-
1 нечистый
прлг.I. 1) (с примесью) нечистий. [Нечиста пшениця, нечиста олія (Сл. Ум.)]. -тая масть - нечиста масть. -тая кровь - нечиста кров;2) нечистий, (грязный) брудний, (особ. с жидкой грязью) кальний, (загрязнённый) занечищений, (о мутной воде ещё) каламутний, (неопрятный) неохайний. [Нечиста (брудна) одежа) (Київщ.). Не шукає помислу брудного (Франко). Бидло те брудне (Франко). Спали мертвим сном на кальнім помості в казармі (Черкас.). Занечищена (каламутна) вода (Київщ.)]. -тое бельё - брудна (нечиста, чорна, кальна) білизна. [Ходить у чорній сорочці, бо не має в що змінитися (Звин.)]. -тое дело - нечиста (грязное: брудна) справа. -тое лицо - нечисте обличчя (лице). -тая совесть - нечиста совість, нечисте сумління. -тый на руку - на руку нечистий, хапкий, хаповитий. [На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий (Черкащ.). У нас люди хаповиті (Вовчанщ.)]. Быть -тым на руку - мати нечисті (не зовсім чисті) руки (пальці), бути хапким (хаповитим), мати довгу руку (лапу). [Гнат не зовсім має чисті пальці: не раз там крізь них і дещо чуже прослизнеться (Франко)];3) (скверный, дурной) нечистий. -тый воздух - нечисте повітря. -тый выговор - нечиста вимова. -тый дух - нечистий (дух); см. ещё ниже -тая сила б. -тое животное - нечиста тварина. -тая сила - а) (соб.) нечиста (вража) сила; б) (бес) нечистий (-того), (реже) нечиста (сила); (сбивающая с пути) блуд (-ду); срв.II. Нечистый. [Блуд напав (Брацл.)]. У нас -то (устар.) - в нас нечиста сила водиться (завелася), в нас нечисте місце.II. Нечистый, сщ. - нечистий (-того), лихий (-хого), (реже: нечистая сила) нечиста (сила), (чорт) чорт, дідько; срв.I. Нечистый 3 (-тая сила б). Знаться с -тым - см. Знаться.* * *1) прил. нечи́стийна ру́ку \нечистыйт (\нечистый тый) — на ру́ку нечи́стий (хапки́й), хапки́й, хватки́й
\нечистыйая си́ла — миф., нечи́ста си́ла
2) в знач. сущ. миф. нечи́стий, -ого; лихи́й, -ого -
2 открытый
1) (прич. от гл. Открыть) відкритий, відчинений, розчинений, відхилений, (гал.) отворений; відтулений, відслонений, розплющений (-ні очі), відіткнутий (-та пляшка), розгорнений (-на книга); виявлений, викритий; знайдений; винайдений и т. д. Конференция -та - конференцію відкрито. Недавно -тая планета - недавно (нещодавно) відкрита планета. Магазин, банк -крыт от 10 до 3 - крамниця відчинена, банк відчинений или крамницю, банк відчинено від десятьох до трьох;2) (прилаг.) відвертий [-та вдача (характер), -та (непотайна) душа, -те (непотайне) серце, -тий бій, -та реакція, -тий (явний) ворог, -те ворогування (-та ворожнеча) (вражда)], чистий [Чисте поле, море], (публичный) прилюдний. [Прилюдне засідання, -ні збори]. -тое лицо, лоб - ясне (чисте) лице, чоло. -тое письмо - відвертий лист, картка, листівка. -тая голова - непокрита голова. Добиться чего -той силой - добитися чого силоміць (-міццю). В -том поле, море - у чистому полі, морі. На -том воздухе - на вільному повітрі. На -том (видном) месте - на виднот[ц]і, на белебні, на голотечі. Под -тым небом - просто неба, під голим небом, надворі. [Вистави одбувались просто неба (Єфр.)]. При -тых дверях - прилюдно. Дело слушается (разбирается) при -тых дверях - справу или справа розбирається прилюдно. Об'являю заседание -тым - оповіщаю початок засідання.* * *1) прич. відкри́тий; відту́лений, відсло́нений; відчи́нений, повідчи́нюваний, відхи́лений; розго́рнутий, розго́рнений; розкри́тий, порозкри́ваний; розплю́щений; ви́критий2) в знач. прил. відкри́тий3) (в знач. прил.: откровенный) відве́ртий, відкри́тий; ( искренний) щи́рий; ( нескрываемый) неприхо́ваний; ( явный) я́вний -
3 под
I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.II. и Подо предл.1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.* * *I сущ.під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́траII предл.; тж. п`одо1) с вин. п. під (кого-що)бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)
взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку
получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву
под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля
пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на
подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)
под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)
взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́
ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)
упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)
под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір
под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок
под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю
под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку
под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под
о́сень — під о́сінь
под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом
под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни
под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)
ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)
отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й
отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад
2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)под вла́стью — під вла́дою
под влия́нием — під впли́вом
под кры́шей — під да́хом
под кома́ндой — під кома́ндою
под но́сом — під но́сом
подо мно́й — підо (піді) мно́ю
под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба
под предло́гом — під при́водом
под председа́тельством — за (під) головува́нням
под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том
под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри
под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́
под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти
останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва
сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю
уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею
это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)
поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)
под горо́й — під (по́під) горо́ю
под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню
под окно́м — під ві́кном
под глаза́ми — під (по́під) очи́ма
-
4 вороватый
злодійкуватий, злодюжкуватий, крадящий, хапкий, хваткий, хаповитий, шкодливий [Шкодливий кіт], (насм.) довгорукий. Быть -тым - довгі (липучі) руки мати. Воровато - злодійкувато.* * *злодійкува́тий -
5 глуховатый
1) приглухуватий, підглухий, глухенький, недочутливий;2) приглушений. [Якийсь приглушений гомін]. Глуховато - приглухувато, глухенько. [Про це він згадав лиш глухенько].* * *глухува́тий, при́глухий, приглу́хуватий и при́глухуватий; глухе́нькийбыть глухова́тым — недочува́ти
-
6 женатый
жонатий, одружений. Быть -тым на ком - держати кого. Он женат на сестре моего мужа - він держить мого чоловіка сестру.* * *одру́жений, жона́тий; оже́нений -
7 крючковатый
1) (крюковидный) гачкуватий, карлючкуватий, закарлючений, (редко) крючкуватий, крюкастий. [Всякі знаки з-під моїх рук виходили криві, гачкуваті (Франко). Писання крючкуватими літерами (Куліш)]. -тый нос, клюв - карлючкуватий, закандзюблений, закарлючений, заключений, (реже) крюкастий ніс, дзю[ьо]б. С -тым носом, клювом - кандзюба, крючконосий, крючкодзю[ьо]бий. [Рудий, кислоокий, крючконосий (Яворн.)];2) (многокрючный) гакастий, багатогакий, з багать(о)ма гачками, гапликами и т. п.; срвн. Крючок 1;3) см. Крючкотворский. -тый человек - см. Крючкотвор.* * *1) гачкува́тий, крючкува́тий; карлючкува́тий, закарлю́чений2) ( исполненный крючкотворства) круті́йський -
8 лохматый
кудлатий, кошлатий, лахматий, пелехатий, патлатий, лахмануватий, розко[у ]шланий, розчухраний. [Голова в його нечесана, кудлата (кошлата) (Київщ.). Ой, одчиняй, мати, хату: везем тобі пелехату, з розплетеними косами (Весільна пісня). Плинуть хмари високо над розкушланим дахом старої каплиці (Корол.). Розчухраний та чорний, як ефіоп (Корол.)]. Становиться -тым - кудлатіти, кошлатіти, пелехатіти, патлатіти.* * *кошла́тий; кудла́тий, кудла́стий, коструба́тий; ( с растрёпанными волосами) патлатий, пелехатий, диал. кустра́тий, заку́страний, розку́страний -
9 небо
