-
1 уклоняться
матем., техн., несов. уклоня́ться, сов. уклони́тьсявідхиля́тися, відхили́тися -
2 уклоняться
матем., техн., несов. уклоня́ться, сов. уклони́тьсявідхиля́тися, відхили́тися -
3 уклоняться
несов.; сов. - уклон`иться1) (отстраняться, отодвигаться) відхиля́тися, відхили́тися, ухиля́тися, ухили́тися; ( отворачиваться) відверта́тися, відверну́тися2) (отклоняться от прежнего пути, направления) відхиля́тися, відхили́тися; ( в сторону) збо́чувати, збо́чити; ( отступать от темы) відбіга́ти, відбі́гти; (перен.: отходить) відхо́дити, відійти́3) (перен.: избегать) ухиля́тися, ухили́тися, уника́ти, уни́кнути4) ( уходить) іти́, піти́, відхо́дити, відійти́5) ( кланяться) уклоня́тися, уклони́тися6) строит. (несов.) відхиля́тися; відво́дитися [вбік], відверта́тися -
4 повиливать
уклоняться от работы) відникувати, відмикуватись (від роботи), виляти; см. Уклоняться.* * *1) ( хвостом) пома́хувати, покру́чувати, [тро́хи, зле́гка, коли́-не-коли́, ча́сом, час від ча́су] виля́ти (моло́ти)2) ( всем корпусом) [тро́хи, зле́гка] виля́ти -
5 избегать
I. избежать и избегнуть кого, чегоI. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].* * *Iвибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасатиII несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть(кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)\избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння
\избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих
\избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в
\избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці
\избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри
не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́
что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́
-
6 отклоняться
отклониться відхилятися, відхилитися від чого, (быстро) відхильнутися; (удаляться, отступать) відбігати, відбігти (напр., від розмови, теми), відбиватися, відбитися від чого, збочувати, збочити від чого; см. Уклоняться, Устраняться. -няться от обычных взглядов, нормы - відхилятися від звичайних поглядів, від норми. -няться от темы - відхилятися, відбігати, відбиватися від теми. Магнитная стрелка -нилась на два градуса - магне[і]тна стрілка (голка) відхилилася на два ступені. Заставить -ниться от пути (сбить) - збити з шляху. [Неможливо людській силі збити землю з її одвічного шляху (Єфр.)].* * *несов.; сов. - отклон`иться1) відхиля́тися, відхили́тися; ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися2) строит. (несов.) відхиля́тися; відво́дитися; відверта́тися -
7 уклониться
сов. от уклоняться -
8 уклониться
сов. от уклоняться -
9 отбавляться
отбавиться1) відбавлятися, відбавитися. [У господарстві не додається, а відбавляється];2) (уклоняться) відмикувати від чого. [Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи (Н.-Л.)]. См. Отделываться.* * *відбавля́тися; відлива́тися; відсипа́тися -
10 отбывать
отбыть1) (работу, повинность) відбувати, відбути що (повинності, відбутки). [Відбувати військову службу. Відбув панщину]; (исполнять) справляти, справити що. [Справив свою роботу і пішов]. -вать наказание - відбувати (сов. відбути) кару; (эпитимию) покутувати, спокутувати;2) від'їздити и від'їжджати, від'їхати. [Полпред від'їхав до Лондону]. См. Уехать;3) от чего, что - см. Уклоняться, Отлынивать, Отделываться. Два раза молоду не быть, а смерти не отбыть - двічі молодим не бути, а смерти не збути(ся). -вать чем - відбуватися чим. Ложью не -дешь - брехнею не відбудешся. Отбытый - відбутий, справлений. Отбывший - вибулий. -ться - відбуватися, відбутися.* * *несов.; сов. - отб`ыть1) від'їжджа́ти и від'їзди́ти, від'ї́хати ( уезжать); ( отходить) відхо́дити, відійти́; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́2) (повинность, обязанность) відбува́ти, відбу́ти -
