Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(гостя)

Толкование Перевод

121 have

I

n

1) pl:
the haves and have havenots — багаті й бідні

2) розм. обман, обдурювання; ошуканство

II

v (past і p.p. had; 3-тя ос. sing pres. has)

1) мати

I have many books — у мене багато книжок

he has a family — у нього є сім'я

2) володіти; містити

3) складатися з; мати як невід'ємну частину

4) одержувати, діставати

I had a letter from him yesterday — учора я одержав від нього листа

5) придбати, купити

6) домагатися

7) знаходитися; перебувати

8) відбуватися, траплятися

9) знати; уміти

he has no Greek — він не знає грецької мови

10) засвоювати; розуміти

11) розм. подолати, взяти гору, перемогти

12) обманути; перехитрити

13) проводити час

have a good time! — бажаю вам приємно провести час

14) приймати їжу; їсти, пити

I have dinner at two — я обідаю о другій годині

will you have another cup of tea? — чи не вип'єте ще чашечку кави?

15) переживати (події тощо)

16) відчувати, переносити (хворобу)

he has a headache (toothache) — у нього болить голова (зуб)

17) виявляти

to have pity for smb. — співчувати комусь

18) бути наділеним (владою тощо)

to have responsibility for smth. — нести відповідальність за щось

19) приводити (до чогось); впливати (на щось)

20) давати (потомство); народжувати

she is going to have a baby — у неї буде дитина

21) одружуватися; виходити заміж

if she will have him — якщо вона погодиться вийти за нього заміж

22) приймати (когось як гостя тощо)

23) примусити когось зробити щось; зробити так, щоб хтось зробив щось

I will have him come — я примушу його прийти

24) виражає бажання, здійснене кимсь

he had his hair cut — він постригся

he had a tooth taken out — йому вирвали зуб

I have had my money stolen — у мене украли гроші

25) мати при собі

have you the time on you? — у вас є при собі годинник?

26) не допускати, не терпіти (чогось)

I cannot have it in my house — я не можу допустити цього у себе вдома

27) не дозволити комусь робити щось

28) говорити, твердити, що; гласити

the newspapers have it that — газети твердять, що

29) з'ясовувати питання тощо

let us have it out! — давайте поговоримо відверто

30) виражає повинність

she has to keep the house — їй доводиться вести господарство

he has to help us — він повинен допомогти нам

31) виражає короткочасну або одноразову дію

to have a swim (a walk, a dance) — поплавати (погуляти, потанцювати)

32) знайти рішення, зрозуміти

I have it! — придумав!, знайшов!

have done! — годі!, перестань!

have it your own way — роби, як знаєш

* * *
I [hʒv] n
1) pl заможні

2) обман, обдурювання
II
1) мати

2) володіти

3) складатися з

4) одержувати, отримувати; придбавати; дізнаватися, довідуватися; домагатися; заробляти

5) знаходитися; бути

6) відбуватися, траплятися

7) знати; уміти

8) засвоювати, розуміти; знайти рішення

9) взяти за дружину або чоловіка

10) приймати ( гостя); взяти, прийняти (у друзі, в учні)

11) здолати, узяти гору, перемогти ( have it); обдурити, обійти, перехитрити

12) проводити ( час)

13) приймати ( їжу); їсти, пити

14) народити; приносити ( потомство); мати ( дітей)

15) тримати ( у своїй владі)

16) переживати ( події)

17) відчувати, зазнавати ( болю); переносити ( захворювання)

18) проявляти ( почуття)

19) бути наділеним (владою, правом)

20) приводити, призводити ( до результату)

21) have got get2, 3; мати в наявності

English-Ukrainian dictionary > have
122 выйти

вы́йти

1. eliri, elpaŝi, elveni, eliĝi;

elvagoniĝi (из вагона);

\выйти из ко́мнаты forlasi la ĉambron;

\выйти в мо́ре navigi en la maron;

2. (быть изданным) aperi;

3. (получиться, удаться) prosperi, sukcesi;

♦ \выйти в отста́вку eksoficiĝi;

