Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(білизну)

  • 41 tousle

    I n
    1) патли; скуйовджене волосся; шевелюра; шапка, маса волосся

    a tousle of auburn curls — шапка каштанових кучерів; гущавина, заросли ( кущі)

    2) дiaл. бійка, боротьба
    II v
    1) скуйовджувати, наїжачувати ( волосся); приводити в безлад (одяг, білизну)
    2) тягнути грубо, з силою; звертатися грубо ( до жінки)
    3) кидатися, бросатися

    English-Ukrainian dictionary > tousle

  • 42 tubbing

    n
    2) висадка рослини в діжці; заповнення діжки маслом
    3) cпopт. вправа у веслуванні
    4) горн. водонепроникна крепь; тюбінги; кріплення тюбінгами

    English-Ukrainian dictionary > tubbing

  • 43 twist

    I [twist] n
    1) кручення; сукання; скручування

    to give a twist — крутити, скручувати

    2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизна
    3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напій

    twist of lemon (peel) — лимонна цедра; хвіст завитком ( у свині)

    4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзаг

    a plot with many twists — сюжет з безліччю несподіваних поворотів; = відважно закрученный сюжет

    the writer often gives his stories a humorous twist — той письменник часто додає своїм розповідям гумористичного звучання; схильність

    6) прийом; трюк, фокус

    to give the facts [the truth]an imperceptible twist — злегка перекрутити факти [істину]; спотворення ( обличчя), гримаса

    with a twist of the mouth — з гримасою на обличчі; відхилення від норми

    mental- — психічне відхилення /порушення/

    to give ones knee a bad twist — сильно вивихнути ногу; розтягування

    9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість

    gin twist — напій, змішаний з джином

    13) вульгарна жінка, "спідниця"
    14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча
    15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається
    ••

    twist of the wrist — спритність рук; спритність, вправність

    twists and turns — тонкощі, деталі, подробиці; всі кути, закутки

    a twist on the shorts — cл. бірж, жapг. продаж цінних паперів або товарів за високою ціною ( при грі на зниження)

    to be round the twist — бути божевільним, з'їхати з глузду

    II [twist] v
    1) крутити, скручувати, викручувати

    to twist smb s arm — викручувати руку; вивертати руку ( тортури)

    to twist linen — викручувати вати білизну ( викручуванням); робити крученням; крутити, сучити; плести, сплітати

    to twist a yarn [a thread] — сучити пряжу [нитки]

    to twist flowers into a wreath — плести вінок з квітів; руйнувати, ламати крученням; згортати

    to twist the key — зламати ключ, скрутити головку ключа

    to twist smb s neck — скрутити шию/голову/ (перен.); вивихнути; розтягувати

    he fell and twisted his knee — він впав, підвернув /вивихнув/ собі коліно

    2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинати

    her hands were-ed by hard work and old age — руки її були скорчені від важкої роботи, старості

    the pigs tail was twisted into a corkscrew — хвіст свинні був закручений штопором; скручуватися, згортатися; гнутися, скривлюватися

    3) спотворювати, кривити ( обличчя)

    her face was twist ed with pain — її обличчя спотворилося від болю; спотворювати

    to-twist smb s words — спотворювати чиїсь слова

    to seek to twist the law to ones own advantage — намагатися перефразувати закон на свою користь; перетворювати, обертати

    to the twist steering wheel of a car — повертати /вертіти/ кермо автомобіля; обертатися, повертатися

    he twisted (around) to see the approaching procession — він обернувся, побачив процесію, що наближалася

    5) обертати, вертіти

    to twist a ball — закручувати м'яч; обертатися, крутитися; закручуватися ( про м'яч)

    6) обвивати; обмотувати

    to twist smth in — а ріесе of paper завертати щось у шматок паперу; обгорнути щось шматком паперу; обвиватися; обмотуватися

    the snake twisted (itself) round my arm — змія обвилася навколо моєї руки

    7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти
    8) витися; згинатися; звиватися

    the road twists a good deal — дорога петляє; пробиратися насилу; міняти напрям

    we twisted (our way) through the crowd — ми пробиралися крізь натовп; звиватися; соватися; корчитися

    to twist (food) down — поглинатиїжу з апетитом; уплітати за обидві щоки

    12) зв'язувати, сполучати

    to twist ones fortune with smth — пов'язати свою долю з чимось to twist in the wind мучитися невідомістю; важко переживати невизначеність свого положення

    to twist smb s arm — чинити тиск на когось; тиснути, примушувати

    he twisted my arm until I consented to drink — він не відставав від мене, поки я не погодився випити

    well, if you twist my armI — не відмовлюся!; охоче! ( відповідь на запрошення випити)

    to- smb around one's finger — тримати когось у своїх руках

    she twists him around her little finger — вона вертить/зневажає/ їм, як хоче; вона з нього мотузки в'є

    to twist the lions tail — cл. приводити в обурення /раздражати/ дразнити/ англійців

