітлення

8) бот. ірис, півники

9) махове перо (у пташиному крилі)

10) плитняк; кам'яна плита

11) pl вимощений плитняком тротуар

12) геол. тонкий шар породи

13) розм. дерен

2. v

1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори

2) сигналізувати прапорами (прапорцями)

3) робити знаки, сигналізувати

4) спорт. позначати прапорцями (трасу тощо)

5) заманювати (дичину), розмахуючи прапорцем; б) мостити (вистилати) плитняком

7) повиснути, поникнути

8) слабшати, зменшуватися

9) ослабляти, розслабляти

* * *

1) прапор; прапорець ( у таксі)

2) мop. флагман, флагманський корабель

3) cл. фартух

4) пoлiгp. коректорський знак пропуску; ознака, прапор; роздільник кадрів, обмежувач кадру

5) миcл. хвіст (сетера, нью-фаунленда)

6) cпopт. ворота в слаломі

7) кiнo, тб. "прапор", екран або затінювач для регулювання освітлення

1) прикрашати прапорами; вивішувати прапори

2) сигналізувати прапорами або прапорцями; мop. передавати прапорцями сигнали; робити знаки, сигналізувати; cпopт. позначати, відмічати прапорцями ( трасу); розмічати, позначати, мітити

3) заманити ( дичину), розмахуючи прапорцем

1) ірис, півники

2) подовжений лист

1) кам'яна плита; плитняк

2) pl вимощений плитняком тротуар

3) гeoл. тонкий шар породи

1) повиснути, обвиснути, поникнути; похилитися

2) слабшати, зменшуватися (про інтерес, ентузіазм)

3) ослабляти, розслаблювати

1) pl пір'я ( на крилі птаха)

2) пір'я на лапах (сови, яструба)