(большой)

1) улоговина, долина, діл (р. долу), видолинок (-нка), балка, вибалок, перебалок (-лку), лощина, лощовина, западина, жолобина;

2) (залежь) обліг, переліг (-логу);

3) строит. - довжик (-ку). Кладка кирпича -гом - цегляне мурування довжиком;

4) см. Ложе 2.

* * *

1) ( овраг) ба́лка, ви́балок, -лка, улого́вина и уло́говина; ( большой овраг) яр, -у, яру́га; ( лощина) ло́щина и лощи́на, лощови́на; ( долина) діл, род. п. до́лу, доли́на, ви́долинок, -нка

2) см. логовище

3) ( залежь) с.-х. диал. перелі́г, -ло́гу; облі́г

4) строит. жолобо́к, -бка́, ложо́к, -жка́, до́вжик; ( каннелюра) канелю́ра

скиба, шматок (-тка), кусок (-ска). -моть хлеба - скиба, скибка, шмат (-та), шматок (-тка), луста, лустка, крумка, кімса хліба, (зап.) байда, байдиця хліба; (большой) партика хліба; (отломанный) ламанець (-нця); срв. Ломтик. [Відрізана скиба від нашого хліба (Квітка). Врізав собі скибку хліба (Звин.). У мене лусти хліба нема (Черкащ.). Урізала хліба дві крумки (Проскурівщ.). Ускочиш у хату та одлупиш кімсу хліба (Борзенщ.). Мати дала дитині партику хліба в руку (Звин.). Ішов старець по долині, з ламанцями у торбині (Гліб.)].

* * *

1) майстер (-тра), (очень гредко) майстро (-ра); ум. майстерок (-рка), майстрочко. [По роботі пізнати майстра (Номис). Сякий-такий майстерок, а натесав трісочок (Приказка)]. Золотых дел -тер - золотар (-ря), золотарник (-ка), золотник (-ка), ум. золотарик, золотничок (-чка). Каретный, тележный, экипажный -тер - стельмах (-ха). Корабельный -тер - корабельний майстер, корабляр (-ра), корабельник. Оружейный -тер - зброяр (-ра), збройов(н)ик (-ка), зброєроб, (устар.) пушкар (-ря); (ружейный) рушничник, рушничний майстер. Седельный -тер - сідляр (-ра), кульбачник. Часовой -тер - годинникар (-ря), (устар.) дзиґарник, дзиґармайстер (-стра). -тер-специалист - фаховий майстер, фахо[і]вець (-хо[і]вця). -тер цеховой - цеховий майстер, цеховик (-ка). Горе -тер - попсуй- майстер, (пренебреж.) партач (-ча), (добродушно) майстер-шпичка. Дело -ра боится - діло майстра знає. Если не -тер, то и не берись делать - коли не коваль, то й заліза не погань; коли не пиріг, то й не пирожися (Приказки);

2) (искусник) майстер, майстерник, митець (- тця), мистець (-ст(е)ця), умілець (-льця), (фам.) мастак (-ка), мистюк (-ка); срв. Искусник и Мастак. -тер в чём, на что, что делать - майстер, майстерник, митець, мистець, мастак, мистюк, тімаха, зугарний, зугарен, кебетний, дотепний, удатний, майстерний на що, до чого, що робити. [Майстер до чужих кайстер (сумок) (Приказка). Незрівнянний майстер на життьові контрасти (изображать жизненные контрасты) (Єфр.). Ви справді митець говорити промови (Н.-Лев.). Митець до танців (Свидниц.). Мистець пити (Куліш). Я до жалю не мастак (Котл.). Зугарний теревені правити (Сл. Гр.). На ябеди кебетний (М. Левиц.). На що, на що, - на це (плести ясла) дотепний був (Глібов). Біля Рози вдатний він на жарти (Самійл.). Я майстерний до сього діла (Сл. Гр.)]. Большой -тер выпить - великий недурень випити (Куліш). Не -тер - не майстер, не митець, не мистець, не мастак, незугарний и т. п. Он -тер своего дела - він на своє діло майстер, він знавець свого діла, він фаховець у своїй справі. -тер на выдумки (забавные) - майстер (митець, мистець) на вигадки, штукар (-ря), чмут (-та). [На всі вигадки митець (Свидниц.)]. -тер на все руки - майстер (митець, мистець) на все, (майстер) на всі штуки, моторний, моторливий, моторнячий на все, зугарний (кебетний, удатний) до всього. [О, він на всі штуки! (Звин.). Моторнячий на все (Хорольщ.)];

