-
1 зло
зло Iсущ. 1. malbono;mizero, malfeliĉo (беда, несчастье);malico (коварство);2. (гнев) разг. kolero;co зла kolere.--------зло IIнареч. malbone, malice, kolere;\зло подшути́ть над ке́м-л. malice ŝerci pri iu.* * *I с. (мн. тк. род.: зол)mal mборо́ться со злом — luchar contra el mal
плати́ть злом за добро́ — pagar el bien con el mal
жела́ть зла ( кому-либо) — desear un mal (a)
причини́ть зло — hacer daño (mal)
пресе́чь зло в ко́рне — extirpar el mal de raíz
сорва́ть зло (на + предл. п.) — descargar la rabia (sobre)
употребля́ть во зло ( что-либо) — abusar (de)
из двух зол выбира́ть ме́ньшее — del mal, el menor
меня́ зло берёт разг. — me da rabia
II нареч.со зла́ — de cólera, de rabia
con rabia, con enfado, con maliciaзло посмотре́ть на кого́-либо — mirar a alguien con rabia
зло подшути́ть над кем-либо — jugar una mala pasada a alguien
* * *I с. (мн. тк. род.: зол)mal mборо́ться со злом — luchar contra el mal
плати́ть злом за добро́ — pagar el bien con el mal
жела́ть зла ( кому-либо) — desear un mal (a)
причини́ть зло — hacer daño (mal)
пресе́чь зло в ко́рне — extirpar el mal de raíz
сорва́ть зло (на + предл. п.) — descargar la rabia (sobre)
употребля́ть во зло ( что-либо) — abusar (de)
из двух зол выбира́ть ме́ньшее — del mal, el menor
меня́ зло берёт разг. — me da rabia
II нареч.со зла́ — de cólera, de rabia
con rabia, con enfado, con maliciaзло посмотре́ть на кого́-либо — mirar a alguien con rabia
зло подшути́ть над кем-либо — jugar una mala pasada a alguien
* * *ngener. con enfado, con malicia, con rabia, mal engendro, mal, malignidad -
2 ЗЛО
-
3 зло
зло Iс τό κακό:причинять \зло кому-л. κάνω κακό σέ κάποιον употреблять что-либо во \зло καταχρώμαι, χρησιμοποιώ για τό κακό· ◊ корень зла ἡ ρίζα τοῦ κακοῦ· из двух зол выбирают меньшее δύο κακών προκειμένων τό μή χείρον βέλτισ-τον.зло IIнареч κακόβουλα, κακοβούλως, μοχθηρά, μέ κακία[ν]:\зло отвечать кому́-либо ἀπαντῶ σέ κάποιον μέ κακία. -
4 зло
зло ср., само ед. 1. Übel n o.Pl., Böse n o.Pl.; 2. (злина, беда) Unheil n o.Pl.; гледам на нещо като на необходимо зло etw. als notwendiges Übel betrachten; Причинявам някому зло jmdm. Unheil stiften, jmdm. ein Übel zufügen; посл. едно зло никога не идва само ein Übel kommt selten allein. -
5 зло
-
6 зло
-
7 зло
злоרוֹעַ ז'; רֶשַע ז'* * *אווןאי צדק אסון באופן רע חולה חטא מזל ביש מרושע נזק עוול עוולה פגיעה צרה קללה רוע רע רעה רשעה -
8 зло
-
9 зло
-
10 зло
ЗЛО - категорія, що охоплює усе ціннісно-негативне (в практичному відношенні), протилежне щодо блага і добра. У площині протистояння благу як такому З. - це те, що підриває продуктивні потенції буття, заважає реалізації його призначення, зокрема, руйнує умови й засоби виживання, фізичного і духовного розвитку людини. У широкому спектрі З. особливе місце посідає моральне З. (як "антидобро"); моральну якість останньому надає опосередкованість власним волевиявленням суб'єкта. Звідси - зв'язок морального З. з проблемою свободи волі. Серед різновидів морального З. виокремлюються дві первинні форми - ворожість і розбещеність. Перша пов'язана з агресивністю і жорстокістю щодо навколишнього буття, друга - з самопідпорядкуванням суб'єкта впливові обставин і сліпих нахилів. В обох випадках визначальною для морального З. залишається санкція волі. В античному світі З. найчастіше асоціювалося з порушенням космічного порядку, в середньовічній християнській Європі - з відпадінням від Бога і "сатанинською гординею", в секуляризованому суспільстві Нового часу - з індивідуальним і груповим егоїзмом. За усіх цих культурних формацій основною парадигмою З. виявляється "своєцентризм" - прагнення утвердити власне часткове існування за рахунок інших і на шкоду іншим. Показовий для XX ст. образ З. як тоталітарного тиску на особистість проблематизує даний пояснювальний принцип, хоч однозначно й не заперечує його. В річищі власне моральної онтології стрижневим для європейської культурної традиції є тлумачення З. як негації або відсутності (нестачі) добра, згідно з яким воно не має власної позитивної субстанції (платонізм, ортодоксальна юдейська і християнська думка, просвітницький раціоналізм). За такого розуміння, З., на відміну від добра, не може бути самодостатнім, а найбільш адекватними засобами боротьби з ним виявляються виховання і просвіта. Поряд із цим, в лоні зороастризму, маніхейства, гностичних вчень, народних єресей Середньовіччя, кабалістики тощо формувалось альтернативне, субстанціалістське бачення З. як самостійної сутності. Під таким кутом зору З. набуває рис самоцілі, бажаної заради себе самої, а перемога над ним уявляється можливою лише шляхом знищення його субстанційного осердя. Відродження цих поглядів у XIX - XX ст. втілилося, з одного боку, в естетизації і сакралізації З. (аж до сучасних сатанистських культів), з другого - в поширенні стратегії винищення "злих сил" на шляху до того, що вважається Добром. Подолання субстанціалізації З. - одна з істотних проблем сучасної культури, у зв'язку з чим актуалізується опозиція між т. зв. "радикальним" (самосвідомим і самоцільним) і "банальним" З. (Арендтп), пов'язаним, головним чином, з ницими сторонами людської вдачі та вадами соціального устрою. Іншою характерною тенденцією сучасної трансформації моральної свідомості є неухильне поширення сумніву стосовно діалектичного виправдання З. як нібито доконечного засобу досягнення добрих цілей. Адже за сучасних можливостей людської діяльності ця доконечність З. породжує загрозу прокладання шляху до вселенської руїни.В. Малахов -
11 зло
I. сущ.1) зло (р. зла), лихо (-ха), лихе (р. лихого), (редко) худо (-да). [Ну, брате, - кажуть: як ти жив? добро чи зло робив? (Гліб.). Люди не однаково розуміють добро і зло, правду і неправду (Наш). Хто сіяв зло, той пожинав скорботу (Куліш). Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис). Романе! лихим живеш, литвином ореш (Номис). Я їм добра не зичу, худа не мислю (Чуб. V)]. Делать зло - лихо коїти, чинити, учинити (сделать) кому, (образно) лихо кувати кому. Ом сделал страшное зло - він вчинив (зробив, скоїв) страшне лихо. Желать зла кому - мислити зло кому, бажати (зичити) лиха кому. На зло научать кого - на лихо вчити кого. Употреблять во зло - вживати на зле що, зловживати що; см. Злоупотреблять. Считаться за зло - йти (вважатися) за зле;2) (беда) лихо, біда, (неожид.) лиха година; см. Беда. Общественное зло - громадське лихо. Рабство есть величайшее из зол - рабство - це найгірше лихо (зло). Из двух зол выбирай меньшее - котре лихо меншеє те й вибирай. Постигло зло кого - спіткало лихо кого, побила кого лиха година. Как на зло (на беду) - як на зло, як на ту пеню, як на те. [Як на ту пеню й мати приходять (Сл. Гр.)]. Избежать зла - уникнути, втекти лиха (біди). Уйти от зла - втекти від лиха (біди). Вещать зло - лихо (біду) віщувати кому;3) (злость) злість (-ости). На зло (делать) - на збитки, на злість, на прикрість, на пеню, на капі[о]сть, (на перекор) навкір, навкірки, наперекір, насукір кому (чинити). [Це він на збитки отак робить (Кам. п.). На злість моїй жінці нехай мене б'ють (Приказка). Усе на капость робить (Сл. Гр.)]