1) (мн. небеса) небо (-ба; во мн. ч. употребл. редко, преимущ. в поэзии: им. небеса, р. небес и т. д.). [Сіло сонце, з-за діброви небо червоніє (Шевч.). Те небо (невидиме) зветься небесами (Рудан.)]. Горнее -бо - вишнє небо. Мрачное -бо - см. Мрачный 1. Облачное -бо - хмарне (захмарене) небо. Отверстое -бо, церк. - відкрите небо. Открытое (вольное) -бо - голе небо, чисте небо. Под открытым -бом (При вольном -бе) - см. Открытый 2. Родное, чужое -бо - рідне, чуже небо. Чистое, ясное -бо - чисте, ясне небо. В -бе (В -сах), на небе (на -сах) - в небі, на небі (поэтич. ещё) на небесах. [Не перезорять в небі зорі (Філян.). В далекому небі виблискують зорі (Черняв.). А зірочок, зірочок блискотіло-горіло на небі! (М. Вовч.)]. На небо (на -са) - на небо. По небу (по -сам) - небом, по небі, (в поэзии ещё) небесами, по небесах. [Небом блакитним хмаринки легесенькі линуть (Грінч.). Хмара наступила і по небі розвинула свої чорні крила (Рудан.). Хмарки на південь небесами летять (Грінч.). У всіх кольорах веселки котяться по небесах (Франко)]. На краю -ба - край (покрай) неба, на крайнебі. Зерк[ц]ало -ба (-бес) (перен.) - зерцало неба. Лазурь -ба (-бес) - небесна блакить. Свод -ба (-бес) - небесне склепіння, небозвід (-воду), небосхил (-лу), (купол) небесна баня; срв. Небосвод 1. -бо и земля - небо і земля. Как -бо от земли (Как земля от -ба) - як небо від землі, як від землі до неба. Далеко до этого, как -бо от земли - далеко до цього, як від землі до неба (як до зір небесних). Возносить (превозносить, расхваливать), вознести (превознести, расхвалить) до -бес (до седьмого -ба) - підносити (вихваляти, славити), піднести (вихвалити) до неба (аж понад зорі), вихваляти над сонце й місяць. Жить между -бом и землёй (меж землёй -сами) - жити між небом і землею, жити в повітрі. Коптить -бо - коптити небо; см. ещё Коптить. С -ба пасть (упасть, свалиться) - з неба впасти (спасти). Попасть пальцем в -бо - попасти пальцем у небо. Призывать -бо в свидетели, клясться -бом - небом свідчитися, присягати(ся) (заприсягатися, клястися) небом. Быть, чувствовать себя на седьмом -бе от чего - бути, почувати себе щасливим аж до неба з чого. [Батько, щасливий аж до неба, переказує своєму Петрусеві вчительські компліменти (Крим.)]. Хватать звёзды с -ба - см. Звезда 1. -бо видно (видать) (о худой крыше) - небо світить (висвічує, видно). -бу жарко будет, стало и т. п. - аж небо зажевріє, зажевріло и т. п. -бо с овчинку показалось - аж небо за макове зернятко здалося. Против -ба на земле - просто неба на землі. Под -бо (перен.) - під небо. [Хо лізе по ступанці високо аж «під небо» (Коцюб.)]. Под -бом (в прямом и перен. знач.) - під небом. [Маленька кімната «під небом» (Коцюб.)]. Все мы под -бом ходим - усі ми під небом ходимо; усі ми ряст топчемо. За волоса, да под -са - за чуба (о женщ.: за коси), та надвір; за чуба, та й до дуба; (шутл.) за волосне правління, та в земський суд (Квітка);2) -бо и -са (перен.: бог, боги) небо, небеса, бог (-га), боги (-гів). Слава -сам - слава богу (богові). О -бо! - о, небо! о, боже (з неба)! боже світе!;3) (потолок) стеля;4) (в берлоге) верх (-ху);5) стар. (балдахин) - намет (-та).* * *1) не́бо\небо беса — (мн.: в том же знач.) небеса́, -бес, не́бо
до \небо ба — ( для обозначения большой высоты) до не́ба, аж під не́бо, до хмар, до хма́ри, під хма́ри, під хма́ру
до \небо бе́с вознести́ — ( превознести) перен. піднести́ до небе́с
[отлича́ться] как \небо бо от земли́ — [відрізнятися] як не́бо від землі́
[как] \небо бо и земля́ [как] земля́ и \небо бо — [як] не́бо і земля́, [як] земля́ і не́бо; как (как бу́дто, то́чно)
с \небо ба упа́л (свали́лся) — як (на́че, ні́би) з не́ба впав (звали́вся)
упа́сть (сойти) с \небо ба [на зе́млю] — ( освободиться от иллюзий) упа́сти (звали́тися) з не́ба [на зе́млю]
ме́жду \небо бом и землёй [жить, находи́ться] — між не́бом і (та) земле́ю [жи́ти, бу́ти]
на небеси́ — на небеса́х
на седьмо́м \небо бе быть (чу́вствовать себя́) — на сьо́мому не́бі бу́ти (почува́ти себе́)
\небо бу жа́рко [бу́дет, ста́нет] — аж не́бу жа́рко [бу́де, ста́не], аж не́бо заже́вріє
о \небо беса!, милосе́рдное \небо бо! — о Бо́же!, Бо́же (Го́споди) милосе́рдний (милосе́рдий)!