\выйти за́муж edziniĝi: \выйти из себя́ senpacienciĝi, perdi la sintenon, ekscitiĝi;

\выйти из употребле́ния maltaŭgiĝi, iĝi neuzebla;

\выйти из берего́в elbordiĝi;

\выйти нару́жу evidentiĝi, klariĝi;

\выйти сухи́м из воды́ resti netuŝita, resti nerimarkita, eviti punon;

\выйти из де́тского во́зраста maturiĝi, forlasi la infanaĝon;

\выйти из стро́я elviciĝi, perdi la batalkapablon (о бойце);

perdi la laborkapablon (о работнике);

вы́шло, что... okazis, ke...

* * *

сов.

1) ( уйти откуда-либо) salir (непр.) vi; descender (непр.) vi, bajar vi (из вагона и т.п.); dejar vt, abandonar vt ( покинуть); ausentarse, retirarse ( отлучиться); estar ausente ( отсутствовать); pasar vi ( перейти в другое помещение)

вы́йти из маши́ны — salir (descender, apearse) del automóvil

вы́йти из-за стола́ — levantarse de la mesa

вы́йти из больни́цы — salir del hospital; dar de alta ( en el hospital)

вы́йти из уче́бного заведе́ния перен. — terminar sus estudios; obtener un título ( закончить); egresar vi (Арг.)

вы́йди вон — sal de aquí, fuera

2) перен. ( перестать участвовать) salir (непр.) vi, retirarse, abandonar vt

вы́йти из организа́ции — darse de baja en una organización, salirse (borrarse) de una organización

вы́йти из бо́я — retirarse del combate

вы́йти из игры́ — retirarse del (abandonar el) juego

вы́йти из войны́ — dejar (salir de) la guerra

3) ( прийти куда-либо) salir (непр.) vi, llegar vi

вы́йти на доро́гу — salir (llegar) al camino

вы́йти к гостя́м — presentarse a los huéspedes

вы́йти на сце́ну (на вы́зовы) — salir a escena

вы́йти на рабо́ту — ir al trabajo

4) ( отправиться куда-либо) salir (непр.) vi, ir (непр.) vi

вы́йти на прогу́лку — salir de paseo

вы́йти на охо́ту (на добы́чу) — ir (salir) de caza

вы́йти в мо́ре — hacerse a la mar, levar anclas

5) (появиться, быть изданным) aparecer (непр.) vi, salir a la luz

вы́йти из печа́ти, вы́йти в свет — ver la luz, aparecer (непр.) vi

кни́га вы́йдет на бу́дущей неде́ле — el libro aparecerá la próxima semana

вы́йти на экра́ны ( о фильме) — proyectarse en (salir a) la pantalla ( una película)

вы́йти из-под пера́ — salir de la pluma

6) (израсходоваться, окончиться) acabarse, terminarse; перев. тж. гл. gastar vt

у меня́ вы́шли все де́ньги — se me acabó el dinero, gasté todo el dinero

срок уже́ вы́шел разг. — el plazo ya expiró

7) (стать кем-либо; получиться; удаться) hacerse (непр.), resultar vi; poder hacer

зада́ча не вы́шла — no resultó el problema

из него́ вы́шел хоро́ший рабо́тник — resultó un buen trabajador

из э́той мате́рии не вы́йдет пла́тья — de esta tela no saldrá un vestido

вы́шло по-мо́ему — salí con mi intento

всё вы́шло уда́чно (неуда́чно) — todo salió bién (mal)

8) ( произойти) provenir (непр.) vi, resultar vi, suceder vi

вы́шло совсе́м не так — resultó de otro modo

из э́того ничего́ не вы́шло — de esto no resultó (no salió) nada

вы́шло, что... — sucedió que...

у него́ вы́шли неприя́тности — tuvo disgustos

как бы чего́ не вы́шло — por si acaso; por si las moscas (fam.)

