Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(аби)+en

  • 101 вид

    1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.
    2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;
    3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];
    4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;
    5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];
    6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];
    7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);
    8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];
    9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.
    * * *
    I
    1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у
    2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у
    3)

    ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів

    4) ( паспорт) вид; по́свідка

    \вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння

    быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх

    в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що

    вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця

    де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти

    для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко

    из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й

    име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися

    име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що

    на виду́ — на видноті́

    на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно

    II биол., лингв.
    и пр. вид, -у

    \вид расте́ний — вид росли́н

    ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння

    Русско-украинский словарь > вид

  • 102 видимость

    1) (явность) видимість, ясність;
    2) (кажущийся вид) подоба, натяма, слава. [Подоба істини за правду стала вам (Самійл.). Аби тільки слава була, що все гаразд]. Для видимости - про людське око, про славу. По видимости - см. Повидимому.
    * * *
    1) ( возможность видеть) ви́димість, -мості и види́мість
    2) ( внешнее подобие) ви́димість, подо́ба

    Русско-украинский словарь > видимость

  • 103 времяпрепровождение

    вживання часу, проводіння часу, розвага. Ради времяпрепровождения - аби час згаяти (згуляти), для розваги. В чём состояло ваше времяпрепровождение - як ви час провадили (використовували)?
    * * *
    тж. времяпровожд`ение
    прове́дення (несов.: прово́дження) ча́су

    для времяпровожде́ния — щоб зга́яти (перебу́ти) час, для розва́ги, для розва́г

    Русско-украинский словарь > времяпрепровождение

  • 104 выбирать

    выбрать (делать выбор) вибирати, вибрати, обирати, обрати, обібрати, (тщательно) добирати, добрати [Обрали його за титаря. Не все бери, що крамар подає, а добирай. Добирає що-найгірших слів]. Выбирать по вкусу - добирати собі до смаку, любувати [Любує собі невістку]. Не из чего выбрать - нема між чим вибрати. Выбирать по одиночке - визбірувати. [Чорногуз стоїть у болоті та визбірує жаб]. Выбрать время - вигодити годину, час. Выбранный - вибраний, обраний, обібраний, дібраний. Выбираться, выбраться -
    1) - вибиратися, вибратися, видобуватися, видобутися; (с трудом) виборсуватися, виборсатися, викараскуватися, викараскатися, вихоплюватися, вихопитися. [Вибралися жити в нову хату. Повибиралися аж у Дінщину. Вибралися в дорогу. У таке вскочив, що насилу виборсавсь. Вихопився з свити та вскочив у панське пальто];
    2) (случиться) ви(й)нятися. [Аби-ж вийнялася вільна година, я знов сиджу за книжкою (Конис.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыбрать
    1) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти, (выделять, отбирать) обира́ти, обра́ти и обібра́ти и мног. пообира́ти
    2) (кем чем, кого - избирать голосованием) обира́ти, обра́ти и обібра́ти и мног. пообира́ти (ким-чим, на ко́го що, за ко́го що, кого́), вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти (ким-чим)

    Русско-украинский словарь > выбирать

  • 105 выпутывать

    -ся, выпутать, -ся виплутувати, -ся, виплутати, -ся, виборсувати, -ся, виборсати, -ся, викручувати, -ся, викрутити, -ся, вимотувати, -ся, вимотати, -ся, вимудровувати, -ся, вимудрувати, -ся. [У таке вскочив, що насилу виборсався. Йому аби тих вимотати, а сам викрутиться (Свидн.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпутать
    виплу́тувати, ви́плутати; ( освобождать от пут) розплу́тувати, розплу́тати и мног. порозплу́тувати; (перен.) вибо́рсувати, ви́борсати, вимо́тувати, ви́мотати

    Русско-украинский словарь > выпутывать

  • 106 где-либо

    нареч.; тж. где-ниб`удь
    де-не́будь, десь; де; ( где бы то ни было) бу́дь-де, аби́де

