грех

1) гріх (р. гріха), (детск. грішка); вина, провина. Смертный грех - смертельний гріх, гріх непрощенний. В грехах - грішно. [Грішно живе]. Вводить в грех - на гріх (до гріха) призводити. Совершить грех, взять грех на душу - гріха вкусити. Искупать грех - покутувати (гріх). Загладить грех - покрити гріх, скупитися гріха, спокутувати (гріх). Отпустить грехи кому - розгрішити кого. Не получивший разрешения от греха - нерозгрішений. Грех да беда на кого не живёт - без гріха та без лиха не проживеш. На грех мастера нет - на гріх не спасешся. Есть тот грех - ніде (нема де) гріха потаїти. С грехом пополам - так-сяк, через верхи. [Через верхи зробила, аби збутись];

2) вада, ґанч[дж] (р. -ч[дж]и);

3) помилка (мн. помилки), гріх [Це мій гріх - не догледів та й помилився], огріх.

* * *

рел., перен.

1) запровадження, впровадження, заведення (нового ладу, законів, і т. ин.). Введение в действие (в силу) какого-л. закона - надання чинности (сили) якомусь законові. Введение в жизнь какого-л. мероприятия - запровадження в життя якогось заходу, переведення в життя. Введение кого-л. в грех, в искушение, в ошибку - призведення кого до гріха, спокуси, помилки. Введение во владение - увід у посідання (володіння), уводини, ув'язання (стар.);

2) (предисловие) вступ, передмова, переднє (вступне) слово;

3) Введение во храм Богородицы (21 ноября) - Уведення, Введення.

* * *

1) ( действие) уве́дення; впрова́дження, запрова́дження, впрова́джування, запрова́джування

2) (вступление; отдел науки) вступ, -у

вваживать, ввесть вводити, ввести, (о многих) повводити, заводити, завести, впроваджувати, впровадити, запроваджувати, запровадити. Вводить, ввести закон - запроваджувати, запровадити, заводити, завести закон. Вводить, ввести в жизнь - запроваджувати, запровадити до життя, переводити, перевести у життя. Вводить, ввести закон в силу, в действие - надавати, надати сили, чинности якомусь законові. Вводить, ввести (в грех, искушение, ошибку) - призводити, призвести кого до гріха, до спокуси, до помилки, підводити, підвести, на гріх. Вводить, ввести в заблуждение - навівати, навіяти помилку, вводити, ввести в оману, омиляти, омилити, змиляти, змилити кого. Вводить, ввести в соблазн - спокушати, спокусити, зраджувати, знадити, вести (привести) до спокуси. Вводить, ввести в убыток - доводити, довести до втрати, до шкоди. Вводить в обман - дурити кого, обдурювати кого, впроваджувати в обман. Вводить, ввести во владение - вводити, увести в посідання (володіння), ув'язувати, ув'язати кого (в маєток) (стар.).

* * *

несов.; сов. - ввест`и

1) грішити, (слав.) согрішати. Греша жить - грішно жити. Перестать грешить, видя наказание, постигшее кого-либо за грех - каятися на кому;

2) -ить на кого - гріхувати на кого, клепати на кого;

3) -ить чем - мати ваду, ґанч[дж];

4) помилятися. Грешащий - грішитель, согрішитель.

* * *

рел., перен.

загладить загладжувати, загладити, затирати, затерти що. -вать следы - затирати (затерти) сліди. -ть грех, вину - загладжувати, загладити, покривати, покрити, покутувати, спокутувати гріх, провину. [Думає божбою кривду загладити. Коли-небудь він схаменеться і покриє свій гріх (Квітка)]. -дить (вознаградить) причинённый вред - відшкодувати що кому. -вать утюгом - запрасовувати, запрасувати. Заглаженный - загладжений, затертий; запрасований.

* * *

несов.; сов. - загл`адить

замолить

1) (грехи) замолювати, замолити, (о мног.) позамолювати що (гріхи). [Цього гріха не замолити];

2) (упросить кого) умолити, ублагати кого. Замаливаемый (грех) - замолюваний. Замоленный - замолений.

