әҙәпле+мөғәмәлә

взвалить накидати, накинути щось на кого, на що, вернути (сов. звернути), скидати, скинути, скочувати, скотити, зсаджувати, зсадити. В. на плечи, на спину - брати, взяти на оберемок, завдавати, завдати комусь на плечі. [На його цю роботу накинуто. Де-б яка робота не трапилася, усе собі на шию верне. Кабана на віз скотили. Зсадили колоду на санки. Завдав йому клунок на плечі. Візьміть її на оберемок да й несіть].

* * *

несов.; сов. - взвал`ить

1) зва́лювати, звали́ти, скида́ти, ски́нути; ( на спину) бра́ти на пле́чі, узя́ти на пле́чі, (кому-л.) завдава́ти [на пле́чі], завда́ти [на пле́чі]

2) (перен.: обременять кого-л.) зва́лювати, звали́ти, спиха́ти, зіпхну́ти и спихну́ти; ( на себя) бра́ти іна се́бе, узя́ти [на се́бе]

плічко, плечечко, плеченько, плеченятко.

* * *

1) уменьш. плі́чко, пле́чико, пле́ченько, плеченя́тко

2) ( в одежде) плі́чко, пле́чико

3)

несов.; сов. - перехл`опать

1) ( хлопать) плеска́ти и пле́скати (пле́скаю, пле́скаєш), поплеска́ти

2) ( убивать) перебива́ти, переби́ти; перешльо́пувати, перешльо́пати

и Плёск плескіт, плюскіт (-оту), плеск (-у), плюскота, плюскотіння, хлепіт, хлюп(ання). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Чути було хлюпання води].

* * *

1) пле́скіт, -коту, пле́ск, -у; (о жидкости, в жидкости) плю́скіт, -коту, хлю́піт, -поту

2) (пле́ски мн.: аплодисменты) о́плески, -ків, плеска́ння

1) рід, род. п. ро́ду; ( поколение) поколі́ння; (происхождение, племя) поро́да, порі́ддя, диал. бран. ко́дло; (ряд поколений, происходящих от одного предка, фамилия) фамі́лія

2) (вид, тип, разновидность) рід, вид, -у, ґату́нок, -нку

3) (способ, образ действия) рід; (жанр) жа́нр, -у

4) ( в научной классификации) рід

5) грам. рід

1) ( волочиться по земле) волочи́тися, волокти́ся, тягти́ся, тягну́тися

2) (двигаться, следовать; передвигаться с трудом) тягти́ся, тягну́тися, волочи́тися, волокти́ся, су́нутися, су́нути, тараба́нитися; диал. плуга́нитися, плуга́нити; ( с усилием) цу́питися; ( идти с трудом) пле́нтатися, пле́нтати, чвала́ти, ча́пати, тягти́, човпти́, теле́патися, телі́патися, пле́хатися, диал. тарга́нитися, бе́йкатися

3) страд. тягти́ся, тягну́тися, таска́тися; тараба́нитися; волокти́ся; нести́ся; тягти́ся, тягну́тися, витяга́тися, витя́гуватися; тягти́ся, тягну́тися, цу́питися

1) ( что - рвать) рва́ти (що); ( о ветре) тріпа́ти (що, чим); ( тормошить) термо́сити, то́рсати (що); ( дёргать) ша́рпати (що, за що); метля́ти (чим; що)

2) (волосы, гриву) куйо́вдити; (за волосы, уши - в наказание) скубти́, ску́бати и скуба́ти, ску́бтися, скуба́тися

3) ( колотить) товкти́, лупцюва́ти, лупи́ти, мотлоши́ти, ту́зати, чухра́ти; ( о животных) термо́сити; ( рвать) рва́ти

4) ( трясти) тріпа́ти; ( трепыхать) стрі́пувати

5) ( изнашивать) зно́шувати; ( запускать) занеха́ювати; ( истрёпывать) обтрі́пувати, обша́рпувати, обті́пувати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розша́рпувати

6) ( о лихорадке) ті́пати

7) ( похлопывать) плеска́ти (плещу́, пле́щеш и пле́скаю, пле́скаєш), попле́скувати, поплі́скувати

8) ( болтать) плеска́ти [язико́м], моло́ти (мелю́, ме́леш) [язико́м], телі́пати [язико́м], тріпа́ти [язико́м]

