(аби)+en

(некоторый, известный) деякий, який-не-який; (пустячный) такий-сякий, сякий-такий, який(сь), (с отрицанием) аби-який. [Деякий матеріял до міркування про се (Грінч.). Дороги хоть не знайшов, та деякі стежиночки натрапив (М. Вовч.). Сяка-така напасть та спати не дасть (Номис). Було хазяйство так якесь в його (М. Вовч.). З його не аби-який чоловік вийде (Сл. Ум.)]. Я рассчитываю получить от него кое-какие сведения об этом - я сподіваюся дістати в його (в нього) деякі відомості про це.

* * *

1) де́який

2) (неважный, незначительный) таки́й-сяки́й, род. п. тако́го-сяко́го, сяки́й-таки́й, аби́який

декуди, куди-не-куди, аби-куди. [Так усі декуди й розійшлись (Сл. Гр.). Мені хоч аби-куди, аби в хату, та на піч (Сл. Ум.)].

* * *

(для свиней) корито, (для лошадей) жолоб (-лоба), (для дом. обихода) вагани, ночви (-чов). [Корито не ходить до свиней, а свині до корита (Номис). Візьме тебе за повода і приведе до жолоба (Пісня)]. -рыто для водопоя - корито, пійло, колода, жолоб. [Черпали воду та й сповняли пійла, щоб понапувати вівці (Біблія). Приверни коней до колоди (Сл. Гр.)]. -рыто для овчарок - ялак. -рыто для стирки белья - ночви (-чов), ночовки, нецьки (- цьок), вагани. -рыто речное - річище, корито, річне ложище. Было бы -рыто, а свиньи будут - аби корито, а свині прийдуть; аби люди, а піп буде; аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Приказки). Остаться у разбитого -рыта - зостатися з поламаним возом. Мудрёное дело -то! - велике діло опеньки!

* * *

1) вопрос. - куди? (иногда) де? (каким путём) кудою? куди? [Куди ти йдеш, не спитавшись? (Шевч.). Що робить, куди піти? Де я помандрую? (Боров.). Кудою мені йти до вокзалу? (Київщ.)]. -да он девался? - де (куди) він подівся (дівся)? -да же? - куди-ж? де-ж? (каким же путём?) кудою-ж? куди-ж? куди саме? -да бы? - куди-б? де-б? кудою-б? -да-то? - куди то? де то? кудою то?;

2) (зачем?) нащо? навіщо? -да ему столько? - нащо (навіщо) йому стільки?;

3) указат., относит., неопредел. - куди, (иногда) де, (каким путём) кудою, куди. [Люди гнуться, як ті лози, куди вітер віє (Шевч.). Я йшов туди, де розум посилав (Грінч.). Яка мука стояти на роздорожжі і не знати, кудою йти (Коцюб.)]. Вот -да - ось (от он) куди; ось (от, он) кудою. Кто -да - хто куди. Куда-куда - куди-куди. -да - туда - куди - туди; кудою - тудою. [Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (Номис). Пішов тудою, кудою йшла Хведоська (Грінч.)]. -да же - куди-ж, де-ж; кудою-ж. -да ни - куди не, де не; кудою не. -да ни кинься - куди не зарви. [Куди не зарви - скрізь коня треба (Переясл.)]. -да ни шло - де наше не пропадало! (так и быть) гаразд, добре, нехай так. -да бы - куди-б, де- б; кудою-б. -да бы ни - хоч-би куди (де), хоч куди-б, куди-б (де-б) не; хоч-би кудою, кудою-б не. [Наш панич, хоч-би куди пішов, носить із собою книжечку (Звиног.). Де-б я не пішла, і він слідком іде (Київщ.)]. -да то - кудись, кудись то, кудись-там, десь. [Тікали кудись люди й коні (Коцюб.). Шатнувся кудись-там і приніс води (Богодухівщ.)]. -да-либо, -да-нибудь - куди, кудись, куди-небудь, де, десь, де-небудь; (-да бы то ни было) будь-куди; (в иное место) инкуди, куди-инде, де-инде. [Може-б ти пішов куди звідси (Брацлавщ.). Поїдемо кудись, аби не сидіти (Київщ.). Поїдемо де-небудь, де ще нас не знають (Київщ.). Магомет- Оглі радий був хоч на час збігти будь-куди (Коцюб.). Поїхали ми не инкуди, а в саму університетську церкву (Морд.). Іди, ринде (неряха), куди-инде, там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть (Приказка)]. -да ни есть, -да угодно - аби-куди, будь-куди, куди-будь, хоч-куди, (вульг.) куди-завгодно. [Неси сміття аби-куди (Сл. Гр.)]. -да попало - куди трапиться, куди попадя, куди (де) луча. [Як та туча, куди луча, так і покотили (Вірша XVIII в.)]. -да глаза глядят - світ за очі, світ за очима, куди-глядя, навма(н)ня, навманяки. [Пішов козак світ за очі (Шевч.). Чи ви за ділом яким, чи вештались світ за очима? (Потеб. Одис.). Мчався куди-глядя (Крим.). Подався навмання і забрів на кладовище (Коцюб.)]. Убегать -да глаза глядят - тікати куди видно, тікати не-обзир (Куліш). Чорт знает -да - казна куди, чорт (лихий, дідько) знає куди. Кое-куда - см. отдельно;