* * *

несов.; сов. - замол`ить

1) (что куда, на что, во что) класти, покладати що куди, на що, в що, (редко) чим; срвн. Полагать 1. [По-над полем іде, не покоси кладе, не покоси кладе - гори (Шевч.). Взяв ляхами, як снопами, по два ряди класти (Гол.). Всі клейноди гетьманські на стілець покладає (Куліш)]. -сть каменное здание, стену, фундамент - кам'я[ме]ницю, мур, підмурівок мурувати и класти. -сть печь - ставити и становити піч, грубу, комини (Полт.). -сть кирпичи в ёлку - мурувати сосонкою, укладати цеглу сосонкою. -сть в кучу - на купу класти. -сть деньги в банк, в сберегательную кассу - класти гроші в банк, до банку, до щадниці, до ощадної каси. -сть деньги на текущий счёт - класти гроші на поточний (біжучий) рахунок. -сть яйца под наседку - підсипати, сов. підсипати квочку, о мн. попідсипати квочки. [Квочку підсипати годиться увечері (Сл. Гр.)]. -сть верх на стоге - см. Выводить 10. -сть поклоны - бити, класти, покладати поклони. -сть основанием, в основу чего - класти за основу, за підвалину чого. -сть крепкое основание чему - підводити міцну підвалину під що. -сть резкую границу между чем - становити, ставити, класти виразну межу, обруб між чим. [Не можемо визначити подію, що виразний ставила-б обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. -сть что в качестве чего - класти що чим. [Козаки Вислу клали порогом між Ляхвою й Руссю (Куліш)]. -сть на ноты, на музыку - заводити в ноти що, компонувати музику, укладати музику до чого. -сть на счетах - кидати (прикидати, відкладати) на рахівниці, (щёлкая) клацати на рахівниці. -сть в счёт - брати до рахунку, брати до рахуби, (считать) лічити, рахувати, числити що; срвн. Считать. Оканчивать -сть - см. Докладывать 1. И следа ко мне не клади - щоб і нога твоя в мене не була, і стежки до мене не топчи. -сть в борьбе (побеждать) - бороти, сов. побороти, збороти кого. [Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся (Приказка)]. -сть на обе лопатки - класти кого на горб, побороти кого навзнаки. -сть судно на бок - нахиляти судно на бік. -сть приправы в кушанья - сипати присмаки в страву, засмачувати (страву) чим, (искрошив их) сипати закришку, закришувати чим; срвн. Заправлять 3. [Гарбуз варю, цибулькою закришила (Сл. Гр.)]. -сть (назначать) цену - цінити, цінувати що, складати ціну, визначати ціну чому, за що; срвн. Оценивать. [Не вийшов цінувати, а вийшов продавати (Приказка)]. -сть хорошую цену - давати добру ціну. -сть резолюцию - покладати, накладати, класти резолюцію на чому. -сть голову - накладати, сов. наложити головою, покладати, сов. положити голову, о мн. понакладати головами. [Буду в землі козацькій голову християнську покладати (Дума)]. -сть голову порукой - головою ручитися за що. -сть душу, жизнь - покладати, офірувати життя, душу за що. -сть душу во что - вкладати душу в що, щиро ставитися до чого. -сть заботу о ком - піклуватися, клопотатися про кого и ким, дбати про кого, за кого, турбуватися про кого и ким; см. Заботиться. -сть обет, зарок - покладати, давати обітницю, зарік, за[об]рікатися. -сть знак, клеймо на чём - значити, таврувати що, класти тавро на чому. -сть отпечаток на что - накладати відбиток, позначатися на чому, (в перен. знач.) робити (справляти) вплив на кого, на що, впливати, діяти на кого, на що; срвн. Влиять. -сть конец разговору, речи - класти, покладати край розмові, мові, припиняти розмову; срвн. Прерывать. -сть позор, пятно на кого - ганьбою вкривати, плямувати кого; срвн. Пятнать 4. -сть преграду - см. Преграждать. -сть оружие перед победителем - складати зброю перед переможцем. Не -ди ему пальца в рот - пальця в рот йому не клади; йому дай поли вчепитися, то й свиту здере (Приказка). Не -ди плохо, не вводи вора в грех - недобре ховаєш - сам злодія спокушаєш (Приказка);

2) класть яйца (о птицах) - нести яйця, нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)]; (о змеях) класти яйця, (провинц.) чинити яйця, (о насекомых) класти яєчка, червити;

3) (кастрировать животных) викладати, чистити, холостити, валашити; см. Выхолащивать. [Викладати жеребчика. Чистити кабанця. Валашати баранчика]. Кладенный - кладений, покладений; (кастрированный) - см. Кладеный.

* * *

1) кла́сти

2) ( накладывать пищу) кла́сти, наклада́ти, си́пати

3) ( сооружать из кирпича) кла́сти, мурува́ти; ( строить) будува́ти, ста́вити

4) ( яйца) кла́сти; ( о птицах) нести́

5) (перен.: употреблять, расходовать) кла́сти; доклада́ти

6) (перен.: производить расчёт предполагаемых затрат, времени) кла́сти

7) ( кастрировать животных) диал. вичища́ти, чи́стити, холости́ти, виклада́ти, валаша́ти

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)

навести и навесть

1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;

2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];

3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];

4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);

5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;

6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];

7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -

1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;

2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;

3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.