под откры́тым \небо бом — про́сто (про́ти) не́ба, під відкри́тим (під голим) не́бом
свод \небо ба — см. небосвод
-
10 незанятый
1) (пустой) порожній, пустий, вільний, гулящий, не в роботі, (незаполненный) незапорожнений; (о земле: пустующий) ваканце[ьо]вий, (диал.) забильний. [Чи нема де порожнього місця сісти? (Чигиринщ.). Король довідався, що вдома його престол порожній (Куліш). Було тоді багато місця вільного (Грінч.). Можна знайти яку гулящу будівлю (Грінч.). Під олію візьми шклянку, вона не в роботі (порожня) (Звин.). Ваканцьова земля (Звин.). Землі забильної скільки хочеш, аби-б здолав обробляти (Новомоск.)]. -тый стул - вільний стілець. Быть -тым - бути порожнім и т. п., порожнювати, пустувати, порожнем стояти, гуляти, не в роботі бути; (о земле) ваканцювати; см. ещё Пустовать;2) (о времени) вільний, гулящий. [Часу вільного багато (Грінч.). Сумні часи гулящі в тюрмі (Грінч.)];3) (о человеке) неза(й)нятий (коло чого), вільний (від чого), гулящий. [Незайняті візники поволі роз'їздилися (В. Підмог.). Прикидається такий час, що вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід (Драг.)]. Ничем -тый - нічим не за(й)нятий, вільний від усякої праці;4) (незаимствованный) непозичений в кого; (неперенятый) незапозичений в кого, непере(й)нятий від кого.* * *неза́йнятий, неза́нятий -
11 одевать
одеть1) (з)одягати, (з)одягти, вдягати, вдягти, убирати, убрати, прибирати, прибрати, строїти, пристроїти, випроїти, (о многих) по(з)одягати, повдягати, повбирати, поприбирати, попристроювати. Я её кормлю, я её одеваю - я її годую, я її зодягаю. Одеть- обуть кого - (з)одягти-(з)обути кого, спорядити, поспоряджати [-ряджувати] кого. [Діток так гарно поспоряджував: і свиточки в кожного, і кожушок, і чобітки (Київщ.)]. Мать одела и умыла меня - мати вдягли (одягли) та вмили мене. Он одел пальто и вышел на улицу - він вдяг пальто й вийшов на вулицю. Одеть (на себя) что - см. Одеться во что. Вы слишком легко одеты - ви занадто легко вдягнені. Невесту одевают к венцу - молоду вбирають (прибирають) до вінця (до шлюбу). Одену тебя в шёлк и золото - уберу тебе в шовк і в золото, водитиму тебе в шовках та в золоті. Родители нас хорошо одевали - батьки нас гарно водили. -вать покойника - обряджати покійника. Одеть землю в камень и железо - одягти (вдягти) землю в камінь і залізо. Одеть дёрном - подернувати, вкрити дерном. Одетый - (з)одягнений, вдягнений, вбраний, прибраний, пристроєний, повдяганий, повбираний, поприбираний, попристроюваний. Быть -тым к лицу - бути прибраним (вбраним) до лиця. Хорошо -тый - гарно (хороше) вбраний (прибраний, вдягнений), одягний, одіжний, стрійний. Бедно -тый - бідно вбраний (одягнений), неодягний, неодіжний. -тый в чёрное - чорно одягнений.* * *несов.; сов. - од`еть1) одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти, убира́ти, убра́ти и повбира́ти; зодяга́ти, зодягти́ и зодягну́ти и позодяга́ти2) (покрывать чем-л.) укрива́ти, укри́ти и повкрива́ти ( закутывать) заку́тувати, заку́тати и позаку́тувати -
12 принятый