    English-Ukrainian dictionary > twist

  • 44 wash

    I n
    1) ( a wash) миття, умивання

    to have a wash — вмиватися, помитися

    to give a wash — вимити, помити

    2) ( the wash) прання

    at /in/ the wash — у пранні; білизна; білизна, що знаходиться в пранні

    when will the wash come back from the laundry — є коли буде готова білизнає; норма закладки білизни в пральну машину

    3) помиї, кухонні покидьки; відходи ( пивоварного заводу); несмачний, розбавлений напій

    this tea is mere wash — це не чай, а вода

    4) марнослів'я, базікання; переливання з пустого в порожнє
    5) ( thewash) прибій; накат хвилі; наганяння води; шум прибою
    6) струмінь за кормою, кільватер; попутний струмінь; aв. спутний струмінь, повітряний потік ( за літаком); фiз. завихрення ( потоку)
    7) мeд. примочка
    8) смуга берега, що заливається; болото; калюжа; дрібний ставок; струмочок
    9) розмивши, підмивши (грунти, береги); вимивання; водна ерозія
    10) яр, балка; aмep. каньйон; aмep. старе русло річки
    11) aмep.; cл. ковток води, пива ( після спиртного)
    12) тонкий шар (металу, рідкої фарби)
    13) cпeц. рідина, розчин ( для обприскування дерев); миючий засіб
    14) рідка фарба, акварель; = wash drawing
    15) гeoл. наноси, наносний шар; алювій; шар землі, що змивається; золотовмісний пісок
    16) cпeц. муст (молоде вино, що не перебродило); сусло
    17) тex. змив
    18) eк. фіктивна операція ( wash sale); to come out in the wash розкритися (про що-н. погане); роз'яснитися; улагодитися, утрястися
    II a
    1) що миється, стирається

    wash fabrics — тканини, які можна прати

    2) пральний, миючий

    wash liquor — cпeц. миючий розчин

    3) cпeц. промивальний

    wash pan — сурма, лоток для промивки ( золот)

    III v
    1) мити; обмивати; промивати

    to wash one's hands — вимити руки; потирати руки; відсторонитися, умити руки

    the cat was washing itself — кішка умивалась; митися; умиватися ( wash up)

    2) she washes for a living вона заробляє пранням, вона прачка
    3) ( wash away wash down wash off wash out) змити, відмити, відіпрати

    to wash out a cup — сполоснути чашку; відмитися

    the stain washed out — пляма відіпралася; очищати ( морально); облити ( з шланга)

    to wash down a car — вимити ( шлангом) автомобіль

    4) пратися ( про матерію); не псуватися від прання
    5) витримувати критику, випробування; не викликати сумнівів
    6) пoeт. змочувати; кропити, окроплювати

    flowers washed with dew — квіти, обмиті росою

    7) омивати ( про море); зрошувати ( про річку)

    great spaces washed with sun — величезні простори, залиті сонцем; (upon, against) розбиватися ( про хвилі)

    8) ( wash out wash away); розмивати; зносити, змивати; вимивати

    water had washed a channel — вода промила протоку; виявитися змитим

    my lunch was bread and cheese wash ed down with beer — мій сніданок, я запивав пивом

    10) позбавляти сил, вимотувати
    11) відмінити; відкинути
    12) провалитися (на випробуванні, іспиті); провалити ( на іспиті); визнати непридатним (до військової служби, польоту)
    13) линяти, бліднути ( про фарбу); втрачати свіжість, яскравість
    14) ( over) обливати; перекочуватися
    15) заливати (чим-н.); покривати тонким шаром

    washed with silver — посріблений; білити ( стіну)

    16) гipн. промивати

    to wash for gold — мити золото; збагачувати ( мокрим способом)

    17) кapт. Тасувати

    English-Ukrainian dictionary > wash

  • 45 washerwoman

    n
    2) жінка, яка приймає білизну в пральні

    English-Ukrainian dictionary > washerwoman

  • 46 white

    I [wait] n
    1) білий колір; білизна; чистота, непорочність
    2) біла фарба, білило
    4) білок (ока; white of the eye); to turn up the whites of one's eyes закотити очі; білий (людин; світлошкірий;)
    5) політ. білий ( ультраконсерватор або реакціонер); ( часто White) білогвардієць

    woman in white — жінка в білому; pl білі брюки; pl; мop. біле літнє обмундирування

    in the white — нефарбований ( про тканину); необроблений, неготовий; у вигляді напівфабриката; тeкcт. білий товар

