Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(глаз)

  • 21 голе око

    Українсько-російський політехнічний словник > голе око

  • 22 око

    физ. глаз

    Українсько-російський політехнічний словник > око

  • 23 бельмо

    більмо, луда, налуда, полуда. Глаз с -ом - більмове око. Я ему как бельмо в глазу - я йому як сіль у оці.
    * * *
    1) більмо́, полу́да, налу́да, лу́да; ска́лка
    2)

    бе́льма — (мн.: глаза) ба́ньки, -ньок, слі́пи, -пів, сліпаки́, -кі́в

    Русско-украинский словарь > бельмо

  • 24 бычачий

    и бычий
    1) бугаячий, бугаїв (-єва, -єве);
    2) воловий (см. Бык). [Воловий віз. Волова шкура].
    * * *
    тж. б`ычий
    бича́чий; бугаї́в, -гає́ва, -гає́ве

    \бычачий (воло́вий) глаз — мед. волооо́ччя, волоо́кість, -кості

    Русско-украинский словарь > бычачий

  • 25 вваливаться

    ввалиться
    1) увалювати, увалити, увалюватися, увалитися, вкидатися, вкинутися, упадати, упасти в щось. [Увалився у санки. Всі так і ввалили в хату]; (насильно) втиритися, (о многих) повтирюватися, всунутися. [Всунувсь у чужу хату];
    2) (о глазах, щёках и т. п.) запасти, запастися, позападати, опасти, впасти. Глаза, щёки ввалились - очі, щоки повтягало, позатягало кому-неб.; очі, щоки запали, запалися, позападали. Ввалившийся (глаз, щека) - запалий, ямкуватий. [Запалі (позападалі) очі].
    * * *
    несов.; сов. - ввал`иться
    1) ува́люватися, ували́тися
    2) (о глазах, щеках, боках) запада́ти, запа́сти и позапада́ти, запада́тися, запа́стися и позапада́тися, ува́люватися, ували́тися, впада́ти, впа́сти

    глаза́ ввали́лись — о́чі повтяга́ло (позатяга́ло, запа́ли, запа́лися)

    Русско-украинский словарь > вваливаться

  • 26 вороний

    воронячий, ґав'ячий, ґавин.
    * * *
    воро́нячий, ґа́в'ячий, ґа́вин

    \вороний глаз — бот. воро́няче о́ко

    Русско-украинский словарь > вороний

  • 27 выкалывать

    выколоть виколювати, виколоти, виштрикувати, виштрикнути, виштуркнути, виткнути. [Гляди, щоб поночі ока не виштрикнув]. Темно, хоть глаз выколи - поночі, хоч в око стрель; хоч око виткни. Выколоть глаза - вибрати очі, очі повиймати. Выколотый - виколений, виштрикнений, виштрикнутий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыколоть
    вико́лювати, ви́колоти и мног. повико́лювати; (протыкать чем-л. острым) виштри́кувати, ви́штрикати и ви́штрикнути

    Русско-украинский словарь > выкалывать

  • 28 глазение

    видивляння, лупання очима.
    * * *
    тж. глаз`енье
    визира́ння, витріща́ння

    Русско-украинский словарь > глазение

  • 29 глазок

    очко, вічко - см. Глаз. [Там-то очка як терночок], а специальнее -
    1) (в сети) вічко;
    2) (в тюремной двери) вічко, прозурка - см. Волчок;
    3) бот. (почка листовая) - очко, вічко, брунька, бросток. [Щепіння очком, коли прищеплюють окрему брунечку]. Глазок прививать - очкувати деревину. Глазок в картофеле - кілець (р. -льця), кільчик. [Кепська справа, коли люди почали вже кільцями картоплю садити];
    4) весёлые глазки (цветок) - см. Анютины глазки.
    * * *
    1) см. глазки

    на \глазок — на о́ко

    хоть одним глазко́м посмотре́ть (погляде́ть) — хоч одни́м о́ком (о́чком) подиви́тися (погля́нути)

    2) (отверстие для наблюдения, надзора) ві́чко, прозу́рка
    3) ( почка) ві́чко, о́чко, бру́нька
    4) (пятно у насекомых, птиц) ві́чко, о́чко

    Русско-украинский словарь > глазок

  • 30 глазоньки

    диал. см. глазёнки

    Русско-украинский словарь > глазоньки

  • 31 гной

    1) гній (р. гною), а теснее (из раны, нарыва) - бруд. [Бруду багато з чиряка йде], (из глаз) кисляк. [Кисляки на очіх]. Затянуться гноем (о ране) - заснітитися;
    2) см. Навоз.
    * * *
    гній, род. п. гно́ю