3) (квалифиц. рабочий, старший в производстве) майстер. [Треба притягати до права майстрів, що випускають поганий хліб (Пр. Правда)]. -тер младший, старший - майстер менший, старший;

4) (о художнике, писателе и т. п.) майстер. [Кращі речі світових майстрів (письменства) (Грінч.)].

5) (учитель) майстер, учитель, навчитель (-ля); (орденский) магістер (-стра);

6) (титул у англичан) мастер (-ра);

7) (охотн.: о гончей) передовик, передняк (-ка).

* * *

1) ма́йстер, -тра

2) ( искусник) ма́йстер, мите́ць, -тця́, мисте́ць, майсте́рник; маста́к, -а

1) (большой) матерний, здоровий, (высокий) високий, (дебелый) дебелий, (крепкий) кремезний. -рой человек - кремезна (дебела) людина, кремезний (дебелий) чоловік, кремезняк, моцак (-ка). -рой бык, заяц - здоровий (дебелий) бугай (-гая), бик (-ка), віл (р. вола), здоровий заєць (р. зайця). [Важко рушили з місця дебелі воли (Основа)]. -рой улей, рой - см. Маточный 2. -рой дуб - старий високий дуб (-ба). -рой лес - товстоліс (-су). - рая утка, зоол. Anas crecca - см. Кряква;

2) (взрослый) дорослий, дійшлий, дохожалий, (возмужалый) змужнілий. -рые годы - мужні літа, мужній вік (-ку);

3) -рая земля - см. Материк 1 и 3;

4) -рая (сщ.) реки - см. Материк 5.

* * *

см. матёрый 1)

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

1) мурашник, мурашинник, комашник (-ка), комашня, мурав(л)ище, муравлисько, муравіння, муравлиння (-ння), мурашковина. [Заколот наче в розворушеному мурашнику (Леонт.). Треба жити в тім муравлиську людей (Маковей). Якась комашка у цім українськім муравлищі (Крим.). Розгріб комашню (Звин.). Я таку жінку в комашню втрутив (М. Вовч.)];

2) зоол. - ведмідь (-медя)-мурашник.

* * *

м'ясний, м'ясовий. [Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору (загадка: конь) (Чуб. I)]. -ная лавка - різниця. -ные ряды - різниці (-ниць). [Пристав мов собака до різниць (Номис)]. -ная пища - м'ясна їжа, м'ясиво. Я до -ной пищи не большой охотник - я до м'ясива не дуже ласий. -ное блюдо - м'ясна страва, (жаркое) печеня. -ной цвет - м'ясний (м'ясовий) колір темно-червоний колір (-льору).

* * *

1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);

2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;

3) (потолок) стеля;

4) (в берлоге) верх (-ху);

5) стар. (балдахин) - намет (-та).

* * *

1) не́бо

2) (в шахте, печи) верх, -у; ( потолок) сте́ля; ( свод) склепі́ння

1) (не имеющий власти над кем, чем) невладний, що не має влади (сили, волі) над ким, над чим, незверхній над ким, над чим. Я -тен над собой - я не паную (не маю влади) над собою, я над собою (собі) не пан (не володар). Я -тен в этом - це не в моїй волі, не моя на це сила (влада), це не від мене залежить;

2) (не имеющий возможности распоряжаться кем, чем) неспроможний, нездатний, нездольний (з)робити що. [Невільники життя, нездольні дати одсіч (М. Калин.)];

3) (не обладающий большой властью) маловладний, маломожний;

4) (не властительный) невладний, невладарський, невластеливий.