4) (при сравн. ст.) куди, багато, далеко, де-то; см. Гораздо 2. [Тепер нам куди гірше (Звин.). Буде по весні де-то кращий наряд мені (Манж.)]. -да лучше - багато (багацько, далеко, геть куди) краще;

5) (в восклиц. предлож.) де, куди. -да тебе! - де тобі! куди тобі! [Куди куцому до зайця! (Приказка)]. -да уж! - де вже! е вже! [Е вже! не вичуняти мені, сину (Липовеч.)]. -да (уж), вам с таким здоровьем браться за эту работу - де вже вам з таким здоров'ям братися до цієї праці. -да там! - де там! де тобі! де в біса! де в ката! шкода! [Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти, та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Шевч.). Багато заробив грошенят на заробітках? - Де в біса! (Харківщ.). Шкода! не буде того! (Номис)]. Хоть -да - хоч-куди; срвн. Отличный 2. Что -да - що не то що. [Сміху-ж тоді наробив такого що не то що! (Яворн.)]. -да как! - диви як! ач як! -да как он забавен - ач, який він утішний! -да как хорошо! - де вже пак не гарно! -да бы хорошо - от-би добре. -да как нужно - аж он як треба. -да не бесполезный - аж ніяк не зайвий.

* * *

1) куди́

2) (зачем, для чего, к чему) на́що, наві́що; куди́; (со сравн. ст. прилагательного и наречия: значительно, несравненно, гораздо) куди́; набага́то, бага́то, зна́чно, далеко

непересічний, незвичайний, неповсякденний, небуденний, не аби-який, неординарний, незгірший. [Небуденна сила (Крим.). Не аби-який мистець (Київ). Його постать виявляє не аби-яку силу (Корол.). Незгірший був-би з нього проповідник (Л. Укр.)]. -ная женщина - незвичайна (неординарна, непересічна) жінка.

* * *

немаловажний, не аби-який, великий, немалозначний, значний, не малої (не аби-якої) ваги. -ное событие - велика (значна) подія, подія не малої (не аби-якої) ваги.

* * *

1) нареч. ті́льки; ( лишь) лише́, лиш

2) част. ті́льки

3) союз ті́льки; ( с временным значением) ско́ро; ( с противительным значением) але́

мест.; тж. ч`ей-нибудь

1. adv

1) так, таким чином

2) так, до такої міри, настільки

3) стільки, так багато

4) так дуже

5) так, справді, саме; так і є

6) теж, також

7) отже

8) потім

9) в такому разі

10) хай буде так, гаразд

2. conj

так що; тому; отже; для того, щоб; за умови що; якщо тільки; в разі; якщо; аби тільки; тільки б

3. int

так!, гаразд!, досить!, ну!

* * *

1) указує на спосіб здійснення дії (саме) так, таким, подібним чином

2) указує на ступінь якості або на кількість так, настільки, до такої міри; стільки, так багато; інтенсивність дії так ( сильно); емфатичне виділення якості такий

3) на початку речення вказує на підтвердження попереднього висловлення дійсно, так, справді, насправді, саме; так (це), є; поширення попереднього висловлення на іншу особу або предмет теж, також; висновок зі сказаного раніше отже, виходить, так; продовження розповіді ну; icт. послідовність дії ( в еліптичних реченнях) потім; icт. перед прямою мовою або після неї ( в еліптичних реченнях) так

4) указує на відповідність тому, що було сказано так, у такому випадку

5) у сполученнях

1) уживається замість попереднього речення це так, так

2) уживається замість попереднього прикметника такий

3) уживається замість попереднього власного імені (після дієслів call, name) так

4) більш менш; приблизно

1) вводить речення, що вказують на висновок з попереднього висловлення ( часто and so) так що, тому; отже

2) вводить підрядні речення мети (для того) щоб, ( з тим) щоб; підрядні речення результату так що, тому [див. so that]

3) у сполученнях

int так!, добре!; досить!, ну! (виражає подив, схвалення, несхвалення, торжество, сумнів)

всяк

1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;

2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].

* * *

гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.

* * *

досадить кому досаждати, досадити кому, досаду кому вчинити, доїдати, доїсти кому, докучати, докучити, прикритися, наприкритися; см. Донимать. Досадило кому - доїло кого, за серце взяло кого, допекло кому; (вульг.) за печінки взяло кого. Чтобы досадить - на злість, на збитки, аби досадити, аби дозолити кому.

* * *

несов.; сов. - досад`ить

(о змее, о зловредн. челов.) єхидна, єхида. [Єхида! Аби підвести чоловіка, аби шкоди другому наробити (Мирн.)].