    8) білі (в шахматах, ігашках); гравець, що грає білими
    11) білий метелик; капустянка
    12) пoлiгp. пробіл; пробільний матеріал
    13) бoт. заболонь
    14) pl; мeд. білі
    15) = white-wood
    16) c-г. біла порода ( свиней)
    17) pl; c-г високі сорти пшеничного борошна
    ••

    to call white black, to turn white into black — називати біле чорним, стверджувати що-н. всупереч очевидним фактам

    II [wait]

    to paint white — фарбувати в білий колір, білити

    white hands — білі руки; білоручка; чисті руки; чесність, незаплямованість; невинність

    white as ashes /as death/ — смертельно блідий, блідий як смерть

    to turn white — збліднути, побіліти

    3) сідий, сивий
    4) прозорий, безкольоровий (про воду, повітря, світло)
    5) чистий, незаплямований; непорочний; нешкідливий, невинний; без злих намірів

    white witch — добра відьма; знахарка

    white raid — вiйcьк. виліт для скидання листівок

    white war — війна без кровопролиття (економічна, пропагандистськ; чесний, прямий; порядний, благородний)

    white propaganda — вiйcьк. відкрита пропаганда

    6) білий; білошкірий

    white trash — cл. "білий голодранець" (в південних штатах; про батрак)

    white man's burden — "тягар білої людини" ( лозунг колонізаторів); призначений для білих

    white primary — cл. початкові вибори, до яких не допускаються негри

    7) ( часто White) білогвардійський; білоемігрантський

    a White Guard — білогвардієць

    8) політ. ультра консервативний, реакційний
    9) розжарений до білого ( про метал); доведений до білого жару
    10) сприятливий, щасливий

    white feather — боягузливість; боягуз

    to show the white feather — боятися, виявити легкодухість

    white elephant — непотрібна річ, подарунок, якого важко позбутися

    white cow — cл. ванільне морозиво з молоком або содовою водою

    white lightning /mule, line/ — cл. низкосортне віскі; незаконно придбане віскі

    white sidewall — cл. коротка стрижка

    white stuff — cл.; cл. кокаїн, морфій

    to hoist /to show, to wave/ the white flag — здаватися, капітулювати

    to mark with a white stone — відмітити який-н. день як особливо щасливий або знаменний

    III [wait] v
    1) icт. білити ( стіни); відбілювати ( білизну)
    2) пoлiгp. ( часто white-out) розганяти ( рядок); робити розбивку; заповнювати пробільним матеріалом; знімати ( рядок)

    English-Ukrainian dictionary > white

  • 47 wring

    I [riç] n
    2) потиск ( руки); стиснення
    3) гострий біль, коліки ( в шлунку)
    II [riç] v

    to wring smb 's neck — скрутити кому-н. шию

    2) вижимати, віджимати ( wring out)

    to wring the water from /out of/ the towel — вижати рушник; потискувати, стискати

    to wring smb 's hand — міцно стиснути кому-н. руку; тиснути ( про взуття)

    3) спричиняти страждання, терзати, мучити
    4) (from, out of) вимагати

    to wring consent out of smb — змусити кого-н. погодитися

    5) корчитися, звиватися
    7) вивертати; закручувати ( to wring up)
    8) ( down) притискати; придавлювати
    9) мучитися, страждати (від болю, хвилювання)
    ••

    to know where the shoe wrings (one) — знати, де болить /в чому біда/; wrung in the withers з натертою холкою ( про коня); винний, з нечистою совістю

    English-Ukrainian dictionary > wring

  • 48 wringer

    n
    1) див. wring v + -er
    2) здирник; кровопивця

    to put through a wringer — пропустити через прес, вижати ( білизну)

    to put smb through the wringer — жорстоко поводитися з ким-н. ( особливо під час допиту); виривати зізнання; вимагати у кого-н. гроші; шантажувати кого-н.