    Русско-украинский словарь > гной

  • 32 долой

    геть! (только ко многим) гетьте! [Гетьте звідси чужі! (Л. Укр.)]. Долой с глаз - геть з-перед очей! Шапку долой! - геть шапку! Долой безграмотность - геть неписьменність! (чаще) геть з неписьменністю! Долой его - геть з ним! См. Прочь.
    * * *
    нареч.
    геть; ( ко многим) ге́тьте

    Русско-украинский словарь > долой

  • 33 закапывание

    Закопание
    I. закопування, закопання чого.
    II. Закапывание, Закапание глаз - закрапування, закрапання очей, вкроплювання, вкроплення в очі чого; (загрязнение чем) закапування, закапання чого чим.
    * * *
    I
    зака́пування
    II
    зако́пування

    Русско-украинский словарь > закапывание

  • 34 закапывать

    закапать
    I. 1) (начинать капать) починати капати, крапати, (учащённо) капотіти; сов. закапати, закрапати, закапотіти; срвн. Капать. [Червона кров закапала з пучки (М. Вовч.). Потанув сніг, із стріх закрапало (М. Вовч.)]. Слёзы -пали из глаз - сльози закапали з очей. -пало с потолка - закапало з стелі;
    2) что (забрызг. каплями) - закапувати, закапати, (о мн. или во мн. мест.) позакапувати що чим. Стол -ли воском - стола закапали воском. -ть глаза, рану чем - закрапувати, закрапати очі, рану (уразку) чим, вкроплювати и вкропляти, вкропити, (за)пускати, (за)пустити в очі, в рану що и чого. Закапанный и Закапленный - закапаний. -ться - закапуватися, закапатися. [Воском закапалася].
    II. Закапывать, -ся, закопать, -ся - закопувати, -ся, закопати, -ся, (о мног.) позакопувати, -ся; см. Зарывать, -ся. Закопанный - закопаний.
    * * *
    I несов.; сов. - зак`апать
    1) зака́пувати, зака́пати; сов. покра́пати
    2) (сов.: начать капать) закра́пати, зака́пати, пока́пати, усилит. покапотіти, -поти́ть; ( о дожде) поча́ти (-чне́) накрапа́ти (накра́пувати)
    II зак`апывать
    несов.; сов. - закоп`ать
    зако́пувати, закопа́ти и мног. позако́пувати

    Русско-украинский словарь > закапывать

  • 35 закисать

    закиснуть
    1) киснути, скиснути, укисати, укиснути (о мн. покиснути), квасніти, сквасніти (преимущ. о молоке). [Унас льох теплий - молоко швидко кисне (квасніє). Капуста вже вкисла - можна їсти]. Закислый, Закисший - скислий, скваснілий; (о молоке) квасний;
    2) (о глазах) киснути, закисати, закиснути, заснічуватися заснітитися, (о мн.) позакисати, позаснічуватися. [Очі так заснічуються, що аж злипаються]. Закисший глаз - закисле, кисле, заснічене око, (пренебр.) кисляк (-ка). [Око заснічене, страшне. У дитини кислі очі, утри. Нічого своїми дурними кисляками не бачить (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - зак`иснуть
    закиса́ти, заки́снути и мног. позакиса́ти

    Русско-украинский словарь > закисать

  • 36 закрывание

    1) зачиняння; затуляння, затикання; заслоняння;
    2) згортання; (глаз) заплющування (очей);
    3) закривання;
    4) заступання, застування;
    5) закривання, припиняння; замикання (рахунків). Оттенки - см. Закрывать.
    * * *
    1) закрива́ння; затуля́ння, заслоня́ння; зачиня́ння; запина́ння; згорта́ння
    2) заплю́щування, сплю́щування, закрива́ння

    Русско-украинский словарь > закрывание

  • 37 закрывать

    закрыть
    1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];
    2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];
    3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];
    4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];
    5) см. Скрывать, Укрывать;
    6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.
    * * *
    несов.; сов. - закр`ыть
    1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