* * *

1) зоол. єхи́дна, -ни

2) перен. єхи́да, єхи́дна

звичайний, повсякденний буденний, пересічний, аби-який, щабльовий. [Обличчя не типові, не характерні, геть буденні: всі скидаються один на одного (Крим.). Так собі, середня, пересічна, сіренька людина (Крим.). Тип щабльового інтелігента]. Незаурядный - неаби-який. [Це чоловік неаби-який (Сл. Гр.)]. Незаурядная вещь - неаби- що. [Це зовсім не-абищо, щоб про його так казати (Сл. Гр.)].

* * *

I. сущ.

1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);

2) (знатность) значність, вельможність (-ности).

II. гл.

1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];

2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.

III. нрч.

1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];

2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.

* * *

1) (об одежде) зношений, виношений, благий, ветхий. [До чого не кинься з одежі, то все таке зношене, а нове шити нема за що (М. Грінч.). Оці благі сорочки подеру на пелюшки (Харківщ.). Ветхий уже кожух - ще материн (Харківщ.)]. Очень -лое бельё, одежда - старесеньке шмаття, тенетка. [К Різдву сорочка хоч сирова, аби нова, а к Великодню хоч тенетка, аби біленька (Приказка)]

2) (переносно) постарілий, вистарілий, перестарілий.

* * *

см. обветшалый

исполниться

1) виконуватися, виконатися, сповнятися, сповнитися, справлятися, справитися, відбуватися, відбутися; (делаться) робитися, зробитися; бути виконаним, сповненим, справленим. Работа -ется кое-как - працю виконують аби-як, праця виконується (робиться) аби-як;

2) (осуществляться) сповнятися, сповнитися, обычно: справджуватися, справдитися, здійснюватися и здійснятися, здійснитися, (сбываться) збуватися, збутися, (редкий пров.) стаковитися; срвн. Осуществляться, Сбываться. [Ще-ж не сповнився й давній заповіт (Л. Укр.). Той сон твій справдиться (Шевч.). От і справдилося його передчуття (Коцюб.). Як проти неділі присниться та до вечора не стаковиться, то й минеться (Козелеч.)]. Предсказание моё -лось - провість моя справдилася, здійснилася. Все его желания -ются - а) усі бажання його виконуються, виконують, вволяють; б) усі бажання його справджуються, здійснюються;

3) (о времени) виходити, вийти, сповнятися, сповнитися. [Сьогодні виходить як раз два місяці, відколи він попавсь у неволю (Грінч.). Ще тільки дванадцять років сповнилось після того (Куліш)]. Ему -лось двадцать пять лет - йому вийшло двадцять п'ять років. Годы его -лись (возмужал) - йому вийшли вже роки;

4) (наполняться) сповнятися, сповнитися, виповнятися и виповнюватися, виповнитися чого и (реже) чим. [Його душа вщерть сповняється солоденької сантиментальности (Крим.). Вже відро сповнилось водою (Сл. Гр.)]. Сердце его -лось радости - серце його сповнилося радости (радощів) или радістю (радощами). Мера терпения моего -нилась - міра терпіння мого сповнилася (переповнилася, виповнилася).

* * *

1) вико́нуватися несов.; зді́йснюватися, -нюється, здійсни́тися, спра́вджуватися, спра́вдитися и справди́тися

2) (истекать - о времени, сроке) мина́ти, мину́ти, кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися; спо́внюватися, -нюється и сповня́тися, спо́внитися; (о достижении какого-л. возраста) зрі́внюватися, зрівня́тися

нрч. байдуже, маловажно, не важно, невелика важність, не велика вага (важниця, річ), мала (маловажна) річ. [Байдуже, якії в картини обводи, аби малювання майстерне (Самійл.). Не важно, чи з лиця гарний, аби розумний (М. Грінч.)].

* * *

1) (не имеющий значения) незначний, (реже) неважливий, неважний, (маловажный) малозначний, маловажний. [Поставили на порядок денний кілька незначних питань (Київ). По ділу я неважному (Виннич.)]. -ная должность - незначна посада. -ное знакомство - незначна знайомість. -ная особа - невеликої руки (незначна) людина. -ная птица (ирон.) - невелике цабе, невелика маця (моція);

2) (не особенно хороший) незначний; (незамысловатый) немудрий, (плохой) плохий, аби-який, такий собі, (плоховатый) поганенький, плохенький. [З його митець незначний (Крим.). Немудрий мур (Франко). Цього року плохий хліб (Звин.). Політниця з тебе аби-яка (Л. Укр.). Поганенький крам (Київщ.)].

* * *

1) ( несущественный) неважли́вий, абияки́й; ( незначительный) незначни́й; ( мелкий) дрібни́й

2) ( не вполне хороший) пога́ний; погане́нький

день) будній (буденний) (день). Лишь бы в -ный день - аби не в неділю, аби в будень.

* * *