Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(в+грязи)

  • 1 грязи

    мед.
    гря́зі, -зей

    Русско-украинский словарь > грязи

  • 2 брести

    1) (итти медленно) брести, тягтися, тектися (Стефаник), чвалати; (мелким шагом) чим(н)чикувати; (едва-едва) плентатися, плуганитися;
    2) (б. по грязи) тьопатися, брьохатися, шелепатися, (с усилием) братися по грязюці. [Як вона бралася по грязюці, щоб мене визволити од нього!];
    3) (итти в-брод) брести, перебродити. [Місточок вода знесла - треба брести (перебродити)].
    * * *
    брести́; ( плестись) плести́ся, ди́бати, пле́нтатися, пле́нтати, ча́пати, чала́пати, чвала́ти; (по грязи, воде) брьо́хати, брьо́хатися

    Русско-украинский словарь > брести

  • 3 грязь

    на земле) болото, грязь (р. грязи), грязюка, грязиво, грязота, кал, калило, каля, калюка, (тинистая) твань (р. твани), тванюка, багно, багнюка. Растоптать, размесить грязь - розгрузити (болото); (вокруг чего) обгрузити що. Валяться, возиться в грязи - барложитися, бабратися. Запачканный грязью - заболочений, закаляний. Грязь, замёрзшая или присохшая комками на дороге - груддя, грудки, колоть (р. -ти), (реже) струпаки, храпа. Грязные и смрадные подонки при производстве - чвир, чмир (р. -рю). Грязь от неопрятности (нечистота) - бруд, бруднота, брудота, нечисть (р. -сти). нехар (р. -ри). Грязь давняя на теле - леп, туриця. Грязь на голове у малых детей - тімениця. Втоптать в грязь кого (принизить) - закаляти (обкидати) болотом, упосліднити. [Закаляють тебе болотом, як зрадницю їх кастових традицій (Коцюб.). Як угнівається, то знічев'я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (М. Вовч.)].
    * * *
    1) грязь, -зі; грязю́ка; (нечистоты, сор) бруд, -у; (топкая, жидкая) твань, -ні, боло́то, багно́, тваню́ка, багню́ка, кал, -у
    2) перен. бруд, брудно́та, грязь

    Русско-украинский словарь > грязь

  • 4 хлюпать

    несов.; сов. - хл`юпнуть
    1) (о воде, грязи) хлю́пати и усилит. хлюпота́ти и хлюпоті́ти, хлю́пнути; ( ударяться с плеском) пле́скати (пле́ще и пле́скає) и усилит. плескота́ти и плескоті́ти, плесну́ти, плю́скати и усилит. плюскоті́ти и плюскота́ти, плю́снути
    2) (шлёпать, чавкать) чва́кати, чва́кнути, чала́пати и чала́пкати, чала́пнути, несов. хли́пати; (несов.: по грязи, мокрому снегу) брьо́хати, брьо́хатися, жвяхті́ти
    3) (плакать, всхлипывать) хли́пати, хли́пнути; хлю́пать

    но́сом — шмо́ргати но́сом

    Русско-украинский словарь > хлюпать

  • 5 бродить

    браживать
    1) см. Блуждать;
    2) б. в воде - бродити, бовтатися, ловити рибу волоком. [Рибалки бродять у воді]. Исходить, бродя в воде - вибродити. [Все море вибродив];
    3) (о тесте в квашне и т. п.) кваснути, киснути;
    4) (о вине, пиве, мёде, квасе) грати, вигравати(ся), шумувати, мусувати. [Пиво виграє. Чи не той то хміль, що у пиві грає? Вино шумує, мусує]. Начать б. - заграти. Б., выделяя газы - бухтіти. [Пиво наше бухтить]. Брожёный - граний. [Пили пиво й граний мед].
    * * *
    I
    броди́ти, ника́ти; пле́нтатися, пле́нтати; ( странствовать) блука́ти; ( слоняться) шве́ндяти, ве́штатися, тиня́тися; (по грязи, снегу) брьо́хати, брьо́хатися
    II
    (о ферментации и перен.) ква́снути, -не, ки́снути; гра́ти, шумува́ти, -му́є