    English-Ukrainian dictionary > wringer

  • 49 белошвейка

    белошвея шваля (що шиє білизну), швачка.
    * * *
    шва́чка, шва́ля, білошве́йка

    Русско-украинский словарь > белошвейка

  • 50 брызгать

    брызнуть бризкати, прискати, сов. приснути, пи[о]рс(ь)кати, сов. пирснути, шпувати; ляпати, сов. ляпнути; крапати, накрапати. [Дощ крапле, накрапає, бризкає. З уст прискає піна. Шпувати (порськати) білизну, долівку. Пирснула мені в лице холодної води. Ляпнув сметаною]. Брызнуть сильно, струёй - приснути, сикнути, ци[ю]ркнути, чвиркнути, свиснути. [Кров з лиця, як не присне. Кров так і сикнула (чвиркнула, свиснула)].
    * * *
    несов.; сов. - бр`ызнуть
    бри́зкати, бри́знути, несов. кропи́ти, при́скати, при́снути, пи́рскати, пи́рснути, по́рскати, по́рснути, чви́ркати, чви́ркнути; (разбрызгивать, пачкать) ля́пати, ля́пнути; ( плескать) хлю́пати

    Русско-украинский словарь > брызгать

  • 51 бучить

    лужити, золити, зваряти. [Шмаття лужила. Золила білизну. Хусти зваряла]. Выбучить - вилужити, визолити.
    * * *
    1) ( бельё) золи́ти, відзо́лювати, лу́жити
    2) ( кожу) бу́чити

    Русско-украинский словарь > бучить

  • 52 вымыливать

    вымылить
    1) намилювати, намиляти, помиляти (напр. білизну), сов. намилити;
    2) (коня) вмилювати, вмилити.
    * * *
    несов.; сов. - в`ымылить
    вими́лювати, ви́милити; ( натирать мылом) нами́лювати, нами́лити и мног. понами́лювати

    Русско-украинский словарь > вымыливать

  • 53 гладить

    выгладить
    I. рівняти, вирівнювати, вирівняти, зрівняти. [Загадано шляхи рівняти]. Гладить дорожку - пити на коні, дорогу гладити. -ить утюгом - прасувати, випрасувати (білизну); (галом: стекл. шаром) галити, вигалити. Глаженый - (утюгом) прасований, випрасований, (галом) вигалений.
    II. Гладить, погладить - гладити, погладити, жалувати, пожалувати. [За шерстю гладь, а не проти шерсти. Погладила (пожалувала) дитину по голівці]. Срв. Ласкать.
    * * *
    гла́дити; ( утюжить) прасува́ти; ( выравнивать) рівня́ти

    \гладить по голо́вке кого́ — гла́дити по голі́вці кого́

    \гладить про́тив шерсти — провести́ про́ти ше́рсті [руко́ю]

    Русско-украинский словарь > гладить

  • 54 докатывать

    -ся, докатить, -ся
    I. докочувати, -ся, докотити, -ся, (во множ.) подокочувати, -ся.
    II. Докатывать, докатать - (вальком) докачувати, докачати, (станком) домаґльовувати, домаґлювати. [Чи скоро докачаєш сорочки? - Так утомилася, маґлювавши, що й не знаю, чи домаґлюю білизну]. Докатанный - докачаний, домаґльований.
    * * *
    I несов.; сов. - докат`ать
    дока́чувати, докача́ти
    II несов.; сов. - докат`ить
    доко́чувати, докоти́ти

