Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

хота

  • 1 хота

    муз.
    хо́та

    Русско-украинский словарь > хота

  • 2 курьёз

    курйоз (-зу), чудасія, кумедія, сміхота. [Сміхота та й годі (Звин.)]. В виде -за - як курйоз, на сміх, для сміху. [Тепер плуги сами залізні, ніде не побачиш і на сміх дерев'яного (Звин.)].
    * * *
    курйо́з, -у; чудасі́я, куме́дія, сміхота́

    для (ра́ди, из) \курьёз за — для (ра́ди, зара́ди) заба́ви (курйозу), щоб посмія́тися

    Русско-украинский словарь > курьёз

  • 3 зевота

    позіхання, позіхота, позіхи (-хів). [На позіхи бере]. -та напала - позіхи напали, позіхота напала.
    * * *
    позіха́ння, по́зіхи, -хів; позіхо́ти, -хо́т

    Русско-украинский словарь > зевота

  • 4 комедия

    1) (литер. произв.) комедія. -дия в трёх действиях - комедія на три дії. Кукольная -дия - а) вертеп, лялькова комедія; б) (переносно) дешевенька комедія. Писать -дии - писати, (составлять) складати комедії;
    2) (театр) комедія. Поехали в -дию - поїхали до комедії;
    3) (переносно: комичность) комедія, кумедія. [Питаєшся, що те або те слово значить, - таке часом одмовлять! кумедія бува! (Грінч.). Ну, й кумедія! (Звин.)]. Вышла целая -дия - трапилася, сталася ціла комедія. Человеческая -дия - людська комедія. Ломать, играть -дию - удавати, виробляти, робити, (вульг.) приставляти комедію. Сыграть с кем -дию - удати штуку кому, з ким;
    4) (забавный случай) ко[у]медія, чудасія; сміхота. [Скупаємось в одежі всі заразом. Вийде дуже оригінальна чудасія (Н.-Лев.). Та тут чудасія, мосьпане! (Гоголь). Чиста сміхота! (Звин.)]. Просто -дия с ним - чиста комедія з ним. -дия да и только - чудасія (кумедія) та й годі! Вот так -дия - от так чудасія (кумедія)! Какая -дия вышла при этом - що за чудасія (кумедія) вийшла з тим!
    * * *
    коме́дія; куме́дія

    разы́грывать (лома́ть, игра́ть) коме́дию — перен. гра́ти (ламати, стро́їти) коме́дію (куме́дію)

    Русско-украинский словарь > комедия

  • 5 пехота

    піхота, піше військо. [А за ними знов піхота, знов кіннота (Франко)].
    * * *
    піхо́та

    Русско-украинский словарь > пехота

  • 6 благожелатель

    доброхіт (р. -хота), доброзичливець (р. -вця), прихильник.
    * * *
    добрози́чли́вець, -вця, зичли́вець; прихи́льник

    Русско-украинский словарь > благожелатель

  • 7 доброжелатель

    -ница прихильник, -ниця, зичливець (р. -вця), доброхіт (р. -хота), -ка. См. Доброжелательный.
    * * *
    добрози́чли́вець, -вця, прихи́льник

    Русско-украинский словарь > доброжелатель

  • 8 инфантерия

    піхота, інфантерія.
    * * *
    воен.
    інфанте́рія; піхо́та

    генера́л от \инфантерия рии — генера́л від інфанте́рії

    Русско-украинский словарь > инфантерия

  • 9 конница

    кіннота, кавалерія, комонне військо. [А за ними знов піхота, знов кіннота, наче дим (Франко)].
    * * *
    кінно́та; комо́нне ві́йсько

    Русско-украинский словарь > конница

  • 10 мотопехота

    (моторизо́ванная пехо́та) воен. мотопіхо́та (моторизо́вана піхота)