    Русско-украинский словарь > бродить

  • 6 валяться

    валиваться валятися, качатися, (о постели) вилежуватися, викачуватися, качатися, п'явчитися, (о животном в грязи) барложитися, ковбанитися.
    * * *
    1) (ворочаться, кататься) валя́тися, кача́тися; ( в постели) виле́жуватися, вика́чуватися
    2) страд. валя́тися; хита́тися; вика́чуватися, кача́тися; ліпи́тися; валя́тися

    Русско-украинский словарь > валяться

  • 7 вывалять

    -ся
    1) (о сукне) звалити, -ся, зваляти, -ся;
    2) (в грязи) виваляти, -ся, викачати, -ся. Вывалянный -
    1) звалений;
    2) виваляний.
    * * *

    Русско-украинский словарь > вывалять

  • 8 запачкать

    1) забрудни́ти и мног. позабру́днювати, побрудни́ти, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати; закаля́ти, покаля́ти, скаля́ти, зароби́ти, -роблю́, -ро́биш, уроби́ти; (преим. лицо) замурзати, обму́рзати, замазу́рити; ( жидкой грязью) задри́пати и мног. позадри́пувати, забо́втати и мног. позабо́втувати; ( забродить) заброди́ти, -броджу́, -бро́диш и мног. позабро́джувати; ( вывалять в грязи) поваля́ти, заваля́ти, диал. зашурува́ти
    2) (перен.: опорочить) забрудни́ти; закаля́ти, покаля́ти, скаля́ти

    Русско-украинский словарь > запачкать

  • 9 заращивать

    заростить
    1) (допускать зарости чем-н., позволять вырости чему-н.) зарощувати, заростити, (о мн.) позарощувати що чим; (сорной травой) бур'янити, забур'янити (напр. город, поле); (диким овсом) завівсюжувати, завівсюжити (поле); (допустить покрыться слоем грязи) забруднювати, забруднити, (о мн.) позабруднювати що (начиння (посуду), руки); (о бороде, волосах) запускати, запустити (бороду, (в)уса). Не -вай лугов кустарником - не зарощуй луки чагарником;
    2) (вростить) вростити що у що;
    3) (заживлять) загоювати, загоїти, (о животных, переносно о море) зализувати, зализати, (о мн.) позагоювати, позализувати що. [Його рука поранить і загоїть (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - зараст`ить
    заро́щувати, заростити, рощу, -ро́стиш, ( раны) заго́ювати, заго́їти

    \заращивать вать бо́роду — запуска́ти (відпуска́ти, відро́щувати) бо́роду

    Русско-украинский словарь > заращивать

  • 10 захряснуть

    1) забитися, замулитися. [Ринва чимсь забилася. Ставок замулився];
    2) захряснути, застрягнути, застряти.[Пішов та й захряс там (Сл. Гр.). Хотів збити яблуко, кинув ломаку, а вона й застряла (Сл. Ум.)];
    3) см. Затвердеть.
    * * *
    1) (увязнуть в грязи, снегу) захря́снути, захря́сти, -сну, -снеш; диал. ухря́сти
    2) ( затвердеть) диал. затверді́ти, затве́рднути; задубі́ти, забуча́віти, збуча́віти; ( застыть) затужа́віти, стужа́віти

    Русско-украинский словарь > захряснуть

  • 11 князь

    1) князь (-зя, мн. князі), (ум.) князик, (ув.) князюка. [З старих київських князів чи ватажків пам'ятали в Київі Аскольда, Дира, Олега (Грушев.). Мій орлику, мій князику! (Г. Барв.)]. Великий князь - великий князь. Князь мира сего, князь бесовский - князь (володар, владар (-ря)) світу цього, сатана. Быть -зем - бути за князя, князювати. Взят из грязи, да посажен в -зи - із грязі - у князі;
    2) (в свадебном обряде) князь, молодий (-дого). Князь и княгиня - князь і княгиня, князі (-зів);
    3) см. Конёк 3.
    * * *
    ист., фольк.
    князь, -зя