11 отвёртываться
I. отвернуться1) відкручуватися, відкрутитися, відвірчуватися, відвернутися. [Гайка відкрутилася];2) відгортатися, відгорнутися, (слегка) прогорнутися. Полог -нулся - запинало відгорнулося, (слегка) прогорнулося. -ться от кого, от чего - відвертатися, відвернутися від кого, від чого.II. отвертеться відкручуватися, відкрутитися, відкараскуватися, відкараскатися від кого, від чого, викручуватися, викрутитися з чого. От нас не -тишься - від нас не відкрутишся (не відкараскаєшся). -теться от беды - викрутитися з біди, з напасти.* * *I несов.; сов. - отверн`уться1) ( повёртываться) відверта́тися, відверну́тися2) ( отвинчиваться) відкру́чуватися, відкрути́тися; відві́рчуватися, відверті́тися3) ( отгибаться) відгорта́тися, відгорну́тися, відверта́тися, відверну́тися, відко́чуватися, відкоти́тися; (о штанине, рукаве) відка́чуватися, відкача́тися; ( откидываться) відкида́тися, відки́нутися; ( завёртываться) загорта́тися, загорну́тися, зако́чуватися, закоти́тися и позако́чуватися, (о штанине, рукаве) зака́чуватися, закача́тисяII несов.; сов. - отверт`еться(уклоняться, отделываться) відкру́чуватися, відкрути́тися, відві́рчуватися, відверті́тися, викру́чуватися, ви́крутитися; ( отделываться) відкара́скуватися, відкара́скатися -
12 отдаляться
отдалиться1) віддалятися, віддалитися від чого. Всё более и более (постепенно) -ться - даліти, віддаліти, далечіти. [Їдемо, а рідне село все даліє від нас. Дзвін все далечів (Корол.). Усе вже те оддаліло, проминуло (М. Вовч.)];2) (уклоняться) відбігати, відбігти чого, відхилятися, відхилитися, узбочувати, узбочити від чого. -литься от смысла текста, от подлинника - відхилитися від розуму тексту, від первопису, відбігти розуму; тексту, первопису.* * *несов.; сов. - отдал`иться1) віддаля́тися, віддали́тися; несов. далені́ти; ( отклоняться) відхиля́тися, відхили́тися; ( отчуждаться) відчу́жуватися, відчужи́тися2) строит. (несов.) віддаля́тися; відтру́чуватися, відтруча́тися -
13 отстраняться
отстраниться от кого, от чего відсторонятися, відсторонитися, відхилятися, відхилитися, ухилятися, ухилитися, усуватися, усунутися, відсуватися відсунутися, відступатися, відступитися від кого, від чого. -ся от должности - бути відстановленим, усуненим з посади.* * *несов.; сов. - отстран`иться1) відстороня́тися, відсторони́тися; ( отодвигаться) відсува́тися и відсо́вуватися, відсу́нутися и мног. повідсува́тися; ( отклоняться) відхиля́тися, відхили́тися2) (устранять себя, уклоняться от чего-л.) усува́тися, усу́нутися; (отходить, отдаляться от чего) відхо́дити, відійти́ и мног. повідхо́дити3) строит. (несов.) відстороня́тися; відсува́тися, відсо́вуватися; відхиля́тися; відганя́тися, відго́нитися; проганя́тися; усува́тися; звільня́тися -
14 отступать