прил. наведений. Быть -тым - вестися, бути заведеним. [В кожній хаті ведеться такий звичай (Звин.)]. Срв. Принятый, прич. (Принимать).* * *1) прич. при́йнятий; взя́тий; зустрі́нутий; ухва́лений, при́йнятий; на́браний; набу́тий; пере́йнятий и перейня́тий, при́йнятий; при́йнятий; ви́знаний; спри́йнятий; припу́щений; за́браний; уві́браний2) в знач. прил. заве́дений, при́йнятий; ( общепринятый) загальнопри́йнятий; ( употребительный) вжи́ваний; ( общеупотребительный) загальновжи́ваний; ( обычный) звича́йний -
13 приплюснутый
прил. приплесканий, приплескуватий, (плоский) пли[е]скатий, пли[е]скуватий, пли[е]сковатий. [Дивлюсь, аж на деревині усякого розбору сливи - і круглі, і плискаті, і довгенькі (Золотон.). Ніс широкий і приплесканий (Барв. О.)]. С -тым носом - пле[и]сконосий.* * *1) прич. приплю́щений, приплю́снутий2) в знач. прил. приплю́снутий, приплю́щений; ( плоский) плеска́тий, плиска́тий; ( плосковатый) плескува́тий, плеско́ватий, плискува́тий, плиско́ватий, пласкува́тий -
14 пропеть
проспівати, переспівати, відспівати, (о мног.) попереспівувати, (всё) виспівати все. [Хор гарно відспівав Шевченків заповіт (Київ.). Усі пісні, які знала, виспівала (переспівала)]. -петь известное время - виспівати. [Таке співуче, що ввесь день тобі виспіває]. Пропетый - проспіваний, переспіваний, відспіваний, виспіваний. Оставшийся не -тым - непроспіваний, невиспіваний. [Невиспівані пісні (Франко)].* * *проспіва́ти, ви́співати -
15 простой
I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.II. Простой, сущ. -1) см. Простаивание;2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.* * *I прил.1) про́стий и прости́й2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький5) ( элементарный по составу) спец. прости́йII сущ.прості́й, -то́ю, пересті́й, -то́ю -
16 пустой
1) см. Полый 3;2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].* * *1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний -
17 пятнистый
1) (покрытый пятнами) плямуватий, плямовитий, плямований, плямистий, (крапчатый) цятований, цяткований, цяцькований, (рябой) рябий; (о скоте) переполасий; (о свиньях) кований. [Лице червоне, плямувате (Кониськ.). Сірі плямисті дерева (Коцюб.). Груша плямиста - чи не гнила (Звин.). Цяцькована пантера (Л. Укр.). Кований кабанець]. Сделаться -тым (о коже человека, растения) - покоростявіти. [Кавуни покоростявіли];) (выступающий в виде пятен) плямистий. [Лице вкрилося плямистим рум'янцем (Л. Укр.)]. - тый тиф - плямистий тиф.* * *плями́стий -
18 сердце
1) се́рцебольшо́е \сердце це у кого́ — вели́ке се́рце в ко́го; (перен.) вели́кої душі́ люди́на хто
берёт (хвата́ет) за́ \сердце це — см. хватать I 2)
всем \сердце цем — щи́рим се́рцем, щи́ро
от всего́ \сердце ца — від щи́рого (від усьо́го) се́рця; ( искренне) щи́ро, щиросе́рдо, щиросе́рдно, щиросерде́чно
отлегло́ от \сердце ца — см. отлегать
по цу (по́ \сердце цу) кому́ — до вподо́би (до душі́, до се́рця) кому́
принима́ть, приня́ть [бли́зко] к се́рдцу — бра́ти, узяти [бли́зько] до се́рця
разби́ть \сердце це чьё — перен. розби́ти се́рце чиє́
\сердце це боли́т (щеми́т, но́ет) — се́рце боли́ть (щеми́ть, ни́є)
\сердце це моё! — (в обращении) се́рце (се́рденько) моє́!