* * *

несов.; сов. - навест`и

наклепать

1) что, чего - наклепувати, наклепати, (заклёпками) нанютовувати, нанютувати, (о мног.) понаклепувати, понанютовувати що, чого;

2) на кого - см. Наклевётывать. Наклёпанный -

1) наклепаний, нанютований, понаклепуваний, понанютовуваний;

2) см. Наклеветанный. -ться -

1) - а) наклепуватися, наклепатися, понаклепуватися; бути наклепуваним, наклепаним, понаклепуваним и т. п.; б) см. Наклевётываться 1;

2) (напрашиваться на что) набиватися, набитися на що. Сам на грех - пался - сам на гріх нагодився (наліз, навернувся);

3) (приставать с наклёпами) лізти (в'язнути) до кого з наклепами;

4) (вдоволь, сов.) - а) наклепатися, нанютуватися; б) наклепатися, набрехатися, наплескатися; в) наклепатися, накалататися в що. Срв. Клепать.

* * *

техн.; несов.; сов. - наклеп`ать

накликать, накликнуть

1) кого - накликати, накликати, скликати, скликати, (о мног.) понакликати, поскликати кого; см. Называть 6;

2) (клича вызывать что) накликати, накликати що; (на себя, на кого) накликати, накликати, просити, напросити, напитати що собі, на себе, кому, на кого. [Ворони літають і, здається, своїм криком бурю накликають (Рудан.). Журбою не накличу собі долі (Шевч.). Чого ти смерть на мене накликаєш? (Л. Укр.). Сам на себе смерти просив (Звягельщ.). Ну, напитав собі біду! (Н.- Лев.)]. Худую славу себе -чешь - недоброї слави собі напитаєш (набудеш), недоброї слави заживеш. Накликанный -

1) накликаний, скликаний, понаклик(ув)аний, посклик(ув)аний;

2) накликаний, напрошений, напитаний. -ться -

1) (стр. з.) накликатися, бути наклик(ув)аним, накликаним, понаклик(ув)аним и т. п.;

2) на что - набиватися, набитися, напрошуватися, напроситися на що; см. Называться 3. Сам на грех -кнулся - сам на гріх напросився (набився), сам собі гріха напитав;

3) -каться (вдоволь) - а) накликатися, нагукатися кого и на кого; б) нагукатися, наволатися; в) надражнитися (з) кого. Срв. Кликать.

* * *

тж. накл`икивать; несов.; сов. - наклик`ать

спадковий, спадкоємний, спадщинний, спадщанний, (о недвиж. имуществе ещё) дідизний, дідичний, (от предков) предківський, прадідівський, (по отцу) батьківський, (по матери) материз(не)ний. [Завелися на Вкраїні села княжі і боярські спадкові (Куліш). Державець спадковий (Грінч.). Вподобала я в простій козачці спадкову пиху своїм поважним родом (Г. Барв.). Князь князював яко самовладний пан на своєму дідизному панстві (Куліш). Це в мене плахта ще материзнена (Вовчанщ.)]. -ная болезнь - спадкова (спадщинна) х(в)ороба (слабість). -ная власть - спадкова влада. -ный грех - спадковий (спадкоємний) гріх. -ное имение - спадковий (дідизний) маєток, спадщина, (доставшеся от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна и т. п.; см. Наследство. -ное право - спадкове право. -ная правоспособность - спадкова правоздатність, право бути спадкоємцем.

* * *

1) нерозв'язний, нерозгадний, незбагненний; срв. Непостижимый. -мый вопрос - нерозв'язне питання. -мая тайна - нерозв'язна (незбагненна) тайна (таємниця);

2) непрощенний, нерозгрішний; срв. Непростимый. -мый грех - непрощенний (нерозгрішний) гріх.

* * *

1) мест. - см. I. Нечто 2;

2) нрч. - нема чого, нема що, нічого, (редко) ніщо. [Перед нами нема чого критися: ми знаєм усе діло (Грінч.). Нема чого заздалегідь горлати (Грінч.). Нема чого лякатись ворогів (Крим.). Зіма - кожуха нема, чоботи ледащо, - і йти нема що (Сл. Гр.). Все пропало, - а пропале ніщо в пісні й споминати (Франко)]. Вам -го бояться меня - вам нема чого боятися мене. Этим -го шутить - цим нема чого жартувати. -го говорить - нема що (шкода, нема чого, редко ніщо) й казати, шкода й слова, нема (й) слова, ні(г)де правди діти, (упоминать) шкода й згадувати. [Шкода вже й говорити про це (Грінч.). Що вже повироблювано горорізьбою, то ніщо й казати (Свидн.). Шкода й згадувати, що той моряк не давав мені спокійно спати (Остр. Скарбів)]. -го говорить, он молодец - нема що казати (нема слова), він (з його) молодець. -го много говорить - нема чого розводитися (розбалакуватися). -го сказать - нема що (нема чого) казати, нічого сказати. [Ну, і ролька, нічого сказати! (Кирил.)]. -го и думать - а) о ком, о чём - нема чого (нічого) й думати (гадати) про кого, про що, нема чого (нічого) й міркувати про що; б) шкода й гадки (про що), шкода, годі ((з)робити що). Срв. Думать 1. [Шкода було (-го было и думать) шляхтичеві роздобутків сподіватися (Куліш)]. И думать -го (тебе) - і гадки (думки) (такої) не май, і думати не гадай, і думку покинь. Да тут и думать -го - та тут і думати (гадати) нема чого (нічого).