    Русско-украинский словарь > мотопехота

  • 11 надрывать

    надорвать
    I. 1) надривати, надірвати, (слегка) наривати, нарвати (редко), (наддирать) наддирати, наддерти и (реже) надідрати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понаддирати що. [Маруся косу чеше, а що начеше, то на Дунай однесе, а що надриває, то й на Дунай пускає (К. Старина). З краєчків трохи понаддирали газету (Київщ.)];
    2) (перен.: надсаживать) надривати, надірвати, підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадривати, попідривати, понадсаджувати. -ть голос - надривати, надірвати, рвати, порвати, зривати, зірвати голос. [Надривати мій чистий голос диким голосінням (Куліш)]. -рывать горло криком - надривати (надсаджувати) горло криком (кричучи). -ть грудь, живот (непосильной работой) - надсаджувати, надсадити груди, живіт, порушувати и порушати, порушити, надрушувати, надрушити що у грудях, у животі, уривати, під[у]вереджувати, під[у]вередити живіт (надсильною працею), підвереджуватися, підвередитися (з надсильної праці). [Вона любила свою роботу, при якій утрачала голос, надсаджувала груди (Коцюб.). Підняла важко та й порушила в животі щось (Чернігівщ.). Нехай степу ногами не зміряє, живота не вриває. (Лукаш.)]. -ть животы, животики от смеха - рвати, порвати кишки (боки) з реготу. -ть здоровье - підривати, підірвати здоров'я, надвереджати и надвереджувати, надвередити себе, занепадати, занепасти; срв. Подрывать 3. [Ти так занепав, синку, своєю чумачкою (чумаченьем), що й не пізнаєш тебе (Харківщ.)]. -ть лошадь - підривати, підірвати, надсаджувати, надсадити, (быстрой ездой) переганяти, перегнати, запалювати, запалити коня; срв. Загонять 2. -рвать память - надірвати (надвередити) пам'ять. -рывать сердце, душу кому - надривати (краяти, рвати, шматувати) серце, душу, (зап.) уривати серце кому. [А мені журба серце надриває (Черн.). Дівчино, не плач, не рви мого серця (М. Грінч.). «Ооой!» - голосом, що аж душу шматував, кричав Захар (Крим.)]. Надрывающий сердце, душу - надсадливий. [Щось жалісно квилить, чується якесь ридання, якийсь надсадливий, нервовий плач (Крим.)]. Надорванный -
    1) надірваний, наддертий и надідраний, понадриваний, понаддираний. [Наддерті записочки (Крим.)];
    2) надірваний, підірваний, надсаджений, понадриваний, попідриваний, понадсаджуваний; зірваний; порушений, надрушений, під[у]вереджений; надвереджений, занепалий; перегнаний, запалений. [Надірваний роками тяжкої праці організм (Пр. Правда). Порушений живіт (Борзенщ.)]. -ный голос - надірваний (зірваний, надсілий, ирон. драний) голос. [Почав верещати тонким і надірваним голосом (Коцюб.). У писаря хрипкий і драний голос (Проскурівна)]. -ное здоровье - підірване (занепале) здоров'я. С -ным здоровьем кто - з підірваним здоров'ям, занепалий хто. [Я убогий, занепалий од самої молодости (Куліш)]. -ться -
    1) надриватися, надірватися, (слегка) нариватися, нарватися, (наддираться) наддиратися, наддертися, (о мног. или во мн. местах) понадриватися, понаддиратися; бути надриваним, наддираним, надірваним, наддертим, понадриваним, понаддираним. [Град побив буряки, - листя понадривалося (Брацлавщ.). Як нарвалося трохи, то й далі буде дратися (Богодух.). Сіпнула за папірець, а він наддерся (Київщ.)];
    2) (перен.: надрывать себя) надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадриватися, попідриватися, понадсаджуватися. У меня сердце, душа -ется от чего (от жалости и т. п.) - серце, душа мені надривається (крається, рветься) з чого (з жалю и т. п.). [Страхіття й дивитися (як він гірко плакав)! аж серце краялося (Крим.)]. Моё здоровье -рвалось - моє здоров'я занепало (підірвалося, підтялося). Мои силы -ваны - мої сили підірвані (підтяті), моя сила занепала. -ться от крика - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з крику (кричучи), кричати аж розриватися (перериватися, роздиратися). -рываться от лая - валувати, ґвалтувати, гавкати аж перериватися (розсідатися). -ться от плача - надриватися, надірватися, підірватися, надсідатися, надсістися з плачу (плачучи). -рываться над работой - рватися (перериватися) коло (в) праці. [Плугач оре, і в праці рветься (Номис). Роблю - перериваюся, а все не догоджу (Київщ.)]. -ться от тяжёлой работы, поднимая тяжести и т. п. - надриватися, надірватися, підриватися, підірватися, надсаджуватися, надсадитися, надсідатися, надсістися, надвереджуватися, надвередитися, під[у]вереджуватися, під[у]вередитися, порушитися, зрушитися, урватися, (о мног.) понадриватися, понадвереджуватися и т. п. з тяжкої праці (на тяжкій праці), підіймаючи вагу и т. п. [Не підриватимуться на тяжкій роботі (Рада). Хто переносить каміння, той може надсадитися (Куліш). Не надсівшися, не вмерти (Номис). Не піднімайте, бо надвередитеся! (Н.-Лев.). Не дуже греби, - увередишся (Стор.). Помалу, а то ще урвешся (Липовеч.)]. Хоть -вись, а дай - хоч надсядься, а дай. -рываться со смеху - кишки (боки) рвати (сов. порвати) із сміху (з реготу), перериватися з реготу, зсідатися. [Хлопці аж кишки порвали з реготу (Квітка). Аж боки рвав з сміху (Н.-Лев.). Аж переривається з реготу (Хорольщ.). Він було аж зсідається та регоче (Сл. Гр.)]. Лошадь -рвалась - кінь підірвався (надсадився).
    II. Надрывать, надрыть - надривати, надрити, (надкапывать) надкопувати, надкопати, (о мног. или во мн. местах) понадривати, понадкопувати що. Надрытый - надритий, надкопаний, понадриваний, понадкопуваний. -ться - надриватися, бути надриваним, надритим, понадриваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надорв`ать
    надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; (здоровье, силы) підрива́ти, підірва́ти и мног. попідрива́ти; ( надсаживать) надсаджувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш

    \надрывать рва́ть го́лос — надірва́ти (надсади́ти) го́лос

    \надрыватьть ду́шу — надри́вати, надірва́ти (надсаджувати, надсадити) ду́шу

    \надрыватьть живо́т (живо́тики) со сме́ху (от хо́хота) — рва́ти, порва́ти кишки́ (животи́) зо смі́ху (від смі́ху, від ре́готу, з ре́готу) сов. надірва́ти пу́па зо сміху и т. п

    \надрывать рывать горло (глотку) — надрива́ти (надса́джувати) горло (глотку)

    Русско-украинский словарь > надрывать

  • 12 недоброжелатель

    -ница недоброзичливець (-вця), -виця, недоброхіт (-хота), -хітка, неприхильник, -ниця, (злобствующий, -щая) злосник, -ниця, злобитель, -телька, (враг) ворог (общ. р.), (о женщ. изредка) ворожка.
    * * *
    недобрози́чливець, -вця, неприхи́льник; ( зложелатель) злоби́тель, -ля; ( враг) ворог

    Русско-украинский словарь > недоброжелатель

  • 13 откидывать

    и откидать откидать и откинуть
    1) відкидати, відкидати и відкинути, (о мног.) повідкидати що від чого; (вокруг, около чего) обкидати, обкинути що коло чого. [Обкинь (обкидай) сніг коло кошари (загороды для овец)]; (что-либо закрытое) відкривати, відкрити;
    2) (бросить, оставить) - см. Оставлять. -нуть коляску - відкрити колясу, відкинути (спустити) халабуду в колясі. -нуть голову - від[за]кидати, від[за]кинути голову. - нуть ногу (стоя) - відставити ногу. Пехота -ла неприятеля за реку - піхота відперла (відтрутила) ворога за річку. -нуть всякий страх - (по)кинути всякий страх (острах). -нуть свою гордость - (по)кинути, (об)лишити свої гордощі. -нуть всякие заботы, горести - кинути лихом об землю. Откиданный и откинутый - відкиданий, відкинутий.
    * * *
    I несов.; сов. - откид`ать
    відкида́ти, відки́дати и повідкида́ти
    II несов.; сов. - отк`инуть
    відкида́ти, відки́нути и повідкида́ти; ( открывать - люк) відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти

    Русско-украинский словарь > откидывать

  • 14 покатываться

    1) кататися иноді, час від часу. [Катається час від часу на конику];
    2) качатися иноді, покочуватися;
    3) -ться со смеху - качатися з(о) сміху, заходитися сміхом.
    * * *

    \покатываться со́ смеху (с хо́хоту, от сме́ха, от хо́хота) — [аж] кача́тися (рва́ти бо́ки) від смі́ху; [аж] захо́дитися від смі́ху (із смі́ху, смі́хом), заляга́тися смі́хом; регота́тися

    Русско-украинский словарь > покатываться

  • 15 смех

    1) сміх, -у

    \смех хи — мн. смі́хи, -хів; смі́шки, -ків

    \смех хом — жа́ртом, жартома́

    \смех ху бы́ло, бу́дет — смі́ху було́, бу́де

    \смех ху подо́бно — про́сто сміх (смі́шно)

    \смех ха ра́ди, для \смех ха (\смех ху) — задля смі́ху, щоб посмія́тися

    без \смех ху — без жа́ртів

    [как] на́ \смех х — [як] на́ сміх

    не до \смех ха (\смех ху) — не до смі́ху (смі́хів, смі́шків)

    2) (в знач. сказ.: смешно) сміх, сміхо́вище, сміхо́висько, сміхота́

    [и] \смех х и го́ре — [і] сміх і го́ре

    [и] \смех х — и

    грех — [і] сміх і гріх

    про́сто (пря́мо) \смех х — про́сто сміх (смі́шно)

    \смех х да — и

    то́лько сміх та й — го́ді

    Русско-украинский словарь > смех

  • 16 умора

    1) ( утомление) диал. уто́ма, сто́млення; ( изнеможение) знемо́га, знеси́лля, знеси́лення
    2) в знач. сказ. сміх, сміхота́, куме́дія

    Русско-украинский словарь > умора

  • 17 уморительно

    1) нареч. сміхови́нно, смі́шно; заба́вно, куме́дно, прекуме́дно
    2) в знач. сказ. прекуме́дна річ, сміхота

    Русско-украинский словарь > уморительно

  • 18 Потешность

    сміхота. [Не добачаючи всієї сміхоти свого становища (Крим.)].

    Русско-украинский словарь > Потешность

См. также в других словарях:

  • ХОТА — испанский национальный танец. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Павленков Ф., 1907. хота (исп. jota) испанский народный парный танец, живой и ритмичный по характеру, исполняемый в сопровождении гитары, кастаньет и пения; …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ХОТА — жен., каз., симб., чуваш. сватовство, сватанье невесты. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • хота — сущ., кол во синонимов: 2 • танец (264) • шарф (11) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Хота —         (испан. jota) испан. парный танец в трёхдольном метре. Восходит по крайней мере к 17 в., хотя под назв. X. впервые появляется в 1779 в тонадилье Летние приключения ( Los pasajes del verano ) П. Эстеве и Гримау. Генетически X. связана с… …   Музыкальная энциклопедия

  • Хота — Исполнители Арагонской Хоты Хота (исп.  и кат. jota, по каталански читается «жота»)  парный испанский на …   Википедия

  • хота — ы; ж. [исп. jota] 1. Испанский народный танец. Танцевать хоту. // Музыка к такому танцу. 2. Музыкальное произведение в ритме этого танца. * * * хота (исп. jota), испанский парный танец в подвижном темпе, 3 дольном метре. Исполняется в… …   Энциклопедический словарь

  • ХОТА АРАГОНСКАЯ — (Jota arrogonesa). Испанский национальный танец. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Хота (футболист) — Хота Общая информация …   Википедия

  • хота — сватовство , казанск., симб. (Даль). Из чув. χǝ̂dа сват ; см. Рясянен, FUF 29, 200 …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Хота — ж. 1. Испанский народный парный танец, быстрый и ритмичный по своему характеру. 2. Музыка к такому танцу. 3. Музыкальное произведение в ритме такого танца. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • хота — хота, хоты, хоты, хот, хоте, хотам, хоту, хоты, хотой, хотою, хотами, хоте, хотах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»