отступить1) (назад) відступати, відступити, відступатися, відступитися, о[у]ступатися, о[у]ступитися, поступатися, поступитися, подаватися, податися (назад) перед ким, перед чим или від кого, від чого. -пать в сторону - відсторонятися, відсторонитися. [То підійде до криниці, то знов одступає (Шевч.). Стала перед очима і не вступається (Свидн.). «Нас видно знадвору», сказала Онися, оступаючись од вікна (Н.-Лев.). Злякавшись, парубок поступився назад. Перед мечем назад не подається (Куліш)]. -пить назад на два шага - оступитися (поступитися) назад на два кроки (ступені); (при постройках) відступити (відійти) на два ступені. -пи, дай дорогу! - оступися, дай (пусти) дорогу! Неприятель -пил от города - вороги відступили від міста (уступилися з-перед міста). Татары начали -пать к берегу - татари почали оступатися до берега (Леонт.). -пать шаг за шагом - поступатися назад поступцем. Не -плю (не отстану), пока… - не відступлюся, поки… -пать поздно, дело решено - відступатися пізно, справу вирішено (скінчено);2) (отказываться) відступатися, відступитися від чого, відрікатися, відректися, зрікатися, зректися чого и від чого, поступатися, поступитися чим. -пить от веры - см. Отступиться;3) (уклоняться) віддалятися, віддалитися від чого, відбігати чого, від[у]хилятися, від[у]хилитися від чого. -пить от закона, от правил - порушити закон (право), правило. -пить от истины - відбігти правди, ухилитися від правди, розминутися з правдою. -пить от контракта - порушити контракт, умову.* * *несов.; сов. - отступ`итьвідступа́ти, відступи́ти и повідступа́ти; (отходить назад, оставлять в покое) відступа́тися, відступи́тися, оступа́тися, оступи́тися, поступа́тися, поступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; (нарушать что-л.) пору́шувати, пору́шити -
15 отхаживать
отходить1) (оканчивать ходьбу) відходжувати, відходити. [Я вже відходив своє];2) (утомить ходьбой) відходити що. [Відходила я свої ніженьки];3) (от болезни, смерти) відходжувати, відходити кого, відхаювати, відхаяти, відволодати, відволати, відвалувати, відволожити кого від чого. [Вона тобі відходить твою слабість (Чуб.). Він мене од смерти відволав (Рудч.). Вона так і впала нежива: насилу її одволодали (Квітка)]. Он так плох, что едва ли -дят его - йому так погано, що навряд чи відхають (відходять, відволодають) його;4) (уклоняться) відходити, відщеплюватися, відбігати від чого. Отхоженный - відходжений; відхаяний, відволоджений.* * *I несов.; сов. - отход`ить( вылечивать) відхо́джувати, відходи́ти; несов. відвола́ти, відволо́датиII несов.; сов. - отход`ить1) (несов.: кончить ходить) переста́ти ходи́ти; відходи́ти; ( проходить) прохо́дити2) ( утомлять хождением) відхо́джувати, відходи́ти3) (бить, колотить) чухра́ти, відчухра́ти, лата́ти, відлата́ти, мані́жити, ви́маніжити, дуба́сити, віддуба́сити, духопе́лити, віддухопе́лити -
16 свёртывать
несов.; сов. - сверн`уть1) згорта́ти и зго́ртувати, -тую, -туєш, згорну́ти (згорну́, зго́рнеш); (складывать - о листьях, лепестках) стуля́ти и сту́лювати, -лює, стули́ти, -лить; ( скручивать) скру́чувати, -чую, -чуєш, скрути́ти (скручу́, скру́тиш); ( свивать) звива́ти, зви́ти (зів'ю́, зів'є́ш)\свёртывать ну́ть бума́гу в тру́бочку (тру́бочкой) — скрути́ти папі́р у тру́бку (тру́бкою; у ду́дку, уменьш. у тру́бочку, у ду́дочку)
\свёртывать ну́ть произво́дство — згорну́ти виробни́цтво
\свёртывать ну́ть цига́рку — скрути́ти цига́рку
цветы́ на́ ночь \свёртывать вают свои́ лепестки́ — кві́ти (квітки́) на́ ніч згорта́ють (стуля́ють, сту́люють) свої́ пелюстки́
2) ( в сторону) зверта́ти, зверну́ти, -ну́, -неш; скру́чувати, скрути́ти; (уклоняться, сходить с прямого пути) збо́чувати, -чую, -чуєш, збо́чити; ( поворачивать) поверта́ти, поверну́ти\свёртывать ни́ с доро́ги! — зверни́ з доро́ги!