    Русско-украинский словарь > докатывать

  • 55 колотить

    1) (стучать) калатати, грю[у]кати, лупити, гатити, гупати, вибивати, (диал.) лелущити, гамселити чим у що, чим по чому, об що. [Сторожі калатали усю ніч у бодню. Закричав Омелько і почав лупить з усієї сили кулаком у двері (Н.-Лев.). Були замкнені в нас сінешні двері, і як не грукали, не впущено та й годі (Куліш). А ну, чи почне далі лелущить та гупати кулаком у двері (Н.-Лев.). У бубон калатайкою вибиває (Херс.)]. -тить зубом - зубами клацати, цокотіти, вибивати. -тить лбом - поклони бити, стелитися перед ким. -тить языком - молотити (калатати) язиком, ляпати;
    2) (что) бити, товкти, (разбивать) розбивати, трощити що. [Трощив посуду, грюкав у двері і в стіл кулаком (Коцюб.)]. -тить бельё (вальком) - вибивати білизну (шмаття) прачем. -тить вещи, посуду - бити, товкти, трощити речі, посуд; см. Разбивать. -тить воздух (языком) - брехати на вітер, ляпати язиком, торохтіти. -тить гвозди, колья - заганяти, бити, побивати цвяхи, кілки. -тить денежки - грошву (грошики) збивати. -тить карту - різати, бити, крити карту. -тить коноплю, лён - тіпати коноплю (точнее плоскінь, матірку). -тить ковры, одежду - вибивати килими, одіж. -тить налоги - вибивати, доїти, тягти податки (з людей);
    3) (кого: кулаками, палкой) бити, побивати, лупити, лупцювати, (избивать) убивати, (образно) банити, тузати, тіпати, мотлошити лушпанити, дубасити, дубцювати, гатити, гнітити, садити, гніздити, піжити, пірчити, пірити, тасувати, гамселити, кресати, (ш)парити, гилити, лущити, лелущити, духопелити, чесати, чистити, тусати, стусувати, молотити, кібчити, мостити, бух(к)ати, гріти, латати, воложити, мережити, прати, гомшити, штапувати, шустрити кого по чому, у що, давати затьору, хлосту, прочухана, духопелу, -пелів, -пелків, парла, шкварки, матланки, чосу, духу, духану кому, годувати бебехами, стусанами, товчениками, частувати кулаками, товчениками кого и т. п.; срвн. Бить, Лупить. [Я - лупити її, а вона товче своє (Крим.). Раз погладь, а потім хоч що-дня лупцюй, - все стерплять (Л. Укр.). Небіжчик Лесь, повідають, убивав її тяжко за молодих літ (Франко)];
    4) -тить себя - бити (лупити) себе; см. Колотиться 1;
    5) (трясти, приводить в дрожь) колотити, бити, трясти, кидати ким, кого. -лотит в виски - у виски гатить, у висках стукоче. В груди -тит - у грудях стукоче. Злость его -тила - злість його трясла. Лихорадка его -тит - його трясця (лихоманка) трясе. Колоченный -
    1) (о вещах) битий, товчений;
    2) (кто) битий, побиваний, луплений, убиваний, банений, тузаний, тіпаний; мотлошений и т. д. В темя не -ный - не гвіздком у тім'я битий.
    * * *
    1) ( ударять) би́ти; ( стучать) сту́кати, грю́кати, калата́ти; гамсели́ти, тра́хкати, мости́ти
    2) ( выколачивать) вибива́ти
    3) (наносить побои, бить) би́ти, товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотло́шити, молоти́ти, духопе́лити, товкма́чити, гати́ти, гили́ти, пі́жити, репі́жити, мости́ти, дуба́сити, дубцюва́ти, чухра́ти, ту́зати, тю́жити, гнізди́ти
    4) (разбивать, раскаливать что-л. бьющееся) би́ти, трощи́ти, товкти́
    5) ( приводит в дрожь) би́ти, трясти́, труси́ти; ті́пати

    Русско-украинский словарь > колотить

  • 56 лизать

    лизывать, лизнуть, лизануть лизати, лизнути, лизонути; (вылизывать, насмешл.) лизькати. -нуть - см. ещё отдельно. [Полум'я лизало челюсті в печі (Харківщ.). Цар лизав у ліктора халяву (Шевч.). Лизькає кров собака (Слов'яносербщ.)]. -ться - лизатися, лизькатися, лизнутися, лизонутися; бути лизаним. -ся с кем - лизатися, лизькатися з ким.
    * * *
    несов.; сов. - лизн`уть
    лиза́ти, лизну́ти; несов. ли́зкати, ли́зькати

    Русско-украинский словарь > лизать

  • 57 лощить

    1) (наводить лоск) лощити, налощувати, вилощувати, ґлянсувати, ґлянцювати; (у сапожников) клесувати що;
    2) (ткань, бумагу) налощувати, (галом) галити що;
    3) судостр. - дранкувати (корабельні фуги);
    4) (бельё: бить вальком) прачити, прачувати; (катать вальком) качати (білизну), (на станке) маґлювати;
    5) (орехи) лузати, лущити (горіхи);
    6) кого - чистити, дуба[о]сити, дубцювати, лупцювати кого; см. Дубасить;
    7) (о птице, ср. зал.) буяти, ширяти, пливти, плисти в повітрі. Лощён(н)ый, нрч. -
    1) лощений, налощенний, вилощений, ґлянсований, виґлянсуваний; клесований, виклесуваний;
    2) налощений, галений, вигалений. -ться -
    1) (быть лощимым) лощитися, налощуватися, вилощуватися, ґлянсуватися, ґлянцюватися; бути налощуваним, ґлянсованим и т. п.;
    2) (лощить себя) при[ви]гладжуватися, за[при]чісуватися.
    * * *
    лощи́ти