* * *

неохота, знеохота до чого, (нерасположение) нехіть (-хоти) до чого и (реже) проти чого, відраза до чого; срв. Отвращение 2. [Неохота якась напала балакати (Крим.). Знеохота опанувала (його) (Коцюб.). Він з нехіттю це робить (Сл. Гр.). Нехіть до праці (Франко). Нехіть проти того, щоб виступати привселюдно (Крим.). Почувала відразу до невдячних (Коцюб.)]. -та есть - не хочеться їсти, нема(є) охоти до їжі. Он пошёл с большой -тою - він пішов дуже неохоче (з великою неохотою). Такая на меня -та напала - така мене нехіть узяла.

* * *

1) сущ. небажа́ння; неохо́та, знеохо́та, не́хіть, -хоті

2) в знач. сказ., не хо́четься, нема́є (нема́) бажа́ння (охо́ти); неохо́та

1) зоол. Vespertilio - кажан (-на), лилик (-ка), нічвид (-да). -пырь большой (Myotis myosotis Borkh.) - нічвид звичайний (сірий). -пырь карлик (малый) (Papistrellus papistrellus Schreb.) - нетопир (-ра) малий. -пыри (Vespertilionidae) - кажануваті (-тих);

2) ихтиол. Malthe vespertilio - нетопир (-ра).

* * *

ніж (р. ножа); специальнее: (большой нескладной с дерев. рукояткой) колодач (-ча), колодій (-дія); (кузнечный для отсекания копыт) обтинач; (короткий сапожный) ґнип, ґнипець, книп (-па), книпець (-пця); (мездрильный) штрихоль; (кессона, колодца) різак (-ка); (в трепалке и электрич.) мечик; (запоясный) запоясник; (запоясный казацкий из меди вроде булавы) топуз; (засапожный) захалявник, (иносказ., в разб. языке) товариш; (с отломанным кончиком) чепель; (из обломка косы) скісок (-ска), кіска, косар (-ря); (резец) різець (-зця). [Вийде злодій на шлях погулять з ножем у халяві (Шевч.). Гострі, як ніж, очі (Н.-Лев.). По саму колодку так і всадила йому колодач (Кониськ.). Всі ласки мої, ніби ніж-колодій, в серце різались їй (Черняв.). Мечик терниці (Н.-Лев.). Блиснув перед очима турецьким запоясником (Куліш). Ой вигострю товариша, засуну в халяву (Шевч.)]. Вращающийся нож - обертовий ніж. Вспомогательный нож, электр. - допомічний мечик. Гладильный нож - гладильний ніж, правило. Жатвенный нож - жниварний ніж. Контактный нож, электр. - дотичковий мечик. Кухонный (поварской, приспешный) нож - кухенний (кухняний, куховарський) ніж. Луговой нож (в культиваторе) - луковий ніж. Мясничий нож - різничий (різницький) ніж, (секач) сікач (-ча), сікачка. Окулировочный нож - очкувальний ніж. Плужной (сабанный) нож - чересло. Полольный нож - полільницький (політницький) ніж. Пчеловодный нож - бджільницький ніж. Садовой нож - садовий (садівницький) ніж. Сахароварный нож - см. Мешалка 1. Свекловичный нож - бурячний ніж. Складной нож - складаний (гал. бганий) ніж, (карманный, гал.) забигач (-ча), (привешиваемый на поясе, плохонький) чепелик. Соломорезный нож - січкарний ніж. Тупой нож - тупий ніж, тупак (- ка), тупець (-пця), тупиця. Фальцовочный нож - фальцівний ніж, правило. Финский нож - фінський ніж, фінка. [В руці йому блиснула фінка (Микит.)]. Без -жа зарезать кого - без ножа зарізати кого. Быть на -жах с кем - бути на ножах, ворогувати з ким. Всадить нож кому во что - встромити (застромити, загнати, вгородити) ножа (ніж) кому в що. [Мов ніж мені встромив у серце він (Грінч.)]. Лезть (приставать) с -жом к горлу к кому - лізти з ножем до горла кому, приставати з короткими гужами до кого; срв. Приставать 4. Точить нож на кого - гострити ніж на кого. Дело дошло до -жей - дійшлося до ножів. Как -жом отрезало - як ножем (різцем) відрізало (відтяло). Как -жом отрезать - як ножем (різцем) відрізати (відтяти); (отказать) відмовити як відрізати. Это мне как нож в сердце - це мені як ніж у серце.