    Русско-украинский словарь > где-либо

  • 107 готовый

    готовий, готов (ум. готовенький), наготовлений, злагоджений, злаштований, зладжений [Магазин (крамниця) готового одягу], (о лицах) - готовий, наготовлений до чого, на що = приготовившийся к чему-л.). [На це треба готовим бути (Єфр.). Аби він губу розтулив, - всі вже наготовлені сміятися (Крим.)]; (согласный, склонный) готовий на що, охочий, ладен (-дна, -дне), рад, радніший. [Це залюбки ладен зробити я. Радніший цілу днину жартувати (Крим.)]. От души готов всё сделать для вас - радніший душею все для вас зробити. Быть наготове - бути напоготові. Г-вый к услугам - готовий до послуги (до послуг). Готов (пьян вдребезги) - п'янісінький, повний.
    * * *
    гото́вий; (склонен, расположен) ла́ден и ладе́н, ла́дний, ра́дий

    \готовый к услу́гам — за́вжди до ва́ших по́слуг, гото́вий до по́слуг

    Русско-украинский словарь > готовый

  • 108 грех

    1) гріх (р. гріха), (детск. грішка); вина, провина. Смертный грех - смертельний гріх, гріх непрощенний. В грехах - грішно. [Грішно живе]. Вводить в грех - на гріх (до гріха) призводити. Совершить грех, взять грех на душу - гріха вкусити. Искупать грех - покутувати (гріх). Загладить грех - покрити гріх, скупитися гріха, спокутувати (гріх). Отпустить грехи кому - розгрішити кого. Не получивший разрешения от греха - нерозгрішений. Грех да беда на кого не живёт - без гріха та без лиха не проживеш. На грех мастера нет - на гріх не спасешся. Есть тот грех - ніде (нема де) гріха потаїти. С грехом пополам - так-сяк, через верхи. [Через верхи зробила, аби збутись];
    2) вада, ґанч[дж] (р. -ч[дж]и);
    3) помилка (мн. помилки), гріх [Це мій гріх - не догледів та й помилився], огріх.
    * * *
    рел., перен.
    гріх, -а

    ду́рен (стра́шен) как сме́ртный \грех — ( об очень некрасивом человеке) пога́ний як сме́ртний (як смерте́льний) гріх; ( безобразный) поганю́чий, препога́ний

    Русско-украинский словарь > грех

  • 109 дабы

    щоб; на те, щоб.
    * * *
    союз
    щоб, що́би; аби́

    Русско-украинский словарь > дабы

  • 110 двадцать

    двацять (р. -тьох). Двадцать душ, штук - двацятеро (р. -рох), двацятірко, двацяток (р. -тка). [Двацяток юнаків аби зібрав, - і мури ми зруйнуєм (Грінч.)]. Двадцать копеек - двацятка, (только правобер.) сороківка (= 40 шагів) і (устар.) семигривеник.
    * * *
    два́дцять, -ти́ и -тьо́х; два́дцятеро, -тьо́х; двадця́ток, -тка

    Русско-украинский словарь > двадцать

  • 111 добиваться

    добиться добуватися, добутися чого и до чого, здобутися, добути чого, добиватися, добитися чого, (домогаться) допоминатися (чого и про що), домагатися, домогтися, намагатися, намогтися, (требовать законного) допевнятися, допевнитися, доправлятися, доправитися, доходити, дійти (свого), (достичь) доп'ястися, допнутися, діп'яти. [Чуєте? Злодій до комори добувається. Я тільки раз піснями слів добувся від чужинця (Л. Укр.). Підступом добути свого. Як з биком ні битися, а все молока не добитися (Ном.). Вона вперто допоминалася одповіди (Коцюб.). Допоминається про гроші. Чого схоче, того й доможеться (Леонт.). Намігся (добился того), що таки дали. Нехай не допевняється нічого (Куліш). Як не тепер, то в четвер, аби діп'яти свого (Коцюб.). Втеряє й те, чого допнявся (Куліш)]. Добиться своего - доказати свого, доконати свого, допнутися свого. Добьюсь во что-бы то ни стало - за всяку ціну діпнуся свого, не я буду, щоб я не добувся. Не добился - не здобувся. Добиваться милости, благосклонности - запобігати чиєї ласки. [Такої ласки можна і в цигана запобігти]. Добиться чего-л. хождением - виходити що; криком - викричати що и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - доб`иться
    добива́тися, доби́тися; ( домогаться) домага́тися, домогти́ся, добува́тися, добу́тися, здобува́тися, здобу́тися, несов. допомина́тися

