-
1 государственный
державний. [1-ий Державний театр]; скарбовий (казенный). Г-ный порядок - державний лад. -ное учреждение - державна установа. -ная самостоятельность - державна самостійність.* * *держа́внийгосуда́рственное пра́во — юр. держа́вне пра́во
\государственный контро́ль — держа́вний контро́ль
-
2 государственный стандарт
держа́вний станда́ртРусско-украинский политехнический словарь > государственный стандарт
-
3 государственный стандарт
держа́вний станда́ртРусско-украинский политехнический словарь > государственный стандарт
-
4 стандарт
техн., физ.станда́рт, -ту- видеографический стандарт
- государственный стандарт
- изготовительный стандарт
- оптический стандарт
- отраслевой стандарт
- стандарт частоты
- терминологический стандарт -
5 стандарт
техн., физ.станда́рт, -ту- видеографический стандарт
- государственный стандарт
- изготовительный стандарт
- оптический стандарт
- отраслевой стандарт
- стандарт частоты
- терминологический стандарт -
6 заём
позика, позичка. -ём по векселю - векселева позичка. Государственный пятипроцентный -ём - державна п'ятипроцентова позика. Давать (дать) в -ём кому что - давати (дати) в позику (в позичку) кому що, позичати (позичити), (зап.) визичати (визичити) кому що. Брать (взять) в -ём у кого что - брати (взяти) в позику (в позичку) у кого що, позичати (позичити), зазичати (зазичити) у кого що, позичатися, позичитися у кого. Исполнение по -му - виконання позички. Набирание в -ём - позичання, оконч. позичення. [А мені тепер треба платити за його позичання?]. См. Взаём, Взаймы.* * *по́зика, по́зичка; ( действие) пози́чення, позича́нняподпи́ска на заём — передпла́та по́зики
-
7 контроль
контроль (-лю), перевірка; нагляд, догляд (-ду). Государственный -роль - державний контроль.* * *контро́ль, -лю -
8 корабль
корабель (-бля), ум. кораблик, корабличок (-чка). [На синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки (Дума)]. Большемачтовый -бль - щоглистий корабель. Воздушный -бль - повітряний корабель. Государственный -бль - корабель державний. Линейный -бль - лінійний корабель. Обломок разбитого -бля - уламок розбитого (потрощеного) корабля. Плыть на -бле - плисти кораблем. -бль пустыни - корабель пустелі. Сжигать -бли - палити кораблі. -бль спасителя (религ.) - спасителів корабель. -бль церкви - корабель церкви. Большому -блю большое и плаванье - великому возові (кораблеві) велика й дорога; більшому більше й треба; великому велика й яма (Приказки). Тяп да ляп и вышел -бль - два та раз та й вийшов квас.* * *корабель, -бля́сжига́ть (жечь), сжечь свои́ корабли́ — перен. спа́лювати (пали́ти), спали́ти свої́ кораблі́
-
9 лес
1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. КамышникI. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.* * *ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́ -
10 муж
1) (мн. мужи) муж (-жа, мн. мужі, -жів). [Ой, там стояла мужів громада, мужів громада, велика рада (Чуб.). Блаженний муж на лукаву не вступає раду (Шевч.)]. Муж совета - громадський муж, радний муж. [Правили землею старші родовики, громадські мужі, сходячись із сіл у одне місце на народнє віче (Куліш). Громадськії мужі і братчики козацтво (Грінч.)]. Государственный муж - державний муж. Учёный муж - учений муж, муж науки. Величайшие -жи древности - найбільші мужі давнини (старого світу);2) (мн. мужья) чоловік, муж, (супруг) дружина (ж. и м. р.), подружжя (-жжя), (диал.) мужик (-ка); (для вежливости) старий (-рого). [Чоловік та жінка - то найкраща спілка (Приказка). Журилися муж з жоною, що дітей не мали (Рудан.). Чоловіче мій, дружино моя, завіз ти мене, де роду нема (Пісня). Як не хочеш, мій миленький, дружиною бути, то дай мені таке зілля, щоб тебе забути (Пісня). Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя (Стор.). Та ще на біду і мужика її нема дома (Квіка). Здорові були! А де се ваш старий? (Сл. Гр.)]. Законный муж - шлюбний чоловік. [І чоловік буде, хоч не шлюбний, а все-таки чоловік (Коцюб.)]. Ревнивый муж - ревнивий чоловік, (зап.) заздрісний чоловік. Снисходительный муж - лагідний чоловік. Слабохарактерный муж - плохий чоловік. Муж и жена - одна сатана - муж та жона - одна сатана, чоловік та жінка - одна спілка.* * *1) чолові́к; ( супруг) дружи́на, подру́жжя; мужи́к, -а;, диал. муж2) рит. мужучёный \муж — уче́ний муж