* * *

1) (сиделка) нічна доглядачка, нічниця;

2) см. Нетопырь (-пырь большой);

3) орнит. Caprimulgus europaeus - дрімлюга, сплюха;

4) (бессонница) нічниці (-ниць), безсоння (-ння), неспання (-ння), несплячки (-чок). [Нічниці напали, та казав-би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде (Сл. Гр.)].

* * *

1) энтом. нічни́ця, со́вка

2) зоол. нічни́ця

рясний, буйний, достатній, розкішний, сутий [Спорядили обід сутий (Рудан.)], густий, вальний. [Вальний сніг на дорозі]. См. Изобильный. -ный грибами - грибний; (зверями) звірний; (источниками) джерелястий; (лесами) лісний; (мёдом) медний; (молоком) молочний, молочливий; (морозами) морозяний, морозовий; (семенами) сім'янистий; (травой) травний, травнистий; (цветом) рясноквітний.

* * *

1) ( имеющийся в изобилии) рясни́й, бага́тий, дові́льний; (пышный, роскошный) пи́шний, розкі́шний; ( буйный) бу́йний; ( густой) густи́й; ( большой) вели́кий; ( сильный) си́льний; ( многочисленный) числе́нний; ( щедрый) ще́дрий, щедро́тний

2) ( изобилующий) бага́тий; (о плодах и перен.) рясни́й

обхід (-ходу), обминка. В обход - в обхід, околяса, околясом. Пошёл не прямо, а в обход - пішов не просто, а в обхід (околясом). Делать обход (в пути) - кругу накидати, надавати. Большой обход в пути - дуже обхідно. [З-під Хвастова під Хотин через Степанці дуже обхідно]. Войско выступило в обход неприятеля - військо вирушило в обхід ворогові. Докторский обход больных (в больнице) - лікарський обхід хорих (у лікарні), лікарська ревізія хорих (у лікарні). Полицейский обход - см. Дозор.

* * *

широкий, просторий, розлогий, широкополий, широкопросторий, ширококраїй. [Широка нива. Розлогі поля. Лани широкополі (Шевч.). Широка держава (Куліш)]. -ный комментарий - широкий коментар. Становиться обширнее - ширшати. Обширно - широко, просторо, розлого.

* * *

1) ( занимающий большое пространство) вели́кий; ( просторный) просто́рий; ( широкий) широ́кий

2) (перен.: большой по объёму, количеству, содержанию) вели́кий; ( широкий) широ́кий

3) ( многочисленный) числе́нний; ( разнообразный) різномані́тний

1) засадний, спорний. [Не треба дуже засадні снопи в'язати, бо не висадиш і на вила (Могил.)];

2) (вместительный) укладистий. [Укладистий у його візок (Липовецьк. п.)].

* * *

обрывистый) яр (р. яру, ув. яруга), звір (р. звору), провалля (ср. р.), (очень глубокий и обрывистый, почти непроходимый, преимущ. горный) бескед[т]; (соб. бескеддя, бескеття), (поросший лесом) байрак; (степной, с пологими стенками) балка (ув. балище); (неглубокий) вибалок (-лка), видолинок (-нка). Отрог -га - приярок (-рка). Начало -га - вершина.

* * *

1) оригінал (-лу), первотвір (-твору), первовзір (-зору), первопис (-су). [Читав твори в перекладі, а не в оригіналі. Перекладено з первотвору]. Оригиналы произведений Шевченка - Шевченкові первотвори, оригінали;

2) тип. - оригінал, (писаннььй) рукопис (- су). -нал для набора - оригінал до складання;

3) оригінал, дивак, чудасій (-сія), чудасійник, чудодій, штукар (-ря), проява, химерник, химородник. [Ми вважали його за дивака. Найшовсь таки якийсь проява, якийсь дурний оригінал (Шевч.)]. См. ещё Чудак. Это большой -нал - це великий дивак, чудасій, оригінал и т. д.

* * *

1) ( подлинник) оригіна́л, -у

2) ( чудак) оригіна́л, -а