9) ( о социальном происхождении) descender (непр.) vi, provenir (непр.) vi, proceder vi

он вы́шел из наро́да — procede del pueblo, es un hijo del pueblo

он вы́шел из крестья́н — procede de campesinos, es hijo de campesinos

••

вы́йти за преде́лы (из грани́ц) ( чего-либо) — pasar de castaño oscuro, pasar de la raya

вы́йти нару́жу — salir a luz, manifestarse (непр.)

вы́йти из берего́в — salir de madre (de sus orillas), desbordarse

вы́йти из положе́ния — salir de apuros

вы́йти из долго́в — liquidar (pagar) las deudas

вы́йти из употребле́ния (из обихо́да) — estar fuera de uso, estar (caer) en desuso, no ser usado

вы́йти из мо́ды — salir de moda, estar fuera de moda

вы́йти из терпе́ния — perder la paciencia

вы́йти из повинове́ния — desobedecer (непр.) vt

вы́йти из себя́ — salir de quicio (de sus casillas)

вы́йти из ро́ли — salirse del papel

вы́йти из головы́, вы́йти из па́мяти — salirse de la memoria, olvidarse

вы́йти из во́зраста — pasar de la edad

вы́йти в отста́вку — presentar la dimisión, dimitir vt

вы́йти сухи́м из воды́ — salir como si tal cosa; salir bien librado (bien parado)

вы́йти в тира́ж — quedar anticuado (desusado); pasar de moda

вы́йти в лю́ди — abrirse camino

вы́йти на пе́рвое ме́сто спорт. — ocupar el primer lugar

он ро́стом не вы́шел — no ha salido alto, no ha crecido, es de talla pequeña, es bajo, es pequeño

она́ лицо́м не вы́шла — no ha salido guapa, no es guapa, no es ninguna belleza

вы́йти за́муж — casarse, contraer matrimonio ( una mujer)

вы́йти победи́телем — salir triunfante

вы́йти из ра́мок — salir de la regla, pasarse de la raya

вы́йти из-под контро́ля — escapar al control

вы́йти на пе́нсию — jubilarse

года́ вы́шли прост. — ya es adulto (mayor de edad)

* * *

сов.

1) ( уйти откуда-либо) salir (непр.) vi; descender (непр.) vi, bajar vi (из вагона и т.п.); dejar vt, abandonar vt ( покинуть); ausentarse, retirarse ( отлучиться); estar ausente ( отсутствовать); pasar vi ( перейти в другое помещение)

вы́йти из маши́ны — salir (descender, apearse) del automóvil

вы́йти из-за стола́ — levantarse de la mesa

вы́йти из больни́цы — salir del hospital; dar de alta ( en el hospital)

вы́йти из уче́бного заведе́ния перен. — terminar sus estudios; obtener un título ( закончить); egresar vi (Арг.)

вы́йди вон — sal de aquí, fuera

2) перен. ( перестать участвовать) salir (непр.) vi, retirarse, abandonar vt

вы́йти из организа́ции — darse de baja en una organización, salirse (borrarse) de una organización

вы́йти из бо́я — retirarse del combate

вы́йти из игры́ — retirarse del (abandonar el) juego

вы́йти из войны́ — dejar (salir de) la guerra

3) ( прийти куда-либо) salir (непр.) vi, llegar vi

вы́йти на доро́гу — salir (llegar) al camino

вы́йти к гостя́м — presentarse a los huéspedes

вы́йти на сце́ну (на вы́зовы) — salir a escena

вы́йти на рабо́ту — ir al trabajo

4) ( отправиться куда-либо) salir (непр.) vi, ir (непр.) vi

вы́йти на прогу́лку — salir de paseo

вы́йти на охо́ту (на добы́чу) — ir (salir) de caza

вы́йти в мо́ре — hacerse a la mar, levar anclas

5) (появиться, быть изданным) aparecer (непр.) vi, salir a la luz

вы́йти из печа́ти, вы́йти в свет — ver la luz, aparecer (непр.) vi

кни́га вы́йдет на бу́дущей неде́ле — el libro aparecerá la próxima semana

вы́йти на экра́ны ( о фильме) — proyectarse en (salir a) la pantalla ( una película)