    Русско-украинский словарь > князь

  • 12 комок

    (чего-нб. рассыпчатого) грудка, грудочка (напр. землі, каші); (теста) балабух, галка, галушка, (глины) вальок (-лька), валька, (снега) грудка, куля, сніжка, (нерастёртый в какой-нб. массе) вузлик, (шерсти) ковтун, ковтюх, (пряжи) жмут (-та), (ягод) кім'ях, кетях, (грязи, воску) грудка, оковелок (-лка) (болота, воску), (округленный) галка, галочка. Сжать в -мок, -ком - жужмом зібгати. Падать -ком - опукою падати. -мок подкатывает - до горла підступає. Сбиться в -мок (о волокнистых) - скімшитися, склочіти(ся). Борзая в -мке - хорт при купці. Лапа в -мке - цупка лапа. См. Ком.
    * * *
    гру́дка, гру́дочка; жмут, жму́тик, жмуто́к, -тка́; клубо́к, -бка́

    сверну́ться (сжа́ться, съёжиться) в \комок (комко́м) — скрути́тися (зщу́литися, зіщу́литися, ску́литися) в клубо́к (клубко́м)

    Русско-украинский словарь > комок

  • 13 конь

    1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);
    2) конь водный - см. Гиппопотам;
    3) (рыба) см. Конёк 6;
    4) (в шахм. игре) коник.
    * * *
    кінь, род. п. коня́

    по ко́ням!, на́ конь! — ( военная команда) на коня́!, на ко́ней!

    ход конём — шахм., перен. хід коне́м

    Русско-украинский словарь > конь

  • 14 купаться

    купатися; (в детск. языке) купці, купі, купусі, купки, купочки, купоньки, купуні. -ся в грязи - калюжитися, бабратися в болоті. -ся в богатстве - купатися (пишатися) в розкошах (в достатках). [Живе як у розкішному палаці, в достатках та в розкошах пишається! (Єфр.)]. Купающийся - а) прич. той, що купається; б) сущ. купальник, купальниця, -ничка. [Цього року багато купальників (Крим.). Статуя Венери-купальниці (Крим.)].
    * * *
    купа́тися

    Русско-украинский словарь > купаться

  • 15 лебезить

    1) (перед кем, около кого) лабузитися, підлещуватися до кого, підсипатися до кого, запобігати перед ким, упадати коло кого, крутитися перед ким, тупцятися коло кого. (перен.) (листом) стелитися перед ким, срвн. ещё Заискивать, Угодничать. [Оце тупцявся, тупцявся коло тітки, думав хату одпише (Звин.). Як вибирали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! (Звягельщ.)]. Не даром он около него -зит - не дурно він до його підлещується, не дурно він крутиться перед ним;
    2) чалапати, шелепати, тьопати, брьохати (по грязюці, по болоту); срвн. ещё Шлёпать по грязи.
    * * *
    (перед кем) підлабу́знюватися, лабу́знитися, підле́щуватися (до кого), запобіга́ти (перед ким), упада́ти (коло кого, за ким), [ли́стом] стели́тися (перед ким)

    Русско-украинский словарь > лебезить

  • 16 нагрязнить

    набруднити; (грязными ногами) нанести, (о мног.) понаносити грязюки (болота); накаляти, набагнити; (насорить) насмітити. Ребёнок -нил - дитина накаляла (уробилася). Нагрязнённый - набруднений; накаляний, набагнений; насмічений.
    * * *
    набруднити; ( нанести грязи) нанести (мног. понаносити) грязі (разг. грязю́ки; сору: бру́ду)