    \закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку

    \закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран

    \закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́

    2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

    Русско-украинский словарь > закрывать

  • 38 заметно

    помітно, примітно, прикмітно, (видно) знати, знатно, (проявительно) виявно; (для глаз) видимо. [Ледве помітно всміхався (Загір.). Ледве примітно для ока (Л. Укр.). І не знати, що тут колись люди жили (Звин.). Ніч була така темна, що навіть не було знати вікон (Н.-Лев.). Життьовий рух на нашому полі національного відродження йде не так рівно, не так виявно, як у людей (Р. Край)]. Не -но для самого себя - самому собі не в замітку (Звин.). Не было -но чего - не було помітно чого, (образно) не визирало що. Чуть -тно вдали - ледве помітно віддалік, мрітно. [А там щось мрітно: чи то люди, чи то коні, а може копиці сіна (Сл. Гр.)]. -нее - помітніше, показніше. [Поставте вище - показніше буде].
    * * *
    нареч.
    1) помі́тно; примі́тно
    2) в знач. сказ. помі́тно

    Русско-украинский словарь > заметно

  • 39 запорашивать

    запорошить запорошувати, запорошити, вкривати, вкрити (пилом, снігом). -шить глаз - запорошити (запорснути) око. Запорошенный - запорошений. [У санях сиділи дві закутані, запорошені снігом постаті (Васильч.)]. -ться - запорошуватися, запорошитися, вкриватися, вкритися (пилом, снігом), припадати, припасти (пилом, снігом).
    * * *
    несов.; сов. - запорош`ить
    запоро́шувати, запороши́ти, -рошу́, -ро́шиш

    Русско-украинский словарь > запорашивать

  • 40 запускать

    запущать) запустить
    1) кого куда (впускать) - упускати, упустити, (о мн.) повпускати кого куди, до чого. -ти-ка телят в сарай - впусти-но телята в повітку (до повітки). -скать, -стить в хлеб (производить потраву) - запускати, запустити що ким, (за)пускати, (за)пустити в спаш, в пашню (коні, корову). [А ми просо засієм. А ми стадом запустим, запустим (Метл.). Не пусти коні в спаш! Пустив коні в пашню (Поділля)];
    2) кого что (оставлять без ухода, в небрежении) - занедбовувати и занедбувати, занедбати, занехаювати, занехаяти и занехати, залишати, залишити кого, що, (редко) запускати, запустити, (о мн.) позанехаювати. [Занехаяла геть усе, і виховання своїх дітей (Звин.) Занедбав поле. Одна жінка запустила діжу, що вона й на діжу не похожа (Грінч. I)]. -скать, - стить дела - занедбувати, занедбати, запускати, запустити и т. д. справи. -скать, -стить корову - запускати, запустити корову. -скать, -стить болезнь - задавнювати, задавнити, (редко) запускати, запустити хоробу. -скать, -стить бороду, кудри - запускати, запустити бороду кучері. -скать, -стить ногти - відпускати, відпустити (ніготь), повідпускати нігті (пагності, пазурі);
    3) (бросать чем-н. в кого) шпурляти, шпурнути, жбурити, пожбурити, пошпурити, (однокр.) жбурнути, шпурнути чим на (в) кого;
    4) (гнать, погнать) пускати, пустити, затинати, затяти. [Пустив коні що-духу. Як затяв коня, аж летить (Звин.)]. -скать, - стить храпенье - (зав)давати, (зав)дати, затинати, затяти хропака, хропти хропака;
    5) (вонзать в кого, во что) запускати, запустити в кого, в що, вгороджувати, вгородити в кого, в що, втереблювати, втеребити, впірити в кого, в що; см. ещё Вонзать. [Як на ляха козак налітав, в нього спис запускав (Мог.). І запустить пазурі в печінки Шевч.). Та вгородила в своє серденько гострий ніж (Пісня)]. -стить руку в карман - закласти (засунути, застромити) руку в кишеню. -стить куда-л. руки (воспользоваться ч.-н. чужим) - простягти лапу, сунути руку куди, погріти руки чим. -стить кому (в нос) гусара - запустити пинхву кому. -скать, -стить глаз (глазуна, глазенапа) - закидати, закинути оком, зиркати, зир(к)нути (кутиком ока) куди, на кого. -скать, -стить в паз - запускати, запустити в жолоб (паз, бурт), забуртовувати, забуртувати, (вколачивать) за[у]саджувати, за[у]садити, забивати, забити, вбивати, вбити;
    6) (класть закваску) заквашувати, заквасити що, запускати, запустити що чим (дріжджами). -скать, -стить дрожжами (квас, пиво) - запускати, запустити дріжджами (квас, пиво);
    7) -скать, -стить за галстук (выпивать) - заливати, залити и залляти очі, пити-непроливати;
    8) (сильно ругать) загинати, загнути кому;
    9) -скать змея - пускати змія. -кать кубарь (волчка) - пускати дзиґу. -стить шарманку - завести катеринку. Запущенный - впущений; занехаяний, занедбаний, (редко) неприкоханий, (о болезни) задавнений; (вонзённый) запущений, угороджений. -ные дела - занедбані справи. Дела -щены - справи занедбано.
    * * *
    I несов.; сов. - запуст`ить
    ( приводить в движение) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти, пуска́ти, пусти́ти; ( бросать чем в кого-что) ки́дати, ки́нути, шпурля́ти, шпурну́ти и пошпу́рити, диал. шпуря́ти, шпу́рити и пошпурну́ти; ( когти) упина́ти, уп'ясти́ (упне́)