вы́йти из-под пера́ — salir de la pluma

6) (израсходоваться, окончиться) acabarse, terminarse; перев. тж. гл. gastar vt

у меня́ вы́шли все де́ньги — se me acabó el dinero, gasté todo el dinero

срок уже́ вы́шел разг. — el plazo ya expiró

7) (стать кем-либо; получиться; удаться) hacerse (непр.), resultar vi; poder hacer

зада́ча не вы́шла — no resultó el problema

из него́ вы́шел хоро́ший рабо́тник — resultó un buen trabajador

из э́той мате́рии не вы́йдет пла́тья — de esta tela no saldrá un vestido

вы́шло по-мо́ему — salí con mi intento

всё вы́шло уда́чно (неуда́чно) — todo salió bién (mal)

8) ( произойти) provenir (непр.) vi, resultar vi, suceder vi

вы́шло совсе́м не так — resultó de otro modo

из э́того ничего́ не вы́шло — de esto no resultó (no salió) nada

вы́шло, что... — sucedió que...

у него́ вы́шли неприя́тности — tuvo disgustos

как бы чего́ не вы́шло — por si acaso; por si las moscas (fam.)

9) ( о социальном происхождении) descender (непр.) vi, provenir (непр.) vi, proceder vi

он вы́шел из наро́да — procede del pueblo, es un hijo del pueblo

он вы́шел из крестья́н — procede de campesinos, es hijo de campesinos

••

вы́йти за преде́лы (из грани́ц) ( чего-либо) — pasar de castaño oscuro, pasar de la raya

вы́йти нару́жу — salir a luz, manifestarse (непр.)

вы́йти из берего́в — salir de madre (de sus orillas), desbordarse

вы́йти из положе́ния — salir de apuros

вы́йти из долго́в — liquidar (pagar) las deudas

вы́йти из употребле́ния (из обихо́да) — estar fuera de uso, estar (caer) en desuso, no ser usado

вы́йти из мо́ды — salir de moda, estar fuera de moda

вы́йти из терпе́ния — perder la paciencia

вы́йти из повинове́ния — desobedecer (непр.) vt

вы́йти из себя́ — salir de quicio (de sus casillas)

вы́йти из ро́ли — salirse del papel

вы́йти из головы́, вы́йти из па́мяти — salirse de la memoria, olvidarse

вы́йти из во́зраста — pasar de la edad

вы́йти в отста́вку — presentar la dimisión, dimitir vt

вы́йти сухи́м из воды́ — salir como si tal cosa; salir bien librado (bien parado)

вы́йти в тира́ж — quedar anticuado (desusado); pasar de moda

вы́йти в лю́ди — abrirse camino

вы́йти на пе́рвое ме́сто спорт. — ocupar el primer lugar

он ро́стом не вы́шел — no ha salido alto, no ha crecido, es de talla pequeña, es bajo, es pequeño

она́ лицо́м не вы́шла — no ha salido guapa, no es guapa, no es ninguna belleza

вы́йти за́муж — casarse, contraer matrimonio ( una mujer)

вы́йти победи́телем — salir triunfante

вы́йти из ра́мок — salir de la regla, pasarse de la raya

вы́йти из-под контро́ля — escapar al control

вы́йти на пе́нсию — jubilarse

года́ вы́шли прост. — ya es adulto (mayor de edad)

* * *
v
1) gener. (израсходоваться, окончиться) acabarse, (о социальном происхождении) descender, (появиться, быть изданным) aparecer, (ïðîèçîìáè) provenir, (стать кем-л.; получиться; удаться) hacerse, abandonar (покинуть), ausentarse, bajar (из вагона и т. п.), dejar, estar ausente (отсутствовать), ir, llegar, pasar (перейти в другое помещение), poder hacer, proceder, resultar, retirarse (отлучиться), salir a la luz, suceder, terminarse, salir

2) liter. (перестать участвовать) salir

Diccionario universal ruso-español > выйти
123 лучше

лу́чше

1. pli bone;

\лучше всего́ plej bone;

2. безл. estas pli bone;

\лучше оста́ться здесь estas pli bone resti ĉi tie;

♦ тем \лучше des (или tiom) pli bone.