    Русско-украинский словарь > нагрязнить

  • 17 намешивать

    намесить
    I. 1) намішувати, намісити, (о мног.) понамішувати що, чого, (о грязи ещё) нагружувати, нагрузити (о мног.) понагружувати чого. [Намісити тіста, глини (Київщ.). Такого болота нагрузили на подвір'ї, що й пройти не можна (Брацлавщ.)];
    2) (замешивать) замішувати, замісити, (о мног.) позамішувати що. [Рідко тісто замісила (Канівщ.)]. Намешенный -
    1) намішений, понамішуваний; нагружений, понагружуваний;
    2) замішений, позамішуваний. -ться -
    1) намішуватися, наміситися, понамішуватися; бути намішуваним, намішеним, понамішуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) наміситися, попомісити (досхочу, до-не(с)хочу).
    II. Намешивать, намешать - намішувати, намішати, (о жидкости ещё) наколочувати, наколотити чого, (подмешивать) підмішувати, підмішати чого в що, (о мног.) понамішувати, понаколочувати, попідмішувати. [Понамішуй-же їсти коровам та свиням (Харківщ.). Понаколочували такого, що й свині не їстимуть (Богодухівщ.)]. Намешанный - намішаний, наколочений, підмішаний, понамішуваний, понаколочуваний, попідмішуваний. [Тільки зверху чисте зерно, а в середині з половою намішане (Основа 1861)]. -ться - намішуватися, намішатися, понамішуватися; бути намішуваним, намішаним, понамішуваним и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - намес`ить
    намішувати, -шую, -шуєш, наміси́ти, -мішу́, -мі́сиш
    II несов.; сов. - намеш`ать
    намі́шувати, -шую, -шуєш, наміша́ти

    Русско-украинский словарь > намешивать

  • 18 наседать

    насесть
    1) (садиться во множестве) насідати, насісти, (о мног.) понасідати; (о пыли и т. п.) насідати, осідати, осісти, налягати, налягти, (налипать: о грязи, снеге) налипати, налипнути, наліплюватися, наліпитися, (во мног. местах) понасідати, наосідати, поналягати, поналипати, поналіплюватися. [До його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К. Старина). Скільки їх (панів), - жмінька, а гляди, як насіли землі на груди (Коцюб.)];
    2) на кого - напосідати, напосісти, насідати, насісти на кого и (реже) кого, наполягати, наполягти, напирати, наперти на кого, (нападать) напосідатися, напосістися на кого; срв. Налегать 2. [Де-далі дужче напосідав цар на хана (Леонт.). Редактори напосідали на мене, прохаючи оддати їм повість (Крим.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргор.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Свидниц.). Якби-що він твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був-би й наполягав на його (Крим.). Так і напосівсь (на його): не держи кучером Антона, та й не держи! (Кониськ.)];
    3) (поступать на должность) сідати, сісти на посаді, вступати, вступити на посаду.
    * * *
    несов.; сов. - нас`есть
    1) насіда́ти, насі́сти, -ся́ду, -ся́деш
    2) (перен. налегать) насіда́ти, насі́сти; напосіда́ти, напосі́сти; ( приставать) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > наседать

