(витончені)

სიფაქიზე

витонченість, тонкість

МИСТЕЦТВА ВИДИ - форми художньотворчої діяльності, що вирізняються на основі специфічного характеру художнього змісту та відповідних засобів його матеріального втілення. Перші спроби з'ясувати видову специфіку мистецтва пов'язані з іменами Сократа, Леонардо да Вінчі, Буало, проте концептуалізація проблеми М.в.чітко простежується лише у XVIII - XIX ст. Під впливом трактату Батте "Витончені мистецтва, зведені до єдиного принципу" (1746) в теоретичний ужиток активно вводиться поняття "витончені мистецтва", відоме ще з доби Відродження, і робляться перші спроби систематизувати М.в. "Витончені мистецтва" - поезія, музика, живопис, танець, скульптура, красномовство, архітектура - об'єднувалися на підґрунті "наслідування прекрасної природи". На противагу їм визнавалися мистецтва "механічні" (декоративно-прикладні). Поняття "витончені мистецтва" закріпилося в естетичній теорії, хоча кількість і якість М.в., визначених як "витончені", у конкретні історичні періоди змінювалась. Кант - прихильник концепції "витончених мистецтв" - структурував їх наступним чином: 1) словесні мистецтва (красномовство, поезія); 2) зображальні мистецтва (живопис, декоративно-прикладні види творчості, оформлення інтер'єру); 3) мистецтво "гри відчуттів" (музика). Упродовж XVIII ст. сформувалася і тенденція розгляду видової специфіки в контексті обґрунтування теорії реалістичного мистецтва. Лессинг виокремлює "просторові мистецтва" (живопис, скульптура) та "часові" (поезія) і намагається визначити їх естетично-художні межі. При цьому "театр", який активно "вписаний" в естетичну концепцію Лессинга, не усвідомлюється ним як самодостатній М.в. Проблема М.в. має значне теоретичне навантаження в естетиці Гегеля. Історично, на його думку, абсолютний дух розкривається через три форми: символічну, класичну та романтичну. Рухові цих форм відповідає логіка зміни М.в.: архітектура, скульптура, живопис, музика і поезія. Символічній формі духу відповідає архітектура, класичній - скульптура, а романтична форма об'єднує живопис, музику, поезію - мистецтва, які "оформлюють внутрішні переживання суб'єкта". Друг, пол. XIX ст. - поч. XX ст. дали можливість проаналізувати різні підходи до побудови видової системи мистецтв і спроби теоретиків визначити засади видоутворення. Вельфін (Швейцарія) поєднав проблему М.в. з "методами бачення" - системами формальних категорій, які були розглянуті парами: лінійне - живописне, площинне - об'ємне, закрите - відкрите (форма), просте - складне, абсолютне - відносне. Через "методи бачення" дослідник виокремив архітектуру і пластичні мистецтва як такі, що гармонізують зовнішній світ із внутрішнім світом людини. Дессуар (Німеччина) і Манро (США) розглядали проблему М.в. як вияв плідності "міжчуттєвих" станів людини і подальшої можливості наукового розкриття міждисциплінарних контактів. Визнаючи "сферу естетичного" ширшою від "сфери мистецтвознавчого", стимулом видоутворення вони вважали чуттєве багатство людини. Унгарден (Польща), приділивши значну увагу розгляду конкретних видів мистецтв (поезія, музика, живопис), підкреслив естетичний аспект проблеми, спираючись на категорію "цінність". Проблемам.в. і зараз залишається дискусійною. Найчастіше розрізняють М.в. просторові (скульптура, живопис, архітектура), часові (література, музика), систематичні (театр, кіно).

1) витонченість, вишуканість, делікатність

2) ніжність, тонкість; м'якість

3) слабість; тендітність, хирлявість

4) такт, тактовність, ґречність, чемність

5) дражливість, делікатність, складність (питання)

6) чутливість, точність (приладів)

7) делікатес, ласощі

8) тонкість, деталь (справи)

* * *

1) витонченість, вишуканість, тонкість (смаку, думок)

2) тонкість, витонченість, ніжність (шкіри; рис обличчя)

3) м'якість, ніжність (фарб, відтінків)

4) слабкість, крихкість ( статури), хворобливість

5) делікатність, чемність, тактовність

6) делікатність, складність ( проблеми)

7) тонкість; гострота ( зору); чутливість; чутливість, точність ( приладів)

8) делікатес, ласощі (тж. table delicacies, delicacies of the table)

9) тонкість, деталь

1) елегантність, вишуканість

2) витонченість, тонкість

3) щось витончене (прекрасне)

* * *

1) елегантність, витонченість

2) вишуканість, витонченість

3) чіткість, ясність, простота ( формулювання)

4) що-небудь вишукане, витончене

вишуканість, добірність, виборність, (утончённость) витонченість (- ности). [Убрана з претенсією на виборність, але досить незграбно (Л. Укр.)]. -ность слога - добірність, вишуканість стилю. -ность вкуса - витонченість, вишуканість смаку, вподобань, витончені вподобання.

* * *

1) ви́шуканість, -ності; ви́тонченість; добі́рність

2) ви́шуканість

витонченість, елегантність

* * *

1) витонченість, граціозність, елегантність

2) вишуканість

3) розбірливість, вибагливість (у їжі)

* * *

1) граціозність, елегантність

2) витонченість, вишуканість

3) розбірливість ( у їжі)

1) витонченість, вишуканість

2) елегантність

3) ніжність, м'якість; тонкість

4) слабість, тендітність

5) тактовність, ґречність, чемність; ввічливість

6) дражливість, делікатність (питання)

7) чутливість, точність (приладів)

* * *

1) худорба, кволість

2) незначність, мізерність

3) витонченість, тонкість

* * *

1) худорба, кволість, немічність; незначність

2) тонкість, витонченість

1) витонченість, вишуканість, елегантність

2) гострота (відчуттів)

3) неперевершеність

* * *

1) витонченість, вишуканість

2) гострота ( відчуття)

3) вищий ступінь ( чого-небудь)

1) розбірливість; вередливість; вибагливість; примхливість

2) тонкість; витонченість; досконалість

* * *

1) вередливість, розбірливість, перебірливість

2) тонкість; витонченість

1) тонкість

2) вишуканість, витонченість; гнучкість

3) високопробність (металу)

4) досконалість; висока якість

5) гострота; сила

6) дрібнозернистість

7) ав. аеродинамічна якість

* * *

1) тонкість ( нитки)

2) витонченість, гнучкість

3) чистота, високий вміст металу ( fineness ratio); проба ( благородних металів)

4) досконалість, висока якість

5) гострота (розуму, почуттів), тонкість, сила

6) cпeц. дрібнозернистість

1) граціозність, витонченість; стрункість

2) елегантність

* * *

1) граціозність, витонченість; стрункість

2) елегантність

1) точність, чіткість, пунктуальність

2) старанність, ретельність; обережність; скрупульозність

3) складність, важкість; скрутність

4) pl тонкощі; деталі; дрібниці

5) розбірливість; вимогливість; вибагливість; причепливість

6) вишуканість, витонченість; елегантність

7) заст. ласощі

8) заст. соромливість; манірність

* * *

1) точність, пунктуальність

2) старанність, акуратність, обережність; педантичність

3) складність, труднощі

4) pl тонкість, деталь, дрібниця

5) розбірливість, вимогливість, вередливість, уїдливість

6) щось витончене, вишукане, приємне

7) витонченість; ( надмірна) вишуканість

8) icт. сором'язливість; манірність

манірна вишуканість; витонченість (мови, стилю)

* * *