* * *

1) (сравн. ст. от хороший, нареч. хорошо) mejor

нет ничего́ лу́чше — no hay nada mejor

гора́здо лу́чше — mucho mejor

всё лу́чше и лу́чше — de mejor en mejor; cada vez mejor

как мо́жно лу́чше — lo mejor posible

как нельзя́ лу́чше — de la mejor forma; lo mejor posible

тем лу́чше — tanto mejor

2) безл. в знач. сказ., дат. п. (о состоянии больного)

ему́ сего́дня лу́чше — hoy está mejor

3) в знач. частицы ( подчёркивает предпочтительность действия) mejor

лу́чше пойди́ погуля́й — harás mejor con (en) irte a pasear, será mejor que vayas a pasear

лу́чше не спра́шивай — mejor (que) no preguntes

лу́чше... чем... — mejor... que..., vale más... que..., antes... que...

лу́чше всего́ — lo mejor es

лу́чше остава́ться здесь — más vale quedarse aquí

лу́чше де́йствовать, чем ждать — vale más actuar que esperar

••

лу́чше умере́ть сто́я, чем жить на коле́нях — más vale morir de pie que vivir de rodillas

лу́чше по́здно, чем никогда́ погов. — más vale tarde que nunca

ум хорошо́, а два лу́чше погов. — más ven cuatro ojos que dos

ста́рый друг лу́чше но́вых двух посл. — amigo viejo, tocino y vino añejo

в гостя́х хорошо́, а до́ма лу́чше — casa mía, casa mía, por pequeña que tú seas me pareces una abadía

лу́чше сказа́ть — mejor dicho

и того́ лу́чше — de perlas

* * *

1) (сравн. ст. от хороший, нареч. хорошо) mejor

нет ничего́ лу́чше — no hay nada mejor

гора́здо лу́чше — mucho mejor

всё лу́чше и лу́чше — de mejor en mejor; cada vez mejor

как мо́жно лу́чше — lo mejor posible

как нельзя́ лу́чше — de la mejor forma; lo mejor posible

тем лу́чше — tanto mejor

2) безл. в знач. сказ., дат. п. (о состоянии больного)

ему́ сего́дня лу́чше — hoy está mejor

3) в знач. частицы ( подчёркивает предпочтительность действия) mejor

лу́чше пойди́ погуля́й — harás mejor con (en) irte a pasear, será mejor que vayas a pasear

лу́чше не спра́шивай — mejor (que) no preguntes

лу́чше... чем... — mejor... que..., vale más... que..., antes... que...

лу́чше всего́ — lo mejor es

лу́чше остава́ться здесь — más vale quedarse aquí

лу́чше де́йствовать, чем ждать — vale más actuar que esperar

••

лу́чше умере́ть сто́я, чем жить на коле́нях — más vale morir de pie que vivir de rodillas

лу́чше по́здно, чем никогда́ погов. — más vale tarde que nunca

ум хорошо́, а два лу́чше погов. — más ven cuatro ojos que dos

ста́рый друг лу́чше но́вых двух посл. — amigo viejo, tocino y vino añejo

в гостя́х хорошо́, а до́ма лу́чше — casa mía, casa mía, por pequeña que tú seas me pareces una abadía

лу́чше сказа́ть — mejor dicho

и того́ лу́чше — de perlas

* * *
adv
gener. antes, mejor, màs

Diccionario universal ruso-español > лучше
124 таскаться

несов.

1) разг. (бродить, слоняться) deambular vi, vagar vi

таска́ться по у́лицам — callejear vi

таска́ться по гостя́м — andar de visita

2) с + твор. п., разг. ( таскать с собой) llevar vt, traer (непр.) vt

3) за + твор. п., прост. ( ухаживать) camelar vt, galantear vt

4) с + твор. п., прост. ( сожительствовать) juntarse, amancebarse

* * *

несов.