-
11 налог
1) (действие) - см. Налагание и Наложение;2) податок (-тку), оплатка (преимущ. во мн.: оплатки, -ток), соб. оплать (-ти). [Податків наш народ платить більше, ніж того вимагають офіціяльні цифри (Грінч.). Великі оплатки, - ніяк на гроші не зіб'єшся (Конотіпщ.). Оплатки тії за хату поплатили: і городські, і земські, і в казну, і ще якісь (Крим.). Оплать велика (Сл. Гр.)]. Государственный -лог - державний податок. Квартирный -лог - квартирний (житловий) податок. Косвенный -лог - посередній податок. Личный -лог - особовий податок. -лог с недвижимого имущества - податок з нерухомого добра (майна). Обременительные -логи - сутужні (тяжкі) податки (оплатки). Подоходно- поимущественный -лог - прибутково-майновий податок. Подоходный -лог - прибутковий податок, податок з прибутку. Поземельный -лог - поземельний податок, поземельне (-ного). Помольный -лог - податок на меливо (на мливо). Прогрессивно-подоходный -лог - прогресивно-прибутковий податок. Продовольственный -лог - харчовий податок. Промысловый -лог - промисловий (гал. зарібковий) податок. Прямой -лог - безпосередній податок. Сельско-хозяйственный -лог - сільсько-господарський податок. Уравнительный -лог - з[ви]рівняльний податок. Вносить, внести -лог за (на) что - вносити, внести, сплачувати, сплатити, виплачувати, виплатити, (о мног.) повносити, пови[пос]плачувати податок за (на) що, оплатити що. [Я вже ґрунт оплатив, але є ще инші оплатки (Звин.)]. Внесение -га за (на) что - с[ви]плачування, оконч. сплачення, виплачення податку за (на) що, оплата чого. Облагать, обложить -гом, гами кого, что - оподатковувати, оподаткувати кого, що. Обложение -гом, -гами - оподатковування, оконч. оподаткування кого, чого. Налагать, наложить -лог - накладати, накласти, накидати, накинути податок. Облегчать, облегчить -лог - полегшувати, полегшити, зменшувати, зменшити податок. Освобождать, освободить от -га кого, что - звільняти, звільнити від податку кого, що. Распределять, распределить -ги - розкладати, розкласти, (о мног.) порозкладати податки. Свободный от - гов - вільний від податків.* * *пода́ток, -тку; диал. опла́ть, -тіобложе́ние \налог гом (\налог гами) — фин. оподатко́вування, оподаткува́ння, обклада́ння (обкладення) пода́тком (податками)
-
12 народный
народні[и]й, (противопол. барскому) людський, (всенародный) всенародні[и]й; (простонародный) простонародні[и]й, простолюдний, простолюдський, людовий, (стар.) посполитий, (государственный) державний. [Комісаріят народньої освіти (Харк.). Народній суд (Київ). Народні пісні (Рудан.). Народні права боронив (Самійл.). В його дух зовсім народний (Самійл.). Людова фантазія залюднила Брокен відьмами та чародіями (Калит.). То земля панська, а то людська (Полтавщ.). Охорона добра всенароднього (Пр. Правда). Людові забобони (Лепк.)]. -ный быт - народній побут (-ту). -ная Воля (партия) - Народня Воля. -ный дом - народній дім. -ное имущество - (все)народнє (державне) добро (майно). - ный комиссар - народній комісар (-ра). -ное ополчение - людове військо, (стар.) посполите рушення. -ная перепись - (все)народній перепис (-су), перепис (опис) людности; срв. Народосчисление. -ное представительство - народнє заступництво. -ная речь - (просто)народня (проста, простолюдна) мова. -ный университет - народній університет. -ное хозяйство - народнє господарство.* * *наро́дний; ( принадлежащий людям) людськи́й и лю́дськийНаро́дная во́ля — ист. Наро́дна во́ля
\народныйая гре́бля — спорт. народне веслува́ння, народна гребня́
-
13 переворот
переворот (-ту), переверт (-верту). [Великий всемирний переворот (Куліш)]. -рот политический, государственный - переворот політичний, державний. -рот в мыслях и чувствах - переворот у думках та почуттях.* * *переворо́т, -у -
14 правление