. Зло взяло меня - зазлісно мені стало, люто зробилося мені. Сорвать зло на ком - зігнати сердце (оскому) над ким на кому. [Щоб над ким-небудь серце своє зігнати (Квітка)]. Со зла - зо-зла, зі-зла, з серця, з пересердя. [Трохи з серця не сказивсь (Стор.)].II. нрч.1) (злостно) люто, злісно, зло[і]сливо, зо-зла; (плохо) зле; срвн. Злобно, Жестоко. Зло раскритиковали его книгу - злісно розкритикували його книгу. Он зло (плохо) обращается с людьми - він зле поводиться з людьми;2) (ретиво) завзято. Зло браться за что - завзято братися до чого.* * *I сущ.1) зло; ( беда) ли́хо, біда́2) (досада, злость) злість, род. п. зло́сті, злоII нареч.со зла — спересе́рдя, із (зі, зо, від) зло́сті, зі зла
зло; зо́зла; ли́хо; злі́сно, злости́во; серди́то; лю́тозло пошути́ть над кем — зло (зле, недо́бре) пожартува́ти над ким
-
12 зло
evil(вреда) wrong, harm, mischief(беда) misfortuneпричинявам някому зло do s.o. harmжелая някому зло wish s.o. ill, bear s.o. ill-will/maliceкоренът на злото the root of the evilвсяко зло за добро a blessing in disguise; every cloud has a silver lining; there are gains for all our losses; it's an ill wind that blows nobody goodела зло, че без тебе по- зло of two evils choose the lesser; better the devil you know than the devil you don't* * *зло,ср., само ед. evil; ( вреда) wrong, harm, mischief; ( беда) misfortune; желая някому \зло wish s.o. evil/ill, bear s.o. ill-will/malice; причинявам някому \зло do s.o. harm; • всяко \зло за добро a blessing in disguise; every cloud has a silver lining; there are gains for all our losses; it’s an ill wind that blows nobody good; да спи \зло под камък let sleeping dogs lie; ела \зло, че без тебе по-\зло of two evils choose the lesser; better the devil you know than the devil you don’t; \зло да те забрави may evil pass you by; коренът на \злото the root of the evil.* * *bad; evil; harm: wish s.o. зло - желая зло някому; mischief* * *1. (беда) misfortune 2. (вреда) wrong, harm, mischief 3. evil 4. всяко ЗЛО за добро a blessing in disguise;every cloud has a silver lining;there are gains for all our losses;it's an ill wind that blows nobody good 5. да спи ЗЛО под камък let sleeping dogs lie 6. ела ЗЛО, че без тебе no-ЗЛО of two evils choose the lesser;better the devil you know than the devil you don't 7. желая някому ЗЛО wish s.o. ill, bear s.o. ill-will/malice 8. коренът на ЗЛОто the root of the evil 9. причинявам някому ЗЛО do s.o. harm -
13 зло
1. ср. evil, misfortune, disaster;
harm (вред) ;
wrong его зло берет ≈ he feels annoyed, he is out of temper срывать зло на ком-л. ≈ разг. to take out one's fury on smb., to vent one's spleen on smb. древо познания добра и зла ≈ the tree of knowledge of good and evil платить добром за зло ≈ to return good for evil причинять зло ≈ (кому-л.) to hurt, to harm, to injure со зла ≈ from malice, out of spite желать зла ≈ (кому-л.) to bear ill will (to) уничтожать зло ≈ to exterminate the evil употребить во зло ≈ to abuse, to put smth. to evil ends корень зла ≈ root of all evil из двух зол выбирать меньшее ≈ to choose the lesser of two evils
2. нареч. maliciously - зло подшутитьс.
1. тк. ед. (всё дурное) evil;
не помнить зла bear* no ill-will;
причинять зло кому-л. harm smb. ;
причинить много зла кому-л. do* smb. great harm;
2. (несчастье, неприятность) evil, harm, ill;
корень зла root of all evils;
из двух зол выбирать меньшее choose* the lesser of two evils;
3. разг. (досада) spite;
зло берёт it makes one furious;
сделать что-л. со зла do* smth. out of spite.нареч. maliciously;
~ подшутить над кем-л. play smb. a mean trick;
~ посмеиваться chuckle maliciously. -
14 зло
блага; зло; ліха* * *I ср.умышлять зло уст.