  • 19 натаптывать

    натоптать
    1) (пол, избу) натоптувати, натоптати (поміст, підлогу, долівку и на помості, на підлозі, на долівці, в хаті), натупувати, натупати, (наносить грязи, снегу), наносити, нанести (болота, грязюки, снігу), набагнити, (о мног.) понатоптувати, понаносити. [Такого понатоптували, стільки грязюки понаносили, що хоч бери та й лопатою чисть Грінч.)];
    2) что, чего во что - натоптувати, натоптати що, чого в що, (утаптывать) втоптувати, втоптати, (притаптывать) притоптувати, притоптати що, (о мног.) понатоптувати и т. п. -ть глины - намішувати, намісити, (о мног.) понамішувати глини (ногами);
    3) (растаптывать во множ.) натоптувати, натоптати, (о травянистых растениях) натолочувати, натолочити, (о мног.) понатоптувати, понатолочувати чого. Натоптанный -
    1) натоптаний, натупаний, нанесений, набагнений, понатоптуваний, понаношений;
    2) натоптаний, втоптаний, притоптаний, понатоптуваний и т. п.; намішений, понамішуваний;
    3) натоптаний, натолочений, понатоптуваний, понатолочуваний. -ться -
    1) натоптуватися, натоптатися, понатоптуватися; бути натоптуваним, натоптаним, понатоптуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (топча) натоптатися, (трав. раст.) натолочитися, попотоптати, попотолочити (досхочу), (о мног.) понатоптуватися, понатолочуватися б) (топчась) натоптатися, попотоптатися (досхочу), (о мног.) понатоптуватися; (находиться) натупатися, натупкатися, натупцюватися, натюпатися, попотупати (досхочу) и т. п., (о мног.) понатупуватися и т. п.; (натолктись) натовктися, попотовктися (досхочу) и т. п. Срв. Топтать, -ся. [Хіба мало натупаєшся за день! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - натопт`ать
    нато́птувати, натопта́ти, -топчу, -топчеш и мног. понато́птувати; ( нагрязнять) нату́пувати, нату́пати

    Русско-украинский словарь > натаптывать

  • 20 огустевать

    огустеть гус(к)нути, загусати, загус(к)нути, (о грязи) тужавіти, затужавіти, шерхнути, зашерхнути.
    * * *
    несов.; сов. - огуст`еть
    густі́ти, загусті́ти и погусті́ти, гу́снути и загуса́ти, загу́снути ( становиться более густым) густі́шати, погусті́шати; ( плотнеть) тужа́віти, затужа́віти

    Русско-украинский словарь > огустевать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ГРЯЗИ — лечебные, представляют собой пластич. коллоидальное вещество консистенции густой мази, паСты, коровьего масла или сметаны, черного, серовато черного или бурого цвета. Они состоят из неорганич. почвенной массы, тесно связанной с органич.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Грязи-Орловский мотовозоремонтный завод — Год основания 1869 Расположение …   Википедия

  • Грязи — город, р.ц., Липецкая обл. Возник как пос. при ст. Грязи (открыта в 1868 г.), с 1938 г. город. Название по соседнему с. Грязи, основанному в XVIII в.; ойконим от грязь болото, топь . Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ.… …   Географическая энциклопедия

  • ГРЯЗИ — город (с 1938) в Российской Федерации, Липецкая обл. Железнодорожный узел. 47,6 тыс. жителей (1992). ПО Гидроагрегат ; заводы: культиваторный, Спецэлеватормельмаш и др. Предприятия пищевой промышленности …   Большой Энциклопедический словарь

  • грязи́ща — грязища …   Русское словесное ударение

  • ГРЯЗИ — ГРЯЗИ, ей. Озёрный или лиманный ил, нек рые виды торфа как лечебное средство, а также место, где ими лечатся. Лечиться грязями. Поехать на г. | прил. грязевой, ая, ое. Грязевые процедуры. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949… …   Толковый словарь Ожегова

  • ГРЯЗИ — ГРЯЗИ, город (с 1938) в Липецкой обл. Ж. д. узел. 48,8 тыс. жителей (1998). ПО Гидроагрегат ; заводы: культиваторный, Спецэлева тормельмаш и др. Предприятия пищевой промышленности. Источник: Энциклопедия Отечество …   Русская история

  • грязи — сущ., кол во синонимов: 1 • город (2765) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • ГРЯЗИ ПРИРОДНЫЕ (МИНЕРАЛЬНЫЕ) — илы морские, озерные, лиманные, речные, ключевые. Применяются для лечебных целей. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др.. 1978 …   Геологическая энциклопедия

  • Грязи — У этого термина существуют и другие значения, см. Грязи (значения). Город Грязи Флаг Герб …   Википедия

  • Грязи-Воронежские — Координаты: 52°29′39.5″ с. ш. 39°56′51.3″ в. д. / 52.494306° с. ш. 39.947583° в. д.  …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»