    \запускать ти́ть слове́чко (словцо́) — заки́нути слівце́ (слове́чко)

    II несов.; сов. - запуст`ить
    ( доводить до запустения) запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти; ( оставлять без ухода) зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; ( болезнь) зада́внювати, зада́внити; ( отпускать) відпуска́ти, відпусти́ти

    \запускатьть дела́ — запуска́ти, запусти́ти и мног. позапуска́ти (зане́дбувати, занедба́ти, занеха́ювати, занеха́яти) спра́ви (діла́)

    Русско-украинский словарь > запускать

Страницы

См. также в других словарях:

  • глаз — глаз/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • ГЛАЗ — муж. орудие чувственного зрения, око; глазное яблоко; шары сиб. талы вят. буркала; баньки южн. глядела, гляделки, зенки; мн. глаза, глазы; олон. глазья; собир. глазье; глазина, глазища ·увел. глазик, глазок, глазочек. глазенок, глазеночек и пр.… …   Толковый словарь Даля

  • глаз — сущ., м., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? глаза, чему? глазу, (вижу) что? глаз, чем? глазом, о чём? глазе и в глазу; мн. что? глаза, (нет) чего? глаз, чему? глазам, (вижу) что? глаза, чем? глазами, о чём? о глазах 1. Глаза это органы,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • глаз — а ( у), предл. о глазе, в глазу; мн. глаза, глаз, глазам; м. 1. Парный орган зрения человека и животного, расположенный в глазных впадинах (лица, морды) и прикрываемый веками с ресницами. Анатомия глаза. Болезни глаз. Левый, правый г. Большие,… …   Энциклопедический словарь

  • ГЛАЗ — ГЛАЗ, глаза, о глазе, в глазу, мн. глаза, глаз, глазам, муж. 1. (преим. во мн. для обозначения парности). Орган зрения. Бельмо на глазу. Левый глаз покраснел. Карие глаза. Близорукие глаза. Целиться, прищурив глаз. Поднять глаза к небу. Скромно… …   Толковый словарь Ушакова

  • глаз — Око, буркала ( ы), глазища. (Глаза: бесстыжие, впалые, зоркие, острые, подслеповатые, тупые, с поволокой). Жмурить (щурить, прищуривать) глаза, жмуриться, щуриться; моргать, мигать глазами; зажать, смежать вежди ( ы) (очи). .. Ср …   Словарь синонимов

  • ГЛАЗ — ГЛАЗ, а ( у), о глазе, в глазу, мн. глаза, глаз, глазам, муж. 1. Орган зрения, а также само зрение. Чёрные, карие, серые, голубые глаза. Своими глазами видал (видел) (сам). В оба глаза смотреть (смотреть внимательно или перен.: быть осторожным,… …   Толковый словарь Ожегова

  • ГЛАЗ — ГЛАЗ, самый важный из органов чувств, основной функцией которого является восприятие световых лучей и оценка их по количеству и качеству (через его посредство поступает около 80% всех ощущений внешнего мира). Эта способность принадлежит сетчатой… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ГЛАЗ — мифологический символ, связанный с магической силой, благодаря которой божество или мифологический персонаж обладают способностью видеть, сами оставаясь невидимыми. Эта способность, символизируемая наличием одного огромного глаза или большого… …   Энциклопедия мифологии

  • глаз — движение глаз макродвижение глаз микродвижение глаз …   Большая психологическая энциклопедия

  • ГЛАЗ — (oculus), орган зрения у нек рых беспозвоночных и всех позвоночных. У позвоночных Г. парные, располагаются в глазных впадинах черепа орбитах и имеют единый план строения: глазное яблоко (соединённое зрит, нервом с головным мозгом), веки, слёзный… …   Биологический энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»