1) разг. (бродить, слоняться) deambular vi, vagar vi

таска́ться по у́лицам — callejear vi

таска́ться по гостя́м — andar de visita

2) с + твор. п., разг. ( таскать с собой) llevar vt, traer (непр.) vt

3) за + твор. п., прост. ( ухаживать) camelar vt, galantear vt

4) с + твор. п., прост. ( сожительствовать) juntarse, amancebarse

* * *
v
1) colloq. (бродить, слоняться) deambular, (таскать с собой) llevar, traer, vagar

2) simpl. (сожительствовать) juntarse, (óõà¿èâàáü) camelar, amancebarse, galantear

Diccionario universal ruso-español > таскаться
125 гость

м.

hôte m, hôte f; visiteur m, visiteuse f ( посетитель); invité m, -e f ( приглашённый); convive m, f (к обеду, ужину и т.п.)

у нас гости — nous avons du monde

вы у нас ре́дкий гость — vous venez rarement nous voir, vous vous faites rare

идти́ в гости — aller (ê.) faire une visite, aller en visite, aller voir qn

быть в гостя́х — être en visite, être chez qn

••

в гостя́х хорошо́, а до́ма лу́чше посл. — on n'est nulle part aussi bien que chez soi

* * *
n
gener. buveur, hôte (в гостинице), hôtesse (в гостинице), invité, visite, visiteur, hôte, hôtesse, étranger

Dictionnaire russe-français universel > гость
126 гостья

ж.

hôte m, hôte f; visiteur m, visiteuse f ( посетитель); invité m, -e f ( приглашённый); convive m, f (к обеду, ужину и т.п.)

у нас гости — nous avons du monde

вы у нас ре́дкий гостья — vous venez rarement nous voir, vous vous faites rare

идти́ в гости — aller (ê.) faire une visite, aller en visite, aller voir qn

быть в гостя́х — être en visite, être chez qn

••

в гостя́х хорошо́, а до́ма лу́чше посл. — on n'est nulle part aussi bien que chez soi

* * *
n
gener. étranger, hôtesse, invitée, visiteuse

Dictionnaire russe-français universel > гостья
127 ыалдьыт

гость; гостья; ыалдьыты маанылаа= угощать гостя; ыалдьыт сылдьыбата-ҕын, хоноһо хоммотоҕун курдук погов. как будто гостя не было и не ночевал никто (т. е. когда в доме был достаток, хозяина охотно посещали, а когда он разорился, к нему никто не идёт).

Якутско-русский словарь > ыалдьыт
128 коноксу-

уподоб. от конок I

изображать из себя гостя, чувствовать себя гостем (привередничать, ждать, чтобы ухаживали);

жаман киши өз үйүндө коноксуйт погов. дрянной человек дома гостя из себя изображает.

Кыргызча-орусча сөздүк > коноксу-

Страницы

См. также в других словарях:

Гостя — Гостомысл Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
Гостя потчуй, покуда через губу не перенесет. — (т. е. не сможет). См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
гостя — і, ж. Та, хто приходить, приїздить відвідати, навістити кого небудь і т. ін … Український тлумачний словник
гостя — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Бесстыжего гостя не пивом выживать. — Бесстыжа гостя пивом не выгнать. Бесстыжего гостя не пивом выживать. См. ЧЕЛОВЕК … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Какого гостя позовешь, с таким и побеседуешь. — Какого гостя позовешь, с таким и побеседуешь. См. ВИНА ЗАСЛУГА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
В сугонь гостя не употчевать. — (не потчуют). См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Из песни слова не выкинешь, а из места гостя не высадишь. — Из песни слова не выкинешь, а из места гостя не высадишь. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Дай Бог гостя доброго, да с худым разумом. — (неразборчивого). См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Для доброго гостя и хозяин поживится. — (добудет, чего нет). См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Есть кус, так гостя нет; нет ни корки, а гости с горки. — Есть кус, так гостя нет; нет ни корки, а гости с горки. См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(гостя)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на все языки

(гостя)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: