-
1 темнеть
темне́ть1. mallumiĝi, malheliĝi;2. безл. (смеркаться) krepuskiĝi.* * *несов.1) o(b)scurecerse (непр.)не́бо темне́ет — el cielo se o(b)scurece
у меня́ темне́ет в глаза́х — se me nubla la vista
темне́ет — o(b)scurece, anochece
3) ( виднеться) divisarse; distinguirse ( выделяться)вдали́ что́-то темне́ет — a lo lejos se divisa algo negro (negrea algo)
* * *несов.1) o(b)scurecerse (непр.)не́бо темне́ет — el cielo se o(b)scurece
у меня́ темне́ет в глаза́х — se me nubla la vista
темне́ет — o(b)scurece, anochece
3) ( виднеться) divisarse; distinguirse ( выделяться)вдали́ что́-то темне́ет — a lo lejos se divisa algo negro (negrea algo)
* * *v1) gener. (âèäñåáüñà) divisarse, anochecer, atezar, distinguirse (выделяться), ensombrecer, hacer o(b)scuro, lobreguecer, o(b)scurecerse ***, anublarse, ensombrecerse, oscurecer2) colloq. (затемнять смысл) enmaraнar, hacerse de noche, o(b)scurecer3) poet. amanecerse4) eng. empañar (напр., о покрытии)5) paint. pasmarse (о красках, лаках)6) gastron. coger color7) mexic. opacarse -
2 темнеть
темне||тьнесов1. σκοτεινιάζω/ μαυρίζω (чернеть):серебро́ \темнетьет τό ἀσήμι μαυρίζει· у меня \темнетьет в глазах θολώνουν τά μάτια μου, σκοτεινιάζει τό φως μου·2. безл:уже \темнетьет σκοτεινιάζει, νυχτώνει, βραδυάζει. -
3 темнеться
темне||тьсяразг μαυρίζω:вдали \темнетьсяется лес μακρυά μαυρίζει τό δάσος. -
4 темнеть
темне́ть гл.
darken -
5 темнеть
I несов. - темне́ть, сов. - потемне́ть1) ( становиться тёмным) grow / get / become dark; ( о цвете) darkenкра́ски потемне́ли — the colours have darkened
не́бо темне́ет — the skies are darkening
у него́ потемне́ло в глаза́х безл. — everything went dark before his eyes
2) тк. несов. ( виднеться) переводится гл. appear или оборотом be visible с. прил. dark (после сущ.); ( о больших предметах) loomвдали́ что́-то темне́ет — there is something dark (visible) in the distance; one can see a dark silhouette in the distance
II несов. - темне́ть, сов. - стемне́ть; безл.пе́ред ни́ми темне́ла грома́да гор — dark mountains loomed in front of them
темне́ет — it is getting dark
стемне́ло — it became dark; darkness fell
-
6 темнеть
1) devenir vi (ê.) obscur ( или sombre); s'obscurcir; devenir foncé ( о цвете); brunir vi ( смуглеть)серебро́ темне́ет — l'argent brunit
кра́ски на карти́нах темне́ют — les couleurs des tableaux deviennent foncées
2) безл. ( о времени дня)темне́ет — le jour tombe, il commence à faire sombre
3) ( виднеться - о тёмных предметах) se dessiner; se détacher ( выделяться)вдали́ темне́ет лес — la forêt se dessine dans le lointain
••у меня́ темне́ет в глаза́х — ma vue se trouble, je ne vois plus clair, je vois trouble, j'ai la vue trouble
* * *vgener. - au noir (о картинах), s'obscurcir, se rembrunir, brunir, foncer -
7 темнеть
несов.1) сов. потемне́ть dúnkel wérden das wird dúnkel, wúrde dúnkel, ist dúnkel gewórden; становиться более тёмным dúnkler wérden ↑Серебро́ со вре́менем темне́ет. — Sílber wird mit der Zeit dúnkel.
У него́ заме́тно потемне́ли во́лосы. — Séine Háare wúrden bedéutend [mérklich] dúnkler.
Не́бо потемне́ло. — Der Hímmel wúrde dúnkel.
Уже́ темне́ет. — Es wird schon dúnkel. / Es dämmert.
Зимо́й ра́но темне́ет. — Im Wínter wird es früh dúnkel.
Начина́ет темне́ть. — Es fángt án zu dämmern [dúnkel zu wérden].
Уже́ совсе́м стемне́ло. — Es ist schon ganz dúnkel gewórden.
-
8 темнеть
kararmak; koyulaşmak* * *несов.; сов. - стемне́ть, потемне́ть1) сов. потемне́ть kararmak; koyulaşmakсеребро́ темне́ет — gümüş kararır
за ме́сяц у них ли́ца потемне́ли на со́лнце — bir ay içinde yüzleri güneşten karardı
у тебя́ во́лосы потемне́ли — saçın koyulaştı
2) сов., безл. ( стемнеть) (ortalık) kararmakна дворе́ темне́ет — ortalık / hava / sular kararıyor
в ко́мнате темне́ло — odanın içi kararıyordu
когда́ (совсе́м) стемне́ло... — karanlık bastıktan sonra / basınca...
3) тк. несов. ( виднеться) kara kara... görünmekвдали́ темне́ла какая-то ба́шня — uzakta kara kara bir kule görünüyordu
••у меня́ в глаза́х потемне́ло — gözlerim karardı
-
9 темнеть
1) ( делаться тёмным) farsi scuro, scurirsi, oscurarsi2) ( о наступлении сумерек) farsi buio, farsi notte3) ( мрачнеть) rabbuiarsi, farsi buio, diventare tetro4) ( выделяться тёмным цветом) vedersi* * *несов.1) oscurarsi, farsi scuro / buio, rabbuiarsi; offuscarsi тж. перен.небо темне́ет — il cielo si oscura
зимой рано темне́ет — d'inverno abbuia presto
у меня темне́ет в глазах — mi si offusca la vista
2) перен. ( становиться угрюмым) rabbuiarsi, adombrarsi, diventar cupo / tetro; incupirsi3) безл. (темне́ет) annotta, si fa buio, viene buio4) scurirsi, farsi scuro•* * *v1) gener. abbrunarsi, abbuiarsi, annerare, annerire, imbrunire, intenebrire, ombrarsi, oseurarsi, rabbuiarsi, inscurire, intenebrare, scurire, anneriscirsi, annottare, bruneggiare, far sera, farsi baio, farsi buio, farsi notte, imbrunare, infoscarsi, invaiare invaiolare (при созревании- о маслинах, винограде и'т.п.), nereggiare (ñà), nericare (ñà), rabbrunarsi, rabbruzzarsi, scurire al sole2) obs. caligare, rabbruzzare -
10 темнеть
1) dúnkeln vi, dúnkel wérden; fínster wérden (об освещённости, тж. перен.)2) безл.темне́ет — es wird dúnkel [fínster], es dúnkelt
у меня́ темне́ет в глаза́х — es wird mir schwarz [dúnkel] vor den Áugen
-
11 темнеть
-
12 темнеть
темнеть 1) (о цвете) μαυρίζω 2): \темнетьет безл. σκοτεινιάζει; βραδιάζει (смеркается)* * *1) ( о цвете) μαυρίζω2)темне́ет — безл. σκοτεινιάζει; βραδιάζει ( смеркается)
-
13 темніти
метеор.; физ. темне́ть -
14 темнішати
метеор.; физ. темне́ть -
15 подниматься
и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.* * *несов.; сов. - подн`яться1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти -
16 тёмненький
ласк.темне́нький -
17 темненько
предик. темне́нько; поноче́нько -
18 темнеть
1) темні́ти; ( становиться более тёмным) темні́шати; ( помрачаться) тьма́ритисяв глаза́х темне́ет у кого́ — в оча́х темні́є (тьма́риться) в ко́го; світ макі́триться кому́
2) (безл.: о наступлении темноты) темні́ти, темні́шати; поночі́ти, ночі́ти; ( о наступлении сумерек) сутені́ти3) ( виднеясь) темні́ти, тьмяні́ти, темні́тися -
19 темнёхонький
фольк.темне́сенький, темні́сінький -
20 темнёхонько
предик., фольк.темне́сенько, темні́сінько
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ТЕМНЕ — (самоназвания тимне, тимене, тимманнее, а темне, санда, йони) народность общей численностью 1550 тыс. чел., проживающая на территории Сьерра Леоне. Язык темне (тимене). Религиозная принадлежность верующих: традиционные верования … Современная энциклопедия
темне́ть(ся) — темнеть(ся), темнеет(ся) (о наступлениисумерек; становиться тёмным; мрачнеть; выделяться тёмным цветом) … Русское словесное ударение
ТЕМНЕ — (самоназвание атемне) народ в Сьерра Леоне. 1,55 млн. человек (1992). Язык нигеро конголезской ветви. Большинство придерживается традиционных верований … Большой Энциклопедический словарь
темне — (самоназвание атемне), народ в Сьерра Леоне. Численность 1,5 млн. человек (1995). Язык нигеро конголезской ветви. Большинство придерживается традиционных верований, есть мусульмане сунниты и христиане (католики и протестанты). * * * ТЕМНЕ ТЕМНЕ… … Энциклопедический словарь
Темне (народ) — Темне (тимне, тимене, тимманее, атемне (самоназвание)) народ, проживающий в Сьерра Леоне, между реками Рокел и Малый Скарсис, а также в округе Фритауна[1]. Численность составляет более 1,3 млн человек[2]. Среди северных темне (санда) и … Википедия
Темне (язык) — Темне Самоназвание: temne Страны: Сьерра Леоне … Википедия
Темне — (Тиммене) негрское племя в Западной Африке, по р. Рокелла, в Сиерра Леоне. Язык Т. (грамматика издана Шленкером, Лонд., 1864; его же: Словарь, Лонд., 1880) близок к языку соседнего небольшого племени буллом (грамматика и словарь изд. Нюлендером,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
темне́ть — еет; несов. 1. (сов. потемнеть). Становиться темным (в 1 и 2 знач.) или более темным. Серебро темнеет. Волосы темнеют. □ Небо темнеет; тяжелое и неприветливое, оно все ниже и ниже нависает над землей. Новиков Прибой, По темному. Каникулы… … Малый академический словарь
Темне — іменник середнього роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
темне́ться — еется; несов. разг. 1. (сов. стемнеться) безл. То же, что темнеть (во 2 знач.). Вот уже стало и темнеться. Мамин Сибиряк, Золото. 2. То же, что темнеть (в 4 знач.) … Малый академический словарь
XII.2.4.2. Темне (ок. 1515 - 1924) — ⇑ … Правители Мира