    \добиваться чьего расположе́ния — запобіга́ти, запобі́гти ла́ски в ко́го

    Русско-украинский словарь > добиваться

  • 112 достигать

    достигнуть, достичь
    1) наздоганяти; см. Настигать, настичь;
    2) (добиваться чего стараньем) добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, досягати, досягти чого, осягати, осяг(ну)ти що, доходити, дійти чого и до чого, допевнятися, допевнитися, домагатися, домогтися, доскочити, доконати чого, доп'ясти чого, запобігти чого. [Оце єдиний спосіб здобутися національної волі (Грінч.). Якби хоч підступом добути свого. Ви досягли своєї мети. Бажала Оленка і собі дійти такого життя (Тесл.). Чого ти хотіла, того й запобігла (Чуб.). То чоловік доскочний: як напосядеться, то й доскочить свого. Боротимусь - і допевнюсь (Куліш). Чого схоче, того й доможеться. Аби діп'яти свого! (Коцюб.)]. Достичь всего - осягти все, осягнути все. -стичь славы, почестей - зажити слави, чести;
    3) (куда, до чего) доходити, дійти чого, до чого, досягати, досягти, сягати, сягнути, доставати, достати чого и до чого. [Ніякі зовнішні вражіння не доходили до його. Сонце сюди не досягало (Крим.). Вино сягнуло до половини посудини (Коцюб.)]. -стичь (глубокой) старости - дійти (дожити) (вельми) старого віку, (вельми) старих літ. Достигнутый - здобутий, досягнений, осягнений.
    * * *
    несов.; сов. - дост`игнуть и дост`ичь
    1) (добираться куда-л.) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти (чого), осяга́ти, осягну́ти и осягти́ (що, чого), сягати, сягну́ти (чого); (о звуках, слухах) дохо́дити, дійти́ (до чого)
    2) (доходить до какого-л. уровня, предела) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти, сяга́ти, сягну́ти (чого), дохо́дити, дійти́ (до чо́го)
    3) (определённого возраста, старости) дохо́дити, дійти́ (чого), дожива́ти, дожи́ти (до чого)
    4) (добиваться чего-л.) досяга́ти, досягти́ и досягну́ти (чого), осяга́ти, осягнути и осягти́ (що); ( добиваться старанием) здобува́ти, здобу́ти, добува́ти, добу́ти (що), здобува́тися, здобу́тися (чого)
    5) (догонять, настигать) настига́ти, насти́гнути и насти́гти

    Русско-украинский словарь > достигать

  • 113 животина

    одно животное) тварина, животина; (о домашн. скоте) товарина, товаряка, худобина, скотина, скотиняка, скотинюка; (шутл.) хвіст, хвостина. [Вона теребила з жадобою, наче животина (Неч.-Лев.). Землю, славою покриту, топче товарина (Щог.). Купим волів або корову, або так яку скотиняку. І хвоста нема у дворі (Ном.). Я останню хвостину збуду, аби й ти була як людські діти (Свидн.)].
    * * *
    1) худо́бина, тварю́ка, твар, -і, скотиня́ка, скотиню́ка, хвости́на, хвостя́га, хвостя́ка
    2) собир. худо́ба, това́р, -у, скоти́на

    Русско-украинский словарь > животина

  • 114 жница

    жаля, жниця (ум. жничка), женчиха, жнія (ум. жнійка), жатниця. [Та й жаля з неї не аби-яка. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Жатниця з неї: пів-пальця собі віджала].
    * * *
    жни́ця, ласк. жни́чка; диал. женчи́ха