    Русско-украинский словарь > лощить

  • 58 марать

    марывать
    1) (пачкать, грязнить) мазати, замазувати що чим и в що, умазувати що в що, мастити, бруднити, брудити (бруджу, -диш), каляти, (чем.-л. сыпучим, грязным) валяти, (грязью) багнити, багнітувати, (жирным) ялозити, смальцювати, (жидким) ляпати, (о лице ещё) мурзати що чим и в що; срв. Замарывать 1 и Пачкать 1. [Поганий крам - линяє, маже (бруднить) білизну (Брацлавщ.). Не талапайся в болоті, не брудни (не масти) ноги (Київщ.) Не хочеться чобіт каляти (Звин.). Я ноги помила, як же їх валяти? (Біблія)];
    2) (сквернить, бесславить) каляти, поганити, мерзенити, плямувати, плямити, (грубо) паскудити кого, що. -рать себя, кого - поганити, паскудити себе, кого. [Хіба-ж ви думаєте, що я захтів-би поганити себе, крадучи чужі три карбованці? (Крим.). Нащо мене паскудиш? Хіба я злодій? (Бердичівщ.)]. Он -ет честных людей - він плямить (паскудить) чесних людей. -рать своё имя, репутацию (славу), честь - плямити, плямувати, каляти, поганити, паскудити своє ім'я, славу, честь. [Такими вчинками ти плямиш (поганиш) своє ім'я (Київщ.). Глядіть, діти, слави своєї не каляйте (Г. Барв.)]. -рать руки (перен.) - паскудити, поганити руки об кого, об що. [Рук паскудить не хочу (Тобіл.)];
    3) (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) мазати, ляпати, базграти, партачити, паскудити, (о живоп. и каллигр. ещё) квачем мазати, (выводить каракули) риґувати. [Ото риґує, - такі карлючки, що й не розбереш (Канівщ.)]. Он не пишет, а только бумагу -ет - він не пише, а тільки папір псує;
    4) (вычёркивать) черкати, вимазувати, викреслювати що. [А цензура ліберальна все черкає, все черкає (Самійл.)]. Маранный -
    1) мазаний, каляний, валяний; яложений, смальцьований, ляпаний, мурзаний;
    2) каляний, поганений, плямований, паскуджений;
    3) мазаний, ляпаний, базграний;
    4) черканий, вимазаний, викреслений. Срв. Мараный, прлг.
    * * *
    1) ( пачкать) ма́зати, брудни́ти; каля́ти; ( пятнать) плямува́ти, плями́ти

    \марать бума́гу — перен. псува́ти (перево́дити) папі́р

    2) (перен.: пятнать, порочить) плямува́ти; пога́нити
    3) (плохо писать, рисовать) ма́зати, мазюкати, ля́пати, ба́зграти
    4) ( вычёркивать) черка́ти, викре́слювати

    Русско-украинский словарь > марать

  • 59 метить

    мечать и мечивать
    1) (помечать что) значити, позначати, мітити (мічу, мітиш), (зарубками, нарезами) карбувати, (клеймом) таврувати, клейн[м]ити, (о товарах и перен.) шта[е]мпувати. [Уже я й значив шапку, так усе таки крадуть (Лебединщ.). Він свої ягнята мітить (Звин.). Коні таврують або клейнять гарячим залізом (М. Грінч.)]. -тить бельё - значити (мітити) білизну;
    2) (целить) - а) (в кого, во что, куда) ціляти, цілити, цілитися, націляти(ся) и націлювати(ся), лучити на (в) кого, в (на) що, куди (де), поціляти що, міря[и]ти(ся), наміряти(ся) на (в) кого. [Якраз мені ти в голову ціляєш (Куліш). Цілив (лучив) у ворону, а попав у корову (Номис). На вовка цілиться (Рудан.). Сама добре знаю, що на біду лучу (Чуб. V). Хлопець кидає шапку, а всі кидають камінцями, націляють у ту шапку (Звин.). Де я мірю, там я вцілю (Гол. I)]. -тить ниже - низити, ціляти (лучити, мірити, брати) нижче. [Не вміє він ціляти добре - низить (Грінч.)]. -тить выше - ціляти (лучити, мірити, брати) вище. Он -тит очень высоко (перен.) - він дуже високо ціляє. Он -тит в мой огород - він у мій город ціляє. Он -тит в генералы - він націляється (наставляється, важить) на генеральство, (лезет) він пнеться в генерали; б) (на кого, на что) важити, ціляти, націлятися на кого, на що. [Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде вона моєю (Н.-Лев.). На віщо-ж ти важила: чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого? (Ант.-Драг.). На великий посаг він ціляє (важить) (М. Грінч.)]; в) (на кого: намекать) мітити, закидати на кого, мати на меті кого. Говоря это он -тил на известное лицо - кажучи це, він мітив (закидав, думав) на певну особу (или мав на меті певну особу). Меченный - значений, мічений; карбований, таврований, клейнений, шта[е]мпований; позначений, помічений и т. д.; срв. Меченый. [Значені вівці (Богодухівщ.). Позначена білизна (Київщ.). Тавровані коні (Брацлавщ.). Злодій штемпований (Шевч.)].
    * * *
    I
    (ставить знак, метку) зна́чити, мі́тити
    II м`етить
    1) ( целить) ці́лити, ці́литися, ціляти, наці́люватися, націля́тися; лучити
    2) (на кого-что, в кого-что - иметь в виду; намекать) (в кого-що, на кого-що); натяка́ти (на кого-що); ма́ти на меті́ (кого-що)
    3) (во что - стремиться стать кем-л.) наці́люватися, націлятися (на що), пну́тися (в що)
    4) ( намереваться) ма́ти на́мір, збира́тися; ( рассчитывать) мі́тити, розрахо́вувати, сподіва́тися

