-
1 володіти
1) ( мати) to own, to possess, to haveволодіти правом юр. — to qualify
2) to control; to be in possession (of); to be master (of)володіти собою — to control (to possess, to govern) oneself
3) ( уміти користатися чимсь) to know; to wield, to be able to useволодіти зброєю (інструментом) — to handle, to wield weapon ( instrument)
володіти мовою — to know a language, to speak a language
-
2 володіти
1) владе́ть; облада́ть; вла́ствоватьволоді́ти сві́том — владе́ть (облада́ть) ми́ром
2) ( иметь что) владе́ть, облада́ть, располага́ть -
3 волод
кн. 1. потолоккрыша дома2. волод (предварительно сооружаемая деревянноглиняная сферическая форма, на которой возводится основной кирпичный купол) -
4 володіти
have in possession, have, (акціями, патентом тощо) hold, keep, possess, ( правом тощо) enjoy -
5 володіти
wołodityдієсл.posiadać, władać -
6 володіти
ფლობა -
7 володіти
трымацьуладацьуласныутрымаць -
8 володіти
saip olmaq -
9 володіння
ВОЛОДІННЯ - суспільно-особистісний спосіб взаємодії життєдіяльності суб'єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої або певних її фрагментів його волі, меті, у досягненні панування над ними для перетворення їх у надійний засіб самовизначення. У соціумі В. є формою вияву та способом існування влади. Володіти соціальними зв'язками, життєвою ситуацією, суспільним явищем, іншою людиною - означає вміти підкорити їх власній волі, зробити засобом власного самоутвердження, тримати їх у покорі, контролювати і управляти ними. Визнання людьми В., як факту життя, примушує їх дотримуватись вимог соціальної ієрархії, субординації та координації відповідних зв'язків та стосунків. Звідси випливає, що В., з одного боку, є засобом самоствердження суб'єкта в системі універсальної соціальної взаємодії суспільства, а з другого - формою вияву влади. Володіти у соціальному плані означає випереджати події власного життя, бачити тенденції його розвитку, знати й уміти опертися на них у реалізації життєвих планів і переконань. Соціальне В. являє собою особливий різновид зв'язку суб'єкта і предмета соціальної дії, котрий не завжди схоплюється юридичними нормами. Володіє той, хто йде першим, хто глибше, далі і швидше бачить предмет у тенденціях його розвитку, вміє надати цим тенденціям адекватної соціальної форми. Як і все у суспільстві, В. розподіляється нерівномірно, набуваючи певної ієрархічної структури залежно від місця даного суб'єкта в системі статусних стосунків громадян. Вищий статус передбачає більший масштаб В., а, отже, і більшу міру панування суб'єкта над обставинами. Наймогутнішим суб'єктом В. виступає держава, а в державі - бюрократія, як особлива корпорація професійних управлінців Н. ижче в ієрархії соціальної могутності стоять суб'єкти, які за масштабом В. менш значимі й могутні - це соціальні інститути, відомства, великі соціальні групи, класи, клани, організації та їх різноманітні об'єднання. Найнижчі щаблі ієрархії соціального В. займають суб'єкти, котрі володіють лише своїм тілом та елементарними життєвими обставинами.В. Коцюбинський -
10 володіння
с1) (влада, сила) dominion, mastery, empire2) ( власність) ownership, possession; (акціями, облігаціями) holding; ( нерухомістю) tenancy, tenure, seizingволодіння акціями — share ownership, shareholding, stockholding, holding of shares, holding of stock
спільне (колективне) володіння — collective ( joint) ownership
-
11 володіння
1) ( действие) владе́ние; ( фактическое пользование чем-нибудь) облада́ние, влады́чествоволоді́ння собо́ю — ( о свойстве характера) самооблада́ние; вы́держка
спі́льне володі́ння — о́бщее владе́ние, совладе́ние
2) (то, чем владеют) владе́ние -
12 володілець
-льця; = володі́льник, -авладе́лец; облада́тель -
13 володільник
-а; см. володілець -
14 володіння
custody, domain, ( правом тощо) enjoyment, hands, having, (в т. ч. акціями, патентом тощо) holding, keeping, occupancy, occupation, ownership, possessions, possession, (територія, залежна від метрополії) property, (земельною власністю, рухомим або нерухомим майном) seisin, seizin, tenement, ( нерухомістю) tenure -
15 володіння акціями
share ownership, shareholding, stock ownership, stockholdingУкраїнсько-англійський юридичний словник > володіння акціями
-
16 володіння без дозволу
Українсько-англійський юридичний словник > володіння без дозволу
-
17 володіння без титулу
Українсько-англійський юридичний словник > володіння без титулу
-
18 володіння вибухівкою
Українсько-англійський юридичний словник > володіння вибухівкою
-
19 володіння власністю
ownership of property, property ownershipУкраїнсько-англійський юридичний словник > володіння власністю
-
20 володіння вогнепальною зброєю
ownership of firearms, possession of firearmsУкраїнсько-англійський юридичний словник > володіння вогнепальною зброєю
См. также в других словарях:
володѣти — ВОЛОДѢ|ТИ (14), Ю, ѤТЬ гл. Обладать, владеть, иметь власть; управлять: поищемъ собѣ кнѩзѩ. иже бы володѣлъ нами. и судилъ по праву. ЛЛ 1377, 7 (862); ˫Арополкъ посадники сво˫а посади в Новѣгородѣ. и бѣ володѣ˫а единъ в Руси. Там же, 23 об. (977); … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Володіївці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
володіти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
володіти — і/ю, і/єш, недок., ким, чим. 1) Мати що небудь у своїй власності. || Мати певну обдарованість, відзначатися чимось (голосом і т. ін.). 2) також без додатка. Те саме, що володарювати. 3) перен. Мати можливість підкоряти когось своєму впливові,… … Український тлумачний словник
володієвецький — прикметник … Орфографічний словник української мови
володільник — іменник чоловічого роду, істота рідко … Орфографічний словник української мови
володільниця — іменник жіночого роду, істота власниця рідко … Орфографічний словник української мови
володільницький — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
володіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
володільницький — а, е, рідко. Стос. до володільника, володільниці … Український тлумачний словник
володільниця — і. Жін. до володільник … Український тлумачний словник