9) (лён, коноплю) тіпа́ти, те́рти; ( шерсть) чухра́ти

несов.; сов. - хл`юпнуть

1) (о воде, грязи) хлю́пати и усилит. хлюпота́ти и хлюпоті́ти, хлю́пнути; ( ударяться с плеском) пле́скати (пле́ще и пле́скає) и усилит. плескота́ти и плескоті́ти, плесну́ти, плю́скати и усилит. плюскоті́ти и плюскота́ти, плю́снути

2) (шлёпать, чавкать) чва́кати, чва́кнути, чала́пати и чала́пкати, чала́пнути, несов. хли́пати; (несов.: по грязи, мокрому снегу) брьо́хати, брьо́хатися, жвяхті́ти

3) (плакать, всхлипывать) хли́пати, хли́пнути; хлю́пать

1) лоза́ для плеті́ння

2) пле́тений ко́шик

3) attr. пле́тений

1) (итти медленно) брести, тягтися, тектися (Стефаник), чвалати; (мелким шагом) чим(н)чикувати; (едва-едва) плентатися, плуганитися;

2) (б. по грязи) тьопатися, брьохатися, шелепатися, (с усилием) братися по грязюці. [Як вона бралася по грязюці, щоб мене визволити од нього!];

3) (итти в-брод) брести, перебродити. [Місточок вода знесла - треба брести (перебродити)].

* * *

браживать

1) см. Блуждать;

2) б. в воде - бродити, бовтатися, ловити рибу волоком. [Рибалки бродять у воді]. Исходить, бродя в воде - вибродити. [Все море вибродив];

3) (о тесте в квашне и т. п.) кваснути, киснути;

4) (о вине, пиве, мёде, квасе) грати, вигравати(ся), шумувати, мусувати. [Пиво виграє. Чи не той то хміль, що у пиві грає? Вино шумує, мусує]. Начать б. - заграти. Б., выделяя газы - бухтіти. [Пиво наше бухтить]. Брожёный - граний. [Пили пиво й граний мед].

* * *

1) зва́лювання, скида́ння; брання́ на пле́чі, завдава́ння [на пле́чі]

2) зва́лювання, спиха́ння

1) чвалати, плентати(ся), перевалюватися;

2) см. Вилять.

* * *

1) чвала́ти, пле́нтатися, пле́нтати

2) см. вилять 1)

1) (корчить) корчити;

2) (о глазах) щулити, жмурити, мружити (очі и очима).

* * *

заплесть заплітати и заплітувати, плести, заплести, (о многих) позаплітати и позаплітувати, поплести. -сти волосы в косу - заплести косу, заплестися, (в мелкие косы) в дрібушки (в дрібниці) заплести косу, поплести коси, заплестися в дрібушки (дрібнюшки). -тать, -лесть дыру в плетне - заплітати, заплести, запручувати, запрутити, (во мног. местах) позаплітати, позапручувати лісу, пліт. [На твій гнів не заплели хлів (Номис)]. Он -плёл околесицу - почав верзти казна-що, плести дурні теревені. -тать ногами - плутати ногами, зачіплятися (ногами). Заплетённый - заплетений, (о мн.) позаплітувані. [Коси у дрібушки позаплітувані (Зміїв)].

* * *

несов.; сов. - заплест`и

1) запліта́ти, заплести́, -плету́, -плете́ш и мног. позапліта́ти; ( плести) плести́, поплести́

2) (сов.: начать плести) поча́ти плести́

1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;

2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.

* * *

1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на

2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки

3)

1) (страд. з.) ліпитися, виліплюватися; зліплюватися, бгатися, тулитися; приліплюватися; наліплюватися; вліплюватися. [Мокрий сніг добре ліпиться (Брацлавщ.)];

2) (едва держаться на чём-либо) тулитися до чого. Лачуга -тся на скале - хатина (халупа) тулиться на скелі;

3) (едва тащиться) волоктися, плестися, тягтися, плентатися. -тся, как рак - волочиться (тягнеться), як рак.

* * *

1) ліпи́тися; (ютиться, прилепляться) тули́тися

2) (медленно, осторожно двигаться) волокти́ся, тягти́ся, тягну́тися, плести́ся; пле́нтатися, редко пле́нтати; ( ползти) повзти́; ( с трудом взбираться) де́ртися, дра́тися, видира́тися

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

и -лы

1) (сорные травы) бур'ян (-ну), ум. бур'янець (-нця);

2) (мякина) полова, послід (-ду);

3) раст. Lolium tremulentum - мітлиця, кукіль (-колю).

* * *

1) бот. па́житниця; дурі́йка

2)