— задумваць зло— як на злосць, як на ліхаII нареч. злоснасм. злой -
15 зло
I с. (мн. тк. род.: зол)боро́ться со злом — luchar contra el malплати́ть злом за добро́ — pagar el bien con el malжела́ть зла ( кому-либо) — desear un mal (a)причини́ть зло — hacer daño (mal)пресе́чь зло в ко́рне — extirpar el mal de raízсорва́ть зло (на + предл. п.) — descargar la rabia (sobre)употребля́ть во зло ( что-либо) — abusar (de)из двух зол выбира́ть ме́ньшее — del mal, el menorменя́ зло берет разг. — me da rabiaII нареч.con rabia, con enfado, con maliciaзло посмотре́ть на кого́-либо — mirar a alguien con rabiaзло подшути́ть над кем-либо — jugar una mala pasada a alguien -
16 зло
evil имя существительное: -
17 зло-
evil- имя существительное: -
18 зло
I [zlo] n. (gen. pl. зол)1) male (m.)желать зла + dat. — voler male a qd
причинить зло + acc. — fare del male a qd
употребить что-л. во зло — abusare di qc
2) rabbia (f.), rancore (m.)держать зло на + acc. — serbare rancore per
II [zlo] avv.сорвать зло на + prepos. — sfogarsi su
malvagiamente, con cattiveriaзло подшутить над кем-л. — fare un brutto scherzo a (beffare) qd
-
19 зло
I с.1) mal m; malheur mжелать зла кому-либо — vouloir du mal à qnупотреблять что-либо во зло — abuser de qchпричинить зло кому-либо — causer un malheur à qn, causer du mal à qnиз двух зол выбирать меньшее — de deux maux il faut choisir le moindre3) ( досада)II нареч.зло обращаться с кем-либо — être méchant envers qn; maltraiter qn -
20 зло
I с.1) mal m; malheur mдобро́ и зло — le Bien et le Mal
ко́рень зла — la racine du mal
пресе́чь зло в ко́рне — éradiquer vt
жела́ть зла кому́-либо — vouloir du mal à qn
употребля́ть что́-либо во зло — abuser de qch
боро́ться со злом — lutter contre le mal
причини́ть зло кому́-либо — causer un malheur à qn, causer du mal à qn
из двух зол выбира́ть ме́ньшее — de deux maux il faut choisir le moindre
3) ( досада)II нареч.меня́ зло берёт разг. — j'enrage
avec méchanceté, méchammentзло обраща́ться с ке́м-либо — être méchant envers qn; maltraiter qn
зло подшути́ть над ке́м-либо — jouer un mauvais tour à qn
* * *n1) gener. abus, amèrement, méchamment, mal2) liter. lèpre
См. также в других словарях:
Зло — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * … Сводная энциклопедия афоризмов
ЗЛО — • ДОБРО И ЗЛО – категории этики. Добро – это осн. моральная ценность, нравственная ценность сама по себе. Добро не является «добром по отношению к чему нибудь» (ошибка эвдемонизма); оно не есть «высшее благо», нечто сравнительное, а простая… … Философская энциклопедия
Зло — Зло ♦ Mal Мы не склонны дать Богу так дешево от нас отделаться. Зло – не просто отсутствие добра (Бог может терпеть его лишь по необходимости, с целью сотворения чего то другого, кроме себя), но его противоположность. Так, страдание есть зло … Философский словарь Спонвиля
зло — I. Зло1 (1) 1. Беда, несчастье: Нъ се зло княже ми не пособіе: наниче ся годины обратиша. Се у Римъ кричатъ подъ саблями Половецкыми, а Володимиръ подъ ранами. Туга и тоска сыну Глѣбову! 27 28. Тако же и въ молитвахъ вьсегда молитася о насъ, да… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
ЗЛО — ср. худое, лихое, худо, лихо; ·противоп. добро. Духовное начало двояко: умственное и нравственное; первое относится к истине, а противоположно ко лжи; второе к добру (благу) и к худу, ко злу. Всякое зло противно божескому порядку. В отвлеченном… … Толковый словарь Даля
зло — сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? зла, чему? злу, (вижу) что? зло, чем? злом, о чём? о зле; мн. (нет) чего? зол 1. Злом называют всё плохое, опасное, вредное, жестокое. Доброта предполагает терпение, а сентиментальность требует,… … Толковый словарь Дмитриева
ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова
ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова
зло — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова
ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова
ЗЛО — 1. ЗЛО1, зла, мн. только род. зол, ср. 1. только ед. Дурное, греховное, вредное; ант. добро. ❖ На зло см. назло. Причинить зло. Сделать зло. Большое зло. Платить злом за добро. «Полковые командиры смотрели на меня, как на необходимое зло.» Пушкин … Толковый словарь Ушакова