    Русско-украинский словарь > жница

  • 115 заклинать

    заклясть
    1) заклинати, заклясти (-кля[е]ну, -кля[е]неш). [Вона свої гроші закопала і закляла. О, сатано! тебе я заклинаю (Куліш). Прошу тебе, благаю й заклинаю усіми битвами, в яких ми бились (Куліш)]. -наю богом, всем святым, дружбой - заклинаю богом, усім святим, приязню;
    2) (брать зарок) зарікати, заректи кого. [Княгиня Раїна, вмираючи, зарікала сина не піддаватися католицтву (Стор.)];
    3) (заговаривать, завораживать) замовляти, замовити, заворожувати, заворожити кого, що; срвн. Заколдовывать. Заклятый - заклятий; замовлений, заворожений. [Закляті гроші хоч і знайдеш, то аби-як і не візьмеш].
    * * *
    несов.; сов. - закл`ясть
    заклина́ти, закля́сти и заклясти́, -кляну́, -кляне́ш

    Русско-украинский словарь > заклинать

  • 116 замедление

    загаяння, гаянка, гайка, загайка, загай (-гаю) чого, забара, забаріння, забарність, дляння; см. ещё Задержка. [Він не любить зупиняння, ні загайки (Куліш). Пізно приїхали, бо трапилась гаянка: вісь зламалася (Сл. Гр.). Аби-б загаю не було, а то я не баритимусь (Лубенщ.). На добре й зле приспішує без дляння (Куліш)]. -ние дела - загаювання, затримування справи.
    * * *
    1) ( действие) спові́льнення, упові́льнення, (неоконч.) спові́льнювання, упові́льнювання; прити́шення, сти́шення; затри́мання, заде́ржання, (неоконч.) затри́мування, заде́ржування
    2) ( задержка) за́тримка и затри́мка, заде́ржка, зага́яння; зага́йка

    без \замедление ния — без затри́мки, без заде́ржки; ( немедленно) нега́йно

    Русско-украинский словарь > замедление

  • 117 заполнять

    заполнить заповняти и заповнювати, заповнити, виповняти, виповнити, (сосуд, помещение ещё) запорожняти, запорожнити, (наполнить спустившись) залягати, залягти що. [Вранці дим всю хату заповняє (Франко). Від престолів до притворів заповняють храм побожні (Самійл,). Весь світ не годен заповнить мені твоєї страти (Франко). Сю порожнечу що виповнити може? (Л. Укр.). Сіра мряка залягла долину]. -нять анкету, бланк - заповняти анкету, блан(о)к. -нить время - заповнити, загаяти час. [Читаємо так собі з нудьги, аби чим час загаять (Васильч.)]. Заполненный - заповнений, виповнений, запорожнений чим.
    * * *
    несов.; сов. - зап`олнить
    запо́внювати и заповня́ти, запо́внити и мног. позапо́внювати и позаповня́ти; ( наполнять) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити

    Русско-украинский словарь > заполнять

  • 118 зараза

    1) (virus, contagio) зараза. [Зараза і пішла по всьому тілу (Кониськ.). Щоб болість лиха заразою не розійшлася (Куліш)];
    2) (о зараз. болезни и перен.) зараза, пошесть (-сти), заметь (-та), (поветрие) повітря. [Не злякають тебе стріли, ні зараза ополудні (Куліш). Пішла пошесть по людях (Поділля). Це він такі думки навіває! це чиста пошесть! Аби ще всі діти не заметилися (не заразились) від його! (Крим.)];
    3) -за! (бранно) - хороба! зараза!;
    4) бот., Orobanche epithymium - зараза, заразиха.
    * * *
    зара́за; ( вредина) ка́пость, -і, па́кість, -кості