    Русско-украинский словарь > метить

  • 60 надевать

    надёвывать, надеть
    1) (об одежде, предм. туалета) вдягати, вдягти и вдягнути, надягати, надяг(ну)ти, надівати, надіти що на кого, на що, (на себя) убирати, убрати на себе що, убиратися, убратися в що, (на кого-л. другого) убирати, убрати кого в що, (о мног.) повдягати, понадягати, понадівати, повбирати, повбиратися; (об обуви) взувати, взути, назувати, назути, обувати, обути що, (пров.) вступати(ся), вступити(ся) в що; (себе на ноги) узуватися, узутися, обуватися, обутися, вбуватися, вбутися в що, (о мног.) повзувати, поназувати, поо[пов]бувати, повзуватися, пообуватися. [Маланка вдягла кожушанку (Коцюб.). Ніч удягла з зірками пишні шати (Грінч.). Став він свиту надягати (Глібів). Жупан надівають (Шевч.). На вибранця свого надів плащ своєї любови (Франко). Понадівав на їх ксьондзівську одежу (Чуб. II). Скидай з себе свої лати, вбирай дорогії шати (Голов. I). Вибрав ризи що-найкращі, на себе вбирає (Рудан.). Калоші забула взути (Коцюб.). Назувай постоли (Коцюб.). Червоні чоботи обула (Котл.). Вступив я в чоботи, вийшов з хати (Липовеч.)]. -ть венок - накладати, накласти вінок. [Дівчата літом накладають на голови вінки (Звин.)]. -ть кольцо на палец - надівати, надіти каблучку (обручку) на палець, (с одного пальца на другой) передівати, передіти каблучку (обручку). [«А де перстінь?» - «Переділа на другий палець» (Звин.)]. -ть очки - накладати, накласти, надівати, надіти окуляри. [Не встиг накласти окуляри (Коцюб.). Надівши сині окуляри (Н.-Лев.)]. -ть передник - підв'язувати, підв'язати, обпинати, обіпнути и обіп'ясти хвартух (попередник), запинатися, запнутися и зап'ястися, обпинатися, обіпнутися и обіп'ястися хвартухом (попередником), заперізуватися, заперезатися хвартухом (попередником). [Ой, фартушок обіп'яла, чоботоньки взула (Гол. I)]. -ть перчатки - надівати, надіти рукавички. -ть чистое бельё - надягати, надяг(ну)ти, брати, взяти чисту білизну (чисте шмаття), брати, взяти білу сорочку, брати сорочки; срв. Менять (1) бельё. [Треба сорочку білу взяти (Г. Барв.)]. -ть шляпу, шапку - надівати, надіти, (реже) надягати, надягти, накладати, накласти капелюха, шапку, (о мног.) понадівати и т. п. капелюхи, шапки. Надёванный - (об одежде) вдяганий, надяганий, надіваний, убираний; (об обуви) взуваний, назуваний. [Черевички нові, ще не назувані (Свидниц.)];
    2) (накладывать, наволакивать оболочку) накладати, накласти, (натягивать, покрывать) напинати, напнути и нап'ясти, (нацеплять) начі[е]пляти и начі[е ]плювати, начепити, (насаживать) насаджувати, насадити, настромлювати, настромити, (о мног.) понакладати, понапинати, почі[е]пляти, поначі[е]плювати, понасаджувати, понастромлювати що на що. [Уздечки не напнуть на його (на коня) (Греб.). Почепив на плечі торбу (Коцюб.) Настромивши губку на тростину, піднесли до уст його (Біблія)]. -ть наволоку на подушку - убирати, убрати подушку (у пошивку), натягати, натяг(ну)ти, надівати, надіти, наволочувати, наволочити пошивку на подушку. [Вбери подушки! (Брацл.). Треба нову наволочити пошивку (Звягельщ.)]. Надетый -
    1) вдягнений, надягнений, надітий, убраний, повдяганий и т. п.; взутий, назутий, обутий, повзуваний и т. п.; накладений; передітий; підв'язаний, обіпнутий. [Сорочка на ньому біла, мов-би тільки нині рано вбрана (Франко)];
    2) накладений, напнутий и нап'ятий, начеплений, насаджений, настромлений, понакладаний и т. п. -ться - надягатися, надяг(ну)тися, понадягатися; бути надяганим, надягненим, понадяганим и т. п. [Ця суконька надягається через голову (М. Грінч.). Чобіт малий - не назувається (Київщ.), не набувається (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - над`еть
    1) ( что - одежду) надяга́ти, надягну́ти и надягти́, -дягну, -дягнеш, удягати, удягну́ти и удягти́, надіва́ти, наді́ти (що); ( одеваться) убира́тися, убра́тися (уберу́ся, убере́шся) и мног. повбира́тися (в що), убира́ти, убра́ти и мног. повбира́ти (що); ( натягивать) напина́ти, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапина́ти (що), понапина́тися (чим); (сов.: нацепить) почепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (що); ( фартук) обпина́ти, обп'я́сти (обіпну, обіпнеш) и обіп'я́сти и обіпну́ти (що)