\сердце це разрыва́ется — перен. се́рце кра́ється (розрива́ється; розпука́є)
с откры́тым (с чи́стым) \сердце цем — з щи́рим (з відкри́тим) се́рцем, з щи́рою душе́ю
2) (гнев) се́рце, гнів, -у, гні́ванняв \сердце ца́х — нареч. спересе́рдя, з се́рця; диал. в пересе́рдю
держа́ть (име́ть) це на кого́ — гні́ватися, ма́ти гнів, гніви́тися на ко́го, ма́ти се́рце на (про́ти) ко́го
сказа́ть с \сердце цем — сказа́ти роздрато́вано (серди́то)
-
19 чреватый
1) (чем) бага́тий (на що, чим); (способный породить, вызвать что-л.) зда́тний ви́кликати (що)быть чрева́тым чем — бу́ти бага́тим на що, бу́ти зда́тним ви́кликати що, таї́ти в собі́ що (бага́то чого́)
2) ( о самке животного) ті́льна ( корова), суя́гна ( овца), кі́тна (овца, коза, кошка), жере́бна ( кобыла), поро́сна ( свинья), щі́нна (собака, лиса, волчица)3) (толстый, пузатый) черева́тий, товстопу́зий -
20 Занят
не вільний, в роботі, (реже) зайнятий; см. Занятый. Я -нят - я не маю вільного часу; мені ніколи; я коло роботи. Быть -тым чем - робити що, працювати коло чого, (следить за чем) пильнувати чого. Он -нят политикой - він не вільний (не має часу) через політику, він пильнує політики. Я был -нят химическими опытами - я працював коло хемічних дослідів; я робив хемічні досліди. Мальчик -нят уроками - хлопець учить завдання, працює коло лекцій. Я ни чем не -нят - я вільний, я нічого не роблю, не маю роботи; ні коло чого не працюю. Я очень -нят этим вопросом, этим делом - я дуже зайнятий цих питанням, цією справою. Она слишком -та собой - вона дуже захоплена собою. Телефон -нят - телефон не вільний. Это место -то - це місце не вільне. Место -то мной - місце зайняв я, місце вже моє, (вульг.) (для предупреждения) цур, моє місце. Книга -та мной - книга в мене, (числится) лічиться за мною.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Тым — Характеристика Длина 950 км Площадь бассейна 32 300 км² Бассейн Северного Ледовитого океана Бассейн рек Обь Расход воды 250 м³/с … Википедия
Тым — река, пп Оби; Красноярский край, Томская обл. Известна русск. с конца XVI в. как Тым, Тымь. Элемент тым встречается в качестве второго компонента в кетск. гидронимах (Тай тым, Кайтым), что позволяет предполагать в нем кетск. диал. термин река . М … Географическая энциклопедия
Тым — река в России, на востоке Западной Сибири, правый приток Оби. 950 км, площадь бассейна 32,3 тыс. км2. Средний расход воды в низовьях около 200 м3/с. Сплавная. Судоходна на 574 км от устья. * * * ТЫМ ТЫМ, река на востоке Зап. Сибири, правый приток … Энциклопедический словарь
ТЫМ — река на востоке Зап. Сибири, правый приток Оби. 950 км, площадь бассейна 32,3 тыс. км². Средний расход воды в низовьях ок. 200 м³/с. Сплавная. Судоходна на 574 км от устья … Большой Энциклопедический словарь
ТЫМ — ТЫМ, река на востоке Западной Сибири, правый приток Оби. 950 км, пл. бассейна 32,3 тыс. км2. Средний расход воды в низовьях ок. 200 м^/с. Сплавная. Судоходна на 574 км от устья. Источник: Энциклопедия Отечество … Русская история
тым — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Тым — Тым, река, правый приток Оби, в Красноярском крае и Томской области. Длина 950 км, площадь басейна 32,3 тыс. км2. Протекает по юго восточной части Западно Сибирской равнины. Извилиста. Основные притоки: Лымбелька, Косес, Сангилька (правые).… … Словарь "География России"
Тым — река, пп Оби; Красноярский край, Томская обл. Известна русск. с конца XVI в. как Тым, Тымь. Элемент тым встречается в качестве второго компонента в кетск. гидронимах (Тай тым, Кайтым), что позволяет предполагать в нем кетск. диал. термин река . М … Топонимический словарь
тым — (Жамб., Шу) тыныш, тым тырыс. Жолдастар, тәртіп сақтаңдар, т ы м отырыңдар (Жамб., Шу) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Тым (река) — Тым Протекает по территории Красноярскому краю и Томской области Длина 950 км Площадь бассейна 32 300 км² Тым река в России, правый приток Оби, протекает по территории Красноярского края и Том … Википедия
Тым — река в Красноярском крае и Томской области РСФСР, правый приток р. Обь. Длина 950 км, площадь бассейна 32300 км2 Берёт начало и течёт по юго восточной части Западно Сибирской равнины. Питание преимущественно снеговое. Половодье с мая по… … Большая советская энциклопедия
