ум-разум

1) ро́зум, -у

2) ( смысл) розумі́ння; ( значение) зна́чення

помрачить тьмарити, потьмарити, затьмарювати, затьмарити, темрити, потемрити, хмарити, похмарити, захмарювати, захмарити, темнити, затемнювати, затемнити, притьмарювати, притьмарити, притемнювати, притемнити, туманити, затуманювати, затуманити, (разум кому) паморочити, за(па)морочувати, за(па)морочити кого, що; срв. Омрачать. [Половину сонця й місяця у тьму потьмарило]. Тучи -чают небо и солнце - хмари тьмарять (затьмарюють, темрять) небо і сонце. Страсти -чают разум - пристрасті притемнюють (затемнюють, паморочать) розум. Пороки -чили его славу - вади потьмарили, притемнили його славу. Помрачённый - потьмарений, затьмарений, похмарений, захмарений, притемнений, затемнений, за(па)морочений и т. д. -ный ум - притемнений розум. -ное сознание - затемнена, потьмарена свідомість. С -ным сознанием или пониманием - стуманілий.

* * *

несов.; сов. - помрач`ить

затемнить затемняти и затемнювати, темнити, сов. затемнити, (омрачать) затьмарювати, тьмарити, затьмарити, (застить) застувати що; срвн. Затенять и Затмевать. Слегка -нять - притемняти и -нювати, притемнити що. -нять смысл, понимание, сущность чего-л. - затемняти, притемняти, затуманювати зміст, розуміння, істоту чого. [Не думаю, щоб хиби ті чи блуди усе хороше в ньому затемняли (Куліш)]. -нять ум (разум), сознание - затемняти, притемняти, за[при]тьмарювати, тьмарити, затуманювати, запаморочувати розум, свідомість (голову) кому. Затемнённый - затемнений, затьмарений, притьмарений, притемнений; затуманений, запаморочений.

* * *

несов.; сов. - затемн`ить

каламутитися, колотитися, с[за]каламучуватися, сколочуватися, збовтуватися, бовтатися, (редко) мутитися; бути каламученим, колоченим и т. п. -тся вода, вино - вода, вино каламутиться. -тся разум, рассудок - розум мішається (запаморочується). -тся в голове - у голові заморочується, памороки відбиває. -тятся глаза - каламутяться очі; (тускнеют) притухають (тьмяніють) очі. -тся в глазах - в очах (в очу) міниться (темніє). -тся народ - колотиться народ, народ хвилюється (баламутиться).

* * *

1) ( о жидкости) каламу́титися

2) (перен.: о сознании, разуме) міша́тися, па́морочитися, мути́тися

3) ( волноваться) диал. баламу́титися

думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.

* * *

помутити, поколотити, покаламутити що; (замутить, возмутить) замутити, змутити, сколотити, скаламутити, перекаламутити що, побаламутити кого, що. -тить воду - помутити, поколотити, покаламутити (деякий час або всю) воду; замутити, змутити, сколотити, скаламутити воду. [Надлетіли гуси з чистого броду, змутили мені студену воду (Пісня)]. -тить разум - замутити, (безл.) замотати розум. [Шайтан замутив тоді мій розум (Коцюб.)]. -тить мысли - скаламутити мислі. [Дрімота скаламутила йому мислі (Неч.-Лев.)]. -тить народ - побаламутити народ. Помучённый - сколочений, поколочений, скаламучений, покаламучений и т. д. [Сколочена, скаламучена вода].

* * *

1) помути́ти; ( жидкость) скаламу́тити, покаламу́тити, сколоти́ти и посколо́чувати; ( воду) збаламу́тити

2) ( поссорить) посвари́ти

помут(н)итися, покаламутитися, замутитися, змутитися, закаламутитися, скаламутитися, скаламутніти. [Веселі думки помутнилися (Мирн.)]. Разум -лся - розум помутився, замутився. Вода -лась - вода скаламутилась, скаламутніла. -лось в голове - в голові замутилося, завернулося, голова за(па)морочилася. -лось в глазах - потемніло в очу (в очах), замерещило перед очима кому. Помутившийся - замутнений, закаламучений, покаламучений.

* * *

розуміння, поняття, тяма, утямок (-мку), тямок (-мку). Национальные -тия - національні розуміння. Абстрактные -тия - умозорні, абстрактні розуміння. Счастье -тие индивидуальное - щастя - розуміння індивідуальне. Два великие -тия смерти и любви - два великі тямки - смерти і любови (Конис.). Высокие -тия добра и правды - високі втямки добра і правди (Неч.-Лев.). -тия не имеет - тями не має; не тямить. Ложное -тие - фальшива тяма.

* * *

1) поня́ття

2) ( представление) уя́влення; ( мнение) ду́мка

3) ( понимание) розумі́ння; ( разум) ро́зум, -у

1) ( разум) ро́зум, -у

2) ( здравый смысл) здоро́вий ро́зум (глузд)

3) ( умствование) розумува́ння

1) ( содержание) зміст, -у, сенс, -у, смисл, -у; ( значение) зна́чення; ( понимание) розумі́ння

2) ( разумное основание) ра́ція; (назначение, цель) сенс, смисл

3) ( разум) ро́зум, -у; глузд, -у; (способность понимать что-л.) тя́ма

1) ( разум) глузд, -у; ро́зум, -у; ( смысл) сенс, -у

2) (прок, польза) ко́ристь, -сті и кори́сть

3)

4) ( разновидность учения) на́прям, -у; ( секта) рел. се́кта

5) (мнение, суждение) ду́мка, міркува́ння

6) ( толкование) тлума́чення

бути неплідним и т. п. (срв. Неплодный), неплодувати. Нива -вует - нива вакує (облогом лежить). Его разум -вует - його розум марнується (дармується).