I. см. Правка.II. 1) (действие) керування, кермування, правування ким, чим; порядкування, справування, урядування и т. д. - см. Править. -ние делами, страной - керування, порядкування справами, країною, управування речами, урядування над країною и т. д. [Деспотичне царське урядування]. Образ -ния - форма урядування, (державний) лад. Деспотический образ -ния - деспотичний лад;2) (руководительство, начальство) керунок (-нку), уряд, управа, заряд (-ду), (командование, стар.) реймент (-нту). [Під чиїм рейментом]. Бразды, кормило -ния - урядове стерно, керма урядування, урядова влада. Принять -ние - стати на уряд, прийняти уряд, обняти уряд;3) (учреждения, заведения, общества) управа, рада, заряд (-ду), (гал.) виділ (-лу). Член -ния - член управи, ради, (гал.) виділовий (-вого);4) (название учреждения) уряд (-ду), розправа. Податное -ние - податковий уряд. Губернское -ние - губернська розправа. Волостное -ние - волость, волосна розправа.* * *1) ( действие) правлі́ння, керува́ння; урядува́нняо́браз \правление — спо́сіб правлі́ння; ( государственный строй) держа́вний лад
2) ( выборный орган) правлі́ння; ( управа) упра́ва; ( расправа) ист. розпра́ваволостно́е \правление — волосна́ упра́ва
-
15 преступник
-ница злочинець, злочинниця, злочинник, злочинка, переступник, -ниця, (виновник) винуватець (-тця), винуватниця, провинник, -нниця. Уголовный -ник - карний злочинець, кримінальник. Политический -ник - політичний злочинець, -ний переступник. Государственный -ник - державний злочинець.* * *злочи́нець, -нця
См. также в других словарях:
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ — ГОСУДАРСТВЕННЫЙ, государственная, государственное. 1. прил. к государство. Государственный герб. Государственный флаг. Государственный язык. Государственная торговля. Государственный аппарат. 2. Такой, что может оказать влияние на положение дел в … Толковый словарь Ушакова
государственный — Правительственный, казенный. ... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. государственный народный, национальный, общественный, коммунальный, государственно монополистический,… … Словарь синонимов
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ — ГОСУДАРСТВЕННЫЙ. Термины,начинающиеся со слова «государственный», следует искать под ударным словом … Большая медицинская энциклопедия
ГОСУДАРСТВЕННЫЙ — ГОСУДАРСТВЕННЫЙ, ая, ое. 1. см. государство. 2. Способный мыслить и действовать широко и мудро, в масштабах всего государства. Г. ум. Г. человек. Мыслить государственно (нареч.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
государственный — прил., употр. часто Морфология: нар. государственно 1. Государственными называют территорию, границы, официальные символы, награды и т. п. какой либо страны. Государственный герб, флаг, гимн. | Государственная премия присуждается за значительный… … Толковый словарь Дмитриева
государственный — замещать государственные должности • обладание, начало занимать государственную должность • обладание заниматься государственными делами • действие, непрямой объект осуществлять государственную регистрацию • действие, реализация осуществлять… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Государственный — (пишется с прописной буквы как первое слово офиц. названий учреждений), напр.: Государственный комитет по печати РФ … Орфографический словарь русского языка
Государственный свод особо ценных объектов культурного наследия народов Российской Федерации — Государственный свод особо ценных объектов культурного наследия народов РФ единый комплекс (банк) документов и материалов об особо ценных объектах культурного наследия народов РФ. Государственный свод включает: регистрационный реестр и… … Википедия
Государственный банк Российской империи — … Википедия
Государственный банк Российской Империи — Государственный Банк Российской империи. Харьковское губернское отделение, 1900 Государственный банк центральный банк в дореволюционной России был учрежден в 1860 г. в соответствии с указом Александра II на основе реорганизации Государственного … Википедия
Государственный кредитный билет — Государственный кредитный билет это официальный, как правило, бумажный денежный знак, выпущенный эмиссионным[1] банком и обеспечиваемый золотом, государственными ценными бумагами и другими активами банка, используемый для замены… … Википедия