    Русско-украинский словарь > зараза

  • 119 затягивать

    затянуть
    1) починати, почати тягти;
    2) (узел, петлю и т. п.) затягати и затягувати, затягти (вузол), (задёрнуть) зашморгувати, зашморгнути (петлю, зашморг), (о мног.) позатягувати и позатягати, позашморгувати (вузли, петлі, зашморги). -нуть петлёй - см. Завязать 1. [Не можна затягати нитку на шиї, бо нечистий задавить (Грінч. II). Зашморгнув на шиї він аркан (Г. Арт.)];
    3) (покрывать) затягати и -гувати, затягти, заволікати, заволокти; запинати, зап'ясти и -пнути, (о мног.) позатягати и -гувати, позаволікати; позапинати що. [Небо затягло (заволокло) хмарою. Нічим ні позапинати дірок, ні позатикати (Г. Барв.)]. -нуть илом - затягти мулом, замулити що. [Пропала на городі картопля, усю чисто замулила вода, як ішла річкою після дощу (Бердян. п.)]. Рану (раны) -вает, -нуло - рану (рани) затягає, рану затягло, рани позатягало;
    4) (затащить, завлечь) затягати и затягувати, затягти, заволікати, заволокти, (о мног.) позатягати, позаволікати кого, що куди. [Водяний людей частенько в воду затягає (Руданськ.). Нуте, хлопці чорнобривці, затягайте неводи (Чуб. III). Я було пиякам кажу: «пийте, та його не заволікайте» (Г. Барв.)];
    5) (время, дело) затягати, затягти, дляти, задляти, гаяти, загаяти, проволікати, проволокти (час, справу); (медлить) о(д)тягатися и о(д)тягуватися з чим. [Аби задляти час, а врятувати можна (Самійл.). Радюк зрозумів, що Ольга отягувалась (Н.-Лев.)];
    6) (песню) заводити, завести, затягати, затягти (пісню). [Завели вдвох пісеньку (Г. Барв.)]. Затянутый - затягнений и затягнутий, зашморгнутий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - затян`уть
    затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати; (петлю; петлёй) зашмо́ргувати, зашморгну́ти и мног. позашмо́ргувати; (несов.: задерживать, замедлять что-л.) зволіка́ти (з чим, що); ( начинать петь) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш

    Русско-украинский словарь > затягивать

  • 120 заурядность

    звичайність, повсякденність, буденність (-ности), буденщина, ординарність. [Хай буде що буде, аби тільки не буденщина (Л. Пахар.). Парадоксальність шляху не затушковує тут ординарности висновків (Єфр.)].
    * * *
    звича́йність, -ності; ( посредственность) посере́дність

    Русско-украинский словарь > заурядность

Страницы

См. также в других словарях:

  • абиѥ — (857) нар. Тогда, тотчас; теперь: И тоу абиѥ отъкрышѩ || ѥдинъ. отъ златыхъ онѣхъ ларевъ. И начѩша искладати. срачицѣ и свиты цс҃рьскы˫а. Изб 1076, 272 272 об.; и абиѥ вьсѣмъ весла ѡ(т) роукоу испадоша. и вьси отъ страха омьртвѣша. СкБГ XII, 13г; …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • аби — нескл., м. habit m. Трансформация жюстокора. Аби плотно прилегает к верхней части фигуры, особенно подчеркивая талию, которая какое то время остается слегка заниженной. В моде начала 18 в. Градова Театр. костюм 2 278. Главнейшим предметом… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • АБИ — Агентство по безопасности и информации служба государственной безопасности Сербия Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. АБИ… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • аби — 1 прислівник незмінювана словникова одиниця аби 2 сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • аби — (абы) щоб, аби …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • аби-но — сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • аби-то — сполучник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • аби — спол. Пр. Аби, щоб, з метою. Кричу, аби сте чули …   Словник лемківскої говірки

  • аби — спол. коли б лише, тільки б; аби тільки, щоб, щоб лише …   Словник синонімів української мови

  • Аби Варбург — Аби Варбург, ок.1900 Аби Варбург, собственно Абрахам Мориц Варбург (нем. Abraham Moritz Warburg, 13 июня 1866, Гамбург – 26 октября 1929, там же) – немецкий историк искусства. Содержание 1 Биография …   Википедия

  • аби-аби — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»