    \надеватьть ша́пку — надівати, наді́ти ша́пку

    2) ( что - обувь) взува́ти, взу́ти и мног. повзува́ти, назува́ти, назу́ти; озува́ти, озу́ти и мног. поозува́ти (що)

    \надеватьть сапоги́ — взува́ти, взу́ти и т. д. чо́боти; вступа́ти, вступи́ти в чо́боти

    3) (вставлять, укреплять что-л. на чём-л.) надіва́ти, наді́ти, -ді́ну, -ді́неш и мног. понадіва́ти

    \надевать деть очки — надіти (почепи́ти) окуля́ри

    \надевать деть рюкза́к — наді́ти (почепи́ти) рюкза́к

    Русско-украинский словарь > надевать

Страницы

См. также в других словарях:

  • лизну́ть — ну, нёшь; сов. однокр. к лизать …   Малый академический словарь

  • лизнуть — лизнуть, лизну, лизнём, лизнёшь, лизнёте, лизнёт, лизнут, лизнул, лизнула, лизнуло, лизнули, лизни, лизните, лизнувший, лизнувшая, лизнувшее, лизнувшие, лизнувшего, лизнувшей, лизнувшего, лизнувших, лизнувшему, лизнувшей, лизнувшему, лизнувшим,… …   Формы слов

  • Лизнуть — сов. перех. 1. однокр. к гл. лизать 2. см. тж. лизать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • лизнуть — ну, нёшь; св. Однокр. к Лизать. Л. чашку. Л. варенье. Л. в щёку. Пламя лизнуло ветки дерева …   Энциклопедический словарь

  • лизнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • лизнуть — ну/, нёшь; св., однокр. к лизать Лизну/ть чашку. Лизну/ть варенье. Лизну/ть в щёку. Пламя лизнуло ветки дерева …   Словарь многих выражений

  • ЛИЗНУТЬ — ЛИЗНУТЬ, лизну, лизнёшь. однокр. к лизать. Лизнуть языком. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • перекачувати — I ую, уєш, недок., перекача/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Качати, розгладжувати все чи багато чого небудь (звичайно білизну). 2) Качати, розгладжувати (звичайно білизну) ще раз, повторно або заново, по іншому. II ую, уєш, недок., перекача/ти,… …   Український тлумачний словник

  • підсинювати — юю, юєш, недок., підсини/ти, синю/, си/ниш, док., перех. 1) Підфарбовувати чим небудь синім. 2) Полоскати білизну у воді з розведеною синькою для надання блідо синього відтінку. Підсинювати білизну …   Український тлумачний словник

  • лизать — ЛИЗАТЬ1, несов. (сов. лизнуть), что. Касаться (коснуться) кого , чего л., проводя языком по поверхности чего л. [impf. to lick]. Дети с удовольствием лизали фруктовое мороженое. Саша лизнул дольку апельсина. ЛИЗАТЬ2, несов. (сов. лизнуть), что. 1 …   Большой толковый словарь русских глаголов

  • фарбкувати — кую, єш, Ол. Синити білизну. Перед прасуваньом треба пофарбкувати і покрхмалити білизну …   Словник лемківскої говірки

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»