\свёртывать ну́ть с доро́ги — зверну́ти з доро́ги; ( уклониться) збо́чити
3) ( менять направление разговора) зверта́ти, зверну́ти, поверта́ти, поверну́ти4) (сов.: переложить на другого вину) зверну́ти, звали́ти, -лю́, -лиш, скла́сти (складу́, складе́ш)5) (поворачивать - голову, шею) поверта́ти, поверну́ти; (сов.: вывихнуть) скрути́ти\свёртывать ну́ть го́лову (шею) — скрути́ти в'я́зи (го́лову, ши́ю; карк)
6) (сов.: ударом сбить) зби́ти (зіб'ю́, зі́б'є́ш); ( челюсть) зверну́ти7) (сов.: одолеть - о болезни) скрути́ти\свёртывать ну́ло кого́ — безл. скрути́ло кого́
8) (снимать, свинчивая) згви́нчувати, -чую, -чуєш, згвинти́ти, -нчу́, -нти́ш; ( портить вращением) скру́чувати, скрути́ти\свёртывать ну́ть резьбу́ га́йки — скрути́ти різь (нарі́зку) га́йки
9) сов. см. свертеть 2) -
17 убегать
несов.; сов. - убежать1) (уходить, удаляться откуда-л.) тіка́ти и утіка́ти, утекти́ и повтіка́ти; ( поспешно уходить) бі́гти, побі́гти2) (о кипящей жидкости, самоваре) збіга́ти и бі́гти, збі́гти3) (несов.: быстро удаляться, исчезать из виду) бі́гти; ( простираться) простяга́тися4) (несов.: избегать) уника́ти; ( уклоняться) ухиля́тися -
18 увёртываться
несов.; сов. - уверн`уться1) угорта́тися, угорну́тися, загорта́тися, загорну́тися и позагорта́тися; обгорта́тися, обгорну́тися и пообгорта́тися; замо́туватися, замота́тися и позамо́туватися2) виверта́тися, ви́вернутися, викру́чуватися, ви́крутитися; ( ускользать) вислиза́ти, ви́слизнути; (перен.: увиливать) відкру́чуватися, відкрути́тися; ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися, уника́ти, уни́кнути3) строит. (несов.) угорта́тися, загорта́тися; обгорта́тися; замо́туватися; укру́чуватися, прикру́чуватися -
19 увиливать
несов.; сов. - увильн`уть( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися, уника́ти, уни́кнути; (перен.: изворачиваться) відкру́чуватися, відкрути́тися, несов. огина́тися -
20 уворачиваться
прост.; несов.; сов. - уворот`иться1) загорта́тися, загорну́тися, угорта́тися, угорну́тися; замо́туватися, замота́тися; заку́туватися, заку́татися и позаку́туватися, уку́туватися, уку́татися2) ( уклоняться) відхиля́тися, відхили́тися, ухиля́тися, ухили́тися; ( отворачиваться) відверта́тися, відверну́тися; ( сворачивать) зверта́ти, зверну́ти, поверта́ти, поверну́ти и поповерта́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
уклоняться — См. избегать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. уклоняться обходить, отклоняться, отходить; ускользать, увиливать, избегать; вилять, саковать, придуриваться, вертеть… … Словарь синонимов
УКЛОНЯТЬСЯ — УКЛОНЯТЬСЯ, уклоняюсь, уклоняешься, несовер. 1. несовер. к уклониться. 2. страд. к уклонять (книжн.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
уклоняться — УКЛОНИТЬСЯ, онюсь, онишься; сов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
УКЛОНЯТЬСЯ — отойти в сторону. У. от ветра, У. от курса, от атаки, от боя, от залпа, от подводной лодки, от торпеды и т. д. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 … Морской словарь
уклоняться — I. УКЛОНЯТЬСЯ/УКЛОНИТЬСЯ УКЛОНЯТЬСЯ/УКЛОНИТЬСЯ, увертываться/ увернуться, разг. отбояриваться/отбояриться, разг. отвертываться/отвертеться, разг. отвиливать/отвильнуть, разг. увиливать/ увильнуть, разг. сниж. отбрыкиваться/отбрыкаться,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
уклоняться (от) — ▲ стараться ↑ избежать, некоторый, ситуация уклончивость. уклоняться стараться избежать определенной ситуации (# от встречи). уклончивый (# ответ). избегать. уходить от чего (# от прямого ответа). увертываться. отвертеться. вилять. увиливать.… … Идеографический словарь русского языка
уклоняться — • всячески уклоняться … Словарь русской идиоматики
уклоняться — УКЛОНЯТЬСЯ1, несов. (сов. уклониться), от кого чего. Удаляться (удалиться) всем телом или частью его откуда л., с чего л., чтобы избежать столкновения, удара и т.п.; Син.: отодвигаться, отстраняться, увертываться, Разг. увиливать [impf. to… … Большой толковый словарь русских глаголов
уклоняться с дороги — См. заблуждаться... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. уклоняться с дороги блуждать, заблуждаться Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
уклоняться с пути — См. заблуждаться … Словарь синонимов
Уклоняться — несов. неперех. 1. Отходить от прямого пути, направления. отт. Отстраняться, отклоняться, отодвигаться в сторону. 2. перен. Отходить от первоначального, начатого, переходя к другому. 3. перен. Стараться избежать чего либо. 4. страд. к гл.… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