* * *

(предик.: не приходится) ні́чого, нема́ (нема́є) чого́ (що); ( незачем) дарма́, да́рмо; и

перворі[о]дний. -ный грех - перворідний, первісний гріх. -ный сын - перворідень (-дня) - см. Первенец.

* * *

погано, зле, кепсько, злецько, недобре, негарно, негаразд, (отвратительно) гидко, паскудно. -хо живётся - погано (зле, кепсько, злецько) живеться. -хо видеть - погано (зле) бачити, недобачати. [Старі очі недобачають]. Он -хо поёт - він погано (зле, недобре, негарно) співає. Делать что-л. -хо - робити, що аби-як, ледаяк, негаразд, не до ладу, не до діла, не до пуття. -хо дело идёт - робиться, як мокре горить. -хо не клади, вора в грех не вводи - худий спрят і доброго спокусить. -хо вести себя - негарно поводитися, пусто йти; не шануватися. [Не шанувався в службі, то й прогнали]. Чувствовать себя -хо - почуватися зле, почувати себе кепсько (недобре, погано). Рожь родила -хо - жито вродило плохо (слабо).

* * *

1) нареч. пога́но; ( нехорошо) недо́бре, нега́рно, негара́зд; (худо, дурно) зле́; ( скверно) ке́псько

2) в знач. безл. сказ. пога́но; ( нехорошо) недо́бре; ( неладно) негара́зд; ( нездоровится) сла́бо

3) (в знач. сущ.: об отметке) школьн. пога́но (нескл., с.)

погрешить

1) (совершить грех) грішити, погрішити, прогрішати(ся), прогрішити(ся), сов. провинити в чому и проти чого. [Не хочу впевняти, щоб ніколи ні в чім не прогрішилась (Мова). Я провинив проти своєї совісти (Крим.)];

2) (ошибаться) хибити, схибити, помилятися, помилитися, обмилятися, обмилитися, змилювати, змилити, кривити, скривити. [Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то де будеш хибити (Черк.). Гарно по- нашому пише, тільки де-не-де скривить (Куліш)]. -шать против чего - хибити, схибити проти чого. [Трапляється бо часом так, що перекладчик против оригіналу схибить (Куліш)]. -шать против здравого смсла - відбігати здорового розуму.

* * *

несов.; сов. - погреш`ить

огріх, прогріх, помилка, обмилка, хиба, похибка. Маленькая -ность - огрішок (-шка). [Не вельми-то великий огрішок, що не так сказав]. Типографская -ность - друкарська похибка, помилка.

* * *

1) погрі́шність, -ності; (оплошность, промах, упущение) о́гріх, -у и огрі́х; ( ошибка) поми́лка и по́милка, хи́ба, по́хибка

2) мат. и пр. по́хибка, погрі́шність

3) (грех, проступок) про́гріх, прогрі́шення

(раскаяние) каяння, каяття, покаяння; (искупление) покута, спокута. Где грех там и -ние - де гріх, там і покута. Всё победит искреннее -ние - все переможе щире каяття. Поступить в монастырь на -ние - піти в манастир на покуту. Отпусти душу на -ние - пусти душу на покаяння. Искупать -нием - спокутувати, відпокутувати. [Спокутував гріхи свої].

* * *

наполи, на-двоє, пополовині, на(в)піл, упіл, піл-на-піл, на(в)спіл, пополам. Делить, разделить -лам - половинити, переполовинити; переділяти, переділити, розділяти, розділити наполи, на-двоє, пополовині, (во множ.) попереполовинювати, попереділювати, порозділювати на-двоє, наполи… -лам разделённый - переполовинений, на-двоє, наполи переділений, розділений. Перерезать -лам - перерізати на-двоє, пополам, наполи. Пить воду -лам с вином - пити воду піл-на-піл, на(в)піл з вином. Мнения разделились -лам - думки поділилися пополам, наполи, пополовині, піл-на-піл, упіл. Чур -лам - цур на двох, цур пополам. Грех -лам - гріх на(в)спіл, навпіл, гріх нарівно. С грехом -лам - сяк-так, аби- як, з таком-з маком. С горем -лам - лиха прикупивши.

* * *